Проблеми підготовки соціальних працівників в Україні

   Тому  особлива увага повинна надаватись тим  соціологічним дисциплінам, які безпосередньо мають зв’язок  із практикою соціальних працівників 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      3. Мотивація як соціально-психологічний  і педагогічний феномен включає не лише з’ясування первинних спонукальних сил людської активності, не лише ідеальну модель цілеспрямованої діяльності, яка з’являється у свідомості особистості як суб’єкта цих дій, але й усі ті фактори, які спрямовують регулюють, підтримують ці дії чи, навпаки, змінюють їхню початкову спрямованість.

      Поняття «мотивація» має у сучасній науці  різне тлумачення: як таке, що відображає систему факторів детермінованої поведінки, так і таке, що містить характеристику процесу, який регулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні.

        Розрізняють такі види мотивації:

• альтруїстична—це завжди внутрішня особистісно-усвідомлена і базується на двох мотивах: мотиві морального обов’язку і мотиві співчуття;
• матеріальна—стабільність, хоч і не дуже високих, зарплати, премій, матеріального заохочення та ін..;
• організаційна—зручно добиратися до місця роботи, можна відлучитися до своїх дітей, іноді заміщувати графік роботи, можливість планування робочого та вільного часу та ін..;
• соціальна—усвідомлення великої суспільної значущості виконуваної роботи, можливість отримати другу вищу освіту, хороші стосунки у мікроколективі на роботі та ін..

   Продовжуючи далі розглядати питання мотивації  студентів, які навчаються на відділенні соціальної роботи, можна навести приклад на нашій групі студентів 5 курсу даної спеціальності.

   Починаючи наше навчання, ще на 1 курсі, з нами викладачі кафедри обговорювали питання—«Чому ми обрали дану професію і звідки ми про неї дізнались?». На наше здивування з групи 17 чоловік, усвідомлено готувались до вступу саме на цю спеціальність буквально—3 студентів, інші 5, хотіли навчатись на юридичному факультеті, а 2—отримали цільові направлення, а інші 7 пояснюють свій вибір різними об’єктивними і суб’єктивними причинами.

   Тому  доцільним було проведення опитування серед студентів нашої групи, що з’ясувало наступні цікаві аспекти (зразок анкети у додатку):

   1.На 1 запитання отримано такі відповіді:

      --задоволені—5 студентів;

      -- не задоволені—1;

      --частково задоволені—9.

   2. На 2 запитання такі відповіді:

      -- так—2;

      -- ні—2;

      -- у подібних сферах до соціальної—11.

   3. На 3 запитання:

      -- так—2;

      -- ні—1;

      --частково—2;

      --побільше практики—10.

     4. Відповіді:

       --.частково—9;

       -- так—1;

       -- ні—1;

       -- важко відповісти—3.

     5. Відповіді:

       -- по спеціальності—8;

       --загальні—2;

       -- окремі пари одного викладача—5.

     6. Відповіді:

       --1-2 дисципліни—9;

       --3-5 дисциплін—1;

       -- більше 5—1;

    --немає—3.

      7. Відповіді:

        --так—8;

        -- деякі аспекти—3;

        -- частково—4.

      8. Відповіді:

        --так—6;

        --ні—4;

         --краще бути соціологом—5.

      9. Відповіді:

        --спеціаліста соціальної роботи—1;

        -- магістра соціальної роботи—3;

       -- магістра соціології—8;

        -- тільки практичного психолога—3.

      10. На нашу думку нам не вистачає  таких знань: психології (вузька спеціалізація), більше практики у соц.. закладах, практичних дисциплін, знання іноземної мови, вміння координувати проекти, вести справу, спілкуватися з різними категоріями клієнтів, наочності, слабка матеріальна база, тренінгів.

     11. Наші пропозиції:

       1) більше годин іноземної мови;

       2) строгий відбір студентів при  вступі;

       3) більше предметів по спеціальності;

       4) менше загальних предметів;

       5) креативні підходи викладачів до ведення лекцій;

       6) кращі умови навчання;

       7) проведення пар у 1 зміну;

    8) дати студентам можливість самостійно  вибирати загальні дисципліни;

    9) запровадження тренінгів;

   10) запрошувати на пари практичних  психологів і соціальних працівників, які на даний час працюють по спеціальності.

          Отже з результатів  дослідження можна побачити, що у  студентів є досить висока мотивація  до навчання і бажання вивчати  практичні дисципліни, а також  вони є задоволені обраною спеціальністю і у подальшому планують працювати у подібних сферах до соціальної. Порівняно з першим курсом, кожен з нас усвідомлює відповідальність, яку він взяв при виборі даної професії. Ми переусвідомили зміст і мету соціальної роботи завдяки різним науковим конференціям, семінарам на які до нас приїжджали викладачі з Словенії, американці, угорці та інші цікаві моменти при навчанні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ: 
 

     У нашій державі соціальна робота як самостійний вид фахової діяльності заявила про себе відносно недавно. І цілком зрозуміло, що вона успадкувала не лише колишню систему закладів соціального обслуговування, а й риси радянської моделі соціального забезпечення. Тим часом сфера соціального обслуговування населення у суспільному житті України посідає чільне місце, оскільки інвалідів, самотніх, хворих та безпорадних літніх людей серед українців більш, ніж достатньо. Але, на думку експертів, ця галузь і досі продовжує залишатися малопрофесійною, у ній, практично, немає людей із спеціальною освітою.

     Тому  проблеми у підготовці соціальних працівників, можна вирішити на університетському  рівні, на особистому рівні кожного студента, на загально-державному. Головне завдання тут полягає у тому, щоб у Міністерстві освіти і науки України визначили, який статус соціальної роботи? Чи виступає вона, як самостійна спеціальність? А також могли забезпечити подальше працевлаштування студентів, підвищити попит і рейтинг соціальної роботи.

      Соціальна робота - це складний процес, що вимагає  міцних знань з теорії управління (менеджменту), психології, соціології, педагогіки, медицини та ін. Це професія, що динамічно розвивається, являє собою соціальний механізм, здатний реагувати і компетентно вирішувати соціальні проблеми на всіх рівнях громадської структури і доходити до конкретного члена суспільства.  
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Біскуп В.С. Значення викладання соціології для фахівців соціальної роботи—50 с.\\ Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем: Матеріали Міжнародної наукової конференції 5-6 травня 2003 р., Ужгород/ За заг. ред. І.В.Козубовської, І.І. Миговича.—Ужгород: Мистецька лінія, 2003.—361 с. 

2. Дидик М.М.  Професійна підготовка кадрів  для соціальних служб—76 с.\\ Науковий  вісник Ужгородського національного університету: Серія «Педагогіка. Соціальна робота».--№4—Ужгород, 2001—132 с. 

3.Іванова О.Л.  Основні концептуальні аспекти  розробки стандартів підготовки  соціальних працівників—129 с.\\ Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем: Матеріали Міжнародної наукової конференції 5-6 травня 2003 р., Ужгород/ За заг. ред. І.В.Козубовської, І.І. Миговича.—Ужгород: Мистецька лінія, 2003.—361 с. 

4. Капська А.Й.  Мотивація в структурі діяльності соціального працівника—132 с.\\ Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем: Матеріали Міжнародної наукової конференції 5-6 травня 2003 р., Ужгород/ За заг. ред. І.В.Козубовської, І.І. Миговича.—Ужгород: Мистецька лінія, 2003.—361 с. 

5. Методика викладання  соціальної роботи та соціальної  політики: посібник для відкритого навчання/ І.Григи.—Київ-Ужгород, 2003 р.—110 с. 

6. Мигович І.І.  До питання  про зміст професійної  підготовки соціальних працівників—227 с.\\ Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем: Матеріали Міжнародної наукової конференції 5-6 травня 2003 р., Ужгород/ За заг. ред. І.В.Козубовської, І.І. Миговича.—Ужгород: Мистецька лінія, 2003.—361 с. 

7. Мигович І.І.  Соціальна робота, як наука, навчальна  дисципліна і професія—80 с.\\ Науковий вісник Ужгородського державного університету: Серія «Педагогіка. Соціальна робота».--№1 ВАТ «Патент», 1998.—152 с. 

8. Основы социальной работы. Учебник/Отв. ред. П.Д.Павленок,--М.: ИНФРА—1999. 

9.Попович Г.М. Соціальна робота в Україні і за рубежем: Навчально-методичний посібник.—Ужгород: Гражда, 2000.—134 с. 

10 Технологии социальной работы. Учебник под общей ред. проф. Е.Й.Холостовой.—М.:ИНФРА—2001. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток

Анкета

     1.Чи  задоволені ви, що навчаєтесь  на спеціальності «Соціальна  робота»?

А) Задоволені;

Б) Частково задоволені;

В) Не задоволені. 

2.Чи хочете  ви після закінчення університету  працювати по цій спеціальності?

А) так;

Б) у подібних сферах до соціальної;

В) ні. 

3.Чи влаштовує  вас побудова навчального процесу  (теорія-практика)?

А) так;

Б) частково;

В) ні;

Г) побільше практики;

Д) побільше теорії. 

4. Чи відчуваєте ви себе готовими до практичної соціальної роботи?

А) так;

Б) ні;

В) частково;

Г) важко відповісти. 

5.Які предмети  для вас цікавіші при вивченні?

А) по спеціальності(викладачі  кафедри);

Б) загальні(викладачі інших кафедр);

В) окремі пари одного викладача.

Г) цікавих  немає. 

6.Чи є такі  навчальні дисципліни по спеціальності,  які вам зовсім не цікаві?

А) немає;

Б) 1-2 дисципліни;

В) 3-5 дисциплін;

Г) більше 5. 

7.Чи цікавими  для вас є теми, які вам пропонують при написанні курсових, кваліфікаційних, дипломних робіт?