Соціальні інтернет – мережі їхні функції та роль у формуванні громадянського суспільства

3. Функція збереження соціальних зв'язків – такого типу мережі надають можливість відновити соціальні зв’язки людей, які через певні причини обірвались, наприклад, через просторовий чинник.                                               4.Нормотворча функція – у соціальних Інтернет-мережах існують певні, хоча й не формалізовані норми, які поширюються серед користувачів. Ці норми проявляються як у стилях спілкування всередині цих мереж, так і у певній поведінці у цій площині.                                                                                       5.Функція самопрезентації та самовираження  –  будь-який користувач може за допомогою ресурсів Інтернету створити в таких мережах своєрідний образ власного “Я”. В соціальних Інтернет-мережах є можливість вести дискусії стосовно певних питань, створити власний візуальний образ, поділитись власною творчістю навіть тим особистостям, які мають певні психологічні чи соціальні комплекси в повсякденному житті.                                                                          

6. Розважальна функція – в деяких людей існує потреба використати свій вільний час для розваг. Розваги у віртуальній реальності і соціальних Інтернет-мережах надають можливість релаксації завдяки сучасним інформаційним можливостям. Також це надає людям, які мають певні соціально-психологічні комплекси, можливість замінити розваги у соціальній реальності розвагами у віртуальної реальності.                                                                                                         Найбільш соціально значимими функціями віртуальних соціальних мереж слід вважати комунікативну, оскільки вона передбачає комунікацію користувачів без територіальних рамок; інформаційну, яка окреслює обмін інформацією та соціальним досвідом між користувачами та функцію відновлення соціальних зв’язків. Остання є чи не найважливішою характерною рисою віртуальних соціальних мереж, оскільки надає користувачам можливість відновлювати втрачені соціальні зв’язки та зберігати їх.

Можна стверджувати, що  у соціологічній науці для специфіки вивчення віртуальних соціальних мереж найбільшою мірою відповідає галузева соціологічна теорія – кіберсоціологія. Кіберсоціологія – це міждисциплінарна галузь знань, яка використовує веб-технології і має за мету здійснювати критичний аналіз проблем, повязаних з Інтернетом, кіберпростором, кіберкультурою та Інтернет- спільнотами. Інші назви галузевих дисциплін – соціологія Інтернету, веб – соціологія та віртуальна соціологія [8]. Ця галузь використовує досягнення  Інтернет – технологій для емпіричних досліджень соціальних явищ. Віртуальна соціологія, як вважає А. Давидов, була створена для пояснення певних соціальних явищ, виявлення принципів функціонування соціальних процесів завдяки комп’ютерному моделюванню.

Ця галузь соціології найбільш ефективна для вивчення віртуальних соціальних мереж, оскільки:

- віртуальні соціальні мережі  повною мірою підпадають під предметне поле вивчення віртуальної соціології;

- інтернет- технології, які використовує ця галузь соціології, повною мірою відображають процеси та характерні ознаки мереж віртуального типу.

Соціальні мережі віртуального типу можуть мати вплив  на процеси формування громадянського суспільства. Це може проявлятись в наступних аспектах:

- віртуальні  соціальні мережі вибудовуючи  горизонтальні зв’язки поступово  обмежують панування вертикальних  мереж (фінансово – промислових груп і владних кіл);

- віртуальні соціальні мережі налагоджують зв’язки між малими та середніми соціальними групами завдяки такого типу мережам;

- в віртуальних соціальних мережах є більша якість інформації та швидкість її обміну;

- віртуальні соціальні мережі сприяють налагодженню зворотного зв’язку та оперативне реагування чиновників на запити громадян;

- віртуальні соціальні мережі створюють умови для прозорих економічних та політичних процесів.

З допомогою  мереж віртуального типу здійснюється представництво не тільки соціальних груп, але й цілих соціальних верств населення – роботодавців, найманих працівників, споживачів тощо.

Особливо слід підкреслити роль віртуальних соціальних мереж в протестних практиках, які останнім часом активно розповсюджуються у світі. Наведемо декілька прикладів. Поширення інформації про самопідпал безробітного громадянина, а також матеріалів про корумповану владу цієї країни викликали низку активних протестів і на початку 2011 року призвело до відставки президента Тунісу. ХХХХХВ січні 2011 року розгін демонстрацій в Єгипті активно транслювався в соціальних мережах, внаслідок чого було створено 32 тисячі груп в соціальній мережі Facebook. Опозиційні сили протестуючі проти режиму тодішнього президента Хосні Мубарака закликали висловлювати своє незадоволення владою використовуючи можливості цього онлайн ресурсу. Зрештою це призвело до безпрецендентного відключення інтернету по цілій країні, проте  не відвернуло відставки президента Єгипту. Основна тенденція арабських революцій полягала в тому, що переважна більшість протестуючих була віком до 30 років і активними користувачами соціальних мереж[10].

Охарактеризувати  основні причини впливу віртуальних  соціальних мереж на протестні практики на нашу думку можна наступним  чином:

- швидкість  та мобільність організацій протестів  через такого типу соціальні  мережі;

- характерний  плюралізм думок та відсутність  цензури у переважній більшості  держав;

- можливість спілкування та обміном в реальному часі цілих груп населення;

-обмін інформацією різного типу.

Тому можна припустити, що віртуальні соціальні мережі можуть вдало функціонувати в державах з демократичним вектором політики і розвинутим громадянським суспільством, оскільки в більш авторитарних режимах, зокрема в Китаї, Кубі та Північній Кореї, існують тенденції  повного або часткового контролю Інтернету державою.

Попри те, що соціальні  Інтернет-мережі з часів свого виникнення в 2005 р. активно розвиваються і створюють комунікативно-інформаційне середовище, цей соціокультурний феномен ще не дістав свого теоретичного опрацювання.  Соціальні Інтернет-мережі мають своє унікальне місце в структурі класичних соціальних мереж. Хоча слід зазначити, що мережі віртуального типу мають в певною мірою ознаки макрорівня,  а це означає, що не усі індекси, які використовуються для виміру класичних соціальних мереж, можуть бути використані для аналогічних вимірів віртуальних мереж. Також можна відзначити різноманіття функцій, які можуть виконувати соціальні Інтернет-мережі у суспільстві. Найважливіші з них ті які відповідають за комунікацію,поширення та обмін інформацією та відновлення втрачених соціальних зв’язків. Крім цього віртуальні соціальні мережі відіграють в сучасних суспільствах роль певного фактору формування громадянського суспільства в його інформаційно- комунікативній частині, і у формуванні прозорого контролю громадськості за економічним та політичним життям.в світлі останніх світових подій завдяки зручному обміну масовими повідомленнями свій вплив віртуальні соціальні мережі мають і на протестні практики населення.

В загальному можна  виділити найважливіші напрямки для  досліджень соціальних Інтернет-мереж:

1.Соціальні Інтернет - мережі як один з інформаційних інструментів побудови громадянського суспільства;

2.Рівень довіри громадськості до соціальних Інтернет - мереж та їхні характерні особливості.

3.Вплив віртуальних  соціальних мереж на протестні  практики у суспільстві.

     На нашу думку, дискусії навколо ролі та місця соціальних Інтернет-мереж в соціологічній науці та в теорії соціальних мереж варто розвивати більш активно для більш кращого розуміння цього сучасного інформаційно-комунікативного феномену.

                                   

 

                               Список літератури

1. Barnes J. A. Class and committees in a Norwegian island parish. Hum. Relat.// 1954. //London School of Economics. University of London. England

2. Wellman B. Network Analysis:Some basic principes // Sociological theory p.155-199//San Francisco: Jossey – Bass 1983

3. Barabasi A. Linked: The New Science of Networks //229 p. Perseus Publishing, 2002

4. Castells M. The rise of the network society // Wiley-Blackwell, 2000 – p. 594

5. Википедия. Свободная энциклопедия. //Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/

6. Градосельская  Г. В. Сетевые измерения в  социологии: Учебное пособие // Под ред. Г. С. Батыгина. — М.: Издательский дом «Новый учебник», 2004. – 248 с.

7. Классификация  веб-сайтов: типы и виды интернет  сайтов. Какие бывают сайты. //Режим доступу: http://www.yanajy.com/sdelay-sam/vidy-sajtov.html

8.Соколова И.В.  Структура и функции социологии  информатизации как новой специальной  социологической теории // Информационное  общество, 1999. Вып.5. С. 30 – 33.

9. Давыдов А.А. Компьютерная  социология: обзор зарубежного опыта // Социс, 2005. №1. с. 131–138.

10.Tsotsis Alexia. To Celebrate The #Jan25 Revolution, Egyptian Names His Firstborn "Facebook"//Techcrunch, February 19th, 2011//Режим доступу http://techcrunch.com/2011/02/19/facebook-egypt-newborn