Фразеологічне багатство української мови

 

           2.2.Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів у мовленні фахівців економічної сфери

         У фразеології, як і в лексиці, спостерігаються системні зв’язки, тобто фразеологічна одиниця може вживатися в омонімічних, синонімічних, антонімічних відношеннях. На відміну від слів, фразеологізми мають свої специфічні особливості, які обумовлюються ступенем семантичної цілісності, структурно-семантичною залежністю окремих компонентів стійких словосполучень. Наприклад: крутити голову може означати: 1) захоплювати кого-небудь, закохувати і 2) збивати з пантелику, говорити неправду. Критерієм розрізнення значення фразеологізму є словесне і фразеологічне оточення, в якому значення фразеологізму конкретизується. Омонімія у фразеології менш поширена, ніж полісемія, адже більшість фразеологічних одиниць в українській мові однозначна. Сама суть фразеологізму полягає в тому, щоб мінімальною кількістю слів відтворити глибину явища, факту. Фразеологічні вислови (прислів’я, приказки, крилаті слова, порівняння) переважно однозначні: біла ворона; як дві краплі води; хто високо літає, той низько сяде. Тому значення фразеологічних одиниць може змінюватись тільки під впливом контексту. Саме мовне оточення дає можливість виявити у фразеологізмі землі під ногами кілька значень, наприклад: 1) втікати, 2) бігти, 3) у розпачі йти, 4) бути молодим, бадьорим. Синонімія у фразеології тісно пов’язана з багатозначністю, яка є однією з причин появи фразеологічних синонімів. Фразеологічні синоніми – це ряд фразеологічних висловів, які, виражають одне і те ж поняття, відрізняються один від ідного експресивно-змістовими відтінками або тим, що належать до різних функціональних типів мовлення. Наприклад: старанно працювати – засукавши рукава (інтенсивно), не покладаючи рук (невтомно), у поті чола (тяжко заробляючи). У ролі домінанти тут виступає окреме слово або вільне словосполучення, бо кожний фразеологізм має вже в собі заряд експресії. Семантичні відмінності між членами синонімічні ряди утворюють прислів’я та приказки. Наприклад, зі значенням «діти схожі на батька»: який батько, такі його й діти; яке дерево, такі його квіти; яка щепа, такі яблуня, та ін.. Фразеологічні синоніми треба відрізняти від фразеологічних варіантів. Під фразеологічними варіантами розуміють різновиди фразеологічних одиниць, які є тотожними за значенням, стилістичними й синтаксичними функціями, але частково відрізняються лексичним складом або порядком слів: стенати (знизувати) плечима, кров пити (смоктати), в одну дудку грати і під одну дудку грати та ін.

         Іноді фразеологізми настільки розходяться за своїми значеннями, що стають антитезою один до одного: метати (кидати) очима блискавки означає 1)сердитись, гарячкувати, 2) кокетувати. До антонімічності може привести заміна одного з компонентів, який утворює центр фразеологізму: зіп’ястися (спати) на ноги і з ніг звалитися (упасти), (зникнути) як крізь землю провалитися і (з’явитися) як із землі виринути. У фразеологізмах-антонімах зіставляються протилежні якості чи властивості: хоч сядь та й плач; хоч стоя реви; чуже бачиш і під лісом, а свого не бачиш і під носом. Вказується на трудність дії (на стіну дертися; лікті гризти) або реальну можливість її (побачиш, як свої вуха; як мертвий оживе та ін.). Іноді поєднуються антонімічні слова за допомогою сурядних сполучників: або пан або пропав; ні в тин ні в ворота та ін.. Деякі фразеологізми будуються на протиставленні, що підсилюється запереченням однієї з властивостей: не все те золото, що блистить; не хвалися язиком, а хвалися ділом.

 

2.3. Джерела української  фразеології у мовленні економістів

         Переважлива більшість фразеологізмів, як і слів, за походженням є корінними українськими. Серед них виділяються спільнослов'янські, спільносхіднослов'янські  й власне українські. До складу української фразеології входять також усталені звороти, засвоєні з інших мов. Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовах світу. До складу української фразеології ввійшли висловлювання К. Маркса й Ф. Енгельса, звороти спортивних та державних документів. Найбільше засвоєно українською мовою фразеологічних зворотів з російської мови - висловлювання Леніна, російських письменників, фразеологізми з народної мови. Широко використовуються в української мові фразеологізми античного походження - старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських  мов - німецької, французької, англійської, італійської та ін. Основним, невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, якій  властиві влучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними й поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо – професійного походження. Серед фахівців економічної сфери поширені такі фразеологізми:

• абсолютний нуль;
• акції ростуть, або падають;
• без ліку і грошей не має і т.д.

        Низка фразеологізмів є дотепними висловами з анекдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості: не до солі, вийшов пішки, ростуть груші на вербі.  У фразеологізмах відбиті спостереження над навколишнім життям, людьми, природою: жувати жуйку; розправляти крила; скреготати зубами; задирати носа. В української фразеології віддзеркалюються  найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, сіспільні відносини, виробнична діяльність, морально-етичні  норми, вірування, прагнення. У ряді фразеологізмів  чується відгук боротьби народу з татарськими нападниками, польською шляхтою, згадуються часи козацтва, розкриваються класова невірність, боротьба народу проти панства, бюрократизм чиновників, хабарництво. Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою й незрозумілою. Живе людина, що добре знає свою справу й кажуть про неї: “ Він на цьому ділі собаку з'їв “. А трапиться незугарний працівник, який  не вміє зробити того, за що взявся, так говорять: “ Зробив із лемеша швайку “, і за кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забуту, хоч зворот живе в різних сферах сучасної людської діяльності. Майже всі ідоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію. Ознайомлення з нею не тільки дає відповідь на запитання, чому мі так говоримо, а й збагачує знання про життя, історію, культуру,  побут нашого народу  в минулому. Українська фразеологія багата крилатими висловами власне українського походження. Це афоризми, що належать перу письменників: Караю, мучуся.., але не каюся! І чужому навчайтеся, й свого не цурайтесь (Т.Шевченко); усякому місту вдача й права (Г.Сковорода); пропаща сила (П.Мирний); коні не винні (М.Коцюбинський);  досвітні вогні (Л.Українка). З розвитком мови у фразеології, як і в лексиці, відбуваються зміни, викликані змінами в соціальному, економічному, політичному й культурному житті народу та необхідністю вдосконалювати висловлювання. Частина фразеологізмів старіє, перестає задовольняти споживи спілкування й виходить з ужитку. Натомість з'являються нові усталені звороти. Наприклад: купець бере торгом, піп – горлом, а мужик – горбом; бідняк  робить, а багатому народити; з панами не міряйся чубами, бо як довгий, те підстрижуть, як короткий, те витягнуть; христова наречена; лоби голити; ставити під аршин; без Бога ні до порога; жіноча річ біля припічка. Застарілі фразеологізми, як і слова, використовуються в сучасному мовленні з певною стилістичною настановою. У радянську епоху українська фразеологія поповнюється фразеологічними одиницями, що відбувають великі перетворення в житті народу, його патріотизм, відданість партії, зростання науки, техніки, культури, добробуту:  Жити – Вітчизні служити; Робота спільна – як пісня весільня; новатор виробництва, космічні брати; як ракета, виходити на орбіту, досягти апогею. Надбанням української фразеології після Жовтня стали висловлювання класиків марксизму-ленінізму: Революції – локомативи історії; Релігія – опіум народу (К. Маркс); Праця створила людину (Ф. Енгельс). Поповнилась українська фразеологія крилатими висловами з творів радянських письменників: Партія веде; життя єдиної родини; Не тієї тепер Миргород; За всіх скажу, за всіх переболію; мости дружби.

 

          2.4 Особливості використання фразеологічної лексики в мовленні студентів економічного напряму

         Експериментальна процедура проведення асоціативного експерименту. Опитуваним у вигляді стимулу пропонувався не перелік слів, а фразеологічні одиниці. Аналіз частоти фактичних реакцій-відповідей виявив об’єктивно наявні у психіці носіїв української мови типові й сталі зв’язки. Отже, феномен асоціативного зв’язку між опитуваними й тими об’єктами, подіями, які вони означають,зумовлено саме різною культурою в усій її різноманітності. Завданням опитування виступило визначення ступеня ознайомлення й частоти використання студентами II курсу ЕГФ окремих фразеологізмів. Дані опитування заносились нами до таблиці (див. додаток А), яка складається з шести граф.  У першій з них перераховувалися досліджувані групи фразеологізмів, а п’ять наступних виявляли рівень ознайомлення і частоти використання студентами фразеологізмів. Ця таблиця наочно демонструє загальну картину знання/незнання студентами другого курсу ЕГФ професійно орієнтованих фразеологізмів. Як бачимо, досліджувані одиниці мають різний відсотковий показник використовуваності, так, жирним шрифтом у кожній графі таблиці нами було виділено «лідерів у своїй номінації», тобто, наприклад, до найбільш використовуваних фразеологічних зворотів у групі «професійні» належать: абсолютний нуль, дебет з кредитом не йде, акції ростуть або падають, баланс рве і т.д. Отже, як випливає з аналізу наведених прикладів, загалом студенти ознайомлені з певними фразеологічними зворотами, хоча й наявна різниця у ступені ознайомлення й використання. Слід зазначити, що більш 50 % опитуваних використовуючи у мовленні певні фрази не знали, що вони належать до фразеологічних зворотів. Таким чином можна зробити висновок, що фразеологічні одиниці посідають вагоме місце у мовленні студентів економічного напряму підготовки. Отже, фразеологічні звороти, як засвідчує огляд наукової літератури й опитування студентів економічного напряму підготовки, посідають вагоме місце в галузі економіки. Завдання фахівців економічної сфери – знати визначення фразеологічних сполук, уміти правильно й грамотно їх використовувати в усному та писемному мовленні.

 

          Висновки до розділу II

         Фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення називають міжстильовими. Вони є опорою образного, емоційно налагодженого мовлення. У фразеології, як і в лексиці, спостерігаються системні зв’язки, тобто фразеологічна одиниця може вживатися в кількох значеннях, вступати в омонімічні, синонімічні, антонімічні відношення. Українська фразеологія включає в себе:

- корінні українські фразеологізми;

- усталені звороти, засвоєні  з інших мов;

- фразеологізми античного  походження;

- дотепні вислови з  жартів;

- крилаті вислови письменників, політичних діячів.

       Фразеологічні звороти  використовуються у мовленні економістів щодня. Але, слід зазначити, досить часто фразеологізми вживаються недоречно, і це викликає негативний відгук у оточення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

         Фразеологія – порівняно нова лінгвістична дисципліна, яка перебуває в стані «прихованого розвитку». Поряд з фразеологізмами існує група офіційно-ділових стійких зворотів, які мають стійку відтворювану структуру. Уживання       офіційно-ділових зворотів у текстах різних стилів є ознакою виразності, не пересічності мислення мовця, свідчить про його високий рівень володіння всім мовним багатством. Знання та вдале використання фразеології ділової мови сприяє точнішому й лаконічнішому виражанню думки, урізноманітнює та збагачує професійне спілкування. Фразеологізми офіційно-ділового стилю посідають належне місце в системі функційно-стилістичної диференціації української фразеології. Статус стійких словесних комплексів, які використовують у текстах названого стилю, потребує уточнення. Сучасне мовознавство поки не має загальноприйнятої концепції щодо статусу фразеологізмів ділової мови, тому питання розгляду означеного шару фразеології залишається актуальним, що стимулюватиме подальші наукові пошуки.                   Найважливіші проблеми  фразеології – обмеження фразеологізмів від сполучень слів, утворених (а не відтворених) у мовленні, і визначення на цій основі ознак фразеологізму. Обсяг фразеології виявляється найбільш широким при визначенні фразеологізму на основі ознаки відтворюваності в готовому вигляді, незалежно від спаяності сполучення або його розчленованості на значення слів-компонентів, безвідносно до номінативної або комунікативної цінності одиниці.

          Отже, фразеологічні звороти, як засвідчує огляд наукової літератури й опитування студентів економічного напряму підготовки, посідають вагоме місце в галузі економіки. Завдання фахівців економічної сфери – знати визначення фразеологічних сполук, уміти правильно й грамотно їх використовувати в усному та писемному мовленні.

 

 

       

Список використаної літератури

1 Бабич Н. Д. Культура фахового мовлення: навчальний посібник/ Н. Д.

Бабич. – Чернівці: Книги  – ХХІ, 2006. – 496 с.

    2 Волкотруб, Г. Й. Стилістика ділової мови: навч. посібник/Г. Й. Волкотруб. – К.: МАУП, 2002. – 208 с.

3 Загнітко, А. П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування/ А. П. Загнітко, І. Г. Данилюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. – 480 с.

4 Зубков М. Російсько-український, українсько-російський словник/

М. Зубков —X., 2001. – 210с.

5 Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навчальний         

      посібник/ З.Мацюк, Н.Станкевич.- К. : Каравела, 2010. – 352 с.

6 Мозговий,  В. І. Українська мова у професійному спілкуванні. Модульний      

    курс: навчальний посібник/ В. І. Мозговий – К.: Центр навчальної       

   літератури, 2006. – 592 с.

7 Олійник І.С.,Сидоренко М.М. Українсько-Російський і Російсько-

    український фразеологічний словник/ І.С. Олійник, М.М. Сидоренко – К.:     Радянська школа, 1971р. – 308с.

8 Ужченко В.Д. Вивчення фразеології/В.Д. Ужченко – К.: Радянська школа, 1990р. – 65с.

9 Шевчук С. Українське ділове мовлення/С.У Шевчук — К.: 2000. – 31с. 

10 Сушко О. І. Фразеологія офіційно-ділового стилю української мови – К.:

 2007. – 19с. 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

Фразеологізми	Використовують часто,%	Використовують іноді,%	Знаю,але не використовую %		Чув, але не розумію значення,%	Ніколи не чув,%
Абсолютний нуль	42	33	25		0	0
Без  ліку і грошей не має	10	24	17		2	47
Акції ростуть або падають	30	20	50		0	0
Дебет з кредитом не йде	60	25	4		7	4
Сідати за стіл переговорів	16	71	23		0	0
Баланс рве	47	23	20		5	5
Фразеологічні зрощення	Правильно %	Не правильно %	не використовую %		Використовую, але не правильно %	Ніколи не чув,%
Принимать меры (вжити заходів)	53	45	0	2		0
Принимать участие (брати участь,)	30	60	0	10		0
На протяжении дня (протягом дня)	50	40	5	5		0