Особливості становлення та розвитку молодих сімей в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2011 в 23:29, реферат

Описание работы

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 23 березня 2000 р. № 1613-III, молода сім’я – це подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 30 років, або неповна сім’я, в якій мати (батько) віком до 30 років. За попередніми даними Держкомстату України, при обстеженні умов життя домогосподарств у 2002 р. визначено, що кількість молодих сімей в Україні становить близько 2 млн., у тому числі в сільській місцевості – понад 600 тис.

Работа содержит 1 файл

проблеми становлення молодої сім ї.doc

— 154.00 Кб (Скачать)

     Таким чином, кожна третя молода сім’я регулярно відмовляє собі в найнеобхіднішому (крім харчування), а кожна десята – вимушено недоспоживає харчові продукти внаслідок нестачі коштів.

     Чинником, який свідчить про недостатню підготовленість  значної частини молоді до сімейного життя, є відсутність у неї власного житла. Житлова залежність і ведення спільного з батьками господарства стримує процес дорослішання, набуття навичок самостійного життя, формування відповідальності за родину, вміння покладатися на власні сили у вирішенні складних проблем.

     Серед неповних сімей забезпеченість окремою  квартирою становить 23%. Щодо повних сімей, то цей показник є значно більшим  і дорівнює 35%. Треба також зазначити, що частка молодих сімей серед  усіх опитаних, які наймають квартиру, становить 14%, у неповних і повних сім’ях – відповідно 7 і 15%. У гуртожитку проживає 14% опитаних молодих сімей, причому серед неповних сімей – 19%, а серед повних – 13%.

     Решта молодих сімей, а це 39% усіх опитаних, проживають у своїх батьків чи бабусь і дідусів або ж у інших родичів. Особливістю є те, що у таких умовах проживає більше половини (52%) неповних сімей та 37% повних сімей. І якщо серед повних молодих сімей планують придбати власний будинок 32%, то серед неповних – лише 11%. Слід зазначити, що 60% неповних молодих сімей навіть не планують придбання власного житла.

     Зрозуміло, що за таких умов значна частина  молодих сімей незадоволена своїм  житлом. Так, серед повних сімей практично  кожна друга вважає свої житлові  умови незадовільними і лише 17% повністю вдоволені умовами проживання. Серед неповних молодих сімей повідомили, що житлові умови їх повністю влаштовують, тільки 11% опитаних.

     Серед молодих сімей, як і по країні в  цілому, з року в рік знижується кількість тих, хто отримав житло. Так, у 2002 р. житло за державний рахунок надали лише 895 молодим сім’ям, що на 36% менше, ніж у 2000 р. У порівнянні з 1995 р. цей показник скоротився у 2,2 раза.

     Практично кожна друга молода сім’я незадоволена своїми житловими умовами і бажає  змінити їх на краще. Переважна більшість опитаних вважають житлову проблему одною з основних. Майже 80% бачать найефективнішу допомогу молодим сім’ям у наданні пільг та кредитів для покращення житлових умов. Це свідчить про бажання і готовність значної частини молодих сімей до отримання довгострокового кредиту на будівництво власного житла.

     У останні роки в Україні збільшується кількість громадянських шлюбів. Стан взаємин між партнерами яскраво  характеризує мотиви того, чому чоловік  або жінка вирішили не реєструвати  свій шлюб. Для членів повних сімей, які проживають у незареєстрованому шлюбі, більш характерне те, що їх цілком влаштовує існуюче становище, представники цих сімей задоволені своїми взаєминами (“не вважаю це за потрібне”, “нам і так непогано”, “реєстрація закоханим не потрібна”) і не бачать доцільності в офіційній реєстрації шлюбу, яка, на їхню думку, аж ніяк не вплине на їхні стосунки (“штамп у паспорті нічого не вирішує”). Отже, представники повних сімей не прагнуть реєструвати шлюб перш за все в ситуації, коли зовнішні примуси або сподівання стосовно реєстрації відсутні, а внутрішня ситуація (взаємини з партнером) цілком благополучна.

     Інші  мотиви небажання укладати шлюб пов’язані  з усвідомленням відповідальності за майбутнє сім’ї. Чоловік і жінка  не поспішають укладати шлюб, якщо мають місце перешкоди для благополучного сімейного життя – незадовільне матеріальне становище, незавершене навчання, а також коли вони прагнуть поближче пізнати одне одного. Така позиція свідчить про відповідальне ставлення до шлюбу, до майбутнього сімейного життя (див. табл. 3).

     У чоловіків і жінок із неповних сімей домінують інші фактори. Головною причиною того, що не відбулася реєстрація шлюбу, ця категорія респондентів називає  небажання партнера (головним чином  – чоловіка) або батьків. Тобто мало місце неблагополуччя стосунків з близькими людьми, що й стало на перешкоді не тільки офіційній реєстрації, але й, як показав час, – самого сімейного життя.

     За  обставин невлаштованості молоді, зменшення  її чисельності на шлюбному ринку, послаблення  установок на взяття шлюбу відбувається зменшення частки приросту молодих подружніх пар та зменшення дітності молодих сімей. У свідомості сучасної молоді відбувається радикальна переоцінка цінностей, формується чітке уявлення про важливість “проринкових” якостей для досягнення успіху в житті, змінюються ціннісні орієнтації у бік матеріального комфорту, успішної кар’єри, цікавого дозвілля.

     Негативні зміни в процесах народжуваності в Україні, окрім матеріальних проблем  та житлових умов, пов’язані у першу  чергу з дітородними установками молодої сім’ї, можливостями їх реалізації в сучасних умовах, рівнем репродуктивного здоров’я молодих жінок. Крім цього, більшість сімей указали, що в них виникли проблеми, з якими вони зіткнулися після народження дитини. Лише чверть повних та 17% неповних сімей відповіли, що у зв’язку з народженням дитини у них майже нічого не змінилося і не виникло суттєвих проблем. Натомість більше половини сімей вказали на виникнення матеріальних труднощів, причому більш гострі вони в неповних сім’ях. Тому неповні (так звані материнські) сім’ї з дітьми, динаміка яких через збільшення розлучень протягом останніх років відзначається помітним зростанням, є досить уразливими щодо ризику бідності і потребують соціального захисту та дієвої підтримки з боку держави. При цьому основними потребами для неповних сімей є вирішення таких питань, як влаштування дитини до дитячого садка, збільшення розмірів допомоги на дитину, наявність хороших дитячих закладів для навчання та дозвілля дітей. Друге місце серед проблем, зумовлених народженням дитини, за визначенням респондентів, посідають труднощі, пов’язані з доглядом за дитиною, третє – загострення житлових проблем, що виявились більш характерними для повних сімей (рис. 1).

     Лише  кожна четверта опитана молода сім’я (25%) зазначила, що вона не відкладає народження дитини. Основними причинами відкладання народження дітей є як нестійке економічне становище сім’ї (нестача грошей) та відсутність належних житлових умов, так і бажання просто “пожити для себе”: саме ці чинники назвало кожне п’яте подружжя. Серед причин, через які сім’я ще не має дітей, важливе місце посідає також прагнення молодих людей спочатку отримати освіту та професійно-кваліфікаційну підготовку. Звертає на себе увагу, що зростає питома вага відносно нових причин для відкладання народження дітей. Від 10 до 14% молодих сімей зазначили, що політична та економічна нестабільність у суспільстві, відсутність продуманої державної політики щодо підтримки сім’ї та значні грошові витрати на медичні послуги породіллям негативно впливають на їхнє рішення стосовно народження дитини (рис. 2).

     В ідеалі більшість (64%) опитаних подружніх  пар хотіли б мати дводітну сім’ю, але реалізувала ці дітородні  установки поки що тільки незначна частина респондентів (11,4%). Таким чином, чітко вираженим є значний розрив та протиріччя між бажаною та наявною кількістю дітей у сім’ї, що зумовлює часто вимушену однодітність і певною мірою свідчить про відсутність у сучасний період належних умов для реалізації бажаних дітородних установок.

     Значна  частина запитань до респондентів спрямовувалася на вивчення перспектив, очікувань, бажань до самореалізації молодих сімей. За даними опитування, одним з основних чинників, який може негативно вплинути на майбутнє молодих сімей, є загроза  безробіття – після зростання цін ця загроза, згідно з відповідями респондентів, стоїть на другому місці. Причому названа проблема однаково актуальна як для неповних (57%), так і для повних сімей (54%) (рис. 3), як для жінок (56%), так і чоловіків (53%).

     Респондентам було надано можливість оцінити свої “можливості” поповнити армію безробітних. Для більшості з них було важко відповісти на це запитання, тоді як 28% опитаних з неповних та з 22% повних сімей не виключають такої можливості (у тому числі в повних сім’ях майже однаково відповіли і жінки, і чоловіки – 23 та 22% відповідно). Дещо вищою була частка молоді, яка впевнена у завтрашньому дні і відповіла “Ні, без роботи я не залишуся”. Навіть у неповних сім’ях вона сягала 31% (у повних – 37%), а найвище її значення притаманне чоловікам – членам молодого подружжя: 44% проти 30% у жінок.

     На  запитання анкети “Чи хотіли б  Ви в офіційно встановленому порядку  займатися підприємницькою діяльністю?”  більшість респондентів відповіли  позитивно. Так, питома вага молоді, яка  хотіла б створити власне підприємство, становила 28% у неповних сім’ях та 34% – у повних (у повних сім’ях серед чоловіків та жінок – 40 та 29% відповідно). Хотіли б зареєструвати себе як приватного підприємця 8% неповних молодих сімей та 10% повних. Бажаючих займатися бізнесом, не реєструючи його, серед повних сімей значно менше, ніж у неповних – 4% проти 7%.

     Однаковою за значенням серед молодих сімей  є питома вага тих членів молодих  сімей, які вже займаються приватним  підприємництвом як фізичні особи, – по 5% у неповних та повних сім’ях, причому в повних сім’ях молоді чоловіки-підприємці зустрічаються набагато частіше – 7%, тоді як серед жінок – тільки 3%. Майже п’ята частина дорослих у неповних сім’ях та 13% – у повних не хочуть ні за яких обставин займатися підприємницькою діяльністю (такої позиції дотримуються 16% жінок і тільки 9% чоловіків). Майже третині респондентів (33 та 32% в неповних та повних молодих сім’ях відповідно) важко було відповісти на це запитання.

     Таким чином, реалії сьогодення значно ускладнюють функціонування молодої сім’ї як соціального інституту. У молоді змінюються світоглядні настанови стосовно сім’ї та сімейного життя, послаблюються установки на взяття шлюбу. Спостерігається підвищений рівень розлучень, що свідчить про нестабільність і вразливість сім’ї. Зменшується кількість зареєстрованих шлюбів, спостерігається поширення консенсуальних шлюбів або відкладення шлюбів до “кращих часів”. У складних соціально-економічних умовах молоді люди почали відкладати народження дітей. Спостерігається значний розрив та протиріччя між бажаною та наявною кількістю дітей у сім’ї, що зумовлює часто вимушену однодітність і певною мірою свідчить про відсутність у сучасний період належних умов для реалізації бажаних дітородних установок. За такими показниками рівня життя, як майнова забезпеченість і житлові умови, українські молоді сім’ї значно відстають від сімей розвинутих країн. Залишаються актуальними для країни проблеми зайнятості молоді та її професійного росту, захисту її від безробіття, розвитку трудової активності, зокрема підприємницької діяльності. Окрім матеріальних проблем сімейне неблагополуччя зумовлюється загальним моральним кліматом у суспільстві, негативними особистісними якостями, низьким рівнем культурної та психолого-педагогічної підготовки молоді до сімейного життя.

     Світовий  досвід переконливо доводить, що зовнішні та внутрішні проблеми сім’ї більш  ефективно вирішуються за допомогою  спеціально організованої системи  державної сімейної політики. Її суспільна  значимість обумовлена специфічними проблемами сім’ї, необхідністю взаємної адаптації держави і сім’ї, підвищення її ролі в суспільному розвитку, оптимізації діяльності інших соціальних інститутів у інтересах сім’ї.

     Перспективи подальших досліджень можуть бути пов’язані  із розробкою системи статистичних показників та постійного моніторингу становища молодих сімей в Україні з метою оперативного планування комплексних заходів, спрямованих на вирішення нагальних проблем молодої сім’ї.

     Перспективи подальших досліджень можуть бути пов’язані із розробкою системи статистичних показників та постійного моніторингу становища молодих сімей в Україні з метою оперативного планування комплексних заходів, спрямованих на вирішення нагальних проблем молодої сім’ї.

     Таблиця 1

     Теми, що обговорювалися молодими людьми до одруження, %

Теми Частота обговорення
Часто Рідко Не обговорювали
Де  буде мешкати сім’я 68 25 7
Матеріальна забезпеченість сім’ї 63 28 9
Час народження дитини, кількість дітей 43 34 23
Проблеми  поєднання освіти та турбот про сім’ю 26 34 40
Сексуальні  стосунки 41 39 20
Взаємовідносини з батьківськими сім’ями 35 41 24
Вибір та застосування засобів та методів  запобігання вагітності 21 35 44
Характер  сімейного відпочинку, коло друзів 45 40 15
Додержання  релігійних традицій у сім’ї 7 24 69
Додержання  національних традицій у сім’ї 6 20 74
Проблеми  розподілу домашніх обов’язків 32 44 24
Хто буде розпоряджатися грошима в сім’ї 21 37 42
Хто буде головою в сім’ї 18 29 53

Информация о работе Особливості становлення та розвитку молодих сімей в Україні