Предмет, структура та функції соціології

     Перевагою методу спостереження (включеного і  невключеного) є безпосередність  вражень дослідника, активне продукування гіпотез у процесі спостереження. Недоліком методу спостереження  варто вважати неможливість гарантувати  репрезентативність даних, у зв'язку з тим, що неможливо охопити спостереженням велику кількість явищ, як і через значну ймовірність помилок при інтерпретації подій. Тому цей метод доцільно застосовувати переважно у поєднанні з іншими методами збору інформації.

     Експеримент. Його застосування в соціології є досить обмеженим. Серед багатьох вчених побутує думка про неможливість застосування експериментальних методів при аналізі соціальної проблематики. Однак науці відомі соціальні експерименти Роберта Оуена, Фредеріка Тейлора чи Елтона Мейо, які намагалися створити для певних груп особливі умови життя чи праці, відмінні від загальноприйнятих, і перевірити таким чином як це відобразиться на ефективності їхньої праці, або, у випадку Роберта Оуена, навіть як це вплине на саму сутність людини: чи зробить її красивішою, розумнішою, добрішою тощо. Зрештою, існують експерименти, які створило саме життя: соціальні революції, реформи, експерименти в межах різних соціальних груп і царин суспільного життя — педагогіки, економіки, права та ін.

     Серед соціальних експериментів розрізняють  природні і штучні. Природні — ті, що виникають не заплановано, стихійно. Наприклад, існує гіпотеза про те, що зі скасуванням колгоспів в  українському селі відбудеться перехід  до фермерського типу господарювання. Процес ліквідації колгоспів у багатьох областях нашої країни вже завершено. Чи закінчиться експеримент щодо скасування колгоспної системи успіхом та розвитком сільського господарства (а ця акція є фактично масштабним соціальним експериментом), ми дізнаємося вже в найближчі роки.

     Штучні  експерименти охоплюють значно менші  масштаби. Як правило, їх застосовують у малій групі, або в обмеженому регіоні, а їх перебіг є контрольованим. Один із варіантів: створюють дві  групи — експериментальну та контрольну. У першій запроваджують певні зміни, а у другій — залишають все по-старому. Контрольна група стає еталоном для порівняння. 

     6. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками.

     Більш чітко предмет соціології можна  визначити при розгляді співвідношення соціології з іншими науками, що вивчають суспільство.

     У системі суспільних, гуманітарних наук соціологія посідає важливе місце. Це зумовлено тим, що: вона є наукою про суспільство, його процеси та явища; охоплює загальну соціологічну теорію (теорію суспільства), яка виступає як теорія та методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; усі науки, які вивчають різноманітні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди передбачають і соціальний аспект, тобто закони та закономірності, які досліджуються в певній сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людей; техніка й методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального вимірювання та ін., які розробляються соціологією, використовуються всіма іншими суспільними та гуманітарними науками.

     На  межі соціології з іншими науками  склалася ціла система досліджень - «соціальні дослідження» (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні та ін.).

     Те, що соціологія посідає загальне, а  не окреме місце серед суспільних і гуманітарних наук, не означає, що вона є філософською наукою, її значення для інших наук полягає в тому, що вона дає науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структури, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різноманітних структур.

     У системі суспільних наук соціологія найбільше пов'язана з історією.

     Об'єктом  і предметом досліджень історії  та соціології є суспільство та його закономірності в їх конкретних виявах. Обидві науки відтворюють соціальну  дійсність в єдності необхідного й випадкового.

     Відмінність між ними полягає в тому, що історія  вивчає не сьогоднішній день, а минуле суспільства, відображає процес в хронологічній  послідовності, причому часто іншими засобами, ніж соціологія. Джерела, використовувані історією та соціологією, збігаються лише частково.

     Багато  спільного між соціологією та філософією. Але, на відміну від філософії, соціологія має справу не лише з  абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами  дійсності, її висновки та узагальнення мають частковий характер.

     Соціологія  працює і на межі з економічною  наукою, предметом якої є вивчення закономірностей і форм функціонування й розвитку відносин, що складаються  в процесі виробництва, обміну й  розподілу матеріальних благ. Оскільки спосіб виробництва лежить в основі всіх соціальних відносин і процесів, є умовою всієї життєдіяльності людини, зрозуміло, що багато економічних досліджень безпосередньо змикаються з соціологічними студіями. І, навпаки, соціологічні дослідження (соціологія праці, міста і села, економічна соціологія тощо) значною мірою базуються на результатах пошуку економічної науки.

     Вивчаючи  міжкласові та внутрікласові відносини, соціальні дії мас та особистостей, соціологія спирається на дані правових наук, в полі зору яких - юридичні норми, що законодавче закріплюють певні відносини між класами та регулюють соціальну поведінку людей.

     Із  психології як науки соціологія запозичує  теорію мотивів поведінки, особистих  та масових реакцій, методи дослідження  соціальних орієнтацій особистості, які  є необхідними компонентами при  дослідженні поведінки особистості  в колективі та суспільстві.

     Різноманітні галузі педагогіки, як і соціальної психології, мають велике значення при вивченні соціологічних проблем освіти.

     Вивчаючи  взаємовідносини людей у колективі, сім'ї, їх ставлення до праці, власності  тощо, соціологія використовує понятійний апарат, основні ідеї етики.

     У певні взаємовідносини вступає  вона і з технічними науками у  процесі дослідження системи  «людина-техніка» в межах окремих  виробничих процесів, виробництв, галузей, зокрема при вивченні соціальних аспектів роботизації, автоматизації  виробництва.

     Широко  застосовує соціологія математичні  методи, вироблені кібернетикою, теорією  інформації, теорією ділових ігор тощо. Створюються і спеціальні математичні  методи та теорії (шкільний, факторний, причинний і латентний аналізи), пристосовані до специфіки соціологічного дослідження.

     Таким чином, соціологія функціонує у тісній взаємодії з комплексом соціально-гуманітарних наук, яка в кожному конкретному  випадку має свої специфічні аспекти.

Список  використаної літератури

     1. Бароноев А.О. О предмете социологии // Социологические исследо-вания. - 1991. - № 5.

     2. Ильин В.В. Теоретическое и  эмпирическое в социологии: смена  пара-дигм // Социологические исследования. - 1996. - № 1.

     3. Кравченко А.Й. Социология. Учебное  пособие, - М.: Академия, 2006.

     4. Социология. - М.: Мысль, 2000.

     5. Социология: наука об обществе. Учебное  пособие / Ред. В.П. Андру-щенко, Н.Й. Горлач. - 2-е изд. - Х.: Б.И, 2006.

     6. Харчева В. Основи социологии. - М.: Логос, 2008.

     7. Щаповал М. Загальна соціологія (перевид.) К., 2004.