Молодые семьи

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ  ДО ВИВЧЕННЯ МОЛОДОЇ СІМ′Ї В УКРАЇНІ

1.1 Визначення поняття молодої  сім′ї в Україні

1.2 Теоретичні дослідження проблем  розвитку молодої сім′ї в Україні

1.3 Категоріальний апарат та  методи написання дипломної роботи

РОЗДІЛ 2 СОЦІАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ТА ІНДИКАТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ МОЛОДОЇ  СІМ′Ї В УКРАЇНІ

2.1 Соціальний аналіз корелляцій  типів та функцій молодої сім'ї

2.2 Соціальні проблеми становлення  та розвитку молодої сім’ї

2.3 Основи функціонування сучасної  сім'ї

2.4 Індикатори кризового стану молодої сім'ї

РОЗДІЛ 3 ДИНАМІКА СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

3.1 Характеристика соціологічного  дослідження «Мотивація вступу  до шлюбу»

3.2 Розв’язання сімейної кризи  по сприянню соціальних працівників

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Уперше з невдалим подружнім  життям, як із масовим явищем супільства високорозвинених та деяких середньо - розвинених країн стикнулися на початку 20 років 20 сторіччя, тобто після закінчення першої світової війни. Перша світова війна за перебігом, масштабами та наслідками її подій принципово відрізнялася від усіх воїн, що раніше знало людство.

Найбільшим за своїм соціально-культурним, та соціально-психологічним значенням  для людства наслідком 1-ої світової війни була криза релігійної свідомості та релігійних принципів. Знецінення людського життя, навіть долі цілих народів, протиріччя між гуманістичними ідеалами, до яких закликають, мають всі релігії, та жорстокою дійсністю війни, політичне лицимірство церковних та релігійних діячів – такі фактори, призвели до того, що кожна більш-менш мисляча людина, що пережила війну почала піддаватись сумніву догмати, повчанню та рекомендацій традиційних релігій. Наслідком такої масової радикальної трансформації суспільних теологічних поглядів було знецінення релігійних засад шлюбу. Тобто людина відчула своє моральне право не тільки вступати у шлюб згідно зі своїми потребами та бажаннями, але із власних міркувань розривати його.

Таким чином, першим фактором – наслідком  згаданої Світової війни, що безпосередньо вплинув на тривалість та міцність подружніх відносин у цивілізованому суспільстві, стала девальвація релігії як суспільної ідеології.

А також відсутність комплексного підходу до вирішення проблем  планування сім’ї призвело до такої  ситуації в Україні, коли штучне переривання вагітності стало основним методом регулювання народжуваності. З розрахунками вчених, демографічні втрати від поширення недосконалих методів планування сім'ї складають щорічно 750 тисяч нових громадян – це бажані діти, які не можуть бути народжені через стан здоров'я батьків та матеріальне забезпечення сім'ї.

Криза, в основному торкається, найперше економічних та демографічних  основ сім′ї. Аналіз сучасної демографічної  ситуації, а також її динаміка за останні роки показує, що Україна поряд із соціально-економічними проблемами опинилась віч-на-віч із серйозною демографічною кризою. Очевидно, що за таких умов необхідними є грунтовні дослідження сучасної сім′ї та пошук ресурсів для подолання негативних явищ. Водночас, сім′я як система, суспільний інститут переживає сьогодні своєрідну «кризу»: відбувається перехід сім′ї як системи, що функціонує, на якісно інший рівень. Оскільки в сучасних умовах матеріальний фактор перестає бути відповідальністю виключно чоловіка за виживання сім′ї, відбувається закономірний перехід від одного етапу розвитку (патріархату) на інший (біархат)[62,76].

Під загрозою перебуває інтелектуальний  і моральний потенціал народу, що зумовлено різким зниженням життєвого  рівня більшості сімей в Україні. Повільно зростають прибутки населення, а ціни і тарифи випереджають темпи їх зростання.

В складних економічних умовах, в  яких перебуває Україна, змінюється динаміка та структура сім'ї. На кожному  етапі розвитку вона має свої специфічні особливості та типові проблеми.

Сім'ї, як психосоціальні системи, властивим  є складний комплекс стосунків та взаємозв'язків, на формування яких впливають  особистісні риси членів сім'ї, соціальне  оточеня, звичаї, соціально-економічні умови.

В зв'язку з тим, що не розроблена загальна теорія вивчення сім'ї, відсутній єдиний підхід розуміння її суті та структури, існують і різні підходи до визначення кризових періодів розвитку сім'ї.

Якість шлюбу та його надійністьзалежить від здатності подружжя адаптовуватись до умов кризи та реакцій подружжя на сімейні конфлікти викликані кризою.

 Актуальність дослідження. Суспільство  культивує потребу людини в  сім′ї, виходячи з необхідності  впорядкування різноманітної поведінки  людей і формування нових поколінь-продовжувачів  справи старших. Сім′я для суспільства – це особливий інститут, здатний постійно відтворювати носія соціального життя – людину. На сьогодні дослідження сім′ї в Україні, практична робота з сім′єю є доволі популярним напрямком соціологічної науки і практики.

В царині сімейної проблематики зумовлена загальною кризою сім′ї, яку визначають психологи, соціологи, демографи, такі як Т. В. Буленко, Лавріненко, Гончарук, Н. В. Туленков, Оксамитна, Пилипенко, М. О. Балакірева та інші. Цією кризою виступають найрізноманітніші чинники: незадоволеність, часті сварки, які відбуваються в основному через побутові дрібниці; негативне ставлення до партнера через постійну обмеженість в спілкуванні, зниження сексуального потягу. Також цікавим є те, що коли Кідеміллер та Юстіцкій здійснювали дослідження щодо мотивації вступу до шлюбу в дискфункціональних сім′ях (таких, що нездатні задовільнити потреби подружжя в особистісному, духовному рості), виявили, що такими мотивами є втеча від батьків, почуття обов′язку, одинокість, слідування сімейним традиціям.

Проблемною ситуацією дслідження сімейно-родинних стосунків, які зазнали  значних трансформацій разом  із усім нашим суспільством, є надзвичайно  важливим на сучасному етапі. Нездатність  подружжя долати кризову ситуацію при  переході сім'ї із однієї стадії на іншу може бути пов'язана з психологічною несумісністю подружжя, неадекватністю вибору шлюбного партнера, нездатністю сім'ї вирішувати проблеми, з низьким рівнем соціально-психологічної адаптованості.

Метою даної дипломної роботи є  дослідження мотивів до створення сім'ї та визначення тих причин, які впливають на їх розпад.

Завдання:

- Визначити поняття молодої  сім′ї в Україні;

- Роглянути теоретичні дослідження  до вивчення молодої сім′ї  в Україні;

- Охарактеризувати категоріальний  апарат та методи написання дипломної роботи;

- Розкрити функції та типологію  сім’ї;

- Описати соціальні проблеми  становлення та розвитку молодої  сім’ї;

- Розглянути основи функціонування  сучасної сім'ї;

- Виділити індикатори кризового  стану сімей;

- Охарактеризувати первинне та  вторинне дослідження «Молодої сім'ї в сучасній Україні»;

- Надати рекомендації щодо розв’язання  сімейної кризи по сприянню  соціальних працівників.

Об′єктом є сучасна молода сім'я  в Україні.

Предметом виступає механізм сімейної соціалізації, трансформації та реабілітації у родинах, функціонування та становлення сімей, кореляція типів та функцій сімей, проблеми становлення та розвитку молодої сім'ї.

Гіпотеза. Так як сім'я є частинкою  суспільства та існує як суспільний інститут, вона повинна відображати  деякий «Абсолют», тобто ідельне бачення частинки одного цілого. В тому випадку, коли негативні сторони подружнього життя, кризові ситуації, складні життєві ситуації та конфліктні ситуації візьмуть верх над стабільністю та позитивними ситуаціями, держава в недалекому майбутньому може просто розвалитися. В першому випадку від розрушення цих самих соціальних інститутів. По-друге, державі постійно прийдеться підтримувати нереальну кількість матерів-одиночок, що призведе до не зовсім позитивнмх наслідків. Для того щоб цього не сталося потрібно вдосконалювати допомогу неблагополучним сім'ям та запобігати причинам розлучень та розпаду сім'ям.

 

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ  ДО ВИВЧЕННЯ МОЛОДОЇ СІМ′Ї В УКРАЇНІ

 

1.1 Визначення поняття молодої  сім′ї

 

Багато науковців, соціологів висувають своє значення та політику терміну «сім'я». Ми з вами розглянемо деякі припущення чи визначення цього поняття. Отже, Л. А. Карцева дає таке поняття, що сім'я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей[18,32]. Обозова пояснює це поняття наступним чином. Сім'я – це об'єднання людей, зв'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, об'єднання, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості.

Сім'я є одним із головних інститутів у соціальній структурі суспільства, а шлюбно-сімейний склад населення – соцільно-демографічною “базою” людського розвитку[18,63]. Сім'я – це першоджерело пізнання і формування культури поведінки, беззаперечне утвердження великого досвіду попередніх поколінь, а звідси – толерантного ставлення один до одного, шлях кожної особистості до самореалізації. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа[54,78].Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, сім'я є однією із найбільш стародавніх форм соціальної спільності людей. Через різноманітні канали і за допомогою повних механізмів вона є пов'язаною зі всіма сферами діяльності людини. Змінюючись та розвиваючись разом із зміною та розвитком суспільства, сім'я сприяє вирішенню багатьох важливих як економічних так і соціальних задач.

 

1.2 Теоретичні дослідження проблем  розвитку молодої сім′ї в Україні

 

Важливим завданням, що стоять перед  дослідниками сім’ї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.

Наприклад, В. А. Сисенко виділяє  фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов’язані з деякими незадоволеними потребами партнерів:

- потреба в збереженні і підтримці  почуття власної гідності. Образи  і кривди виникають тоді, коли  проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення  до неї. В сімейному житті  ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;

- потреба в довірливо-дружніх  стосунках і спілкуванні всієї  сім’ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх  почуттів, емоцій, переживань, своїх  думок і роздумів. Для сучасної  людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;

- потреба в сексуальному задоволенні.  Якщо в шлюбі не задовольняється  сексуальна потреба одного з  партнерів, то можливі різні  негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу[64,63-65].

Люба людина в житті стикається з ситуацією, коли задоволення її бажань і потреб утруднено чи блоковано. Стан дефіциту визначається як депривація. Депривація в сім’ї – це такий стан одного з членів, коли інші члени сім’ї не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан психологічної напруги і часто може приводити до дуже негативних наслідків як для самого члена сім’ї, так і для його оточення. Родина та шлюб як форма сімейної організації є складними для вивчення феноменом.

Дослідники відзначають, що у працях, присвячених проблемам шлюбу  й родини, спостерігаються змішування концепцій і розбіжності відносно критеріїв успішності, адаптивності й функціональності, а також приблизність використовуваного категоріального апарату. З одного боку, родина традиційно визначається через її інституціональні характеристики, з іншого – дослідники акцентують увагу на деінституціональному характері подружніх відносин. Це внутрішнє протиріччя утрудняє аналіз та інтерпретацію накопичених фактів, а також не дозволяє визначити чіткі методологічні позиції для розгляду подружніх відносин. Як відзначає В. А. Сисенко, С. В. Ковальов, Ю. Є. Альошина та І. Ю. Борисов дослідники найчастіше не уточнюють, про яку саме постась родини йдеться – соціальний інститут, малу групу або систему, що породжує безліч протиріч і не прояснює суті проблеми[11,72-95;47,18-24]. Отже, ми пропонуємо розглянути наступні підходи:

1. Інституціонально-кризовий підхід  до проблеми життєдіяльності  родини й шлюбу. Традиційно  шлюб розглядається не тільки  як відповідальність двох індивідуумів  один перед одним, але і як  взаємна відповідальність двох родів, що поєднуються в новій родині. М. О. Косачева визначає родину як культурну спільноту людей, яких зв'язує єдність життєвих цінностей, уявлень, а також схожість позиції у взаєминах із суспільством й окремими індивідами.

2. Трансформаційний підхід  до проблеми життєдіяльності родини й шлюбу: андрогінна модель, вважає Л. А. Карцева. Шлюб як особлива група виникає на певному рівні суспільного розвитку й характеризується комплементарністю ролей чоловіка й жінки. Незважаючи на стильову різноманітність у рамках одношлюбності, стійкий гетеросексуальний союз вважається природною формою любовних взаємин, а прагнення бути «ідеальним чоловіком» або «ідеальною жінкою» – істотним компонентом особистості. Взаємодія маскулінного й фемінінного начал у шлюбі призводить до їх взаємодоповнення та єдності. Одруження дозволяє чоловікові ввійти в контакт із фемінінним аспектом і гармонізувати його, а для жінки заміжжя є засобом взаємодії з маскулінним началом (цим, зокрема, визначається необхідність підтримки «традиційних норм статеворольових характеристик»).