Олімпійський рух в Україні

До загальпедагогічних принципів можна віднести:

· Принцип свідомості й активності - передбачає постійне формування в спортсмена творчого відношення і виховання стійкого інтересу до мети, задачам, використовуваним засобам і методам, плануванню, контролю й іншим сторонам спортивної діяльності. Спортсмен повинний вміти оцінювати свої успіхи і невдачі.

· Принцип систематичності  і послідовності - реалізується в  строго визначеній регулярності і послідовності  занять, раціональному чергуванні навантажень  і відпочинку.

· Принцип приступності й індивідуалізації - говорить про  те, що будь-які тренувальні завдання повинні бути адекватні віку, підлозі і рівню підготовленості спортсмена.

· Принцип наочності - є вихідною передумовою росту  спортивної майстерності при об'єктивній необхідності включення різних органів  почуттів спортсменів. Виконуючи завдання тренера, атлет повинний бачити, чути, і мишечно почувати спортивні вправи.

· Принцип повторності - забезпечує поступове підвищення складності учбово-тренувальних занять. При цьому повинна дотримуватися  приемственность у змісті тренувань  і їхній взаємозв'язок від заняття до заняття. Варто враховувати, що на початку пристосовуються серцево-судинна і дихальна системи, потім центральна нервова система, більш тривалий час потрібно для удосконалювання біохімічних і структурних змін у м'язовій системі, але повільніше всього в умовах спортивного тренування відбувається пристосування опорно-рухового аппарата.

ВИСНОВОК

Сьогодні найважливішим  завданням сучасного спортивного  і олімпійського руху є залучення  молоді до тих гуманістичних ідеалів, духовно-моральних, культурних цінностей, на реалізацію яких орієнтований олімпійський рух. Саме з позиції гуманізму й оцінюється соціальне значення спорту й олімпізму.

Необхідність розробки науково-методичних засад гуманізації  фізичного виховання та впровадження їх в практику зумовлене високою ефективністю гуманістичного підходу до вирішення завдань фізичного виховання.

Важливим є твердження Б.М. Шияна про те, що гуманізація  процесу фізичного виховання  в загальноосвітніх навчальних закладах проявляється у зміні форм спілкування, відмові від насильницьких методів у стосунках з учнями; створенні умов для усвідомленої участі в навчальному процесі його учасників; повній відповідності завдань, засобів і методів можливостям школярів, їх досвіду, рівню досягнень й інтересів; створенні умов кожному учаснику педагогічного процесу для повного розвитку своїх фізичних і духовних здібностей; перенаціленні учнів з результатів навчання на способи їх досягнення.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Айунц Л. Р. Оптимальные сочетания режимов работы мышц в связи с

совершенствованием силовой  подготовки гимнастов высших разрядов //Автореф.дисс. канд. пед. наук. – Л., 1975. – 23 с.

2. Васильев И. Г. Развитие мышечн. силы при тренировке с различной нагрузкой. – Труды КВИФК. – Л., 1953. – Вып. 6. – С.74-77.

3. Верхошанский Ю.В. /Основы специальной физической подготовки спортсменов. – ФиС, 1988. – 348 с.

4. Гофрей Дж., Даун М. Наилучший метод – варьирование нагрузок. (Пер. с англ.). – ВНИИФК, Зарубежн. сектор, 1970.

5. Донской Д. Д., Дьячков В. М., Марков Д. П., Мирський М. Л., Ратов И. П.

Сравнительній анализ работы мышц при изотонических и изометрическ. упражнениях // Мат. научной сессии ВНИИФК. М., 1963. – 191 с.

6. Зациорский В. М. Физические качества спортсмена.–М.:ФиС, 1980. – 200 с.

7. Козырев Д., Шансков Ю. Двигательные единицы скелетных мышц человека. – Л.:Наука, 1983.

8. Кузнецов В. В. Научный отчет лабаратории скоростно-силовых качеств. – М.:ВНИИФК, 1967. – С. 9-17.