Соціальна діагностика

Мабуть, основна вимога, якій повинен відповідати  соціальний працівник-діагност, -- це уміння розташовувати до себе людей, викликати  їхню довіру і домагатися щирості  у відповідях.

Ведення бесіди вимагає визначених знань  і навичок. Причому, маються на увазі  знання не тільки по обговорюваній  у ході бесіди проблематиці. Ведучому бесіди необхідні знання по загальній  і соціальній психології, логіці, риториці, етиці і т.д.

Основні технологічні умови, що забезпечують успіх  бесіди:

- уміння  зацікавити співрозмовника пропонованою  темою бесіди;

- створення  атмосфери взаємної поваги і  довіри;

- митецьке  використання методів переконання  і вселяння.

Фокус-група - це групове інтерв'ю, яке проходить  у формі групової дискусії і спрямоване на отримання від її учасників "суб'єктивної інформації" про те, як вони сприймають конкретні суспільні події та явища.

Метод експертної оцінки. Це опитування експертів  шляхом анкетування й інтерв'ювання. Іноді соціальна проблема має  потребу в оцінці компетентних осіб -- експертів, що мають глибокі знання про предмет або об'єкт дослідження. Експертна оцінка в рамках біхевіориського  підходу вимагає використання багатьох джерел інформації, включаючи безпосереднє спостереження за індивідом, його оточенням. Можливо також моделювання реальних умов життя. Можуть бути застосовані  також психологічні аспекти самоконтролю і самозвіту, у яких формується ланцюжок форм поведінки, почуттів, думок, проблем  і бажань.

Соціометрія -- це метод опитування й алгоритм для математичної обробки первинних  вимірів. Суть її зводиться до вирахування  різноманітних персональних і групових індексів.

Моніторинг -- це організація постійного відстеження  інформації, включене спостереження, оцінка й аналіз соціальних ситуацій у фокусі їхньої зміни, із прогнозуванням цих  змін на визначену перспективу.

Методи  тестування. Особливо широко поширені. Їх існує безліч, і, вони розділяються на групи за рядом ознак: індивідуальні  і групові (колективні), вербальні  і невербальні; кількісні і якісні, загальні і спеціальні й ін.

Біографічний  метод -- спосіб дослідження, діагностики, корекції і проектування життєвого  шляху особистості. Цей метод, заснований на вивченні особистості в контексті  її особистої історії і перспектив розвитку її індивідуального буття  і взаємин з іншими людьми, спрямований  на реконструкцію життєвих програм  і сценаріїв розвитку особистості, на переструктурування просторово-часової  організації ділового, сімейного, духовного  життя в умовах конкретного природного і соціального середовища.

Досить  поширеним методом соціальної діагностики  є також аналіз соціуму (соціальна  паспортизація). Він є необхідним у ході збору статистичних даних, за допомогою яких можна охарактеризувати життєву ситуацію стосовно осіб у  певному соціумі. До таких даних  відносять кількість дітей та дорослих, людей з особливими потребами, осіб девіантної поведінки, дані про  різні типи сімей, об'єкти культурно-освітнього, медичного призначення, соціальні  служби різного типу, громадські організації  тощо.

Висновок

Соціальна діагностика -- найважливіший компонент  соціальної технології і сфера діяльності практичного соціального працівника. Технологія соціальної діагностики  містить у собі принципи, алгоритм процедур і способів перевірки різних методів дослідження соціальних процесів. В основі діагностики лежить проблема аналізу й узагальнення факторів, що характеризують соціальний розвиток людини, соціальних груп, суспільства.

Практично соціальна діагностика використовується в самих різних областях життя  і діяльності людей. Фахівець соціальної роботи є автором або учасником  прикладних психолого-педагогічних, соціологічних, економічних обстежень, займається консультуванням у рішенні соціальних проблем, корекцією і реабілітацією, формами і методами терапевтичного впливу і т.д.

Сутність  соціального діагнозу полягає в  точному визначенні причинно-наслідкових  зв'язків, які є похідними умов життя клієнта соціального обслуговування. Соціальний діагноз передбачає збір інформації про клієнтів і умови їх життєдіяльності, а також її аналіз для розроблення програми соціальної допомоги.

Оскільки  саме поняття досить багатозначне, то, говорячи про соціальну діагностику, ми маємо на увазі або одиничне дослідження соціальної ситуації клієнта, якому соціальний працівник повинен  надати допомогу, або необхідний етап будь-якого впливу в соціальній роботі, технологічний імператив соціального  обслуговування, або сукупність наукових методів, що обґрунтовують правильність отриманої інформації.

Процедура соціальної діагностики спрямована не лише на вивчення соціальних коренів  різних проблем, процесів та явищ, але  й на дослідження соціальних наслідків  і змін у структурі суспільних відносин, способі життя людей. Окрім  того, соціальна діагностика передбачає вироблення профілактичних заходів  щодо запобігання асоціальної поведінки  людини.

Література

1. Психология  социальной работы, О.Н. Александрова, О.Н. Богомолова, Питер, 2002. - 352 с.

2. Социальная  работа / Под ред. В.И. Курбатова. - Ростов-на-Дону: "Феникс", 1999. - 576 с.

3. Соціальна  робота в Україні: навчальний  посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько,  С.Я. Харченко та ін., за заг.  ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової  - Київ: ДЦССМ, 2004. - 256 с.

4. Соціальна  робота: технологічний аспект / за  ред. проф. А.Й. Капської / Київ: ДЦССМ, 2004 - 364 с.

5. Теорії  і методи соціальної роботи: підручник  для студентів вищих навчальних  закладів / за ред. Т.В. Семигіної,  І.І. Миювича. - К.: Академвидав, 2005. - 328 с. (Альма-матер) 

6. Технологии  социальной работы: учебник / под  общ. ред. проф. Е.И. Холостовой - М.: ИНФРА-М, 2003. - 400 с.