Технології соціальної роботи з особами

Сам процес звільнення з  виправної установи осіб, що відбули  покарання, включає наступне:

·  Проведення бесіди начальником ВК з тим, що кожним звільняється від відбуття покарання.

·  Роз'яснення необхідності дотримання вимог чинного законодавства, недопустимості скоювання нових злочинів, обов'язку прибути до вибраного місця проживання і в 3 – х денний термін з'явитися в ОВД для реєстрації (в разі відсутності паспорта – для його здобуття), а також в органи місцевої самоврядності і службу зайнятості для своєчасного пристрою на роботу або навчання.

·  Видачу особам, що звільняються з ВК, довідок про звільнення, одноразового грошового посібника за рішенням адміністрації, проїзних документів, продуктів харчування або грошей на дорогу дотримання до вибраного місця проживання, повернення особистих документів і речей.

·  Засудженим при особливо небезпечному рецидиві злочинів і особам, підметом встановленню за ними адміністративного нагляду, на оборотній стороні довідки про звільнення і її копію проставляється штамп "Підлягає документуванню за місцем проживання"[32,234].

Для забезпечення контролю за своєчасним прибуттям до вибраного  місця проживання осіб, що відбули  покарання, здобуттям ними паспортів  і оформленням реєстрації, а також  вирішення питань доцільності постановки на один з видів обліку ВК направляють  в ОВД сповіщення і повідомлення на: засуджених при особливо небезпечному рецидиві злочинів, судимих три і  більше разу за скоювання будь-яких умисних злочинів, осіб, відносно яких комісією адміністрації ВК винесені постанови про необхідність встановлення адміністративного нагляду, осіб, які  в період відбуття покарання не встали на дорогу виправлення або не відмовилися  від намірів продовжити злочинну діяльність[9,136-137].

Сповіщення на того, що звільняється заповнюється фахівцями групи соціального  захисту з врахуванням думки  співробітників оперативного відділу, психологів, начальників загонів, вихователів  і підписується начальником ВК або  особою, що його заміщає.

При звільненні з місць  відбуття позбавлення волі особі, відносно якої заздалегідь вирішено питання  про працевлаштування, видається  відповідний лист в службу зайнятості, підприємство або організацію.

При чому адміністрація виправної  установи, забезпечує тих, що звільняються проїзними квитками або грошима  для оплати проїзду, як правило, до місця  мешкання їх до засудження. Якщо ті, що звільняються обирають інше місце проживання, що знаходиться від установи, на відстані, що перевищує дорогу дотримання до колишнього місця проживання, з  них стримується різниця вартості проїзду до місця фактичного дотримання.

Інваліди, особи, старезного віку, що не мають дітей наступні в будинки інвалідів або старезні, вони забезпечуються квитками до місця  знаходження установи[9,45-46].

Ті, що звільняються забезпечуються проїзними квитками або їм видаються  гроші для оплати проїзду, як правило, в загальних вагонах пасажирських поїздів і каютах 3-го класу на судах пасажирських ліній по тарифах, що діють.

Якщо на потрібних напрямах в пасажирських поїздах і на судах  пасажирських ліній немає загальних  вагонів і кают 3-го класу, звільняється отримуються квитки або видаються  гроші для оплати проїзду, а плацкартних  вагонах пасажирських поїздів і  в каютах 2 – го класу на судах пасажирських ліній по тарифах, що діють.

Окрім цього, на якийсь час  необхідне для проїзду до місця  проживання, видається сухий пайок  по встановлених нормах. Хворим, вагітним жінкам, годуючим матерям на дорогу дотримання видається набір сухих  продуктів за призначенням лікаря в  межах вартості продуктів, що входять  в норми живлення, по яких вони харчувалися  в ВК. Замість сухого пайка можуть бути видані гроші в сумі, що обчислюється від середньої вартості мінімальної  норми живлення засуджених[37,55-57].

Звільнені слідують до місця  свого проживання, як правило, у власному одязі або виданою в установі. В разі не відшкодування до моменту  звільнення вартості одягу, виданого засудженим в установі, із засобів, що є на їх лицьових рахівницях, стримується її залишкова вартість, після чого вказаний одяг переходить в їх власність. За наявності у них власного одягу  виданий ним одяг здають на склад, а за відсутності власного одягу  звільняються в раніше виданому ним  одязі.

1.3 Підготовка  окремих категорій засуджених  до звільнення

Підготовка ув'язненого включає  підвищення загальноосвітнього рівня, професійне навчання або підвищення виробничої кваліфікації, заходи щодо охорони здоров'я, привчання до порядку  і умов, встановлених в установі, надання допомозі у встановленні і підтримці соціально корисних зв'язків,

формування в засуджених знань, необхідних в пенітенціарний і пенітенціарний для поста періоди[30,345].

Діяльність по підготовці засуджених до звільнення включає декілька етапів:

• облік засуджених, таких, що звільняються після закінчення терміну відбуття покарання;
• напрям запитів про прописку засудженого в ОВД і територіальних центрах зайнятості населення за декілька місяців до звільнення;
• оформлення паспортів засуджених – це відновлення втрачених і обмін старих паспортів на нових. Поважно, аби засуджений при звільненні мав на руках паспорт, оскільки без нього неможливо влаштуватися на роботу, реєструватися за місцем проживання, а також брати участь в цивільно-правових операціях[21,66-67];
• ідновлення соціальне корисних зв'язків засуджених (напрям з цією метою запитів в ОВД, листування з родичами і ін.). Особливої важливості при цьому набуває взаємодія фахівця з соціальної роботи з начальниками загонів, а також співробітниками інших підрозділів ВК;
• складання індивідуальних бесід з тим, що кожним звільняється, в процесі яких з'ясовуються життєві плани на майбутнє, а саме: про те, куди засуджений поїде, де планує жити, чи має намір працювати або продовжувати навчання, чи збирається відновлюватися в батьківських правах, з ким планує підтримувати стосунки і ін. Крім того, роз'яснюються порядок працевлаштування, прав і обов'язку громадян під час пошуку роботи, вияснюються питання побутового пристрою і др.;
• оформлення соціальних карт на кожного засудженого з обов'язковою видачею її при звільненні на руки. У складанні соціальної карти беруть участь як фахівці адміністрації установи виконуючого покарання, так і інших служб. Карти складаються з метою забезпечення повного обліку осіб, що звільняються з установи, для вистави в органи місцевої самоврядності, установи зайнятості населення, соціального захисту населення, охорону здоров'я і інші установи і організації за місцем проживання[21,69-70];
• оплата проїзду засудженого до місця дотримання при звільненні. При необхідності забезпечується супровід до поїзда і придбання проїзних документів;
• розробка методичних матеріалів, що містять необхідну для тих, що звільняються інформацію по питаннях соціального обслуговування, медичного забезпечення, оформлення документів (паспорта, інвалідності, реєстрації за місцем проживання), працевлаштування, соціальної підтримки (Додаток №1). Даний методичний матеріал дозволяє тому, що звільняється з установи виконуючого покарання сформувати певні знання про соціальну дійсність.

Підготовка до звільнення включає декілька елементів: етична, психологічна, практична. Етична –  націлена на активізацію етичних  якостей людини, необхідних для його подальшого життя в суспільстві; психологічна – передбачає активізацію  адаптивних здібностей засудженого, формування готовності жити і діяти відповідно до правових норм; практична – орієнтована  на придбання знань і умінь, необхідних для автономного життя на волі, що дозволяють швидше включитися в  ритм життя[13,345-346].

Таким чином, можна зробити  вивід, що під соціальною реабілітацією  розуміється комплекс заходів (психологічних, педагогічних, соціально –

 е  кономічних, власне соціальних), направлених на усунення або (наскільки це можливо повну) компенсацію обмежень життєдіяльності, викликаних відбуттям покарання в ВК.

Необхідно відзначити, що відбувають покарання в місцях позбавлення  волі різні категорії осіб: бомжі, літні і інваліди, жінки мають  дітей у виправній установі, неповнолітні. З кожною з вказаної категорій  існує своя специфіка по формуванню у них позитивної мотивації соціального  функціонування поза стінами виправної  установи[8,88-89].

Розглянемо деякі з  них:

Обличчя без певного місця  проживання. Відносно осіб, що не мали до засудження постійного місця проживання і роботи і відмовилися від  допомоги в трудовому і побутовому пристрої після звільнення з місць  відбуття позбавлення волі, прямують запити в ОВД, службу зайнятості населення  по місцю мешкання їх родичів. За відсутності  родичів прямують запити по місцю  їх засудження або по місцю дислокації ВК.

У необхідних випадках ведеться листування з родичами засуджених про  можливість їх спільного мешкання після  звільнення[5,98-99].

Літні і інваліди. При  підготовці до звільнення засуджених необхідно враховувати особливості  таких категорій засуджених, як інвалідів I і II групи, старезних, вагітних жінок  з дітьми, а також іноземних  громадян.

Так на прохання звільняються з місць відбуття позбавлення  волі засуджених, таких, що є інвалідами I і II групи, а також засуджених чоловіків  старше 60 років і засуджених жінок  старше 55 років, адміністрацією ВК прямують запити в органи соціального захисту  для приміщення їх в будинки інвалідів  і старезних.

Підготовка даної категорії  засуджених до звільнення і адаптації  до умов свободи є дуже важливим аспектом соціальної роботи з ними, оскільки йдеться про тих, хто  старий, можливо, хворий і довгий час  знаходиться в ізоляції від суспільства. Особливо складно адаптуватися тим, хто був засуджений на великий  термін і відвикав від життя на волі.

Кожен засуджений літнього і старечого віку, інвалід повинен  чітко уявляти, куди він їде після  звільнення, що його чекає, які умови  йому будуть створені і як він повинен  себе в них вести[3,45].

Відносно старезних засуджених, в яких відсутні родичі, або ж  вони відмовляються від їх прийому  для постійного мешкання, також прямує запит в органи соціального захисту  для вирішення питання про  їх приміщення в будинки інвалідів  і старезних незалежно від  бажання засудженого.

З відома інваліда або старезного, який до засудження не мав постійного місця проживання, адміністрація  виправної установи вирішує питання  про його напрям в будинок інвалідів  і старезних на території того суб'єкта, де розташована колонія. З  цією метою не пізніше за два місяці до звільнення в орган соціального  захисту представляються необхідні  документи (особиста заява засудженого, виписка з медичної карти по встановленій формі і паспорт, характеристика за час перебування в установі).

Засудженим, таким, що є інвалідами I і II групи і що має потребу  за станом здоров'я в сторонньому  відході, вирішується виїзд за межі виправної установи для попереднього вирішення питань трудового і  побутового пристрою у супроводі  родича або іншої особи (соціального  працівника).

Спеціальну увагу необхідно  приділяти психологічній і практичній підготовці засуджених літнього віку і інвалідів до звільнення з ВК. Перш за все, необхідно виявити серед  них страждаючих різними соматичними  захворюваннями і психічними розладами, таких, що не мають сім'ї і родичів, а також що не мають необхідного  трудового стажу для здобуття пенсії. З цими особами проводиться  підготовча робота по напряму їх в  будинки старезних і інвалідів  після звільнення з ВК. Поважно  не лише оформити належним чином відповідні документи, але і розповісти засудженим, що є цими установами, який порядок  життя там[2,343-344]. Необхідно виявити також засуджених, таких, що мають право на здобуття пенсії, і прийняти своєчасні заходи по їх пенсійному забезпеченню після звільнення. Відносно тих, у кого немає такого права і кого не можна направити в будинки для старезних, за відсутності сім'ї і родичів мають бути прийняті заходи по їх побутовому пристрою або встановленню опіки після звільнення з ВК. Обличчя немічні і дряхлі, інваліди, не здатні після звільнення самостійно слідувати до місця свого проживання, повинні супроводитися співробітниками медичної служби.

Засуджені літнього і старечого  віку, інваліди часто опиняються в  соціальних притулках – установах, в яких проживають самотні старі  люди, що не має по тих або інших  причинах житла або можливості жити самостійно[1,435]. У установах даного типа встановлений постійний контроль за порядком і пересуванням підопічних з боку керівництва, лікарів, чергового співробітника міліції. Тут діють спеціальні норми і правила поведінки, якою необхідно слідувати.

Відносно старезних засуджених, в яких відсутні родичі, або ж  вони відмовляються від їх прийому  для постійного мешкання, також прямує запит в органи соціального захисту  для вирішення питань про їх приміщення в будинки інвалідів і старезних[6,65-67].

З відома інваліда або старезного, який до засудження не мав постійного місця проживання, адміністрація  ВК вирішує питання про його напрям в будинок інвалідів і старезних  на території того суб'єкта, де розташована  колонія. У цих цілях не пізніше  за один місяць до звільнення в орган  соціального захисту представляються  необхідні документи (особиста заява  засудженого, виписки з медичної карти і паспорта по встановлених формах, характеристика за час перебування  в установі).

Вагітні жінки і жінки, що мають дітей у виправній  установі. Підготовка до звільнення з  місць відбуття позбавлення волі вагітних жінок, а також жінок, що мають при собі малолітніх дітей, проводиться співробітниками групи  соціального захисту в контексті  з медичними працівниками ВК. Приймаються  заходи до встановлення їх родинних зв'язків, з'ясовується можливість реєстрації працевлаштування за місцем проживання родичів[6,34-35]. У разі, коли жінок, що звільняються, не приймають родичі, до яких вони могли б поїхати на проживання, прямують запити в ОВД і управліннях соціального захисту населення як і раніше місцю проживання з проханням вирішити питання їх працевлаштування, забезпечення житловою площею, визначення дітей до дошкільних дитячих установ або удома дитяти.

Відносно жінок, що звільняються, мають при собі дітей, хворих гострими захворюваннями або із загостренням хронічних захворювань, співробітники  групи соціального захисту спільно  з медпрацівниками ВК сприяють в  приміщенні таких дітей до лікувальних  установ органів управління охорони  здоров'я по вибраному місцю проживання.

Неповнолітні. Окрім особливостей підготовки до звільнення вище розглянутих  категорій засуджених, також виділяють  особливості підготовки неповнолітніх  засуджених. Таким неповнолітнім  засудженим надано право короткострокового  виїзду за межі ВК для попереднього вирішення питань трудового і  побутового пристрою до місця проживання у супроводі родичів або інших  осіб або працівника ВК.

Неповнолітні засуджені, підлягаючі звільненню з ВК, прямують, як правило, до місця проживання родичів  або інших осіб, яким повідомляється про день звільнення неповнолітнього  засудженого і пропонується прибути  у ВК для зустрічі і супроводу  його до місця проживання[7,65].