Молодіжна субкультура

 

Дискотеки бувають і у  школах. Вони організуються як загальношкільні (де присутні середні та старші класи), так і обмежені рамками одного класу. Проводження шкільних дискотек (наприклад, з приводу якогось  свята) завжди викликає серед учнів  бурну схвальну реакцію, тому що це є способом продемонструвати себе у  красивому вбранні, показати свої танцювальні  вміння та гарно відпочити.

 

Серед молодіжних естрадних  груп особливою популярністю у підлітків  користуються: “Руки вверх”, “Тату”, “Дискотека Авария”(усі вони являються  представниками російської естради).

 

Коротка історія створення  груп .

 

“Руки вверх”

 

Склад групи: Сергій Жуков (вокал); Олексій Потєхін (музичний супровід)

 

Вони познайомились у 1993 році у Самарі, де обидва працювали  на радіостанції “Європа плюс Самара”, і вирішили створити групу. Спочатку робили спроби у різних стилях. Працюючи на весіллях та в клубах, в процесі  роботи з публікою визначили для  себе формулу ідеального хіту. Потім  учасники групи вирішили їхати до Москви, щоб знайти професійну музичну  студію та записати на ній свої роботи. Після багатьох труднощів на шляху  до московського естрадного Олімпу їм пощастило, вони знайшли продюсера  Андрія Малікова, і з того моменту  почалась “розкрутка”.

 

Назва “Руки вверх” має  дискотечне походження. В знак привітання ді-джея та у особливі кульмінаційні  моменти дискотеки люди піднімають руки вгору - це є для ді-джея нагородою  за його працю.

 

Група випустила вісім  альбомів, з яких найяскравішими хітами являються: “Крошка моя”, “Чужие губы”, “Лишь о тебе мечтая …”, “Ну  где же вы, девчонки…”, “Ай-яй-яй”, “18 мне уже”. (рос.)

 

“Тату”

 

Склад групи: Олена Катіна (вокал); Юлія Волкова (вокал)

 

Група створена на початку 2000 року сценаристом та режисером Іваном Шаповаловим, який нині виступає продюсером колективу. Учасниць проекту відібрали  з п’ятисот претенденток на кастингу, який проходив на кіностудії “Мосфільм”. Найбільш “альтернативною” особливістю  проекту “Тату” являється відверто сексуальний імідж групи. У змісті пісень, відеокліпах та Інтернеті  дівчата представляють собою  зразок сучасної лезбійської пари, а чи так воно насправді - слухачам невідомо.

 

Цей проект є яскравим прикладом  дорогої та інтенсивної “розкрутки”, а доказом є те, що альбом “Тату” “200 по встречной” (рос.) розійшовся мільйонним тиражем.

 

Хіти: “Я сошла с ума”, “30 минут”, “Нас не догонят” (рос.)

 

“Дискотека Авария”

 

Склад групи: Микола Тимофєєв; Олексій Рижов; Олексій Сєров.

 

Раніше у складі був  і Олег Жуков, але він помер  від раку 9 лютого 2002 року. З його смертю група понесла тяжку втрату, але розпадатись вони не збираються.

 

Микола Тимофєєв та Олексій  Рижов знайомі і працюють разом  вже більше десяти років - з 1988 року. З 1991 до них приєднався Олег Жуков, а  з 1996 - Олексій Сєров. Назва “Дискотека Авария” (рос.) з’явилась внаслідок  того, що хлопці організували молодіжний вечір клубі, який був у аварійному стані. Хлопці постійно та наполегливо  працювали - проводили дискотеки, приймали участь у концертах та постійно створювали нові композиції.

 

У 1997 р. учасники “Аварии” (рос.) познайомились з продюсером Петром Волковим та невдовзі після цього  переїхали до Москви. У музичних композиціях групи є як і оригінальні, так і ремікси на пісні відомих  естрадних виконавців. Тексти, музику та аранжировку створює один із засновників  групи - Олексій Рижов.

 

Найяскравіші хіти: “Пей пиво”, “Некуда деваться”, “Новогодняя”, “Disco Superstar”.

 

Вищеназвані групи являються  “культовими” для підліткової аудиторії, і тому автор роботи спробує визначити  деякі загальні особливості їх музичної творчості, що забезпечує цей успіх.

 

1) Дані групи працюють  у популярних стилях: (поп) дискотечно -”попсовий” (“Руки вверх”, “Тату”) та хіп-хоп (“Дискотека Авария”).

 

2) Сексуальна тематика  пісень:

 

а) любовно-сексуальна (“Руки  вверх”),

 

б) агресивно-сексуальна (“Тату”),

 

в) розважально-гумористична з сексуальним нахилом (“Дискотека Авария”).

 

3) Тексти пісень – у  багатьох з них використовується  молодіжно–підлітковий сленг (іноді  з натяком на нецензурні вислови).

 

4) Музика легкодоступна  для сприймання та яскрава  завдяки професійно зробленим  фонограмам та досить приємним  тембрам голосів виконавців.

 

5) Рівень “розкрутки”  цих груп достатньо високий  – пісні завжди на слуху,  а кліпи постійно транслюються  на музичних каналах телебачення.

 

У спілкуванні з підлітками на теми естрадної молодіжної субкультури  вчитель повинен бути особливо уважним  та обережним в особистих оцінках  діяльності груп та виконавців. Треба  підкреслювати позитивне (наприклад, професіоналізм виконавців та їх прагнення  проявити себе в естрадній музиці), та обминати негативне, а якщо це неможливо  – спробувати у м‘якій формі  висловити свою думку, але не вдаватись  до моралістики.

 

1. 5. Вікові особливості  психо–фізіологічного розвитку  підлітків. 

 

Кожний віковий період психо–фізіологічного розвитку людини має свої характерні особливості, врахування яких дає вчителеві змогу досягти  найкращих результатів у своїй  професійній діяльності. Особливо це стосується роботи з учнями підліткового віку, тому що підлітковий період є  складним і протирічливим етапом розвитку людини.

 

Це період складних анатомо-фізіологічних  змін в організмі дитини. Зміни  в ендокринній системі пов‘язані  з посиленням дії статевих залоз  і статевим дозріванням, яке у  дівчат починається у 11–12 років, а  у хлопців приблизно на 1,5 роки пізніше. Спостерігається дисгармонія  між ростом кістяка в довжину  і розвитком мускулатури, що відстає  від нього – тому рухи підлітка бувають незграбними, а напруження органів руху викликають больові  відчуття. Також існує невідповідність  у розвиткові органів серцево–судинної системи – серце росте швидше, ніж судини, і це ускладнює кровообіг  і прискорює фізичну та розумову стомлюваність.

 

Все вищезгадане має відображення у психічній діяльності підлітка. Спостерігаються часті зміни  у настроях та ступені урівноваженості. Для поведінки підлітків характерно: негативізм, дратівливість, упертість, відчуженість, заглибленість у власні переживання , тощо.

 

Підлітковий період є складним і з боку формування особистості, адже він є перехідним від незрілості до зрілості.

 

Процес розвитку особистості  підлітка характеризується визначеними  психологічними закономірностями.

 

За І. Бехом, їм властиве почуття  дорослості, показниками якого являються:

 

потреба, щоб оточуючі ставились  до нього як до дорослого;

 

прагнення до самостійності  і бажання захистити деякі  сфери свого життя від втручання  дорослих (наприклад, взаємини з однолітками. Заняття у вільний час, танці);

 

наявність власної лінії  поведінки (не зважаючи на незгоду дорослих чи товаришів).

 

Також їм властива тенденція  до дорослості – прагнення бути і вважатись дорослими. Ця тенденція, як і почуття дорослості, проявляється у тому, що підлітки претендують  на нові права у відносинах з дорослими  і товаришами, копіюють різні сторони  поведінки і зовнішнього вигляду  дорослих, бажають, щоб оточуючі визнали  той факт, що вони вже не маленькі.

 

Почуття дорослості і тенденція  до дорослості виникають за протилежних  умов: з одного боку – за авторитарної системи виховання, а з іншого – за умов значної свободи та самостійності. Взагалі дорослість формується у практиці стосунків  з оточуючими, що побудована за зразком  стосунків дорослих, та відбувається в діяльності, у якій підліток орієнтується на зразки та еталони дорослих. Прагнення  до дорослості відображається у бажанні  бути самостійним у всьому: в навчанні, праці, виборі друзів та дозвіллі. Підліток хоче сам приймати важливі рішення  та активно відстоює свою позицію.

 

Одним з провідних моментів розвитку підлітка являється формування самосвідомості та самооцінки. Це виявляється  у виникненні інтересу до самого себе, у зіставленні себе з іншими людьми та у самовихованні, стимулом до якого є критичне ставлення до себе. Зростання інтересу до оточуючих людей та їх морально–естетичних якостей приводить до формування морально–естетичних ідеалів, які найчастіше (особливо у молодшому підлітковому віці) обираються безпосередньо, за першим яскравим враженням, справленим на підлітка конкретною людиною. Під впливом цього враження підліток намагається у всьому наслідувати своєму кумирові. В процесі особистісного зростання ці ідеали або втрачають свою цінність, або навпаки – стають більш стійкими в залежності від того, наскільки змінюється або укріплюється світоглядна позиція підлітка.

 

Такими ідеалами можуть бути видатні історичні особистості, діячі культури та мистецтва, герої  літературних творів чи улюблених фільмів, або, навіть ті люди, з якими підліток безпосередньо спілкується (наприклад, старший товариш або ровесник). Цей ідеальний образ стає критерієм, за яким підліток оцінює себе та інших  людей, та являється регулятором  його власної поведінки.

 

Провідним фактором самоутвердження  підлітка є усвідомлення своєї ролі у двох існуючих системах взаємовідносин з оточуючими – ровесниками та дорослими. У кожній з цих систем підліток виявляє себе по різному.

 

Взаємини з дорослими  характеризуються складним протиріччям  внутрішньої позиції підлітка –  прагнення до самостійності поєднується  з тривогою, що він не впорається з новими завданнями, які поставлені перед ним. У цьому йому потрібна підтримка дорослого, але відкрито визнати це він не хоче. В даних  відносинах підліток шукає прийнятне  для нього співвідношення піклування і власної незалежності.

 

Зважаючи на це, дорослий повинен бачити і поважати в дитині особистість, але зберігати при  цьому позицію ведучого. Зміна  ставлення дорослого до підлітка має попереджувати вимоги підлітка, а не бути лише відповіддю на них. В  останньому випадку дитина сама почне  ламати рамки незадовольняючих її стосунків, і це може призвести до конфліктної  ситуації. На жаль, нерозуміння є  типовою особливістю взаємин  підлітків з дорослими, і як наслідок цього виникають часті конфлікти  з приводу як повсякденних звичок (одяг, макіяж, час відсутності вдома, тощо), так і з приводів шкільного  життя та особистісних принципів  та норм.

 

Емансипація від влади  дорослих проявляється у заміщенні  їх ролі групою однолітків, що являється  феноменом з точки зору впливу оточуючих на дану особистість. Нестримний потяг до спілкування, до колективу, до спільних діяльності та дозвілля являються  причинами об‘єднання підлітків  у групи і сумісної діяльності у цих групах. Спрямованість таких  груп лякає і вчителів, і батьків, тому що умовити підлітка оставити групу буває дуже важко.

 

У підлітковий період людина більш відчуває необхідність мати друга. Спостерігається підвищення інтересу до ровесника, як до людини з певними  внутрішніми якостями. В процесі  спілкування з однолітками підліток вибирає друзів за схожістю поглядів на життя, та чітко усвідомлює різницю  між товаришем і другом, якому  можна довіритись.

 

Надзвичайно важливим моментом особистісного та фізичного розвитку підлітка являються його взаємовідносини  з представниками протилежної статі. В цей період у людини з‘являється  гостра потреба в еротичному партнері. Інтенсивність цієї потреби виявляється  не через природну необхідність, а  скоріше через бажання відволікти себе від тривалої напруги в процесі  ствердження себе як дорослої людини. Еротичний партнер може доповнити  розвиток, але не є його метою. Реалізація сексуальної потреби відбувається по різному. У деяких підлітків вона обмежується переглядом кіно- та відеофільмів, де в основі сюжетів лежать статеві  взаємовідносини між людьми, інтересом  до художньої та бестселерної літератури та періодичних підліткових видань типу журналів “Cool”, “Cool girl” та інших, грою у комп’ютерні ігри, переглядом порносайтів Інтернету, тощо. Але, на жаль, є підлітки, котрі вступають  в інтимні міжстатеві зв’язки, та ще при цьому не завжди дбаючи про  гармонію почуттів. Шукаючи доступного сексуального задоволення, вони не усвідомлюють, до яких наслідків може призвести  ця нерозважливість та необачність. Ці наслідки можуть бути як психологічними (наприклад, утворення комплексу  неповноцінності себе як особистості  та статевої одиниці), так і фізичними, - пов’язаними зі здоров’ям (венеричні  хвороби та небажана вагітність у  дівчат).

 

Створення такої ситуації у сучасних міжстатевих стосунках  підлітків пояснюється негативним впливом вулиці та засобів масової  інформації на формування моральних  цінностей ще не зрілої особистості.

 

Зважаючи на це, батьки і  вихователі повинні намагатись керувати цим процесом та спрямувати його у  потрібне русло.

 

Навчальна діяльність підлітка також, як і особистісне спілкування, являється провідним типом його діяльності. Її результативність значною  мірою залежить від того, які взаємовідносини  склались у підлітка з вчителями  та однокласниками. Оволодіння знаннями та вміння їх примінити на ділі має  безпосередній вплив на ставлення  підлітка до товаришів, на його соціальний статус у групі однолітків, на визнання його досягнень учителями. Намагаючись  утвердитися у класному колективі, підліток прагне розширити свій кругозір і розвивати інтелект, тому що інформованість та вміння відстояти свою думку значно підвищують його самооцінку та сприяють його самоствердженню у шкільному  середовищі.

 

У підлітків із завищеною  самооцінкою дуже яскраво помітна  така вада характеру, як негативізм, тобто  протидія усякому зовнішньому втручанню  у своє життя. У поєднанні з  почуттям дорослості негативізм часто  виявляється у таких проявах  підліткової поведінки, як словесна грубість, розбещеність, тютюнопаління, вживання спиртних напоїв та наркотиків, гра в азартні ігри, схильність до суїциду, тощо. Таких підлітків називають “важкими”, а їх виховання потребує індивідуального психолого-педагогічного підходу з боку дорослих. Зважаючи на розміри цієї ситуації у сучасному суспільстві, у багатьох школах з підлітками працюють психологи, існують різні молодіжні соціальні служби типу “Телефону довіри”, і це допомагає знизити вражаючи показники морального розкладання підлітків.

 

Працюючи з учнями цієї вікової групи, сучасний вчитель  повинен постійно удосконалювати свою педагогічну майстерність, бути в  курсі останніх педагогічних інновацій, та пам’ятати, що підліткова аудиторія  надзвичайно вимоглива до його професійних  та особистих якостей.

 

2. Педагогічний експеримент 

 

Мета:

 

Виявити рівень зацікавленості учнів молодіжною естрадною музикою;

 

Пізнати музично-естетичні  смаки підліткової аудиторії  щодо естрадної музики;

 

Підтвердити гіпотезу щодо необхідності вивчення естрадної музики в основній школі.

 

Для досягнення мети був обраний  метод анкетування. В анкеті було поставлено 7 запитань, 5 з яких передбачали  довільну відповідь, а 2 – одну з  полярних відповідей (“так” чи “ні”).

 

Перелік запитань