Ставлення молоді до укладання шлюбу і розлучення

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Мая 2013 в 22:15, контрольная работа

Описание работы

Мій проект спрямований на визначеність саме причини розлучень та укладення шлюбу. Тому що, за невеликий відрізок часу у молоді змінилися погляди на шлюб. Наприклад два покоління тому для подружжя було ганьбою розлучення, це відзначалося як не здатність жінки утримати її сім,ю, то для нашого покоління це не є проблемою. Молодь відноситься більш спростовано, якщо щось не влаштує то можна розлучитися. Нажаль такий погляд є руйнівним, та скептичним . Наша країна є серед перших країн по розлученням.

Содержание

Актуальність 3
Мета 3
Завдання 4
Об’єкт та предмет 4
Проблемна ситуація 4
Релігійне ставлення до шлюбу 4
Гіпотеза 5
Основні поняття 11
Анкета 12
Висновки 14
Використана література 17

Работа содержит 1 файл

Ставлення молоді до укладання шлюбу і розлучення.doc

— 82.50 Кб (Скачать)

Тому у висновках  хотілося б відмітити : спеціальна психологічна підготовка майбутнього сім’янина  необхідна і для формування уміння попереджати можливість виникнення конфліктних чи напружених ситуацій у стосунках між подружніми партнерами, спростування уявлення про ідеальну сім’ю як безконфліктну, що побутує у частини молоді. При цьому підкреслювалась не лише неправомірність, але й небезпечність подібного уявлення, оскільки у відповідності з ним подружжя, в сім’ї яких час від часу виникають суперечності, можуть вирішити, що шлюб їх є невдалим. Молодь повинна зрозуміти, що сумісність сім’ї досягається не завжди і тим більше не відразу, що щасливі сім’ї відрізняються не відсутністю конфліктів, а вмінням їх розв’язувати, управляти ними.

Продуктивність  у вирішенні конфліктних ситуацій передбачає насамперед виражену установку  на врахування позиції опонента, його інтересів, мотивів, можливостей тощо. Позиція партнерства і співробітництва  в умовах конфлікту – принциповий і найважливіший момент у спектрі діалогічних умінь у спілкуванні. Однобічність і категоричність, непоступливість, невміння вислухати – погані помічники в конфліктних ситуаціях.

Для того, щоб  уміти розв’язувати конфлікти майбутні подружжя повинні знати можливі причини, джерела їх виникнення. Справжні причини конфлікту часто дуже важко виявити через психологічні ускладнення. По-перше, в будь-якому конфлікті раціональне начало, зазвичай, послаблене емоціями. По-друге, істинні причини конфлікту можуть бути приховані і психологічно захищені в глибинах підсвідомості і проявлятися на поверхні лише у вигляді сприйнятних для Я-концепції мотивів. По-третє, причини конфліктів можуть бути невловимі через так званий закон кругової каузальності (причинності) сімейних відносин, який проявляється в конфліктах.

Молодь має  усвідомити, що хоча конфліктні ситуації й порушують звичний хід подружнього  життя, вони відкривають можливість для розвитку відносин, для досягнення вищого рівня взаємодії, для вирішення  назрілих суперечностей. Як буде розв’язана конфліктна ситуація, визначається не тільки і не стільки характером самого конфлікту, скільки ставленням партнерів до нього. Багато людей не вміють правильно реагувати на конфліктогени. Цьому варто вчитися. І починати це навчання потрібно з аналізу форм неоптимального реагування людей на конфлікти, які приводять до їх ескалації: агресивна реакція, прибудова знизу, уникання, холодна напруженість тощо.

Для своєчасної профілактики конфліктів молоді необхідно  навчитися діагностувати їх, розпізнавати симптоми. У подружньому спілкуванні завжди є нестандартні ситуації, до яких неможливо повністю підготуватись, наперед навчитись, а тому часто доводиться заново шукати власні нестандартні рішення, орієнтуючись на специфічні особливості даного конкретного випадку. Правильна поведінка при конфлікті сприяє збереженню нервової системи, робить людину спокійнішою.

 

Використана література

1. Зайцев А.  Г., Зайцев Г. К. Педагогика счастья  (Валеология семьи). – СПб: Союз, 2002. – 320 с. 

2. Антонов Л.И., Медков В.Н. Социология семьи: Учебн. Пособие. – М., 1996.

3. Коменский  Я. А. Великая дидактика // Коменский Я. А.Локк Д, Руссо Ж. Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое наследие. – М.: Педагогика, 1997.

4. Гельвецій  К. А. Про людину, її розумові  здібності та її виховання // Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. – М., 2001. – 420 с.

5. Ващенко Г. Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1994. – 191 с.

6. Русова С.  Ф. Націоналізація школи // Вибрані  пед. твори. – К.: Освіта, 1996. –  С.293–297.

7. Даденков М. Ф. Історія педагогіки. – К., 1997. – С. 129.

8. Кравець В.  П. Історія української школи  і педагогіки. – Тернопіль: Тернопіль, 1994. – 358 с. 

9. Филиппова  Г. Г. Психология материнства.  – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 240 с. 

10. Ушинський К. Д. Про народність в громадському вихованні // Вибрані пед. твори. в 2-х томах. – Т. 1. – К.: Рад. Школа, 1993. – С. 43–103.

11. Соціологія / за ред. Андрущенка В.П., Горлача М. І. – Київ – Харків,

2002.

12. Русова С.  Ф. Нова школа // Вибрані пед.  твори. – К.: Освіта, 1996. – С. 207–218.

13. Русова С. Ф. Націоналізація  школи // Вибрані пед. твори.  – К.: Освіта, 1996. – С.293–297.


Информация о работе Ставлення молоді до укладання шлюбу і розлучення