Шляхи подолання наркотичної проблеми

Шляхи подолання наркотичної проблеми

Серед вчених й практиків багатьох країн світу вже давно точаться суперечки навколо різних способів вирішення проблем, пов'язаних із вживанням алкогольних сумішей, тютюнових виробів і нелегальних наркотиків. Однак найчастіше вони збивають верхівки будяків, не торкаючись їхніх коренів. Простіше кажучи, розв'язати проблему нелегальних наркотиків без вирішення алкогольної й тютюнової проблем ще нікому не вдавалося.

Проблема наркотизму, як зауважив президент Міжнародної академії тверезості О.М. Маюров, нагадує довгий, сильно завантажений поїзд. Перший вагон його наповнений пивом, другий — тютюном, третій — вином, четвертий — різними токсикантами, п'ятий — горілкою, шостий — марихуаною, сьомий — ЛСД, восьмий — екстазі, дев’ятий — морфієм, десятий — героїном, і т. д.

Замислимося над питанням: де, коли й при яких умовах майбутній наркоман заскочив у цей алкогольно-тютюново-наркотичний поїзд? Спільно з Групою Помпіду при Раді Європи було вивчено близько 10 тисяч наркоманів у Центральній та Східній Європі. Виявилося, що 99% наркоманів (зокрема, всі 100% героїноманів) застрибнули в цей жахливий поїзд із першого або з другого вагона. А потім вони разом зі своїми «собутильни-ками» пробігли з перших вагонів до останніх. Багатьох з них наркотики скинули у безодню на ходу поїзда, лише деякі доповзли до вагона з героїном. Одночасно виявлено й іншу закономірність: у по-справжньому тверезих родинах не знайшли жодного героїномана.

А що ж рухає цей поїзд? Виявляється, тягнуть алкогольно-тютюново-наркотичний поїзд два зчеплені електровози. Перший з них — доступність наркотичних виробів, а другий — масова психологічна програма на їх вживання. Силу свою вони черпають з потоку інформаційної омани, який щедро оплачується алкогольною та наркотичною мафією. Опорними стовпами для цієї інформаційної омани служать наші алкогольні звичаї та забобони...

Отож, щоб вирішувати проблему наркотизму серйозно й послідовно, потрібно не обрубувати, як гідрі, хвіст цьому образному поїзду. Його потрібно зупинити повністю, а саме:

— похитнути звичаї та забобони, що змушують нас ставитися до келихів з чарками і пачок з сигаретами як до добрих приятелів;

— знеструмити потік інформаційної омани, що не дозволяє населенню дізнатися правду про ці легальні наркотики;

— обмежити доступність легальних наркотиків;

— знищити психологічну програму на вживання цих наркотиків шляхом усвідомлення справжньої сутності поняття «спиртні напої», прихованої під їх безневинною назвою;

— перешкодити залученню молодих «клієнтів» наркобізнесу до перших, найпривабливіших вагонів наркотичного поїзда;

Лише сукупність цих заходів як на державному, так і на особистому рівні зможе врятувати від падіння у прірву нас та наших дітей.

Іншими словами, щоб вирішити проблему наркотизму на державному рівні, слід застосувати так звану «систему пресу», де йде гармонічний вплив як на попит, так і на пропозицію наркотиків у всіх видах й кількостях. «Закон + відмова» — так, якщо коротко, можна сформулювати систему вирішення алкогольно-тютюново-наркотичної проблеми як у світі в цілому, так і в нашій країні зокрема.

Програми профілактики.

Краща методика боротьби з  наркоманією - профілактика. Адже, як показує  світова практика, вилікувати від  наркоманії вдається не більше 2-3% хворих і більш ефективним і економічно вигідним є вкладення коштів у  запобігання цього руйнівного явища, ніж в усуненні його наслідків.

Залежно від контингенту, з яким провидить профілактична  робота, розрізняють первинну, вторинну і третинну профілактику. [5,152]

Первинна профілактика - це комплекс превентивних заходів, спрямованих  на запобігання вживання психоактивних речовин. Ця форма профілактики передбачає роботу з контингентом, не знайомим з дією психологічно активних речовин.

Вона розрахована на все  населення, але перш за все на дітей  і підлітків. Програми первинної  профілактики включають антинаркотичну пропаганду, прилучення до посильної  праці, організацію здорового дозвілля, залучення молоді до суспільно корисну  діяльність, заняття спортом, мистецтвом, туризмом і т.д.

Найбільш доцільно проводити  первинну антинаркотичну профілактику в школах відповідно до затверджених програм. Але в силу специфічності  предмета багато педагогів відчувають труднощі у виборі тактики проведення профілактичних занять. Тому заняття  з профілактики всіх форм наркоманії повинні проводити спеціально підготовлені педагоги.

Завдання первинної профілактики:

- Створення шкіл, вільних  від психоактивних речовин (зміна шкільної політиці по відношенню до алкоголю, наркотиків і тютюнових виробів; впровадження позитивної профілактики в шкільні уроки, наявність посібників з профілактики та включення уроків у шкільний розклад, створення груп самодопомоги учнів; програми для підготовки шкільних лідерів серед учнів і батьків);

-Виявлення групи ризику (за спеціально розробленим методичним рекомендаціям);

- Робота з батьками (дати  батькам необхідну інформацію  з проблеми, що сприяє ефективному  соціально-підтримує і розвиває  поведінці; виявити батьків, які  потребують професійної медико-психологічної допомоги; надати допомогу в усвідомленні власних сімейних і соціальних ресурсів);

- Робота з педагогічним  колективом (підготовка фахівців, здатних  проводити уроки з позитивної  профілактики в школах і з  виявлення групи ризику).

Вторинна профілактика орієнтована  на групу ризику. Об'єктом цієї форми  профілактики є молоді люди, підлітки і діти, початківці вживати тютюнові вироби, алкоголь, наркотичні та токсикоманические кошти, а також особи з високим ступенем ризику прилучення до споживання будь-яких психоактивних речовин (ПАР). Мета вторинної профілактики - раннє виявлення почали вживати ПАР і допомогу потенційним алкоголікам, наркоманам та токсикоманам щоб уникнути виникнення у них психічної та фізичної залежності від інтоксикантів. У цих випадках потрібно цілеспрямоване, найчастіше спільна робота кваліфікованих фахівців - лікарів, психологів, педагогів з метою активізації вольових ресурсів підлітків, молодих людей, а іноді і дітей, зловживають тим чи іншим видом ПАР. Головне завдання вторинної профілактики - не запізнитися з прийняттям оздоровчих заходів, тобто попередити формування стійкої залежності від прийнятого інтоксиканта.

Завдання вторинної профілактики:

- Робота з дітьми груп  ризику (виявлення патології, лікування  та спостереження у фахівців, створення програм для роботи  з ними);

-Створення центру реабілітації, де всі методи прсіхотерапевтіческой роботи спрямовані на соціалізацію та адаптацію (тренінги підвищення самооцінки, впевненості в собі, зняття напруги і т.д.);

- Робота з батьками  цієї групи (лекційні і практичні  заняття надають професійну медико-психологічну та психотерапевтичну допомогу нужденним батькам; створення груп взаємодопомоги, навчання навичкам соціально-підтримує і розвиває поведінки в сім'ї і взаєминах з дітьми).

Третинна профілактика - це надання допомоги людям, що страждають на алкоголізм і наркоманію. Вона включає  в себе діагностичні, лікувальні та реабілітаційні заходи. Її мета - попередження подальшого розпаду особистості  і підтримку дієздатності людини. У цьому випадку мова йде вже  про важковиліковною хвороби, що потребує серйозного лікування, успіх якого найбільш вірогідний лише при дуже твердий намір хворого побороти свою недугу.

Підліток потрапляє в  поле зору фахівців, як правило, із уже  сформованим захворюванням, коли проявилися всі трагічні наслідки вживання наркотичних  засобів та допомогу малоефективна.

Завдання третинної профілактики:

-Формування реабілітаційної середовища (реалізація реабілітаційних програм, що включають психотерапевтичні, психологічні, соціальні та духовні методики);

- Створення груп взаємодопомоги;

- Взаємодія з групами  «Анонімні алкоголіки» і «Анонімні  наркомани».

Третинна профілактика - прерогатива  медиків і близьких хворому людей. У більшості випадків у сформованих  алкоголіків і наркоманів не вистачає сил і мужності самостійно подолати залежність, боротися зі своїм падінням. Щоб повернутися до життя, від  якої вони хотіли втекти за допомогою  наркотиків, їм необхідна допомога друзів і рідних, які усвідомлюють, що силою цю хворобу не здолати. Потрібні такт, довіру, любов, створення у  хворого відчуття безпеки і самостійності, а також впевненості в тому, що його люблять. [5,154]

Враховуючи всю гостроту, складність і багатогранність проблеми незаконного обігу наркотиків, Міжнародна організація по боротьбі з наркоманією  і наркобізнесом підготувала  соціальну програму, що складається  з конкретних детально розроблених  проектів. Її виконання дозволить  значною мірою оздоровити суспільство, зробити помітний внесок до зусиль світової спільноти, спрямовані на позбавлення  людства від цієї загрози.

Розглянемо деякі найважливіші позиції проектів, що входять в  цю програму.

1. Проект «Український центр адаптації людини»

Це великий міжнародний  проект, що є ключовою ланкою у сучасній соціальній програмі МАБНН. Його основна  мета полягає у здійсненні комплексного підходу до боротьби з наркозалежністю, що включає в себе заходи медичного, правового, соціального та організаційного характеру.

Проект передбачає поряд  з державною альтернативою медичної та реабілітаційної службою створення  центрів для профілактики, діагностики, лікування і реабілітації хворих на наркоманію з застосуванням новітніх методів і методик, розробки та впровадження унікальних медичних програм, проведення наукових програм досліджень з цієї проблеми, підготовки кадрів для роботи в центрах з лікування наркоманії. Центр - це провідний заклад, що готує  кадри для високопрофесійної  роботи з подолання наркозалежності та формування суспільної свідомості, орієнтованого на здоровий спосіб життя.

Відповідно до цих завдань  Центр включає:

- Українську наркологічну лінію;

- Медико-реабілітаційну клініку;

- Дитячий православний  притулок «Відрада»; 

- Науково-дослідний інститут;

- Вищі курси з підготовки  та перепідготовки фахівців у  галузі боротьби з наркозалежністю.

Українська  нарколінія.

Основне завдання української нарколініі - створення в Україні мережі «телефонів довіри» та консультативних анонімних медичних пунктів з проблеми наркоманії та її наслідків.

Головним напрямком діяльності нарколініі є:

- Консультативна і перша  медична допомога наркоманам;

- Консультативна допомога  їх батькам та родичам; 

- Створення банку інформації  про ефективні методи, методики, різновидах програм та інших  матеріалах, необхідних для проведення  реабілітації та професійної  реінтеграції колишніх наркоманів.

2.Проект «Ми і наркотики» 

Аналіз, проведений експертами Асоціації, показав, що сьогодні найбільш небезпечною з точки зору розширення ринку споживання і виробництва  наркотичних засобів є територія  колишнього СРСР, і перш за все Україна. Сприятливим грунтом для цього складається в силу впливу конкретних факторів економічного, політичного і соціального характеру.

Статистика стверджує, що кількість наркоманів в Україні останнім часом збільшується щорічно на 5% і вже в 1996 році перевищила 1,5 млн. чоловік. Все це свідчить про появу на розвалах СРСР потужної наркодержави, і недооцінка цієї небезпеки може виявитися фатальною для майбутнього всього світу. [5,156]

Антинаркотичне освіту і  виховання дітей та юнацтва.

Враховуючи, що особливо важко  наслідки наркоманії відбиваються на дітях, юнаків і дівчат, тобто на нових, ще тільки входять у життя  поколінь, МАБНН розробила спеціальний  проект антинаркотичного освіти і виховання  учнів усіх рівнів.

Основними цілями проекту  є:

-Розробка принципів превентивного освіти, методик, програм і навчальних посібників з курсу «Профілактика наркоманії»;

- Проведення соціологічних  та інших досліджень;

- Інформування працівників  виховних та освітніх установ  про підсумки на семінарах  як в Росії, так і за кордоном;

- Проведення щорічних  міжнародних конкурсів «Діти  світу - проти наркотиків!». 

Інформація про наркотики 

Перший досвід Міжнародної  асоціації по боротьбі з наркоманією  і наркобізнесом з розширення масштабів інформаційної діяльності, зокрема, випуск журналу «Світ без  наркотиків», газети з тією ж назвою, серії теле-і радіопередач по каналах Російської телерадіокомпанії, а також проведення щорічних акцій «Один день без наркотиків »підтвердили надзвичайну гостроту завдань інформаційного забезпечення боротьби з наркоманією. У зв'язку з цим були створені художні фільми: «Вбивство в нічному поїзді», «Стінгер» про боротьбу правоохоронних органів з наркоманією. [9,184]

Пізніше разом з радіостанцією  «Маяк» був організований 12-годинний марафон «Ні наркотикам». Стали  видавати раз на рік огляд наркоситуації в Росії.

2.2. Шляхи подолання наркоманії 

Оскільки негативний вплив  пристрасті до наркотиків на здоров'я  впливає нітрохи не менше, а часто  навіть більше будь-якого серйозного недуги, наркоманію також слід трактувати як окреме конкретне захворювання.

Важкість перебігу хвороби  ускладнюється тим, що звик до наркотиків потрапляє в замкнене порочне  коло: зростає потреба в зілля  і одночасно наростають абстинентні розлади. Навіть при бажанні позбутися згубної звички наркоман, як правило, не в змозі це зробити без кваліфікованої медичної допомоги, хоча винятки бувають.

Усунути хворобливу залежність можна головним чином в умовах стаціонару. Дуже важливо також бажання  наркомана лікуватися. Справжній  успіх у лікуванні може бути досягнутий за умови «співпраці» лікаря і  хворого під час лікування  будь-якого захворювання, а тим  більше наркоманії. Але на жаль, в  реальному житті часто наркомани  не виявляють готовності до подібного  «співпраці», що серйозно ускладнює  справу.