Мотивація поведінки споживача

1) як процес сенсу та комунікації, заснований на кодексі, у який вписуються та отримують свої значення практичні форми споживання. Споживання при цьому постає як система обміну та еквівалент мови;

2) як процес класифікації та соціальної диференціації, де знаки (об'єкти) постають статусними цінностями певної ієрархії, тобто споживання отримує специфічне значення у межах розподілення статусних цінностей. «...Никогда нет потребляют объект в себе (в его потребительной ценности) всегда манипулируют объектами (в самом широком смысле) как знаками, которые отличают вас, то ли присоединяя вас к вашей собственной группе, взятой как идеальный эталон, то ли отделяя вас от нее и присоединяя к группе с более высоким статусом».

Ж. Бодрійяр переконаний, що динаміка потреб є соціально вибірковою, оскільки потреби та їх задоволення підкорюються дії своєрідного категоричного соціального імперативу, яким постає утримання дистанції та диференціації за допомогою знаків. «Цей закон змушує бачити у всякій інновації об'єктів споживання соціальний розпізнавальний матеріал. Саме цей закон поновлення розрізняльного матеріалу «зверху вниз» підпорядковує собі весь всесвіт споживання, а не зростання доходів (знизу вгору, до загальної зрівняльності) ».

Жити у суспільстві  споживання приймально, адже воно забезпечує спеціфічну відстороненість від світу завдякі возможности схоронітіся у затишку знаків. «Споживання, інформація, комунікація, культура, достаток - все це сьогодні поставлено на своє місце, відкрито і організовано самою системою в якості нових продуктивних сил з метою її більшого процвітання. Вона також перетворилася (відносно) з насильницькою структури в ненасильницьку, вона замінила достатком і споживанням експлуатацію і війну. Але ніхто їй за це не міг би бути вдячний, так як вона в результаті цього не змінюється і підпорядковується при цьому тільки своїми власними законами ».

Чому все ж таки суспільство споживання не спріймається як Новий Єрусалім, лунають критичні висловлювання та оцінкі, його сутності та перспективи існування? Для відповіді на це запитання варто навести дефініцію, запропоновану Ж. Бодрійяром: «Суспільство споживання - це також суспільство навчання споживанню, соціального дресирування в споживанні, тобто новий і специфічний спосіб соціалізації, що з'явився в зв'язку з виникненням нових продуктивних сил і монополістичною перебудовою економічної системи з високою продуктивністю».

  Можливо, саме це визначення багато чого пояснює, адже, якою б не була соціальна дресура, вона пригноблює індивіда, позбавляє його моральної мотивації до споживання тієї чи іншої речі, послуги, знаку.

Варто пам'ятати про  те, що поряд з ринковою вартістю речей, обов'язково існують такі форми вартості як естетична, моральна, духовна, що змушені функціонувати у світі жорсткої дихотомії добра та зла, зваблення та спокути. Суспільство на будь-якій стадії має сферу моральності та імморальності, де різні закони функціонування і відмінні правила гри, вступаючи до якої партнери повністю поглинаються її стихією, у наслідок чого між ними виникає зв'язок, що характеризується значно більшим драматизмом, ніж у випадку ринкового обміну та споживання.

Висновок

На України  з початку XXI століття формуються сприятливі умови для збільшення споживчих витрат: це зростання доходів населення, зниження рівня безробіття, розвиток виробництва і зміцнення гривни, що робить більш доступними імпортні товари. Вітчизняним компаніям непросто вистояти в конкурентній боротьбі, успішно розвиватися можуть тільки ті компанії, які активно використовують у своїй діяльності маркетингові стратегії, адекватні тим, що відбувається у світовій економіці змін. Кожне підприємство зацікавлене в ефективному управлінні своєю маркетинговою діяльністю. Зокрема, йому потрібно знати, як аналізувати ринкові можливості, відбирати підходящі цільові ринки, розробляти ефективний комплекс маркетингу й успішно управляти перетворенням у життя маркетингових зусиль. Забезпечення ефективного розвитку та функціонування великих підприємств і молодих фірм до умов ринкової системи господарювання в даний час є складною комплексною проблемою. Вирішення цієї проблеми неможливе без глибокого розуміння поведінки споживачів. Споживач стає центром маркетингових стратегій, кожна компанія, що претендує на конкурентоспроможність, зосереджує всі свої зусилля на клієнта і його потреби. Для українських фірм клієнт - орієнтований підхід, персоналізація пропонованих товарів та послуг, впровадження нових технологій - найважливіші напрямки залучення споживачів, зміцнення довіри, основа позитивної репутації. Таким чином, вивчення поведінки споживачів, його культурних, соціальних, психологічних особливостей, знання факторів, що визначають споживчий вибір, необхідно і професійним маркетологам, і менеджерам, і підприємцям, а також всім тим, хто хоче робити свій споживчий вибір більш усвідомлено і з найкращими результатами .

Література

1. Автономов В.С. Модель людини  в економічній науці. - СПб.: Економічна  школа. 2006.

2. Альошина КВ. Поведінка споживачів. Навчальний посібник. - М.: Фаир-Пресс, 2006.

3. Блекуелл Д.У., Енджел Дж.Ф., Мініард  П.У. Поведінка споживачів. - СПб.: Питер, 2007.

4. Бункин М.К., Семенов В.А. Економіка  та психологія. На перехресті  наук. - М., 2008.

5. Бодрійяр Ж. Злий демон образів // Мистецтво кіно. 1992. № 10

6. Бодрійяр Ж. К критике политической экономии знака / Ж. Бодрійяр. – М.: Академический Проект, 2007. – 335 с.

7. Бодрійяр Ж. Суспільство потребления. Его мифы и структуры / Жан