Соціальний стан і психологічні особливості людей похилого віку

       Соціальні служби повинні піклуватися про фізичне здоров'я літніх людей, призивати їхній (і сприяти створенню умов) займатися зарядкою. Практика показує, що сприятливо позначається на здоров'я усіх, у тому числі і людей похилого віку, участь у змаганнях, у марафонських забігах, "моржевих" купаннях, лижних гонках і т.д. При цьому важливі не результати, а сама участь.

       Однак хворій людині, природно, не до марафонів. (За даними спеціальних досліджень, проведених Інститутом геронтології АМН нашої країни, 12% усіх людей похилого віку і 25-30% старих прикуті до постелі.) Старіння і зв'язані з ним погіршення здоров'я, хвороби визначають необхідність надання постійної медичної допомоги, обслуговування вдома , приміщення старих або хворих у вдома або лікарні спеціалізованого профілю. Потреба в будівництві останніх обумовлюється також дробленням родин, збільшенням чисельності і частки самотніх у населенні країни.

      У збереженні здоров'я людей похилого віку чималу роль можуть зіграти містобудівна політика держави, створення умов для поселения їх у приміських зонах, на окраїнах міст, на нижніх поверхах висотних будинків, можливості обміну квартир. Як показують дослідження, люди похилого віку рідше звергаються до лікарів із приводу захворювання сердечнососудистой системи (у 1,4 рази), якщо проживають на перших поверхах. На 25% знижується захворюваність, якщо в 2 рази збільшується обсяг повітря в приміщенні, що приходиться на одну людину.

      6

       Винятково складними й у той же час делікатними є проблема безнадійно хворих людей і питання про штучне переривання життя таких людей. Випадки умертвіння пацієнтів на їхнє прохання з метою рятування від болісних болів оцінюються по-різному, неоднозначно. І це, дійсно, непроста проблема. Тут маються не тільки медичні, але і соціальні, гуманістичні аспекти.

       На закінчення коротко про проблему довголіття. Численні дослідження в багатьох країнах показали, що досягненню глибокої старості сприяють активний спосіб життя, і особливо праця, харчування, соціально-побутові умови, а також спадкоємні фактори.

       Установлено також, що в даний час гнітюче число людей умирає під впливом різних патологічних процесів задовго до вичерпання генетично закладених у людині потенційних життєвих сил. Наукою доведено, що тривалість життя людини як біологічного виду повинна складати 90 - 100 років. Деякі вчені обчислюють цей термін навіть 110-120 роками. І наявність довгожителів у різних країнах, особливо в окремих регіонах, підкріплює обґрунтованість таких висловлень.

       Відзначимо також, що з ростом цивілізованих форм життя її середня тривалість поступило зростає. Однак в окремі періоди (війни, епідемії, кризи і т.д.) може спостерігатися і зворотній процес. У нашій країні, приміром, середня тривалість життя складала в 30-ті роки ХХ ст.. 45 років, наприкінці 80-х років більше73 років, нині 58 років чоловіки і 71 рік жінки.

       Соціальне обслуговування і забезпечення людей похилого віку.

       Соціальне обслуговування і забезпечення людей похилого віку містить у собі пенсії і різні посібники; зміст і обслуговування старих і  інвалідів у спеціальних установах органів соціального захисту населення: ........................................................................., надання допомоги бездомним.

       Соціальне забезпечення здійснюється    державними    органами, підприємствами, приватними особами, за рахунок внесків( відрахувань від заробітної плати) трудящих. В останньому випадку виплата з фондів визначається не трудовим внеском і стажем, а розмірами ……….. . Така практика дуже поширена в західних країнах.

       Наприкінці   90-х років у системі соціального захисту нашої країни функціонувало більше 1000 стаціонарних установ для осіб літнього віку й інвалідів, більш 700 центрів соціального обслуговування, 900 відділень соціальної допомоги вдома, а також ряд інших установ соціальної допомоги (  психолого-педагогічної, екстреної психологічної допомоги і т.д.)

       Розглянемо зміст роботи Центра соціального обслуговування (для громадян літнього віку та інвалідів). У нього як правило, входить кілька відділень. У відділенні денного перебування (розрахованого на вміст не менше 30 пенсіонерів і інвалідів) зорганізується харчування, медичне і культурне обслуговування.

       8

старих. Тут важливо передбачити, з урахуванням утрати здатності до самообслуговування, забезпечення спеціальним зручним взуттям, одягом, раз особистого роду приладами і пристосуваннями, які б полегшили старим людям пересування по вулиці, ведення домашнього господарства, виконання деяких гігієнічних процедур.

      Для рішення цих проблем архітекторами, дизайнерами, геронтологами вже давно визначені перспективні напрямки розробки і випуску відповідної побутової техніки. Ці пропозиції зводяться до створення:

а) автоматизованих кухонних комплексів, що дозволяють програмувати операції по готуванню їжі;

б) системи підйомників для відходу за лежачими хворими і надання 
їм санітарно-гігієнічної допомоги;

в) спеціальних меблів і механізмів для збирання приміщень з урахуванням вікової специфіки старих і т.п. , а також ряду простих, але дуже потрібних пристроїв і пристосувань, що створюють зручності людям похилого віку і підвищувальну безпеку побутових операцій;

г) системи поручнів і опорних скоб для прийняття старою людиною ванни;

д) спеціальних підставок, що полегшують надягання взуття;

е) положистих пандусів замість порогів і т.п..

Пропозиції гарні, однак, на жаль, у нашій країні вони реалізуються вкрай незадовільно.

      Однієї з нових форм обслуговування самотніх старих людей» що живуть у віддалених і малонаселених пунктах, є організація так званих потягів милосердя. У їхньому складі лікарі різних спеціальностей, соціальні працівники. Вони надають різноманітну допомогу: медичну, соціальну, побутову, консультативну і т.д. Треба відзначити, що окремі елементи такої допомоги мали місце і раніше: приїзд у невеликі села фахівців-медиків, виїзна торгівля на селі і т.д..

      Соціальне обслуговування і забезпечення людей літнього віку надає величезне поле діяльності для соціального працівника. Маючи знання і досвід, що відповідають щиросердечні якості, вони значною мірою можуть сприяти поліпшенню способу життя людей похилого віку, забезпеченню їхньої незалежності, достоїнства, допомогти їм зайняти належне місце в суспільстві. 

Соціальне піклування над людьми похилого віку

      Піклування над людьми похилого віку - один з основних напрямків у соціальній роботі в цілому. Піклування розуміється як правова форма захисту особистих і майнових прав і інтересів громадян. У загальному випадку піклування встановлюється: 1) над неповнолітніми у віці від 15 до 18 років залишившимися без батьківського піклування; 2) Над повнолітніми, котрі по стані здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки; 3) над особами, обмеженими судом у дієздатності внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами.

       9

       Форми піклування досить різноманітні. Головною же формою соціального піклування над людьми похилого віку, нездатними повною мірою (або взагалі) здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки по стані здоров'я, є функціонування системи будинків-інтернатів.

       На початок 1975 р. у РСФСР функціонувало 878 будинків для старих і інвалідів, у яких проживало більш 200 тис. чоловік. На початок 1991 р. у Росії було 877 будинків-інтернатів і в них проживало 261 тис. чоловік. В даний час нараховується більш тисячі таких установ.

       Число будинків-інтернатів хоча і повільно, але росте. Однак соціальними працівниками відзначено, що потреба в будинках-інтернатах загального користування знизилася (у 1982р. вона складала 54 місця на 10 тис. осіб пенсійного віку, у 1990 p.- 30 місць). Це порозумівається головним чином тим, що розширюється практика надання допомоги вдома непрацездатним громадянам. В даний час у будинки-інтернати надходять в основному люди, що цілком утратили здатність пересуватися і потребуючі за собою постійного нагляду.

       За даними соціологічних досліджень, найбільш розповсюджені причини, по яких люди похилого віку виявляються в таких установах, ця самітність (48,8%), незадовільний стан здоров"я (30%), конфліктна ситуація в родині й ініціатива родичів (19%).

       У будинках-інтернатах загального типу (тобто для старих і інвалідів) проводиться велика робота із соціально-психологічної адаптації людей похилого віку до нового для них умовам. Особливо вона важлива в перші дні перебування в будинку-інтернаті. Ця робота містить у собі інформацію про знову прибулих, про будинок-інтернат, про послуги, що робляться, розташуванні медичних і інших кабінетів і т.д. Вивчаються особливості знову прибулої, їхньої звички, інтереси, установки. Така робота, як показує практика, необхідна для того, щоб уникнути конфліктних ситуацій, зокрема при розселенні людей на постійне проживання. Вивчаються також потреби людей похилого віку в трудовій зайнятості, їхньої переваги в змістовному дозвіллі і т.д..

       У будинках-інтернатах для старих і інвалідів передбачене медичне обслуговування, здійснюється цілий комплекс заходів реабілітаційного характеру, зокрема трудова терапія і трудова зайнятість, організація дозвілля. Трудова зайнятість реалізується в лікувально-трудових майстерних або підсобних господарствах.

       Функціонування будинків-інтернатів як головної форми соціального піклування над людьми похилого віку зв'язано з цілим поруч проблем. Одна з них - це ступінь задоволення потреб у будинках-інтернатах: наявність місць у таких будинках, кількість проживаючих і, звичайно ж, якість обслуговування в них, створення відповідних умов для їхніх жителів.

       Серед осіб, що проживають у будинках-інтернатах, можна виділити три групи: 1) бажаючі-одинаки; 2) бажаючі, проживаючі з родинами; 3) небажаючі, але змушені звертатися в будинки-інтернати по різних причинах (матеріальним, клімат у родині і т.д.). Це дуже непросте питання.

       10

       Звичайно ж (як про це свідчить і закордонний, і вітчизняний досвід), люди похилого віку хочуть жити у своєму будинку, у звичній обстановці. Допомога, що розширюється, удома дозволяє людям похилого віку жити довше у власному будинку, відсуває терміни їхнього переселення у вдома для старих. І це вигідно й однієї (старим) і іншої (службам соціального забезпечення) стороні.

       Надомні послуги, гарантовані державою, в останні, роки й у нашій країні стають усе більш різноманітними. Це організація харчування і доставка продуктів на будинок; допомога в придбанні медикаментів, товарів першої необхідності; сприяння в одержанні медичної допомоги і супровід у медичні установи; допомога в підтримці умов проживання відповідно до гігієнічних вимог; сприяння в організації ритуальних послуг і в похованні самотніх померлих; організація різних соціально-побутових послуг (ремонт житла, забезпечення паливом, обробка присадибних ділянок, доставка води, оплата комунальних послуг і т.д.); допомога в оформленні документів, у тому числі для встановлення опіки і піклування, обміні житла, приміщенні в стаціонарні установи органів соціального захисту населення.

       Ще в 80-і роки в деяких будинках-інтернатах РСФСР були створені спеціальні відділення, у яких старі, нужденні в постійному відході, проживали під час тривалих відряджень або хвороби членів їхніх родин від двох до шести місяців. Така форма роботи нині здійснюється у відділеннях тимчасового проживання Центрів соціального обслуговування для громадян літнього віку й інвалідів.

       Цікавий досвід надання допомоги літнім інвалідам, наявний у деяких регіонах Росії. їх поселяють у житлові будинки, у яких враховані всі побутові потреби таких людей, приміром , магазин, їдальня, пральня, медичний кабінет і ін. розташовуються на першому поверсі. Жителів цих будинків обслуговують соціальні працівники. Наприкінці 90-х років і Росії було більш 100 спеціальних житлових будинків для самотніх літніх громадян і подружніх пар з комплексом служб соціально-побутового призначення. У них проживало більш 10 тис. чоловік. Цей досвід заслуговує на увагу як альтернативу будинкам-інтернатам.