Об'єкт і предметна галузь соціології культури

                                Міністерство освіти та науки,молоді  та спорту України                    

                           Дніпропетровський національний  університет ім. О.Гончара                                    

                                        Центр заочної  та вечірньої  форм навчання                   

                          Факультет української та іноземної філології та мистецтвознавства

 

 

 

          Контрольна робота з курсу СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ на тему:                                           

 

                      Об'єкт і предметна галузь соціології культури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:студентка                                                    Перевірила: доц.каф.        групи УА-10-1з                                                              соціології Ходус О.В.                 Газарян Каріне.                                                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   Дніпропетровськ

                                                          2013 рік

                                                         План

                     1.Поняття культури та особливості її дослідження в соціології.

-  термін “ культура “,поняття культури

-  визначення культури

-  культура як предмет дослідження  в соціогуманітарних науках

-  соціологічний підхід до  вивчення культури

-  основні сфери прояву культури

-  структура культури 

-  три рівні соціології культури

-  об'єкт і предмет соціології культури

                       2.Основні категорії соціології  культури.

-  складові культури

-  система цінностей і норм

-  поняття цінностей

-  типологія цінностей

-  соціальні норми

-  правові та моральні норми

-  соціокультурні зразки поведінки

-  мова в системі культури

-  форми культури

-  культурні конфлікти етноцентризм

-  культурні універсалії

-  висока,народна і масова  культура

-  соціальні функції культури.

                          3.Висновок.                                                                                                  

                          4.Список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поняття культури та особливості її дослідження  в соціології

 

Соціологія  як наука досліджує суспільство  крізь призму діяльності людини, яка  в процесі свого життя вступає у різноманітні соціальні зв'язки і відносини , творить соціальні спільноти і соціальні інститути. Але є ще й інші виміри соціального, які не вписуються до наведеної вертикально-компонентної схеми. Ці виміри пов'язані з якісними характеристиками суспільного життя, що пронизують усі рівні соціальної будови, визначаючи її цілісність і впорядкованість. Серед таких якісних вимірів для соціології першочергове значення має культура.

 

Термін  “ культура “, поняття культури

 

Поняття культури є надзвичайно широким, бо культурне охоплює соціальне  в усіх його формах і впродовж усієї  історії існування людства. За свідченням німецького лінгвіста І.Нідермана, термін “ культура “ як самостійна лексична одиниця існує лише з XVIII ст. Раніше цей термін трапляється тільки у словосполученнях, означаючи функцію чогось. У більшості лінгвістів не викликає сумніву те, що своїм походженням слово   “ культура “ ( лат. Cultura – обробіток,виховання, освіта, розвиток, шанування ) зобов'язане латинським словам colo, colere ( вирощувати,обробляти землю,займатися землеробством ). Cultus - це землеробська праця. Отже, здавна під культурою розуміли всі ті зміни в навколишньому середовищі, які відбувалися під впливом людини, на відміну від змін, викликаних природними причинами.

 

Визначення  культури

 

Але з XVIII ст. термін “ культура “ почав застосовуватися стосовно людей та їхньої творчої діяльності:він дістав узагальнююче значення і ним стали називати все створене людиною. При такому підході культуру можна розглядати як створену людиною “ другу природу “,надбудовану над першою,“ природною природою “,як увесь створений людиною світ. Це знаряддя праці,соціальні форми життя,звичаї,взірці,норми,соціально регульована поведінка,соціальний контроль тощо.

Якщо  все те, що створене людиною і  відрізняє її від тварин, і становить  суспільство, то навіщо вживати якесь  додаткове поняття? На думку О.Якуби, насправді суспільство і культура – це нетотожні поняття,бо вони співвідносять  як характеристики цілого та його якісних  властивостей. Визначення культури,яке  дає цей відомий харківський  соціолог,звучить так:поняття культури означає якісну характеристику суспільства,передає  міру його прогресу,рівень і міру досягнень  у значенні панування над силами природи і своїми власними соціальними зв'язками та стосунками. У найзагальнішому розумінні цього слова культура – це системна інтегративна якість суспільства,втілення досягнень у його розвитку.

Соціологія  культури – складова соціології,яка  розглядає стан і функції культури у зв'язку з конкретними соціальними інститутами і застосовується до конкретних ситуацій.

Предмет соціології культури – суспільство  як соціально-культурна система.

 

Культура  як предмет дослідження в соціогуманітарних  науках

 

Таким чином,культура становить собою  явище складне і багатогранне,тому вона є предметом дослідження  багатьох наук. В економічних науках досліджується,як їхній аспект,культура виробничої діяльності,в політології  активно розробляється поняття  політичної культури,в культурології  – поняття культурно-історичних типів,в етнології – культура,що формується на основі етнічних особливостей тощо.

 

Соціологічний підхід до вивчення культури

 

Соціологічний підхід до вивчення культури має свою специфіку,яка полягає у дослідженні  не поодиноких,а всіх можливих форм зв'язків культурного й соціального. У соціології розрізняють культуру в широкому значенні цього слова як соціальний механізм взаємодії особистості та соціальної спільноти зі середовищем проживання (сукупність засобів,форм,взірців та орієнтирів,що генетично не наслідуються,виробляються людьми у процесі спільного життя та забезпечують передавання досвіду та розвиток перетворювальної діяльності) й у вузькому розумінні (система цінностей,переконань,зразків і норм поведінки,притаманних певній соціальній групі,спільноті та людству в цілому).

 

Основні сфери прояву культури

 

Культура  розглядається в соціології як складне  динамічне утворення,що має соціальну  природу і знаходить вияв у  соціальних відносинах,скерованих на створення,засвоєння,збереження і розповсюдження матеріальних предметів і духовних феноменів. На думку соціологів,нині фіксується три головні сфери  прояву людської культури:

1)ставлення  людей до природи (передбачає  гармонію зв'язків між людиною і природою);

2)ставлення  до інших людей(має на меті оптимізацію міжособистісних,міжетнічних,міждержавних відносин,створення культурного клімату взаємин у колективі,сім'ї,побуті);

3)ставлення  людини до самої себе(спрямоване  на самопізнання,самовиховання,самовдосконалення,саморозвиток).

 

Структура культури

 

Однак не можна розглядати культуру лише як сукупність цінностей,вірувань,звичаїв,моральних  норм;її доцільно уявляти також у вигляді організованої системи поведінки. Це зумовлює розгляд,насамперед,структури культури. Її вивчення почалось з 1949р.,коли американський дослідник Е.Гобель запропонував визначити для вивчення найменшу одиницю культури,яка дістала назву культурного елементу. Під цим поняттям мається на увазі далі неподільна одиниця зразка поведінки,матеріального продукту чи мислення. Відтак культурними елементами можна вважати ту чи іншу річ,створену людиною,жест,дію,музичну фразу тощо. Культурні елементи можуть бути одночасно частинами різних етнічних,національних культур,культур різних суспільств і часів. Культурні елементи комбінуються в культурні комплекси. Вищим рівнем у структурі культури є культура певного інституту,яка складається із серії культурних комплексів.

 

Три рівні соціології культури

 

Складність  і багато вимірність культури зумовлює ускладнення системи соціологічного знання,пов'язаного з культурними явищами і процесами,а відповідно і його структури. Українські дослідники цієї проблеми вважають,що доцільно вирізнити три основні рівні соціології культури:

1)теоретична  загальна соціологія культури(її  завданням є розробка теоретичних  моделей суспільного функціонування  культури як цілого);

2)соціологічна  теорія культури та її основних  напрямів,таких,як соціологія мистецтва,соціологія  дозвілля , етнокультурсоціологія ,соціологія  освіти,виховання тощо;

3)емпіричні  дослідження функціонування культури  в різних сферах життєдіяльності  суспільства,скеровані на фіксацію  специфіки культурних явищ,їхньої  динаміки в кількісних і якісних  показниках та індикаторах.

Отже,широкі потреби різного типу суспільств у культурі стимулюють розширення поля соціологічних досліджень і зростаючу  диференціацію їхніх дисциплін. Так,від соціології художньої культури та соціології виховання відокремилась  особлива галузь – соціологія естетичного  виховання,і цей процес триває далі.

 

Об'єкт і предмет соціології культури

З’ясовуючи  науковий статус соціології важливо  розрізняти об’єкт і предмет соціології.

Об’єктом  соціологічного пізнання є:

Суспільство як цілісна соціальна реальність;

Об’єктивна  реальність, що відбиває ту іншу сторону  суспільного життя;

Розвиток  і функціонування суспільства;

Такі об’єктивні явища суспільства, як соціальні  відносини, соціальні зв’язки, соціальні  організації, соціальні інститути.

Предмет будь-якої науки — це не явище або предмет  чи процес об’єктивного світу, а результат  теоретичного обґрунтування, яке дає  змогу виділити специфічні закономірності розвитку і функціонування об’єкта  науки.

Предмет соціології — загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, механізм дії та форми цих законів  і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів.

Отже, з’ясувавши об’єкт і предмет соціології можна  дати наступне визначення. Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

 

Основні категорії соціології культури

 

Складові  культури

 

Соціологія  культури має свою розгалужену систему  понять та категорій. Дослідниками,передусім,розробляються  питання про складові культури,або її основні елементи. До них звичайно зараховують поняття й уявлення,зразки поведінки,цінності і норми,в окремих випадках до них додають мову,ідеологію та інші складники.

 

Система цінностей і норм

 

Переважна більшість соціологів вважає стрижнем і ядром культури систему цінностей  і норм. У цьому контексті культура визначається як певна система важливих для людини смислових комплексів – цінностей,які здатні виступати  регулятивними принципами індивідуальної поведінки.

 

Поняття цінностей

 

Поведінка людей у суспільстві,у конкретній соціальній спільноті або групі  визначається,насамперед,їхньою орієнтацією на певні цінності. В одному й тому самому суспільстві далеко не всі люди притримуються однакових для всіх цінностей,по-різному ставляться і сприймають принципи добра і зла,рівності,свободи,справедливості.Одні люди є прибічниками колективізму,інші – індивідуалізму,для одних головне в житті - кар'єра,для других – багатство,для третіх – чесність і порядність. Але це не означає,що суспільство або соціальна група не можуть мати спільних соціальних цінностей,які вони висувають,утверджують і захищають. В.Гуденау,якого цитує Н.Смелзер,зауважує,що цінності – це загальноприйняті переконання щодо цілей,до яких людина повинна прагнути. Вони становлять основу моральних принципів.Наприклад,у християнській моралі – це Декалог,Десять заповідей,що передбачають збереження людського життя,подружню вірність,повагу до батьків тощо. В.Гуденау акцентує на тому,що різні культури можуть надавати перевагу різним цінностям і кожний суспільний устрій встановлює,що є цінністю,а що ні.

Російські соціологи у визначенні цінностей  наголошують не лише наявність у  системі цінностей певних переконань із приводу мети життя,а й думок  про основні шляхи й засоби,що ведуть до досягнення цих цілей. Іншими словами,для них соціальні цінності відповідають на питання,як ставитися  до того,що вже є або має бути.

 

Типологія цінностей

 

Українські  соціологи акцентують на тому,що цінності є узагальненням емпіричного  досвіду людства і мають свою градацію та типологію. Серед цінностей  вони називають:

• Смисложиттєві(уявлення про добро і зло,щастя,ціль і сенс життя;приклад – калокагатія у стародавніх греків як єдність добра і краси);
• Вітальні ( це цінності життя, здоров'я, особистої     безпеки,добробуту,сім'ї;цінності освіти,кваліфікації,правопорядку тощо);
• Цінності суспільного визнання і покликання(любов до праці,соціальне становище,служіння громаді й людям);
• Цінності міжособистісного спілкування(чесність,безкорисливість,добро зичливість);
• Демократичні цінності(права людини взагалі,свобода совісті,слова,переконань,вірування,свобода політичного вибору,національний суверенітет);
• Партикулярні цінності(прив'язаність до малої батьківщини,сім'ї,віра в Бога,прагнення до Абсолюту).