Шлюбність як демографічна категорія

На початку XIX ст. в Європі відбуваються зміни і в причинах смертності. Характерні для більш раннього періоду причини, тобто спричинені зовнішніми факторами, відходять на другий план. Для економічно розвинутих країн головними причинами смертності стають серцево-судинні захворювання, новоутворення і травми. Ось ці три причини дають в даний час 90,0% всіх смертей. Таким чином, якщо інфекції та паразитів в Європі вже давно придушили, то тепер хвороби викликають не вони, а забруднене навколишнє середовище. Це результат впливу сучасної індустріальної цивілізації.

Загалом упродовж останніх століть тривалість життя в розвинених капіталістичних країнах постійно зростала, і в 1980-і роки вона перевищила сімдесятирічний кордон. В даний час перше місце в світі за тривалістю життя займають скандинави - ​​шведи та норвежці. У 1990-і роки середня тривалість життя становила в цих країнах у чоловіків 74 роки, у жінок - 80 років.

Висновки

Таким чином, разом із сім'єю шлюб становить ті соціальні інституції, через які виявляє себе соціально-економічна детермінованість демографічних процесів і особливо народжуваності. Демографія досліджує вплив на народжуваність факту перебування в шлюбі, його тривалість і міцність, частоту укладання шлюбу особами різної статі та віку, а також зміни, що відбуваються в усіх цих процесах з плином часу під впливом змінюваних умов життя.

Укладання шлюбу — це один з головних параметрів шлюбності, а його припинення — головна характеристика розлучуваності та овдовіння. У демографії кожний такий факт розглядають як демографічну подію та як зміну шлюбного стану, а послідовність таких фактів у генерації — як демографічний процес.

Від часів виникнення інституції шлюбу за всієї різноманітності  її форм усім традиційним суспільствам була властива шлюбність, що характеризувалася  багатьма спільними рисами: раннім укладанням шлюбу переважною кількістю  жінок і вкрай малою кількістю  жінок, котрі ніколи не перебували в  шлюбі. Й сьогодні багато які народи, попри етнічні, культурні або  конфесійні відмінності, зберегли такий  тип шлюбності.

Вік укладання першого  шлюбу, міра остаточної безшлюбності, частота розлучень і повторних  шлюбів регламентувались як у традиційних, так і в сучасних суспільствах здебільшого культурними нормами  й у цьому розумінні завжди перебували під соціальним контролем. Усі ці параметри є найважливішими характеристиками шлюбної поведінки.

Список використаної літератури

1. Підгорний  А.З. Курс демографічної статистики навчальний посібник / Одеса 2008 – 136 с.

2. Борисов В. А.  Демография — М.: Издательский дом NOTABENE, 1999, 2001. — 272 с

3. Махорін Г.Л. Основи демографії. Курс лекцій / Житомир: Вид-во "Волинь", 2009. - 96 с.

4. Прибиткова І.М.  Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів / І.М.Прибиткова. — К.: "АртЕк", 1995. - 256 с., іл. — (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).

5. Дорошенко Л. С. Демографія : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К. : МАУП, 2005. — 112 с.