Які на ваш погляд сьогодні найбільш поширені причини формування девіантної поведінки?

З огляду на значення школи як важливого засобу соціальної мобільності, правлячі групи в ряді країн намагалися закрити доступ до освіти представникам нижчих верств. Так, в Англії в XIV ст. був випущений наказ, де говорилося, що жоден кріпак не повинен відправляти дітей у школу, щоб не дати їм можливість просуватися в житті. Аналогічну роль покликаний був виконувати і "циркуляр про Кухарчиних дітей", виданий у Російській імперії в 1886 р., який передбачав не допускати в гімназію дітей з нижчих станів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль значення internet-ресурсів у процесі навчання соціалізації

 

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, глобальної мережі Інтернет створили можливість доступу до гігантських  обсягів інформації, збереження її.

Специфіка технологій Інтернет – www (з англ. World Wide Web – всесвітня павутина), яка становить абстрактний інформаційний простір, що є середовищем для обміну інформації (як правило, мова йде про Веб-сторінки) між людьми всього світу.

Засоби комунікації, до яких відносяться електронна пошта, глобальні, регіональні та локальні мережі зв’язку та обміну даними, також  надають широкі можливості:

−    оперативну передачу інформації на різні відстані, будь-якого об’єму та вигляду;

−    інтерактивність і оперативність зворотного зв’язку;

−    доступ до різноманітних джерел інформації;

−    організацію спільних телекомунікаційних проектів;

−    запит інформації з будь-якого питання через систему електронних конференцій і т. ін. 

Особливості використання Інтернет-ресурсів у навчальній діяльності

Нинішнє суспільство називають  інформаційним, в якому головним продуктом виробництва є інформація та знання. Інформаційне суспільство  розглядають як орієнтир, тенденцію  змін у сучасному світі, воно асоціюється  з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, їх засобів.

Інформатизація та комп’ютеризація  вимагають від людини нових знань, умінь та навичок, які будуть адаптовані до умов інформаційного суспільства. Особлива роль нині відводиться мережі Інтернет – засобу розповсюдження інформації, середовища співпраці та спілкування  людей, що є найбільшою та популярною комп’ютерною мережею, яка відкриває  широкі можливості ефективного її використання в освіті. Надання різноманітних  освітніх послуг, навчальної інформації, відкриття широких можливостей  використання різноманітних ресурсів мережі Інтернет, включаючи навчальні  дистанційні курси, дистанційні  олімпіади і конкурси, бібліотеки, текстові сховища, інтерактивні енциклопедії та словники, перекладачі, віртуальні музеї та виставки і т. ін. у підготовці майбутнього фахівця.

Мережа Інтернет є джерелом самої різноманітної інформації. Виходячи з навчальної мети це можуть бути, наприклад, освітні ресурси, яких нині є багато і в подальшому кількість  їх збільшується. Майже всі навчальні  заклади, дослідницькі установи мають  свої сайти, які постійно поповнюються інформацією. Корисними є Інтернет-ресурси, які використовуються для одержання  подальшої освіти, вибору професії та сфери діяльності, постійного підвищення фахових знань, кваліфікації та ін.

Зупинимось на окремих  освітніх ресурсах, які нині набули найбільшого поширення:

−    дистанційне навчання.

Дистанційне навчання (ДН) – форма організації і реалізації навчально-виховного процесу, за якою його учасники здійснюють навчальну взаємодію принципово й переважно екстериторіально. (В. Биков) 

−    віртуальні бібліотеки становлять собою організацію за допомогою засобів навігації та пошуку сховищ різноманітних електронних документів. Наведемо визначення віртуальної бібліотеки. 

 

Віртуальна бібліотека – цифрова або електронна бібліотека визначається як он-лайн, в яку закладена звичайна бібліотека для читання книг та доступу до інших об’єктів, або це може бути сайт, який пропонує посилання на різні сайти зі значним великим запасом інформації в каталозі або в архівній формі.

Використання ІКТ дозволяє значно поліпшити процес пошуку та одержання необхідного видання  читачу електронної бібліотеки.

 

−    Яндекс. Словники (http://slovari.yandex.ru) – це пошук термінів, визначень, статей, а також переклад слів у 71-му словнику. Усі словники стають доступними. Стрічка запиту Яндекса перетворюється у стрічку введення слова для пошуку його в багаточисельних словниках і довідниках.

 Формування комунікативних  умінь студентів

Формування комунікативних умінь студентів засобами ІКТ  зумовлене труднощами переходу від  індустріального суспільства до інформаційного, що вносить відповідні корективи в навчально-виховний процес ВНЗ. Учені вважають, що сучасний випускник ВНЗ повинен уміти  «грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельним, контактним у  різних соціальних групах, уміти працювати  спільно в різних галузях». Як зазначає Є. Полат, перехід до особистісно орієнтованої освіти, що має гуманістичну спрямованість, має забезпечити можливість «спільної роботи у співпраці в процесі вирішення різноманітних проблем, які потребують відповідних комунікативних умінь».

Особливість сучасної освітньої  системи полягає в тому, що «традиційні  способи інформації – усне і письмове мовлення, телефонний та радіозв’язок – поступаються місцем комп’ютерним засобам навчання, використанню телекомунікаційних мереж глобального масштабу». В сучасному світі, в якому живуть і розвиваються учні, студенти, як ніколи постають актуальними проблеми відкритості, толерантності, комунікативності. Саме через спілкування лежить шлях до життєвого і професійного успіху для більшості нинішніх учнів, студентів.

Присутність комп’ютера у  навчальній аудиторії та використання його партнера викладача, створює нові комунікаційні канали, а, отже, і  нові проблеми: психологічні, педагогічні, методичні, дидактичні. Видозмінюються комунікативні вміння, які традиційно прищеплювалися раніше студентам, з’являються  комунікативні вміння, пов’язані  з використанням ІКТ у навчанні. Особливо це помітно на заняттях з  інформатики та інформаційних технологій, в яких комп’ютер є одночасно  інструментом навчання і об’єктом вивчення. Як прищепити студентам  традиційні комунікативні навички, а також навички, необхідні для  життя в інформаційному суспільстві? Необхідно зазначити, що масове впровадження в педагогічну практику методів  і засобів обробки, передачі та збереження інформації має поряд з позитивними  аспектами (розвиток інтелектуального потенціалу, активізації пізнавальної діяльності учнів, студентів) і негативні (заміна «живого» спілкування з викладачем, на «спілкування» з навчальними  програмами, зменшення часу безпосереднього  міжособистісного спілкування). Проблема формування комунікативних умінь і  навичок частково переходить з традиційних  для цієї області предметів на заняття з інформатики та інформаційних  технологій, оскільки саме на цих заняттях вивчаються нові інструменти, способи, засоби спілкування, розширюються кордони  комунікації, коло співрозмовників, однодумців.  

 

Умови для успішного формування комунікативних умінь :

1) створення позитивної  мотивації на основі внутрішніх  потреб, попереднього індивідуального  досвіду спілкування і комунікативних  здібностей студентів;

2) розширення комунікативної  бази в межах занять з інформатики  та ІКТ, шляхом використання  системи вправ, в яких формування  комунікативних умінь буде розглядатися  як спеціальна педагогічна та  дидактична задача;

3) занурення в комунікативну  діяльність через організацію  роботи в діалогових режимах  із застосуванням ІКТ;

4) конструювання «образу  Я» за допомогою рефлексивних  завдань, що розглядається як  умова формування комунікативних  умінь на продуктивному і творчому  рівнях;

5) облік специфічних особливостей  предмета інформатики та інформаційних  технологій, де комп’ютер є одним  із елементів комунікативної  системи уроку;

6) урахування вікових особливостей;

7) наявність високого рівня  сформованості комунікативних умінь  викладача.

В результаті розвиваються вербальні  та невербальні комунікативні вміння, підвищується активність у комунікативній діяльності, здійснюється перенесення  в інші види діяльності; формується інтерес до інформації; «образ Я» як суб’єкт комунікативної діяльності, разом з потребою подальшого вдосконалення.