Функции семьи

в) регенеративна - (лат. regeneratio - відродження, відновлення). Чи означає успадкування статусу, прізвища, майна, соціального становища. Сюди ж можна віднести і передачу якихось фамільних коштовностей. Зовсім необов'язково буквально розуміти під «коштовностями» ювелірні прикраси, їх можна передати будь-якому сторонньому, а ось таку коштовність, як альбом з фотографіями, чужій людині не передаси - тільки свого, рідного;

г) освітньо-виховна - (соціалізація). Полягає в задоволенні потреб у батьківстві та материнстві, контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях. Сімейне та суспільне виховання взаємопов'язані, доповнюють один одного і можуть, у певних межах, навіть замінювати один одного, але в цілому вони нерівнозначні і ні за яких умов не можуть стати такими. Сімейне виховання більш емоційно за своїм характером, ніж будь-яке інше виховання, бо «провідником» його є батьківська любов до дітей, що викликає відповідні почуття дітей до батьків;

д) сфера первісного соціального  контролю - моральна регламентація  поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності, а також  регламентація відповідальності і  зобов'язань у відношенні між  подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього покоління;

е) рекреативная - (лат. recreatio - відновлення). Пов'язана з відпочинком, організацією дозвілля, турботою про здоров'я і благополуччя членів сім'ї;

ж) духовного спілкування - розвитку особистостей членів сім'ї, духовне взаємозбагачення;

з) соціально-статусна - надання  певного соціального статусу  членам сім'ї, відтворення соціальної структури;

і) психотерапевтична - дозволяє членам сім'ї задовольняти потреби  в симпатії, повазі, визнанні, емоційній  підтримці, психологічному захисті.

У той час як традиційні функції стали різко послаблюватися, виникла ця нова, раніше невідома - психотерапевтична  функція. 3 Шлюб вдалий чи ні в залежності від активізації цієї функції, тобто  в даний час сімейне існування  в значній мірі залежить від стабільності близьких емоційних стосунків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ІСТОРИЧНІ ЗМІНИ У ФУНКЦІЯХ СІМ’Ї

 

Сім'я як соціальний інститут виникла з формуванням суспільства. Процес формування та функціонування сім'ї обумовлений ціннісно-нормативними регуляторами. Такими, наприклад, як залицяння, вибір шлюбного партнера, сексуальними стандартами поведінки, норм, якими керуються дружина і чоловік, батьки та їхні діти і т.д., а також санкції за їх невиконання. Ці цінності, норми і санкції являють собою прийняту в даному суспільстві історично мінливу форму відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої вони впорядковують і санкціонують їх статеве життя і встановлюють їх подружні, батьківські та інші родинні права і обов'язки.

На перших етапах розвитку суспільства відносини між чоловіком  і жінкою, старшими та молодшими  поколіннями регулювалися племінними і родовими звичаями, представляли собою синкретичні норми і  зразки поведінки, що базувалися на релігійних і моральних уявленнях. З виникненням  держави регулювання сімейного  життя набуло правовий характер. Юридичне оформлення шлюбу накладало певні  обов'язки не тільки на подружжя, але  і на державу, що санкціонує їх союз. Відтепер соціальні контроль і санкції  здійснювало не лише громадську думку, а й державні органи.

Функції сім'ї в ході історії  змінюються, як змінюється і сама сім'я. Так, наприклад, в період, коли сім'я  відрізнялася примітивною організацією, її функції не відокремлюватися різко  від громадських, бо слабо озброєний технічно і слабо захищена людина не міг жити і працювати лише в рамках сім'ї. Пізніше сім'я стає «малим суспільством» і значною мірою звільняє людину від залежності від суспільства в цілому (патріархальна сім'я). Врешті-решт знову відбувається значне переплетення функцій сім'ї і суспільства, і останнє бере на себе значну частину функції сім'ї.

Соціолог А.Г. Харчев вважає репродуктивну функцію родини головною суспільною функцією, в основі якої лежить інстинктивне прагнення людям продовження свого роду. Але роль родини не зводиться до ролі «біологічної» фабрики. Виконуючи цю функцію, родина є відповідальною за фізичний, психічний і інтелектуальний розвиток дитини, вона виступає своєрідним регулятором народжуваності.

Зміни відбуваються й у  відносинах чоловіків і жінок  у сім'ї. Їхні взаємини, а також  відносини різних поколінь, ступенів споріднення, батьків і дітей  різної статі і віку не задані жорстко  їх становищем у сімейний клан. Тепер  важко виділити, хто кого «головніший» і в сім'ї.

Змінюється сам тип  залежності в родині людей один від  одного. Соціологи говорять про те, що чоловічі і жіночі ролі зараз  тяжіють до симетрії, змінюються уявлення про те, як повинні вести себе чоловік і дружина. Соціологи  відзначають наступну тенденцію  розвитку відносин у родині: від  «ієрархічної» логіки відмінностей між статями до логіки індивідуальних особливостей і здібностей, до обліку реального співвідношення сімейних і поза сімейних ролей жінки, чоловіка і дитини. Вони стверджують, що відносна автономія кожного в родині, загальне визнання його права на особисті інтереси скріплюють родину.

Соціологи відзначають той  факт, що сім'я особливо чутлива до всякого роду реформаторських змін державного масштабу, наприклад безробіттю, зростання цін і т. д.

І.Ф. Дементьєва про виникнення нових нетипових проблем виховного характеру внаслідок різних матеріальних і психологічних труднощів, пережитих родиною. Невпевнені в собі батьки перестають бути авторитетом і зразком для наслідування у своїх дітей. Авторитет матері міняється в залежності від сфери її діяльності.

Підлітки часом виконують  непрестижну, некваліфіковану роботу, але вигідну в грошовому відношенні і їхній заробіток може наближатися  до заробітку батьків або навіть перевищувати його. Це один з факторів, що сприяють падінню авторитету батьків  в очах підлітка. У дітей відбувається зміщення в системі життєвих цінностей. Подібна тенденція не тільки скорочує виховні можливості родини, але і призводить до зниження інтелектуального потенціалу суспільства.

Крім падіння народжуваності відзначається і такий негативний: факт в інституті родини, як збільшення числа розлучень. У ряді робіт  розглядаються негативні наслідки розлучень: погіршення виховання дітей, збільшення випадків їх психічних захворювань, алкоголізм батьків, руйнування кровно споріднених зв'язків, погіршення матеріального  становища, дисгармонія відтворення  населення.

Вплив розпаду родини на дітей дошкільного віку вивчалося  зокрема Т.П. Гаврилової. Вона виявила, що при порушенні контактів з  батьками у дітей виникають найбільш гострі переживання, оскільки для дитини розпад родини - це ламання стійкої  сімейної структури, звичних відносин з батьками, конфлікт між прихильністю, до батька і матері. Розлучення ставить  перед дитиною непосильні для  його віку задачі: орієнтацію в новій  рольовій структурі без її колишньої  визначеності, прийняття нових відносин з розлученими батьками. Діти 2, 5-3 років реагують на розпад сім'ї плачем, агресивністю, порушеннями пам'яті, уваги, розладом сну. Цей висновок підтверджується  і закордонними дослідниками: емоційне здоров'я дітей безпосередньо  пов'язане співіснуванням постійно діючого спілкування дитини з  обома батьками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    ВИСНОВОК

 

Сім`я - первинний осередок суспільства, вона забезпечує біологічне відтворення населення, передачу з  покоління в покоління накопичених  суспільством соціального досвіду  і знань.

Сім`я - це соціальна група, що має спільне місце проживання, що виконує функцію відтворення  і економічного кооперування.

У сучасній соціології зустрічаються  й інші визначення.

Сім`я - це мала соціальна  група, в основі якої лежать шлюб і  спорідненість, а також зацікавленість у спільному проживанні та взаємодопомоги.

Сім`я - це історично конкретна  система відносин між подружжям, батьками і дітьми, між дітьми.

Незважаючи на відмінності  у визначеннях сім`ї, можна відзначити ряд загальних положень:

          · сім`я - це мала соціальна група, об`єднана кревністю;

          · сім`я - це соціальна спільність, внутрішні відносини якої визначені економічної кооперацією і відтворенням.

Сутність сім'ї відбивається в її функціях, у структурі й  у рольовому поведінці її членів.

Функції сім'ї — це обов'язки і завдання кожного її члена стосовно один  до одного і суспільства в цілому.

         Найважливішими функціями сім'ї є: репродуктивна, господарсько - споживча, виховна і відбудовна.

Репродуктивна функція містить  у собі відтворення в дітях  чисельності батьків, тобто бере участь у кількісному і якісному відтворенні населення.

Що стосується господарсько-споживчої  функції сім'ї, то вона охоплює такі сторони сімейних відносин, як ведення домашнього господарства, єдиного бюджету.

Сім'я як первинний осередок є виховною колискою людства. У сім'ї головним чином виховуються діти. У сім'ї дитина одержує перші трудові навички. У дитини розвивається уміння цінувати і поважати працю людей, там вона здобуває досвід турботи про батьків, рідних і близьких, вчиться розумному споживанню різних матеріальних благ, накопичує досвід спілкування з грошима.

Відбудовна функція сім'ї  складається в підтримці здоров'я, життєвого тонусу, організації дозвілля і відпочинку, сім'я стає оздоровчим середовищем, де будь-який член сім'ї вправі сподіватися на турботливе відношення рідних і близьких.

З плином часу відбуваються зміни у функціях сім'ї: одні втрачаються, інші з'являються у відповідність  з новими соціальними умовами. Якісно змінилася функція первинного соціального  контролю: вона полягає більше не у  владі батька сімейства над нижчестоящими  членами сім'ї, а в тій мотивації  до праці та досягненням, яку породжує сім'я. Підвищився рівень терпимості до порушень норм поведінки в сфері  шлюбно-сімейних відносин (народження позашлюбних дітей, подружні зради  і т. п.). Розлучення перестав розглядатися як покарання за негідну поведінку  в сім'ї. Сімейні відносини мають  велике значення для здоров'я людей. Сприятливий морально-психологічний  клімат у сім'ї позитивно позначається на здоров'я її членів. Статистика свідчить, що в таких сім'ях люди менше хворіють і довше живуть. За деякими джерелами, у членів таких сімей в декілька разів нижче захворюваність на туберкульоз, цироз печінки і діабетом, ніж  у неблагополучних сім'ях і серед  самотніх. У той же час в сім'ї, де хтось з її членів схильний наркоманії та алкоголізму, створюються важкі  умови життя, особливо для дітей. Обстановка в сім'ї важко ранить їх психіку і часто викликає різні  розлад.

Отже, сім'я як осередок суспільства  є невіддільною складовою частиною суспільства. І життя суспільства  характеризується тими ж духовними  і матеріальними процесами, як і  життя родини. Суспільство складається  з людей, які є батьками і матерями у своїх сім'ях, а також їхніх  дітей. У цьому зв'язку дуже важливі ролі батька і матері в сім'ї, а зокрема виховна функція сім'ї. Адже від того, як батьки привчають своїх дітей до праці, повазі до старших, любові до навколишньої природи і людям, залежить те, яким буде суспільство, в якому будуть жити наші діти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Захаров А. І. Психологічні особливості діагностики оптимізації взаємин у конфліктній родині. / / Питання психології: Зб. - Вид-во Мова, 2007.
2. Шнейдер Л. Б. Функціонально-Рольова структура сімейних відносин / / Психологія сімейних відносин. Курс лекцій - К.: Квітень-Прес, Вид-во ЕКСМО-Прес, 2000.
3. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави. - СПб: Абетка, 2009.
4. Л.Я. Олиференко, Т.І. Шульга, І.Ф. Дементьєва Соціально-педагогічна підтримка дітей групи ризику Вид-тво: Академія, 2008 р.
5. Маргарет Мід. Батьківство в людини - соціальне винахід / / Мід М. Чоловіче і жіноче. Дослідження статевого питання в світі, що змінюється. М., РОССПЕН, 2004.
6. Войтович С. О. Світ сім'ї і горизонти покликання. - К., 1989.
7. Журбицька Т. С. Молода сім'я. - К., 1988.
8. Піча В. М. Соціологія сім'ї: Матеріали до лекцій з курсу "Соціологія". - Львів, 1995.
9. Смелзер Н. Социология. - М., 1994.
10. Соціологія / За заг. ред. проф. В. П. Андрущенко, М. І. Горлача. - К.; X., 1998.
11. Комарова А. І. Результати соціологічного дослідження "Сучасна сім'я, проблеми, перспективи розвитку". - К., 1994. - Т. 1.
12. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів. — 1996. — Вип. 1.