Молодые семьи

Як показує аналіз[74,77-78], психологічні дослідження сім'ї ведуться у таких площинах:

1. Батьки – діти: різні аспекти  сімейного виховання (зокрема  сучасні тенденції у сімейному  вихованні, позиції батьків, гендерні  стереотипи у сімейному вихованні), взаємовплив між поколіннями.  Доволі поширеними є дослідження, які розглядають вплив сім'ї на становлення тих чи тих особливостей, властивостей дитини. Так, окремі дослідження свідчать про те, що причини дитячої злочинності, девіантної або залежної поведінки, інших негараздів значною мірою зумовлені несприятливою сімейною ситуацією – асоціальним способом життя батьків, бездоглядністю дитини, наявністю конфліктів або сімейного насильства, емоційним неприйняттям дитини, фрустрацією її базових потреб.

2. Стосунки між шлюбними партнерами, їх розвиток на різних етапах подружнього життя та вплив на загальну сімейну динаміку: адаптація шлюбних партнерів у молодій сім'ї, подружні конфлікти, кризові періоди та ресурси сім'ї у їх подоланні, розвиток стосунків між членами подружжя, дослідження нетипових сімей (порівняння громадянського шлюбу з традиційним, різновікові шлюби, проблемні сім'ї тощо).

3. Сім'я як цілісна система:  порушення поведінки, нахилів  дітей, психологічні, психосоматичні  проблеми когось із членів  сім'ї як функція внутрішньосімейної  взаємодії. В межах цього напрямку активно розробляється методологія практичної допомоги сім'ї, досліджується ефективність різних підходів, технік психокорекційної роботи.

4. Сім'я як соціальний інститут: функції ретрансляції соціальних  цінностей, настанов, передача соціокультурного досвіду, етнопсихологічні особливості сімей. Цей напрямок охоплює більшою мірою філософські, культурологічні, соціально-психологічні аспекти.

5. Сучасні трансформації інституту  сім'ї: статеворольова демократизація (в основному, за рахунок розширення статеворольового репертуару жінок), поступовий перехід від патріархату до біархату, зміна домінуючих функцій сім'ї. Менше представлені дослідження сімей у контексті соціального розшарування суспільства та його впливу на структуру сім'ї, її функції.

Отже, трансформації інституту  сім'ї є ознакою сучасного етапу  суспільного розвитку[4,56]. За даними Т. В. Буленко, найпоширенішими тенденціями  розвитку сучасної сім'ї в Україні  є наступні:- порушення механізму  адаптації сім'ї до динамічних процесів у суспільстві;- послаблення захисної функції сім'ї (як матеріальної, так і психологічної);- структурно-функціональна трансформація сім'ї за невизначеності.

4. Сім’я як соціальний інститут: функції ретрансляції соціальних  цінностей, настанов, передача соціокультурного досвіду, етнопсихологічні особливості сімей. Цей напрямок охоплює більшою мірою філософські, культурологічні, соціально-психологічні аспекти.

5. Сучасні трансформації інституту  сім’ї: статеворольова демократизація (в основному, за рахунок розширення статеворольового репертуару жінок), поступовий перехід від патріархату до біархату, зміна домінуючих функцій сім’ї. Менше представлені дослідження сімей у контексті соціального розшарування суспільства та його впливу на структуру сім'ї, її функції.

Отже, трансформації інституту сім'ї є ознакою сучасного етапу суспільного розвитку. За даними Т. В. Буленко, найпоширенішими тенденціями розвитку сучасної сім'ї в Україні є наступні:

- порушення механізму адаптації  сім'ї до динамічних процесів  у суспільстві;

- послаблення захисної функції  сім'ї (як матеріальної, так і  психологічної);

- структурно-функціональна трансформація  сім'ї за невизначеності або  дошлюбних очікувань, завищених  вимог до партнера;

- нестабільність життєвих планів  в умовах економічної нестабільності [18,99].

Отже, сучасна сім'я характеризується значними структурними та змістовими трансформаціями, що спричиняють зміну  її функціонування як системи. Глибоке  вивчення цих трансформацій та їх наслідків є одним із перспективних, малорозроблених напрямків психологічних досліджень сім'ї. Важливими характеристиками сім’ї є її функції, структура та динаміка. Життєдіяльність сім’ї безпосередньо пов’язана із задоволенням певних потреб її членів, які й зумовлюють різні функції сім’ї.

Виховна функція сім'ї полягає в тому, що задовольняються індивідуальні потреби в батьківстві та материнстві. Господарчо-побутова функція сім'ї полягає в задоволенні матеріальних потреб членів сім'ї, сприяє збереженню їх здоров'я.

Емоційна функція припускає  задоволеність потреби в симпатії, визнанні, повазі, емоційній підтримці, психологічному захисті. Функція духовного (культурного) спілкування – задоволення потреб у спільному проведенні вільного часу, взаємному духовному збагаченні. Функція первинного соціального контролю –забезпечення виконання соціальних норм членами сім'ї, особливо тих, хто внаслідок різних обставин (вік, хвороба) не володіє достатньою здатністю самостійно визначати власну поведінку в повній відповідності до соціальних норм. Сексуально-еротична функція – задоволення сексуально-еротичних потреб подружжя.

З плином часу відбуваються зміни  у функціях сім’ї: одні втрачаються, інші з’являються відповідно до нових  соціальних умов та правил. У сучасній сім'ї порівняно з попередніми  поколіннями якісно змінилася функція первинного соціального контролю. Підвищився рівень терпимості до порушення норм поведінки в межах шлюбно-сімейних відносин (до подружніх зрад, народження позашлюбних дітей тощо). Розлучення перестає розглядатись як аномалія подружніх взаємин. Якісних змін зазнали й інші функції сім'ї – виховна, емоційна, що потребує окремих досліджень.

Структура сім'ї – це склад сім'ї  та сукупність взаємин. З точки зору структури, можна виокремити сім'ї, де керівництво зосереджено в  руках одного її члена, та сім'ї, де помітна участь всіх членів сім'ї в управлінні. У першому випадку говорять про авторитарну систему взаємин, в другому – про демократичну. Яким чином той чи інший характер взаємин впливає на функціонування всієї системи, на задоволення потреб кожного її члена? Який вплив різні системи мають на становлення особистості дитини? Постановка цих питань у психологічних дослідженнях може дати цікавий матеріал для розв'язання проблем сімейних конфліктів, проблем спілкування з дитиною.

Також цікавим і перспективним, на нашу думку, є напрямок досліджень етнокультурних та етнопсихологічних особливостей української родини, простеження етногенези цих особливостей. Так, серед особливостей східнослов’янської родини, багато з яких є типовими і для українських сімей, дослідники виокремлюють зокрема наступні:

- родина, як правило, є не нуклеарною, а трьохпоколінною;

- матеріальна і моральна залежність  членів родини одне від одного  дуже велика;

- межі сімейної системи мають  деякі особливості; як правило,  вони неадекватні вимогам оптимальної організації;

- часто усе вказане вище призводить  до явища злитості, сплутаності  сімейних ролей, невиразного поділу  функцій, необхідності увесь час  домовлятися і неможливості домовитися  надовго, заміщення, коли кожний  у родині може функціонально  бути кожним і одночасно ніким.

Задоволеність чи незадоволеність  шлюбом залежить від багатьох складових, в яких людині іноді дуже важко  розібратись. Найбільш складна сторона  задоволеності сімейним життям заключається в тому, що людина може бути глибоко  незадоволена сама собою. Ця прихована незадоволеність може переноситись на членів сім'ї (дружину, чоловіка, дітей). Роздратування, злість, викликані власними лінощами, слабкістю волі, неорганізованістю, невихованістю, можуть відбитись на взаєминах з оточуючим людьми. В таких випадках людина хворобливо реагує на критику власних недоліків. В практиці психологічного консультування шлюбнорозлучних сімей постає необхідність звертатись до діагностики задоволеності шлюбом.

Виходячи із теоретичних і експериментальних  даних, нами були виділені критерії, за допомогою яких ми визначали задоволеність шлюбом:

а) якість подружніх відносин (рівень емоційних відносин в сім’ї, інтенсивність  і зміст спілкування в шлюбі, відпочинок сім ї);

б) орієнтація на спільну діяльність в сім’ї. Участь подружжя в домашніх справах; в) відношення до грошей, матеріальне забезпечення сім ї;

г) значимість дітей в житті людини, дітність сім'ї, ступінь участі у  вихованні дітей;

д) значимість сексуальних відносин;

е) рівень бар'єру перед руйнуванням  шлюбу, лояльність по відношенню до розлучення;

ж) наявність чи відсутність альтернативи шлюбу.

 

2.4 Індикатори кризового стану  молодої сім’ї

 

Причини конфліктів у сім’ях описані  багатьма авторами і є дуже різноманітними. Спробуємо систематизувати їх, спираючись на працю В. А. Семиченко[45,97-99], яка виокремлює такі головні причини сімейних конфліктів:

одностороннє або взаємне розчарування подружжя одне в одному, взаємне  охолодження і відчуження, негативне  сприйняття дій партнера;

маніпулювання з метою домогтися однозначного домінування, підкорити собі партнера, перехопити ініціативу у змаганні за лідерство;

перенесення на партнера роздратування, нагромадженого в іншій сфері  життя;

відмінності в системі домінуючих (життєво важливих) потреб подружжя .

В. А. Сисенко, вивчаючи конфлікти в сім’ях, дійшов висновку, що вони базуються на[43,55]:

незадоволенні сексуальних потреб;

незадоволенні потреби у цінності та значущості власного “Я” (неповага почуття власної гідності партнера, образи, постійна критика);

незадоволеності потреби одного чи обох членів подружжя у позитивних емоціях;

пристрасті одного з подружжя до алкогольних напоїв, азартних ігор, які призводять до великих витрат грошей;

фінансових розбіжностях членів подружжя; незадоволеності потреби у взаємодопомозі, взаємопідтримці.

С. В. Ковальов, вивчаючи подружні взаємини у молодих сім’ях, як одну з головних причини подружніх конфліктів виокремив  невідповідність реальних та ідеальних  уявлень про свого партнера. Ю. Є. Альошина та І. Ю. Борисов послуговуються у своєму дослідженні таким поняттям, як “статево-рольова диференціація”, що є комплексним показником, який враховує як реальний розподіл ролей у сім’ї, так і ставлення до нього кожного з подружжя.

 

Висновки до другого розділу

 

Отже, процес формування, становлення і розвитку сучасної сім’ї проходить у складних і суперечливих умовах. Вони характеризуються досить різкою зміною суспільних відносин, економічної функції сім’ї, її відношенням до засобів виробництва.

Ми розглянули основні форми  життєдіяльності сім'ї - її функції. Як видно із зробленого аналізу, всі  функції між собою тісно пов'язані.

Неможливість виконання сім'єю однієї функції веде за собою прорахунки у виконанні іншої функції. Тому для підтримки та розвитку нормальної життєдіяльності сім'ї необхідна державна політика, яка має бути спрямована на постійне удосконалення умов для реалізації економічного та духовного потенціалу сім'ї.

Підбиваючи підсумки цього невеликого огляду, можемо зазначити, що сучасна сім’я, її особливості, структура, функції, її вплив на формування особистості надають дуже багатий матеріал для соціологічних досліджень.

 

РОЗДІЛ 3 ДИНАМІКА СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

 

3.1 Характеристика соціологічного  дослідження «Мотивація вступу до шлюбу»

 

Ми проводили експертне опитування серед 20 студентів четвертого курсу  НПУ ім. М. П. Драгоманова інституту  соціології, психології та управління. Завдяки відбірковому анкетуванню, основному інструментарію збору  вихідного матеріалу у вузькому соціологічному опитуванні, ми провели дослідження мотивів вступу до шлюбу (Додаток А). Наша анкета вважається стандартизованою, вона відповідає таким вимогам: кожне із запитань анкети ставиться вибірковим респондентам в одному і тому ж самому формулюванні; визначено суровий порядок постановки запитань, кожне з них має свій зафіксований номер; до кожного із змістовних питань додається перелік фіксованих відповідей.

Запитаннями анкети – соціального  індикатору, за показниками якого  фіксувалися погляди респондента на сучасну молоду сім’ю та його орієнтація. Також наші запитання несли в собі закритий тип характеру – передбачали наявність заздалегідь закодованого переліку можливих варіантів відповідей.

Отже, ми провели соціологічне опитування з метою вивчення проблем молодих сімей, точніше погляд студентів на створення сім’ї в сучасному світі. Проаналізувавши первинне дослідження на основі анкетного опитування, ми дійшли до висновку, що в основному студенти бажають укріплювати свої відносини офіційно, тільки після того, якщо є задовільний матеріальний стан. Ще одним цікавим поясненням офіційного шлюбу є дотримання традицій та підтримання соціального статусу в суспільстві. Взагалі на першому місці стоїть саме важливість у офіційному батькові чи матері для дитини. На цю пропозицію відповіла половина із опитаних. Після цього йде впевненість у майбутньому. Згадуючи питання проти реєстрації офіційного шлюбу, тільки один із двадцяти опитаних відповіли, що вони згідні із цим питанням. Що ж до п'ятого питання, то дев'ять із двадцяти позитивно ставляться до сумісного проживання за умови, щоб це не затягнулось більше , ніж на рік, так як можуть появитись діти і весілля може стати вже як не потрібною річчю. Ще було такек зауваження на рахунок негативного ставлення до сумісного проживання, що потрібно притиратися та вживатися до весілля.

Найважливішими в обговоренні  при створенні сім'ї , студенти відмітили  першочерговість місця життя, де саме будуть проживати молоді. На це питання відповіло 18 респондентів. На другому місці стоїть саме забеспеченість та розпорядженість грошима Вашої сім'ї. Тут 5-ки поставило 9 опитаних. Наступним важливим моментом є народження та кількість дітей та саме сексуальні стосунки, через які існує дуже багато розлучень[59,73-78]. Найменше чим будуть перейматися молоді, так це взаємовідносинами з батьківськими сім'ями та додержання релігійних та національних традицій.