Дослідження розвитку сили в старших школярів засобами атлетичної гімнастики

3. Маючи  на меті гармонічного й пропорційного  розвитку тіла з помірної гипертрофированностью м'язів, що займаються можуть використовувати різноманітні методи розвитку м'язів.

 

4. Займатися  масово-оздоровчою атлетичною гімнастикою  можуть практично люди будь-якого  віку й будь-якого рівня підготовленості.

 

5. Оздоровча  атлетична гімнастика припускає проведення занять у будь-яких умовах: у гімнастичному залі зі снарядами й без них, у парку, на повітрі й будинку, на шкільних площадках і городках "Здоров'я". Можна обходитися без обтяжень і спеціальних тренажерних пристроїв, використовуючи власну вагу, самоопори, ізометричні вправи.

 

Спортивний  напрямок в атлетичній гімнастиці спрямовано на забезпечення підготовки атлетів  до виступу на змаганнях і досягненню в ході їх максимально можливого  результату. У нашій країні змагання з атлетичної гімнастики проводяться по двох видах: силове триборство й атлетичне позування (обов'язкова й довільна програми).

 

Крім  широко відомої назви "культуризм", спортивний атлетизм всі частіше  сьогодні називають терміном уже  звичним на Заході-"бодібілдинг" (анг. - телостроительство).

 

Для порівняння, приведемо найбільш характерні риси атлетичної гімнастики спортивного  й масово-оздоровчого напрямків.

 

Що характерно для бодібілдингу.

 

1. Для  досягнення найбільш високого  результату необхідні регулярні  й строго систематичні тренування, побудовані на основі закономірностей багаторічного планування.

 

2. Вирішуючи  головні завдання підготовки, тренування  атлета, як правило, будується  на переважному використанні  певного вузького набору силових  вправ, що виконуються по жорстко  побудованій системі чергування робота й відпочинку, кількості підходів і повторень вправи, ваги обтяження й режиму м'язової робота й ін.

 

3. Тому  що основою підготовки є робота  над формою тіла, атлетові постійно  доводиться підбирати такі м'язові  режими, які максимально сприяють збільшенню маси й поліпшенню рельєфу мускулатури. Успіхи в цьому, як правило, зв'язують із використанням граничних або околопредельних навантажень.

 

4. Висока  ефективність тренувань неможлива  без дотримання дуже строгих  вимог до заповнення енергетичного запасу за рахунок харчування, що, в основному, будується на посиленому вживанні протеїнів (білків) і ретельно продуманому, дозованому споживанні інших речовин (вуглеводів, жирів, мінеральних солей і вітамінів).

 

Фахівці вважають бодібілдинг дуже важким видом спорту й виділяють саме головне: тренування, харчування й позування. Таким чином, насамперед - розвиток м'язів, а потім демонстрація того, чого досяг спортсмен, в артистичному виконанні. Для демонстрації краса тіла сучасному атлетові потрібна пластичність, емоційність і музикальність.

 

Сьогодні  спортивний напрямок атлетичної гімнастики в країні переживає нове народження - після довгого років умовчування  й напівлегального існування  воно знайшло право на життя.

 

Природне  прагнення людей до фізичної досконалості, до оздоровлення спонукує фахівців в області фізичного виховання вести пошук нових засобів і методів досягнення цих цілей. Відомі й добре зарекомендували себе види й форми гімнастики традиційно залишаються в арсеналі випробуваних засобів радянської фізичної культури. Однак ряд причин обумовлює поява нових, нетрадиційних видів рухової активності в масовому фізкультурному русі, у тому числі й таких, як атлетична гімнастика.

 

У старшому шкільному віці (15—17 років) поряд  з удосконалюванням спритності, швидкості й гнучкості необхідна спеціальна систематична робота (особливо з юнаками), спрямована на розвиток сили й різних проявів витривалості. Особливу значимість здобувають різні вправи з обтяженням.Розділ 2. Методи й організація дослідження.

 

2.1. Методи дослідження.

 

Для рішення  поставлених завдань були використані  наступні методи дослідження:

 

1. Аналіз  літератури.

 

2.Педагогічне  спостереження

 

3. Теоретичний  аналіз і узагальнення.

 

2.2. Організація  дослідження.

 

Дослідження проводилося поетапно. На першому етапі дослідження (жовтень, 2004), обрана тема, поставлена мета, визначені завдання. Наступний етап – пошук літератури по досліджуваній проблемі і її теоретичний аналіз (жовтень, 2004 – березень, 2005). Вивчалися й аналізувалися літературні джерела по проблемі пов'язаної з поняттям і розвитком сили, розвитку цієї якості спеціальними засобами й методами в атлетичній гімнастиці, основу склав пошук використання засобів атлетичної гімнастики в розвитку сили старших школярів. У результаті теоретичного аналізу й узагальнення науково- літературних даних, були визначені протиріччя й проблема дослідження, установлені актуальність і рівень розробленості обраної теми дослідження.Розділ 3. Узагальнення теоретичного матеріалу по проблемі розвитку сили в старших школярів.

 

Ряд учених С.В. Новаковский, Л.С. Дворкин, С. В. Степанов (8, 19) провели педагогічний експеримент, у якому брали участь три групи  школярів 7-17 років (тільки хлопчики). Дослідження  проводилися з 1988 по 1998 рік у загальноосвітніх школах м.Заїсти. Особливість експерименту полягала в тім, що одна із трьох груп школярів 1-10 класів ( 1-я єксп. - 141 чоловік) протягом року тренувалася в секції базової фізичної підготовки (не менш двох разів у тиждень), у якій використовувалися традиційні засоби фізичного виховання. У цій групі від 20 до 30% навчального часу приділялося силовій підготовці. Друга експериментальна група 1-10 класів (147 чоловік) тренувалася в секції базової атлетичної підготовки, у якій до 70% часу приділялося розвитку сили. Контрольна група школярів 1-10 класів (I 55 чоловік) складалася із хлопчиків, рухова активність яких була обмежена тільки двома уроками фізкультури.

 

Вікові  силові можливості школярів оцінювалися  при виконанні тесту - станова  динамометрія. по формулі: ВИСС=Ц11: В, де ВИСС — віковий індекс станової сили у відносних одиницях. ЦП - цифровий показник станового динамометра в див, В - вік випробуваних.

 

Аналіз  змін ВИСС стосовно 7-літнього віку протягом 10 років навчання в школі, на їхній  погляд, дозволяє оцінити вікові особливості приросту силових можливостей школярів до 17-літнього віку з однієї сторони й при впливі різних методів розвитку сили. с іншої. При виконанні даного тесту утягуються значно більша кількість груп м'язів.

 

У першій експериментальній групі, за даними першого дослідження (вересень), рівень приросту ВИСС за період навчання в школі був вище, ніж на другому дослідженні (травень). Показник приросту ВИСС в 13-літніх школярів вересневих вимірів був перевершений за результатами досліджень наприкінці навчального року тільки до 16 років. Більше того. відносний показник приросту ВИСС у підсумку в першому випадку виявився вище (на 23.7%). Проте, якщо судити але абсолютному показнику приросту ВИСС те, починаючи з 14-літнього віку, школярі першої експериментальної групи показували більше високі результати, у порівнянні з початком учебною року. Однак ці розходження в них виявилися недостовірними.

 

У другій експериментальній групі практично  повторюється та ж тенденція, коли абсолютний показник приросту ВИСС через рік виявився вище в порівнянні з першими вимірами на всім у всіх вікових групах, а відносний показник приросту перевищив вихідні дані тільки до 15-17 років. По абсолютному показнику рівень ВИСС у школярів другої експериментальної групи до 17 років виявився вище в порівнянні з початком навчального року в цій віковій групі на 10,2 о.е.. (+ 22,4%). у першій експериментальній групі відповідно 2,0 о.е. (+2,6%).

 

У контрольній  групі підсумковий рівень приросту ВИСС стосовно 7-літнього віку у всіх випадках був нижче, ніж це спостерігалося в перших, двох експериментальних групах (мал. 1). Однак до 14-літнього віку відносний показник приросту ВИСС у контрольній групі вірогідно не відрізнявся від перших двох. Розходження у величині ВИСС до 17 років склав між контрольною й першою експериментальною групою - 6,7 і другий – 13,6 о.е. У підсумку по даним аналізу приросту силових можливостей у різних вікових групах школярів вони зробили висновок про те, що найбільш виражений вплив на показники приросту ВИСС робить тренування в секції базової атлетичної підготовки. У меншому ступені впливає на віковий характер зміни сили заняття в секції базової фізичної підготовки.Висновки

 

По дослідженню  стану питання про вплив засобів  атлетичної гімнастики, на розвиток сили старших школярів можна зробити наступні висновки:

 

1.Теоретичний  аналіз психолого-педагогічної літератури  показує, що питаннями розвитку  сили в школярів займається  значна кількість учених (1,5,6, 7, 8-10 і ін.).

 

2. Атлетична  гімнастика, як засіб розвитку  сили старших школярів розглядається в роботах не багатьох авторів (9, 10, 14, 15, 19, 22 і ін.). У силовій підготовці старших школярів багато хто відзначають комплексний підхід, наприклад, крім силових вправ, можуть використовуватися вправи, пов'язані з вихованням швидкості, спритності, витривалості, гнучкості на основі застосуванні найбільш доступних і зручних засобів. В одному занятті можуть виконуватися вправи для виховання сили м'язів пояса верхніх кінцівок (на гімнастичних снарядах), швидкості (легкоатлетичні вправи, акробатика), спритності (виконання щодо складних гімнастичних рухів), гнучкості (система стретчинг).

 

3. Засоби  атлетичної гімнастики не тільки  впливають на розвиток сили  й формування гармонічних тілесних  структур, але й на формування  єстетического смаку, оскільки краса форм тіла й рухів у спорті - загальновизнані ценностилитература

 

1.Абрамовский  И.Н. Залежність між силою, вагою  й ростом спортсмена// Теор. і практ.  фіз. культ., 1968, №11, с. 17-19.

 

2.Анохін  П.К. Біологія й нейрофізіологія  умовного рефлексу. - М.: Медицина, 1968. - 166 с.

 

3.Бальсевич  В.К. Онтокинезиология людини: - М.: Теорія й практика фізичної  культури, 2000. - 275 с.

 

4.Бернштейн  Н.А. Нариси по фізіології рухів  і фізіології активності. - М.: Медицина. 1966. - 166 с.

 

5.Верхошанский  Ю.В. Основи спеціальної силової підготовки в спорті. - М.: Фізкультура й спорт, 1977. - 215 с.

 

6.Годик  М.А. Контроль тренувальних і  соревновательних навантажень.-М.: Фізкультура  й спорт, 1980.- 136с.

 

7.Горобців  А.Н. Сила як фізична якість  і методи її розвитку// Важка атлетика: Щорічник-81. -М.: ФиС, 1981, с. 117-131.

 

8. Дворкин  Л.С. Силові види єдиноборств  (важка атлетика, гирьовий спорт,  силове триборство). Кубан. гос.ун-т.1997,- 365 с.

 

9. Дворкин  Л.С. Спортивно-педагогічні проблеми  занять важкою атлетикою з раннього підліткового віку//Теор. і практ. фіз. культ. 1996, № 12, с. 36-40.

 

10. Дворкин  Л.С., Воробйов С.В., Хабаров А.А.  Особливості інтенсивної силової  підготовки юних атлетів 12-13 років  //Фізична культура: виховання, утворення,  тренування. 1997, №4, с. 33-40.

 

11.Зациорский  В.М. Фізичні якості спортсмена. М.: Фис, 1966.—200 с.

 

12.Зациорский  В.М., Сергиенко Л.П. Вплив спадковості  й середовища на розвиток рухових  якостей людини/теорія й практика  фізичної культури. — 1975.—№ 6. -С. 22-29.

 

13.Зимкин Н.В. Фізіологічна характеристика сили, швидкості й витривалості//Фізіологічний журнал, 1962

 

14. Никитюк  Б.А. Клініки-Антропологічні основи  фізичного виховання й детско-юнацького  спорту //Фізична культура: виховання,  утворення, тренування, - 1998, № 2, с. 6-9.

 

15. Програма  загальноосвітніх навчальних закладів. Фізичне виховання учнів 1-Х1  класів зі спрямованим розвитком  рухових здатностей /Подг. В.И.Ляхом,  Г.Б.Мейксоном. - Освіта, 1993.-64 с.

 

16.Розенблат  В.В., Устьянцев С.Л. Стомлення  при динамічній і ста тической м'язової діяльності людини//Фізіологія людини.- 1989.

 

17. Саркисова  Н.Г. Спеціальна силова підготовка  гімнастів високої кваліфікації  в умовах комплексного варіативного  використання змінних режимів  опорів: Автореф. канд. дис. Майкоп, 2000. - 27 с.

 

18. Сальників  В.А. Співвідношення вікового  й індивідуального в структурі  сенситивних і критичних періодів  розвитку //Фізична культура: виховання,  утворення, тренування. - 1997. - №4. - С. 8-12

 

19. Тамбиева  А.П. Віковий розвиток і здатність  ифференцировать силу м'язів кисті. Науч. конф. по віковий морфол., физиол. і биохим. - М.: АПН РСФСР, 1962, с. 246-251.

 

20.Туманян  Г.С., Мартиросов Є.Г. Статура й  спорт. - М.: Фізкультура й спорт, 1976. - 237 с.

 

21. Фаламеев  А.И. Варіативність методики тренування  важкоатлета. Важка атлетика. Щорічник-74. - М.: ФиС, 1974, с. 17-20.

 

22. Хрипкова  А.Г., Колосов Д.В. Хлопчик - підліток - юнак. Посібник для вчителів. - М.: Освіта, 1982. - 207 с.

 

23.Теорія  й методика гімнастики. Під ред.  В.И.Пилиповича. М., «Освіта», 1971.

 

24.Фарфель  B.C. Керування рухами в спорті. - М.: Фізкультура й спорт, 1975. - 208 с.

 

25. Пугач  В.П. Вікові зміни швидкості,  м'язової сили й швидкісно-силових  якостей //Швидкісно-силова підготовка  юних спортсменів /Під загальної  ред. В.П.Філіна. - М.: Фізкультура й спорт, 1968. -C.I 1-24.

 

26.Черняк  А.В. Методика тренування в  умовах ДЮСШ //Важка атлетика. - М.: Фізкультура й спорт, 1977. - С. 19-23.Автор:  Юрлов Андрій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧОЮ АЕРОБІКОЮ НА ФІЗИЧНИЙ ТА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН СЛАБОЧУЮЧИХ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ТА СТАРШОГО ВІКУ