Виховання молоді засобами хореографії

роботи в колективі  і на благо колективу тощо. Екологічне – з одного боку, є досить велика кількість танців, які навіть

у своїй назві мають  зоо-  чи рослинні компоненти («Танок левів», «Танок

квітів», «Танок півоній» тощо), а з другого – танці рекомендують викладати

на свіжому повітрі, на лоні природи і мистецтво викладача  тут полягає не

лише в тому, щоб навчити  дітей правильним рухам, але й  тому, що людина і

її рухи – це також  частина природи.

Статеве  –  китайський уряд стурбований  активним копіюванням

китайською молоддю західної схеми стосунків між чоловіком  і  жінкою.

Вважається, що танці сприяють поверненню до традиційних норм і  цінностей

поважного ставлення до жінки  й  інституту  шлюбу, сприяє вихованню

мужності в хлопчиках  і жіночності в дівчатах, а  домінанта  групових  танців

буде сприяти уникненню  ранньої закоханості.

На основі вищевикладеного, можна дійти таких висновків:

1.  Мистецтво національного  танцю активно використовує традиції

організації соціуму, які  сформувались  у  тривалому процесі  розвитку

китайської культури,  починаючи з додержавного періоду. Традиції

відповідності пластики руху особливостям інтер'єру, колористичній  гамі

характеризуються сполученням  стійких зовнішніх ознак і  внутрішнього

значення, що робить їх яскравими  культурними індикаторами.

2.  Тема культурних  традицій є провідною в теорії  й практиці виховання

підростаючого покоління  в сучасному Китаї. Ця тенденція (опора на

домінанту національного  над загальнокультурним),  з одного боку, є

споконвіку китайською традицією, а з  другого  –  соціальним замовленням

суспільства, який культивується  на державному рівні і покликаний слугувати

превентивним методом  для збереження культурної самоідентифікації

китайської нації і  перешкоджати занадто активному  проникненню сучасної

західної культури.

3.  З погляду китайських  педагогів (теоретиків і практиків)  саме

національна хореографія  у формі національних танців є  унікальним методом

виховання, що з однаковою  ефективністю може бути застосований у всіх без

винятку видах виховання (патріотичне, фізичне, трудове, екологічне й т.д.) у

навчальних закладах будь-якого  рівня й форми фінансування (внаслідок  своєї

дешевизни, що дуже актуально  для районів країни, які недофінансовуються

чи фінансуються недостатньо).

4.  Активна пропаганда  танців на державному рівні  обумовлена

соціальним замовленням  китайського суспільства до  кінцевого  продукту

сфери освіти –  молодого  фахівця  зі стійкою психікою, що вміє будувати

стосунки  в колективі  й суспільстві, шанує традиції власної  країни, поважає

культурну спадщину інших  країн, чітко усвідомлює унікальність Китаю й

прагне до його процвітання.

Перспективами  подальших  досліджень  у  цьому напрямку можна

вважати  дослідження  на тему соціальної функції танцю  в китайській та

українській культурах, державного управління та регулювання в справі

пропаганди танцю як ефективного  і недорогого виду виховання, ролі танцю  як допоміжного заходу задля реалізації загальної концепції національного

виховання в Україні та КНР.