Профілактика наркоманії засобами фізичної культури

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2011 в 19:11, реферат

Описание работы

Здоров’я – це перша й найважливіша потреба людини, яка визначає його здатність до праці та забезпечує гармонійний розвиток особистості. Здоровий спосіб життя – це раціонально організований, активний, трудовий, загартовуючий та в той же час захищаючий від впливу навколишнього середовища спосіб життя, який дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне й фізичне здоров’я.

Содержание

Вступ.
1.Формування здорового способу життя засобами фізичної культури.
2. Характеристика наркоманії та її профілактика.
Висновок.
Список використаної літератури.

Работа содержит 1 файл

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ.docx

— 36.27 Кб (Скачать)

         Для ефективно функціонуючої  системи виховної роботи, спрямованої  на формування способу життя  студентської молоді, націленого  на покращення здоров’я, необхідна  всебічно продумана організація  контролю та керівництва закладу  освіти. Питання контролю та керівництва  виховною роботою по охороні  здоров’я та формуванню здорового  способу життя повинні входити  в перспективне річне планування  роботи закладу освіти, а також  можуть виступати у вигляді  складової частини навчальних  програм. 

         Планування діяльності по контролю  та організації системи формування  здорового способу життя повинно  охоплювати всі види та форми  життєдіяльності закладу освіти, його взаємодії з соціальним  середовищем. 

         Постановка цілей та задач  охорони здоров’я студентської  молоді та виховання здорового  способу життя повинна передбачати:

-  створення  в навчальному закладі освіти  середовища, що сприятливо впливає  на здоров’я та формування  здорового способу життя студентів;

-  формування  знань про здоров’я, про фактори,  що сприятливо впливають на  здоров’я, про значення здоров’я  для успішної навчальної та  професійної діяльності, потреби  піклуватись про своє здоров’я;

-  формування  вмінь складати правильний режим  дня;

-  навчання самоконтролю, самооцінці, взаємооцінці, саморегуляції здоров’я;

- знання  взаємозв’язку компонентів здоров’я, принципів здорового способу  життя;

-  уяви  про відповідальність людини  за своє здоров’я;

-  знання  вікових особливостей фізичного  і психічного розвитку здоров’я;

-  знання  визначення імунітету, способи  підвищення імунітету;

-  володіння  методами самовиховання навичок  здорового способу життя;

- вміння  здійснювати саморегуляцію в  різних видах діяльності, а також  у кризових  ситуаціях;

- вміння  здійснювати самоспостереження  за своїм здоров’ям;

-  знати  про негативний вплив на здоров’я  шкідливих звичок (п’янства, паління,  наркоманії, токсикоманії);

- вміння  протистояти шкідливим звичкам;

- володіти  знаннями про основи раціонального  харчування;

- знання  про сприятливий вплив фізичної  культури та спорту на здоров’я  молодої людини;

- наявність  звички до занять фізичною  культурою та спортом;

- володіння  навичками само оздоровлення;

- залучення  батьків студентів до активної  роботи по формуванню здорового  способу життя.

         Найважливішою якістю діяльності  по формуванню здорового способу  життя студентської молоді є  взаємодія педагога та студента. Спільна діяльність припускає  здатність її учасників робити  щось важливе для кожного з  них разом. Коли вони роблять  щось нове у напрямку здорового  способу життя, розвитку фізичної  культури, то виникає ситуація  спільної творчості. У спільній  діяльності студенту дано відчути  себе суб’єктом творця власного  здоров’я, тобто, власної долі.

         Творча позиція вихователя спрямована  не на зміну, а на розвиток  особистості молодої людини, тобто  його виховання. Творчість студента  повинна бути спрямованою на  зміну середовища навколо себе, творчість педагога - на формування здорового способу життя та розвиток студента. Позиція педагога повинна бути творчістю у двух планах: в плані готовності перейти до нового способу взаємодії зі студентами та в плані готовності підтримувати безперервну перебудову вихованцями свого досвіду.

         Позаурочна діяльність спрямована  на формування здорового способу  життя, розвиток фізичної культури  і спорту, надає великі можливості  для самореалізації молодої людини. Це участь в роботі спортивних  секцій, клубів, творчих об’єднань,  конкурсах, змаганнях та інше. Власне ця діяльність має найбільший  ступінь свободи в рішенні  проблеми збереження здоров’я  та формуванні навичок здорового  способу життя. Власне в цій  діяльності виникає більш тісне  міжособистісне неформальне спілкування  студентів, викладачів, керівництва  закладу освіти.

         Крім методичного рішення проблеми, стоїть більш важлива задача: навчальний та виховний процеси,  фактично роз’єднані раніше, повинні  набути цілісну єдність, в якому  буде розвиватись творчий потенціал  суб’єктів навчально-виховного  процесу. Отже, виникає питання про пошуки механізму такої інтеграції.

         Сучасна молодь відчуває дефіцит  в знаннях відносно формування, збереження та укріплення особистого  здоров’я, в якісних консультативних  послугах спеціалістів в області  медицини, родинного виховання, психології  взаємовідносин з однолітками,  батьками, в профілактиці поведінкових  хвороб  (алкоголізм, наркоманія, паління,  токсикоманія).

         В цій ситуації заклади освіти, державні структури, громадські  організації в наскрізній системі  повинні спрямовувати зусилля  у наданні допомоги молоді.

         При існуючій системі виховної  роботи необхідно, насамперед, зробити  акцент на участь органів студентського  самоврядування, громадських молодіжних  організацій в роботі по формуванню  здорового способу життя студентської молоді, розвитку фізичного виховання та спорту  у вищих навчальних закладах освіти, профілактиці шкідливих звичок.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Характеристика наркоманії  та її профілактика.

      Наркоманія - це одна з найстрашніших хвороб ХХ ст., яка не лише фізично, а й  духовно знищила мільйони людей.

За думкою лікарів-наркологів, вживання наркотичних  засобів являє для нині живучих  і майбутніх поколінь не менш страшну  загрозу ніж епідемія чуми, що спустошила в незапам(ятні часи цілі країни. Тільки від передозувань в нашій країні щорічно прощаються з життям до тисячі людей. За статистичними даними зараз  в Україні на відповідному обліку перебуває близько 80 тис. громадян, з яких понад 50 тис. є наркохворими. Реально таких людей в 7-10 разів  більше офіційної цифри. Щорічно  виявляють до 10 тис. осіб, що вживають наркотики. Жертвами "білої смерті" стають насамперед люди віком до 25 років. Більше того, серед них чимало неповнолітніх, особливо з так званих неблагополучних  сімей, "дітей вулиці": на сьогодні в Україні, як свідчать офіційні дані, понад три тисячі підлітків- наркоманів.

      Кримінальний  кодекс України передбачає досить суворі покарання за виготовлення і розповсюдження наркотиків - від 5 до 12 років, у нас  діють положення міжнародних  конвенцій щодо боротьби з незаконним обігом наркотичних та психотропних засобів. Ще у 1995 році, зважаючи на гостроту даної проблеми, Верховна Рада прийняла Закон України "Про обіг в Україні  наркотичних засобів та психотропних речовин", у МВС України налагоджені  контакти з Інтерполом.

      Починаючи приймати наркотики, люди в більшості  своїй не знають страшних наслідків  руйнівної дії цих речовин  на психіку, організм в цілому і на здоров(я їх нащадків. Наркоманія розвивається стрімко. Навіть при прийнятті наркотиків один чи декілька разів може сформуватися нездоланна залежність людини від них..

      Нехворобливий прийом наркотиків часто супроводжується  неприємними відчуттями: слабкістю, галюцинаціями, маренням, нудотою, коли "крутиться" голова. У тих, хто  продовжує вживання наркотиків, виникає  стійкий потяг до них, який в науці  називають абстиненція (наркотичний  голод) і який веде до важких духовних і фізичних станів, бажання частіше  приймати і збільшувати дози. Це в медицині класифікують як захворювання, де наркоман стає рабом своєї звички, і без медичної допомоги майже  нікому не вдавалося вирватися з  цього ганебного кола. Кола людина, яка тривалий час вживала наркотики, перестала це робити, в неї розвивається так звана "ломка" (пітливість, тремтять кінцівки та ін.). Цей важкий стан проходить після вживання чергової дози наркотиків, настає ейфорійний стан (ейфорія - на жаргоні наркоманів), який пізніше знову змінюється абстиненцією. По мірі звикання наркотики стають необхідними вже не для отримання  задоволення, а для боротьби з  важкими симптомами, які постійно мучать людину. У такому стані хворі  являють собою велику суспільну  небезпеку, бо потреба в прийомі  наркотиків настільки нездоланна, що вони можуть здійснити будь-який негативний вчинок, у тому числі і тяжкі  злочини, щоб знайти необхідний засіб.

      Деякі причини, які змушують молодих людей  вперше спробувати дії наркотичних  речовин:

- тяга  молодих до невідомого, яке має  ореол таємничості, романтичності;

- вживання  наркотиків сприймається як гра,  забава;

- акт  самоствердження серед однолітків;

- знак  протесту (при конфлікті з батьками, дорослими);

- пошук  нових відчуттів, невміння використовувати  вільний час, неусвідомленність  наслідків вживання наркотиків.

      Наркоманія - це зло, яке завдає людині та суспільству  важку і часто непоправну шкоду. Вживання наркотиків є шкідливим  для всіх органів і систем людини, в першу чергу таких життєво  важливих як серцево-судинна система, печінка, нирки, легені, шлунок. У підсумку людина, як правило, стає інвалідом, значно скорочується строк її життя (10-15 років). Виникають стійкі психічні розлади. Людина стає підозрілою, нервовою, злою, засмученою, не здатною до співпереживання  і співчуття.

      Стрімко падає її інтелект, інтереси стають примітивними, втрачається пам(ять. Вона втрачає інтерес до життя, своїх  друзів і близьких. Наркоманія шкідливо відбивається на дітях, які народжуються розумово відсталими, мають серйозні психічні захворювання. Все це пізніше  передається з покоління в  покоління. Прихильність до зловживання  наркотиків спостерігається у осіб морально нестійких, психічно хворих, які не можуть оцінити наслідків  своїх дій. Розвитку наркоманії сприяють інші захворювання (психічні розлади, алкоголізм, фізичні дефекти), які  знижують здатність до самоконтролю, а також недоліки у вихованні  з боку батьків, коли у молоді виникає  орієнтація на споживання та розваги.

      Вихід із наркотичного сп(яніння супроводжується  безсиллям, болем у різних частинах тіла, можуть бути такі зміни у поведінці, характері та фізіології військовослужбовців:

- різкі  зміни у поведінці (необгрунтована  агресивність, злобність, зміна кола  друзів та ін.), що не були  властивими раніше;

- поява  брехливості, відчуженості;

- крадіжки;

- втрата  зацікавленості до навчання, праці,  захоплень;

- поява  у військовослужбовців шприців,  голок, гумових жгутів, таблеток, наркотичних речовин;

- поява  у військовослужбовців хімічних  речовин і оцту, питна сода, перманганат  калію та ін.;

- специфічні  жаргонні слова у лексиконі  військовослужбовців;

- наявність  слідів від ін(єкції;

- розлади  апетиту;

- коливання  розміру зіниць.

      Боротьбу  з наркоманією полегшує її профілактика. Але сама профілактика - складний процес, який потребує своїх методик, засобів, спеціалістів. Дослідження показують, що приблизно 2-7% молоді в Україні  можуть бути віднесені до потенційних  споживачів наркопрепаратів. Це - "групи  ризику", ціннісна свідомість яких робить їх "відкритими" до позитивно чуттєвого  сприйняття лінії поведінки.

      Надамо  коротку характеристику наркотичних (токсичних) речовин. Сьогодні список наркотичних  речовин складає понад 130 найменувань. Найбільш розповсюдженими є деякі  види маку, коноплі та галлюциногенів.

      Опіоти. Наркотики опійної групи - велика група депресантів центральної  нервової системи, що мають морфіноподібний  ефект. Наркотики включають в  себе натуральні опіоти (природні продукти опійного маку) так і систематичні опіотоподібні з(єднання такі як метадан, героїн, фантанил.

Информация о работе Профілактика наркоманії засобами фізичної культури