Соціальні інтернет – мережі їхні функції та роль у формуванні громадянського суспільства

Соціальні інтернет – мережі їхні функції  та роль у формуванні громадянського суспільства.

 

Поняття класичних  соціальних мереж у соціологічній науці є достатньо розробленим та актуальним. Починаючи з 1954 р., коли вперше цей термін був введений у науковий обіг, це поняття аналізувала значна кількість дослідників. Так, визначний вплив у теоретичну розробку теорії соціальних мереж внесли А. Турен та М. Кастельс. Саме їхні дослідження є базовими в цій галузі соціологічного знання. В подальшому це поняття активно вивчали П. Ердос, А. Раньї , Г. Градосельска.

У ході соціальних змін у суспільстві набували великого значення інформаційно-інноваційні чинники. Це сприяло тому, що інформація стала одним із найвагоміших ресурсів, а сучасне суспільство можна вважати таким, у якому важлива роль  належить інформації та інформаційно-комунікативним технологіям.

Із появою глобальної комп’ютерної мережі Інтернет комунікація між індивідами набула нових обрисів. Це, в свою чергу, сприяло більшій територіальній розгалуженості соціальних зв’язків. Фактично з появою соціальних Інтернет-мереж у 2005 р. ці зміни набули ще більш виразних форм, що можна висловити наступним чином.

1. Соціальні зв’язки в соціальних Інтернет-мережах для одного соціального актора є практично необмеженими.
2. Соціальні зв’язки не є територіально або темпорально обмеженими.
3. Соціальні Інтернет-мережі використовують інноваційні ресурси Інтернету для обміну інформацією, соціальним досвідом та комунікації.

Більшість із вищезазначених дослідників класичних соціальних мереж оминають увагою цей новітній інформаційно-комунікативний феномен. Недостатньо розробленими є питання, пов’язані зі структурою, функціями та поширенням соціальних зв’язків через соціальні Інтернет-мережі. Ще менша увага приділяється ними питанням входженню соціальних Інтернет-мереж у структуру класичних соціальних мереж,  їхній специфіці та соціальним функціям.                                  

Звідси метою  статті є визначення місця та ролі віртуальних соціальних мереж у загальній структурі соціальних мереж, а також визначення їхнього впливу на формування громадянського суспільства та на протестні практики населення. Серед завдань назвемо потребу виділення основних ознак соціальних Інтернет-мереж; виокремлення характерних функцій такого типу соціальних мереж; виявлення характерних особливостей впливу віртуальних соціальних мереж на формування громадянського суспільства та протестні практики населення сучасної України.

Уперше термін “соціальні мережі” було згадано Д. Барнсом у 1954 р. в роботі “Класи і збори в норвезькому острівному приході”, яка увійшла до збірки “Людські стосунки” [1]. Він охарактеризував коло друзів певної людини як мережу. Ця мережа, згідно автора, існує як система точок, з’єднаних  між собою. Точками такої системи є люди, а лінії, які з'єднують точки, вказують, як люди взаємодіють один з одним. Цей принцип діє і в сучасних дослідженнях соціальних мереж. Вузли відображають акторів всередині мережі, а зв'язки − стосунки між акторами. В найпростішій формі мережа є відтворенням усіх зв’язків між вузлами, які мають відношення до дослідження. Варто згадати найбільш вагомі дослідження в галузі соціальних мереж. Так, в роботі Б. Велмана “Аналіз мереж: деякі базові принципи” [2] розроблено методологію мережевого аналізу. А. Барабазі у своїй монографії ”Взаємопов'язаність, нова наука про мережу “довів складну внутрішню структуру соціальних мереж і показав, що вони не є хаотичним утворенням [3]. Автор стверджує, що усі соціальні структури мають тією чи іншою мірою властивості соціальних мереж. М. Кастельс запропонував поняття мережевого простору, основою якого є ресурси, якими обмінюються актори всередині мережі [4].

 Із плином часу  соціальними мережами стали називати   соціальні Інтернет-мережі, які дають змогу людям встановлювати зв’язки між собою, обмінюватись інформацією та соціальним досвідом, використовуючи ресурси глобальної мережі. Соціальні Інтернет-мережі – це платформа, онлайн сервіс чи веб-сайт, призначені для побудови та організації соціальних взаємовідносин. За більш вузьким технологічним визначенням соціальні Інтернет-мережі – це інтерактивний, з великою кількістю користувачів веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками. Сайт є автоматизованим соціальним середовищем, яке дає змогу спілкуватися групі користувачів, об’єднаних загальним інтересом [5]. Оскільки глобальна мережа Інтернет, як і її структурні елементи, належить до віртуальної реальності.

Соціальні Інтернет-мережі від часів свого створення набули якісних змін. Спочатку вони виконували функції базової взаємодії, а сьогодні ці мережі виконують різноманітні завдання для вирішення проблем пов’язаних з відновленням соціальних контактів, швидким обміном інформацією та багатьма іншими.

Характерними  ознаками цього нового типу соціальних мереж   є:

- спілкування у реальному часі без просторових обмежень;

- локалізація цих мереж за певними спеціалізованими чинниками;

- існування певного характерного типу мовлення (скорочення слів, широковживані фрази в середовищі цих мереж);

- здатність до конформізму деяких учасників віртуальних соціальних мереж;

- створення віртуального образу власного “я” завдяки  графічним та текстовим засобам;

- можливість формування власної громадянської позиції учасників цих мереж завдяки активному поширенню інформації або ж маніпулюванням нею.

Але слід зазначити, що деякі ознаки можуть як доєднатись до цих, так і зникнути в ході часу. Тим паче, що віртуальна реальність, до якої відносяться такого типу мережі, поступово набуває нових рис, які не завжди легко передбачити.

 Як будь-яке утворення, що претендує на цілісність, соціальні Інтернет-мережі повинні бути в певній структурі. Тому доцільно виділити структуру класичних соціальних мереж і місце, яке в ній посідають соціальні Інтернет-мережі  відповідно до своїх характеристик. Г. Градосельска пропонує типологію мережевих структур, яка, в свою чергу, складається з систем(рис.1)

1- з високою комунікативністю і низькою домінантністю;

2- з низькою комунікативністю і низькою домінантністю;

3- з низькою комунікативністю і високою домінантністю [6].

Ми вважаємо, що соціальні Інтернет-мережі можуть бути віднесені до першого типу системи з високою комунікативністю та низькою домінантністю, оскільки:

1) в соціальних Інтернет-мережах  не передбачено контролю центру  над периферією, що є характерним  для цього типу соціальних мереж;

2) в соціальних  Інтернет-мережах  існує гіпертекстова комунікація;

3) загальне число зв’язків  у такій структурі розподілено  відносно рівномірно.

 

                                                     Рис.1

 

Цей тип схеми відрізняється  від інших перш за все своєю гіпертекстуальністю, низьким контролем (хоча прихований контроль можливий) і спрямований на високу комунікативну активність при низькому контролі.

Разом з тим, відносно цієї системи можна висловити наступні зауваження:

- схема, запропонована Г. Градосельською, в тому періоді часу не передбачала віртуальних соціальних мереж, оскільки їхнє широке розповсюдження було констатовано дещо пізніше;

- у цій схемі не передбачена можливість поєднання елементів структури один з одним;                                                                                                          - не передбачено, що самі соціальні мережі можуть бути як локального  характеру(спрямовані на певну галузь суспільного життя), так і глобального характеру;

-у випадку  віртуальних соціальних мереж у цій структурі може зявитись новий тип з високою комунікативністю та прихованою домінантністю. Це можна пояснити певними підозрами стосовно втручання певних спецслужб у роботу віртуальних соціальних мереж.

Як бачимо, мережі віртуального характеру можуть мати своє місце у загальній структурі соціальних мереж, проте можна висловити припущення, що для більш глибокого розуміння віртуальних соціальних мереж слід сформулювати структуру нового типу, яка більшою мірою відповідала б характеристикам цього нового типу мереж.

 

У глобальній мережі існує своя структура веб-сайтів, у якій своє місце посідають соціальні Інтернет-мережі. Вона виглядає таким чином (див. Табл.1)

Структура Інтернету  за видами сайтів

Інтернет - представництва: - сайти-візитки - корпоративні сайти - інтернет-вітрини - промо-сайти

Інформаційні  ресурси - тематичні сайти - інтернет-портали - блоги - каталоги сайтів

Веб-сервіси - пошукові системи - поштові системи - інтернет-форуми - фото-, відео-, аудіохостинги - дошки оголошень - соціальні Інтернет-мережі [7]

       Тепер більш детально зупинимось  на кожному типі сайтів.

Сайт – візитка - найпростіший вид сайту, який зазвичай містить від однієї до п’яти сторінок. Сайти такого типу включають в себе переважно загальну  контактну інформацію про свого власника.

Корпоративні  сайти – це повноцінні представництва компаній в Інтернеті. Корпоративні сайти містять повну інформацію про компанію та її діяльність.

Інтернет –  вітрини - це тип сайтів, основним призначенням яких є надання інформації про певний продукт, відображати відгуки стосовно характеристик продукту,та контактну інформацію продавця.

Інтернет –  магазини – це сайти, аналогічні інтернет – вітринам,проте мають додаткову можливість заказати товар прямо через сайт.

Промо- сайти  – сайти призначені для реклами  певного товару чи бренду.

Тематичні сайти  – це сайти призначені для збереження інформації за певною чітко визначеною тематикою. До цього типу належать також інтернет – енциклопедії.

Інтернет-портали – це сайти, схожі з тематичними, проте мають більш розвинуту структуру і більшу кількість сервісів та розділів.

Блоги- це тип  сайтів, на яких власник блогу пише тексти зі своїми коментарями, міркуваннями, ідеями та іншою постійно змінюваною інформацією.

Каталоги сайтів –це сайти основною ціллю яких - посилання на інші сайти та їхній короткий опис.

Пошукові системи-це сайти для пошуку інформації в  Інтернеті по певним критеріям.

Поштові сервіси  – це сайти основна ціль яких робота з електронною поштою.

Інтернет – форуми – на такого типу сайтах користувачі можуть створювати певну тему для обговорення та коментувати її.

Сайти – хостінги - на сайтах такого типу існує можливість зберігання файлів для подальшого їх використання.

Дошки оголошень – це сайти, де користувачі мають можливість шукати або публікувати певну інформацію у вигляді оголошень.

Соціальні мережі – тип  сайтів створених для спілкування  користувачів між собою.як правило  на таких сайтах є рейтинги, групи  по інтересах та інші сервіси [7].

З усіх вищеназваних типів сайтів соціальні мережі, на нашу думку, найбільшою мірою мають схожих аспектів  з блогами, тематичними сайтами, пошуковими системами та інтернет – хостінгами. З блогами соціальні мережі схожі в тому, що (як і в блогах) в соціальних мережах користувач може висловлювати  думку стосовно певних подій свого життя, показувати свою творчість та формулювати ідеї стосовно певних суспільних подій. З тематичними сайтами схожість проявляється в тому, що є соціальні мережі як загальнотематичного спрямування, так і за певним типом інтересів. Зрештою навіть у загально тематичних соціальних мережах є групи створені для обговорення певних тем.  Пошукові сайти мають схожість у фундаментальній ознаці соціальних мереж, а саме у пошуку соціальних контактів. В соціальних мережах нового типу можна шукати не тільки людей але і певну мультимедійну інформацію (музику, відео, фото).

З Інтернет –  хостінгами соціальні мережі сходяться  у такій якості, як збереження файлів, оскільки в мережах соціального типу існує можливість зберігання інформації, зокрема фотографій аудіо- та відеофайлів.                       АбзацРазом із побудовою структури доцільно також виділити основні, на нашу думку, функції, які  сьогодні виконують соціальні Інтернет-мережі як сучасний різновид класичних соціальних мереж.

Окреслимо ці функції  за критерієм соціальної значимості.

1. Комунікативна функція – можливість спілкування в реальному часі внаслідок створення людиною власного віртуального образу в текстовій формі, а останнім часом це спілкування може здійснюватись у цих мережах за допомогою відео- та аудіозв’язку.                                                                                                                          2. Інформаційна функція – чи не найважливіша функція, яка дає можливість якісного і достатньо швидкого обміну інформацією між користувачами. Також в соціальних Інтернет-мережах існує система оцінювання інформації.