Роль соціології в суспільстві, її функції і завдання

Суть перетворюючої функції соціології в тому, що висновки, рекомендації, пропозиції соціолога, його оцінки стану соціологічного об'єкту служать основною для вироблення і прийняття певних рішень. Уже всім ясно, що реалізація великих інженерних проектів вимагає не лише техніко-економічне, а й соціально-економічне обґрунтування. Ось тут-то і згадають про процеси. Але соціологія наука і її одна з важливих функцій — розробка практичних рекомендацій. Що ж стосується їх впровадження в практику, реалізацію — це

прерогатива органів управління, конкретних керівників. Саме так і пояснюється та обставина, що багато дуже цінних і корисних рекомендацій по перетворенню суспільства, розроблених соціологами, так і не знайшли реалізації на практиці, більш того, нерідко органи управління роблять всупереч рекомендаціям учених, що веде до тяжких наслідків розвитку суспільства. Всебічне й глибоке розкриття основних напрямків становлення суспільства і дає можливість виявити відхилення від загально цивілізованого розвитку.

Суть реформування в Україні, а точніше трансформація суспільства полягає в створенні умов та можливостей для свідомої, цілеспрямованої діяльності особи, соціальних спільностей. Проблема полягає в подоланні відчуження людини від раціональної діяльності, в оптимізації та якісному підвищенні її ефективності. Завдання соціології — теоретично забезпечити успішний процес реформації і демократизації суспільного життя України. Процес трансформації суспільства йде від одного якісного стану до іншого якраз у зв'язку з свідомим перетворенням мети в результат, а результатів в передумови, умови та засоби розгортання свідомої діяльності, демократизації суспільства. Інформаційна функція соціології становить збір, систематизацію і нагромадження інформації, одержаної в процесі досліджень. По суті це функція практична. Соціологія дає уявлення про стан і дію соціальних процесів. Соціологічна інформація — найоперативніший вид соціальної інформації, що нагромаджуючись дає можливість прогнозувати тенденції дальшого розвитку. У великих соціологічних центрах інформація концентрується в пам'яті електронно-обчислювальних машин, комп'ютерах. її можна використати при визначенні оптимального шляху вирішення практичних проблем, виробити методи, способи управлінських рішень, тобто розробити соціальну технологію. Специфіка функцій соціології тісно зв'язана з теорією і практикою соціального управління суспільством.

Світоглядна функція  соціології випливає з того, що об'єктивно бере участь в соціально-політичному житті суспільства і своїми дослідженнями сприяє прогресу суспільства. Світоглядна функція виявляється у використанні справді конкретних вивірених кількісних даних, фактів, що тільки і здатні в чомусь переконати сучасну людину. Адже що таке ідеологія? Ідеологія — це система поглядів, ідей, що виражають та захищають інтереси соціальних спільностей, соціальних верств, дають уявлення про суспільство через призму соціальних інтересів. І, якщо ідеологія орієнтована на соціальний інтерес, то соціологія — на справжнє відбиття соціальних процесів. Ідеологія це один з рівнів суспільної свідомості, система поглядів, що відображають ставлення до дійсності, виражають інтереси, світогляд якоїсь соціальної спільності, верств. Історія свідчить, що в більшості соціальних революцій, реформ та реконструкцій, трансформацій саме соціологічні теорії, концепції того чи іншого виду виступали провідними в суспільному розвитку. Соціологічні погляди Джона Локка відіграли важливу роль в революції 1688 року при встановленні ліберально-демократичного режиму в Англії, твори Франсуа Вольтера, Жан Жака Руссо та інших енциклопедистів відіграли перетворюючу роль у Франції та ін. Тривалий період ідеологія марксизму виступає провідним інтелектуальним напрямком в суспільно-політичному житті. Расистська ідеологія стала основою расистського путчу і третього рейху в Німеччині тощо.

Отже, основні функції  соціології визначають не тільки завдання, мету, а й місце соціології в  системі суспільних наук.

 

 

 

 

Завдання соціології

Перетворення, які здійснюються в нашій державі, зачіпають інтереси всього населення, змінюють майновий і соціальний стан, трансформують поведінку багатьох соціальних груп, що взаємодіють між  собою. За цих умов органам управління вкрай необхідна повна, точна і достовірна інформація про реальний стан справ у будь-якій сфері суспільного життя, про потреби, цінності, інтереси, поведінку різних соціальних груп, а також про можливості впливу їх поведінки на суспільні процеси. Давати таку інформацію — завдання соціології.

 Інакше  кажучи, соціологія має забезпечувати  надійний зворотний зв’язок в  організації управління суспільними  перетвореннями. Тільки глибоке вивчення думок і настроїв трудящих, урахування їхніх потреб та інтересів, підвищення дійовості й оперативності соціологічної інформації буде сприяти оновленню будь-якого суспільства.

Значна  роль належить соціологічним знанням  у конкретизації рішень уряду, кожне  з яких має соціологічно осмислюватися  й обгрунтовуватися.

Соціологія  виявляє взаємозв’язок соціальних відносин і процесів у різних сферах з такими самими процесами на державному рівні. Для цього слід якомога  точніше визначати групи, що взаємодіють, вивчати конкретні умови їх діяльності, співвідношення їхніх прав і обов’язків, зміст і способи реалізації інтересів, методи узгодження індивідуальних та групових інтересів із загальнодержавними, забезпечувати постійний соціологічний  контроль за виконанням конкретних рішень, за процесами перетворень.

Недостатній соціологічний контроль, відсутність  прогнозування розвитку ринкових відносин призводить до негативних наслідків. І  це не завжди зумовлено недостатнім  розвитком методичних засад соціології та низькою кваліфікацією соціологічних  кадрів.

Слід  зауважити, що інформація не може сама собою перетворитися на рішення, прогнози, рекомендації. Соціологія разом  з іншими науками повинна розробляти такі рекомендації, а використовувати  і впроваджувати їх мають органи управління, конкретні керівники. Проте  багато цінних розробок так і не втілюються в життя. Більше того, подеколи органи управління діють усупереч рекомендаціям  учених, що призводить до негативних наслідків.

З огляду на це особливо актуальним для соціології в Україні є формування соціологічного мислення в усіх верств населення, передусім  у молоді, у людей, зайнятих на виробництві, — від робітника до керівника. Кожен член суспільства має бути певною мірою соціологічно освіченим, має розуміти значення і роль соціологічних  знань у розбудові нового суспільства, має вміти дати соціологічну оцінку виконанню своїх професійних ролей, передбачати соціальні наслідки своїх втручань у суспільне життя.

Слід  зазначити, що нині посилюється тенденція  до інтернаціоналізації соціології, формування соціологічного знання, яке  складається з різних теорій, що не заперечують одна одну. Підтвердженням тому може бути девіз XII Всесвітнього соціологічного конгресу (липень 1990 р., Мадрид) «Соціологія для єдиного світу: єдність чи різноманітність?». На ньому йшлося про те, що для аналізу соціальних змін необхідні не одна загальносоціологічна теорія, а різні, що є свідченням певного соціологічного плюралізму. Важливого значення набуває не інтеграція соціологічних теорій, а консолідація різних підходів і концепцій.

За таких  умов зростає значення формування нового соціологічного мислення, основним принципом  якого має стати просування в  напрямі до єдиного світового  соціологічного знання з метою вирішення  спільних завдань. Однак при цьому  не повинні нівелюватися різноманітність  і своєрідність різних соціологічних  знань, багатоваріантність шляхів досягнення поставлених цілей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

        Незважаючи на те, що вік соціології сягає близько двохсот років, ще й нині існує невизначеність предмету соціології як науки і як навчальної дисципліни. З цих питань, як і з питань структури і функцій соціології, вчені ведуть активну полеміку. Разом з тим в умовах нової соціальної реальності, що склалась в Україні після проголошення в 1991 р. державної незалежності, все очевиднішою стає необхідність визначення статусу соціології, подальшого розвитку соціологічних досліджень, зростання їх ролі в умовах національного відродження, у вдалому проведенні економічних і соціальних політичних реформ, трансформації соціальної системи.

       Особливо важливе значення соціології полягає в її здатності зясовувати рушійні сили свідомості і діяльності, дійсної поведінки людей як членів громадського суспільства, формувати у них соціологічну культуру та мислення, вміння правильно сприймати соціальні процеси, що відбуваються в посткомуністичному суспільстві. Соціологія сприяє формуванню знань про соціальну дійсність, пояснює логіку процесів соціального розвитку, розробляє концептуальний апарат, методологію та методи соціологічних досліджень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.Соціологія: підручник/ За зягяльною редакцією проф. М.І. Горлача. Харків —  Київ. 1998. 624 с.

2.Дворецька Г. П. «Соціологія», Київ. 2002р.

3. Шаповал М. Загальна соціологія. — К., 1996.