Особливості розвитку дітей з реактивними станами і конфліктними переживаннями

Серед важливих питань, якими займається корекційна педагогіка є розробка ефективних шляхів подолання порушень, які належать до спектру аутичних розладів у дітей. Труднощі, які зустрічаються в роботі з аутичними дітьми обумовлені первазивним ознаками дизонтогенезу психічної сфери і екстраполюються на соціальний, особистісний та комунікативний аспекти її виховання. Спотворено психічний розвиток дитини (Лео Каннер, В.В. Лебединський) детермінував невизначеність підходів до розробки шляхів подолання спектра аутичних порушень у дітей, підлітків і дорослих, тим самим мобилизирующим науково-практичне думку суспільства до дискусії, щодо можливостей дітей з діагнозом "аутизм" до критеріїв соціальної компетентності, когнітивної інтеграції, професійної реалізації, особистісної орієнтації, якості життя, тощо.
Фахівці всіх рівнів доклали чимало зусиль визначити одну стратегічну лінію особливостей психічного дизонтогенезу, однак сама "первазівність" означає всебічне перекручення психічної структури дитини аутістічнімі рисами, і тому в лінійному плані вирішення проблеми подолання порушень стає неможливим. Соціальний контекст порушень представляє систему депрівацій поліморфними ознаками страждань дитини від непорозуміння з навколишнім світом.