Олімпійський рух в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Марта 2013 в 16:25, реферат

Описание работы

Сьогодні найважливішим завданням сучасного спортивного і олімпійського руху є залучення молоді до тих гуманістичних ідеалів, духовно-моральних, культурних цінностей, на реалізацію яких орієнтований олімпійський рух. Саме з позиції гуманізму й оцінюється соціальне значення спорту й олімпізму.
Необхідність розробки науково-методичних засад гуманізації фізичного виховання та впровадження їх в практику зумовлене високою ефективністю гуманістичного підходу до вирішення завдань фізичного виховання.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………3
1. Історія Олімпійського руху в Україні………………………………………...4
2.Участь спортсменів України в олімпійських іграх сучасності………………6
3. Основні завдання НОК України……………………………………………...11
4. Основи атлетизму……………………………………………………………..13
Висновок…………………………………………………………………………17
Використана література………………………………………………………..18

Работа содержит 1 файл

fizra_7_tema!.doc

— 394.00 Кб (Скачать)

 

Таблиця 6 -На зимових Олімпійських іграх

Спорт

Золото

Срібло

Бронза

Загалом

Фігурне катання

1

0

1

2

Біатлон

0

1

2

3

Всього

1

1

3

5


 

Таблиця 8 - Літні Олімпійські ігри

Спортсмен

Вид спорту

кількість 
золотих медалей

Роки

Примітки

Клочкова Яна Олександрівна

Плавання

4

2000 (2), 2004 (2)

 

Ломаченко Василь Анатолійович

Бокс

2

2008, 2012

 

Подкопаєва Лілія Олександрівна

Спортивна гімнастика

2

1996

 

Айвазян Артур Суренович

Стрільба

1

2008

 

Білоног Юрій Григорович

Легка атлетика

1

2004

 

Браславець Євген Анатолійович

Вітрильний спорт

1

1996

Разом з Ігорем Матвієнко

Гончаров Валерій Володимирович

Спортивна гімнастика

1

2004

 

Дементьєва Яна Михайлівна

Академічне веслування

1

2012

У складі команди

Добринська Наталя Володимирівна

Легка атлетика

1

2008

 

Довгодько Наталія Вікторівна

Академічне веслування

1

2012

У складі команди

Жовнір Ольга Богданівна

Фехтування

1

2008

В складі команди

Кличко Володимир Володимирович

Бокс

1

1996

 

Коженкова Анастасія Миколаївна

Академічне веслування

1

2012

У складі команди

Костевич Олена Дмитрівна

Стрільба

1

2004

 

Кравець (Шуляк) Інеса Миколаївна

Легка атлетика

1

1996

 

Матвієнко Ігор Григорович

Вітрильний спорт

1

1996

Разом з Євгеном Браславецем

Мерлені (Микульчин) Ірина Олексіївна

Боротьба (спорт)

1

2004

 

Мільчев Микола Миколайович

Стрільба

1

2000

 

Нікітін Юрій Вікторович

Стрибки на батуті

1

2004

 

Олейник В'ячеслав Миколайович

Боротьба (спорт)

1

1996

 

Осипенко-Радомська Інна Володимирівна

Веслування на байдарках і каное

1

2008

 

Петрів Олександр Святославович

Стрільба

1

2008

 

Пундик Галина Василівна

Фехтування

1

2008

В складі команди

Рубан Віктор Геннадійович

Стрільба з лука

1

2008

 

Серебрянська Катерина Олегівна

Художня гімнастика

1

1996

 

Скакун Наталія Анатоліївна

Важка атлетика

1

2004

 

Таймазов Тимур Борисович

Важка атлетика

1

1996

 

Тарасенко Катерина Миколаївна

Академічне веслування

1

2012

У складі команди

Тедеєв Ельбрус Сосланович

Боротьба (спорт)

1

2004

 

Торохтій Олексій Павлович

Важка атлетика

1

2012

 

Усик Олександр Олександрович

Бокс

1

2012

 

Харлан Ольга Геннадіївна

Фехтування

1

2008

В складі команди

Хомрова Олена Миколаївна

Фехтування

1

2008

В складі команди

Чебан Юрій Володимирович

Веслування на байдарках і каное

1

2012

 

Шаріпов Рустам Халімджанович

Спортивна гімнастика

1[1]

1996

 

Шемякіна Яна Володимирівна

Фехтування

1

2012

 

15 липня 1996 року в олімпійському селищі Атланта (США) за урочистої обстановки відбулося офіційне підняття прапору України. Вперше в історії літніх Олімпійських ігор Україна виступала самостійною олімпійською командою.

 

 

3. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ НОК УКРАЇНИ

22 грудня 1990 року І  Генеральна асамблея засновників  прийняла рішення створити Національний олімпійський комітет України і ця дата є офіційною датою його створення. У вересні 1993 року НОК України був остаточно визнаний Міжнародним олімпійським комітетом.

НОК України діє у  відповідності до положень Олімпійської хартії, Конституції України та чинного законодавства України і свого Статуту.

Основні завдання НОК  України - організація підготовки та участі спортсменів в Олімпійських іграх, розширення міжнародного співробітництва, популяризація масового спорту і  здорового образу життя, фізичне і духовне збагачення людей. З цією метою НОК України співпрацює з державними, громадськими та іншими організаціями. На засадах незалежності та доброї волі Національний олімпійський комітет України об'єднує більше 50 федерації з видів спорту. Він також має 24 відділення у всіх областях та по одному відділенню в Автономній республіці Крим, містах Києві і Севастополі. Колективними членами НОК України є більше 80 організацій.

Першим президентом  НОК України був обраний олімпійський чемпіон Валерій Пилипович Борзов (Ігри ХХ Олімпіади в Мюнхені, легка атлетика 100 м та 200 м). У 1994 році В.П.Борзов був обраний членом Міжнародного олімпійського комітету в Україні та перевибраний президентом НОК в грудні цього ж року.

10 грудня 1998 року ІХ  Генеральна асамблея НОК України обрала президентом Івана Никифоровича Федоренка.

Вперше НОК України  представляв самостійну національну  команду на Іграх XVII Олімпіади в Лілехамері, де українські атлети завоювали 1 золоту і 1 бронзову медалі і посіли 13 місце в неофіційному командному заліку. На іграх ХХVI Олімпіади в Атланті національна команда України завоювала 9 золотих, 2 срібні і 12 бронзових медалей, посівши 9 загальнокомандне місце. На XVIIІ Олімпійських зимових іграх в Нагано завойовано 1 срібну медаль.

Всього 959 атлетів України приймали участь в Олімпійських іграх. Ними завойовано 207 золотих, 134 срібних і 139 бронзових медалей.

НОК України брав участь в 4 зимових (1993-1999 роки) та 3 літніх (1993-1997 роки) Європейських юнацьких олімпійських днях. Учасники завоювали всього 60 медалей (зимові дні: 4 срібних та 1 бронзова медаль, літні дні: 19 золотих, 15 срібних та 21 бронзова медаль).

Генеральні секретарі  НОК України:

· 29 вересня 1991 року - пан  Володимир Кіба;

· 13 березня 1992 року - пан  Борис Башенко;

· 19 квітня 1997 року - пан Володимир Геращенко.

НОК України має угоди  з відомими у світі фірмами "Adidas", "Coca-Cola", "Samsung", оператором мобільного зв'язку "UMC", українською правничою фірмою "Юріс", яка надає постійну юридичну допомогу в діяльності організації. Офіційним Інтернет-провайдером НОК є компанія "Relcom-Ukraine".

В 1995 році НОК україни  почав випускати свій офіційний (квартальний) журнал, який виходить кожних три місяці, під назвою "Олімпійська  арена", а з 1997 року видає щомісячний бюлетень "Олімпійські новини від НОК України".

НОК України має широкі зв'язки з НОКами сусідніх країн  та олімпійськими організаціями. 16 представників НОК України є членами різних міжнародних організацій і об'єднань.

Тісні зв'язки НОК України  має з українськими спортивними осередками за кордоном. Комітети друзів НОК України були створені і працюють зараз у США, Канаді, Австралії.

20 грудня 2002 року відбулась  XIV звітно-виборна Генеральна асамблея  НОК Україна, яка обрала новий  склад керівництва на 2002-2006 роки. Президентом НОК абсолютною більшістю голосів був обраний Віктор Янукович - Прем'єр-міністр України, Голова Організаційного Комітету по підготовці та участі спортсменів України в Олімпійських і Паралімпійських іграх, Всесвітніх іграх глухих та Всесвітніх Універсіадах. Першим віце-президентом обрано Івана Федоренка, віце-президентами - Анатолія Писаренка та Миколу Костенка. На посаду генерального секретаря був переобраний Володимир Геращенко.

Генеральна асамблея затвердила склад членів НОК нового скликання (139 членів), обрала склад Виконавчого комітету (23 члени) та склад ревізійної комісії (3 члени).

4. ОСНОВИ АТЛЕТИЗМУ.

Атлетизм - вправи з використанням  різних обтяжень для розвитку сили і форми окремих м'язів і тіла в цілому.

Бодібілдинг (культуризм) - відгалуження тренінгу з обтяженнями, при якому що займаються ставлять своєю метою удосконалювання статури і досягнення виразної рельєфної мускулатури.

Своїми історичними  коренями атлетизм іде в 19 століття. Так у 1885 році видатний російський лікар  і педагог В. Ф. Краевский заснував у Петербурзі перший у Росії кружок аматорів силової гімнастики. В основу занять у кружку було покладене прагнення до фізичної досконалості на базі зміцнення здоров'я, загартовування організму і системи різноманітних фізичних вправ. Саме в ті роки була закладена методична основа вітчизняного атлетизму, у якій була розроблена оригінальна система ''телостроительства і розвитку сили'' В. Ф. Краевского, гантельная гімнастика И. Лебедєва, вольова гімнастика А. Анохіна.

У 1987 році була створена Федерація атлетизму СРСР. У 1988 році вона ввійшла в число членів Міжнародної Федерації Бодибилдинга (IFBB). Ведучі атлети країни вийшли на міжнародну арену. Першим звання Чемпіона Європи, серед спортсменів колишнього СРСР, у 1989 році завоював білоруський атлет Микола Шила. У січні 1992 року була зареєстрована ''Білоруська федерація культуристів''.

Краса, сила і здоров'я  нашого тіла - це новий культурний критерій людської цивілізації. Фізкультурна революція  відбувається не в спортивних залах, а в людських розумах. Сильне тіло - це не естетическая примха, а єдиний спосіб вистояти в наш час глобальних стресів: соціальних, інформаційних, екологічних і психічних. Коли ви тренуєтеся, ви робите більш сильним не тільки мускули, але і характер. Ви привчаєте себе ставити мету і досягати її. Ви учитеся удосконалювати себе і потім це уміння буде супроводжувати вас усе ваше життя, чим би ви не займалися.

Спорт виховує людини естетически і морально, формує моральне поводження і відношення до людей, до себе, до навчання і праці, виховує самоконтроль і самооцінку своїх дій, емоцій, психіку.

Сьогодні з упевненістю  можна говорити, що спорт вищих  досягнень (професійний спорт) і  масовий спорт - це дві, відносно самостійні категорії сучасного суспільства, що характеризуються цілим комплексом різних областей знань, цілей задач, засобів і методів.

Спортивна підготовка - це багатофакторний і тривалий процес, що охоплює безпосередньо структуру  тренування і соревновательной діяльності, науково-методичне і медико-біологічне забезпечення, наявність необхідної матеріально-технічної бази і відповідні соціальні (побутові, матеріальні) умови.

Спортивне тренування - це складова частина спортивної підготовки, що представляє собою спеціально організований педагогічний процес, спрямований на виховання спортсмена, розвиток і удосконалювання рухових якостей і функціональних можливостей, необхідних умінь і технічних навичок для досягнення максимально можливого спортивного результату в атлетичній гімнастиці.

Спортивне тренування, будучи динамічно розвивається процесом, може раціонально забезпечувати виконання поставлених задач і досягнення необхідного ефекту в тому випадку, якщо в неї закладена научно-сбалансированная структура.

В узагальненому виді процес становлення спортивної майстерності і його керування являє собою замкнутий цикл тісно зв'язаних дій тренера з виробленню, реалізації і контролю конкретних рішень. Тому, у професійній діяльності, тренер для успішного керування процесом тренування повинний керуватися наступними діями:

· Одержувати вихідну інформацію про стан здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості атлета, визначати його сильні і слабкі сторони, виробляти загальні і приватні задачі.

· Знайомитися з вихідними  модельними характеристиками і порівнювати  їх з отриманими показниками спортсмена. Модельні характеристики виступають як еталонні критерії ефективності тих чи інших індивідуально зафіксованих показників. Якщо не використовувати критерії модельних характеристик, то организуемий тренувальний процес утрачає свою цілеспрямованість, конкретність і результативність.

· Передбачати вибір  структури, побудови і змісти спортивного  тренування, що забезпечує досягнення планованих показників. Питання планування і нормування тренувальних навантажень, співвідношення основних розділів підготовки, вибір найбільш раціональних засобів і методів здобувають першорядне значення. При розробці тренувальної програми тренер завжди зв'язаний з вибором варіантів її якісного рішення. Звідси висновок - вона повинна базуватися на знанні основних закономірностей тренувального процесу, його принципів, особливостей багаторічної підготовки, тенденцій розвитку атлетизму.

· Оцінювати ефективність тренувального процесу. Тут як головний критерій виступає комплексний педагогічний контроль.

· Аналізувати тренувальну і соревновательную діяльності атлета, підводити підсумки і розробляти наступні програми. Цілеспрямоване використання цих основ спортивного тренування визначає необхідність застосування об'єктивних науково-методичних принципів, закономірностей і установок, що дозволяє уникнути істотних помилок і невірних дій у роботі тренерів.

Принципи спортивного  тренування в атлетизмі.

Резерви подальшого росту  спортивних досягнень криються в  основних принципах спортивного  тренування. У поняття принцип  закладені відправні положення, що обумовлюють результативність і якість підготовки спортсменів, за умови їх планомірного і чітко обґрунтованого застосування на всіх етапах спортивного тренування. До них відносяться загальметодичні і загальпедагогічні принципи. З загальметодичних можна виділити:

· Принцип оздоровчої спрямованості - пронизує весь зміст  учбово-тренувального процесу. Підвищення опірності організму до несприятливих  факторів, попередження травматизму  і формування стійкості проти  професійних захворювань - усе це непорушні сторони даного принципу.

· Принцип органічного  зв'язку спортивного тренування з  видами різної діяльності (навчання, роботи) спортсмена.

Информация о работе Олімпійський рух в Україні