Зовнішня політика України

 
Однак тодішній російський уряд займав у цих питаннях не завжди толерантну позицію. Негайно після проголошення Акта про незалежність України прес-секретар Б.Єльцина П.Вощанов заявив, що Росія залишає за собою право порушити нерозв'язану, на її думку, проблему кордонів з республіками, які стали незалежними. Після гострої реакції з України заява була дезавуйована. Однак у травні 1992 р. вищий законодавчий орган Російської Федерації оприлюднив офіційну заяву, в якій стверджував, що акти про передачу Кримської області Україні не мають юридичної сили з моменту їх ухвалення. З'їзд народних депутатів Росії в грудні 1992 р. доручив Верховній Раді розглянути питання про статус Севастополя. Виконуючи доручення, російський парламент у липні 1993 р. ухвалив безпрецедентне рішення про надання Севастополю, який перебуває на території України, статусу міста Російської федерації. Юридичну неспроможність такого рішення змушений був підтвердити сам російський президент. Рада Безпеки ООН також визнала безпідставність цього кроку російських законодавців.

 
2)

З погляду концептуальної визначеності зовнішньополітичного курсу  України особливо велике значення мав  документ, схвалений Верховною Радою  України 2 липня 1993 р. "Про Основні  напрями зовнішньої політики України". Він визначив головні національні  інтереси України, завдання і принципові засади її зовнішньополітичної діяльності. 
У прийнятому Верховною Радою документі зазначено, що з огляду на геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна має всі можливості стати впливовою світовою державою, виконувати значну роль у забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі. 
Зовнішня політика України спрямована на виконання таких найголовніших завдань: 
1. Утвердження і розвиток України як незалежної демократи чної держави. 
2. Забезпечення стабільності міжнародного становища України. 
3. Збереження територіальної цілісності держави, недоторканість її кордонів. 
4. Входження національного господарства до світової економічної системи для його повноцінного економічного розвитку, підвищення добробуту народу. 
5. Захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном, створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями і вихідцями з України. 
6. Надання їм допомоги згідно з міжнародним правом. 
7. Поширення у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера.

 
У документі зазначається, що Україна  здійснює відкриту зовнішню політику і прагне до співпраці з усіма  заінтересованими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав або  груп держав.

 
Українська держава керується  принципом примату права у  зовнішній політиці, визнаючи пріоритет  загальновизнаних норм міжнародного права  перед нормами внутрішньодержавного права, її усталений принцип - сумлінне виконання всіх своїх міжнародних  зобов'язань. Належно ратифіковані договори Україна вважає частиною власного внутрішнього права.

 
Вона виступає проти присутності  Збройних Сил інших держав на українській  території, а також проти розміщення іноземних військ на територіях інших  держав без чітко висловленої  згоди цих держав, окрім випадків застосування міжнародних санкцій  відповідно до Статуту ООН.

 
Згідно з вимогами міжнародного права, Україна здійснює неозброєні примусові санаційні заходи у  випадках міжнародних правопорушень, які завдають їй шкоди. 
Вона застосовує свої Збройні Сили у випадках актів збройної агресії проти неї та будь-яких інших збройних зазіхань на її територіальну цілісність та недоторканість державних кордонів або для виконання своїх міжнародних зобов'язань. 
Україна вважає себе, нарівні з усіма іншими колишніми радянськими республіками, правонаступницею Союзу РСР і не визнає переваг і винятків з цього принципу для жодної з держав-правонаступниць без офіційно оформленої згоди всіх цих держав.

 
Головними сферами зовнішньополітичної  діяльності України в документах визначені: 
1. Розвиток двосторонніх міждержавних відносин. 
2. Розширення участі в європейському регіональному співробітництві. 
3. Співпраця у межах Співдружності незалежних держав. 
4. Членство в ООН та інших універсальних міжнародних ор 
ганізаціях.

 
Пріоритетними напрямами двосторонніх відносин України є активний розвиток відносин із такими групами держав: прикордонні держави, західні держави - члени ЄС та НАТО, географічно близькі  держави, країни Азії, Азійсько-Тихоокеанського  регіону Африки, Латинської Америки.

 
З прикордонними країнами, йдеться  в документі, Україна має на меті укласти повномасштабні договори про  добросусідство і співробітництво, зокрема для остаточного підтвердження  існуючих державних кордонів, створення  атмосфери взаємної довіри і поваги, розбудови дружніх і взаємовигідних партнерських відносин у всіх галузях. У цьому контексті кожна прикордонна  держава є стратегічним партнером  України.

 
В "Основних напрямах зовнішньої політики України" звернено особливу увагу  на те, що з огляду на особливості  історичного розвитку і специфіку  геополітичного та геоекономічного положення України домінантою двосторонніх відносин з прикордонними державами є українсько-російські відносини. Вони визначені в документі як зв'язки "особливого партнерства", оскільки від їх спрямування значною мірою залежатиме прогресивний демократичний розвиток і України, і Російської Федерації, стабільність в усьому світі.

 
Розбудова стосунків із західноєвропейськими державами, йдеться в документі, створить умови для відновлення  давніх політичних, економічних, культурних, духовних зв'язків України з європейською цивілізацією, прискорення демократизації, проведення ринкових реформ та оздоровлення національної економіки. Така співпраця  стане надійним підґрунтям для розширення участі України в європейських структурах та майбутнього інтегрування її господарства до загальноєвропейського і світового  економічного простору. В цьому контексті  особливе значення для України мають  відносини зі Сполученими Штатами  Америки.

 
Географічно близькі держави разом  із деякими прикордонними країнами є своєрідним мостом між Україною і заходом Європи. В документі  зазначено, що Україна розвиватиме  з ними пов-номасштабні дружні відносини. Така співпраця розширюватиме смугу стабільності і миру навколо України, сприятиме її утвердженню як впливової європейської держави, торуватиме шляхи до широких політичних, економічних, культурних, наукових, гуманітарних стосунків з Центральною, Північно-Східною і Пів-денно-Східною Європою.

Розгалужені та стабільні  зв'язки України з географічно  близькими державами є необхідною умовою повноцінного інтегрування України  у сім'ю європейських народів, її активної участі в регіональному  і субрегіональному співробітництві. 

Окреслюючи основні напрями  регіонального співробітництва  України в Європі, документ перелічує  такі пріоритети в цій галузі: діяльність у межах Наради з безпеки і  співробітництва в Європі (НБСЄ), участь у Раді Північноатлантичного співробітництва та Північноатлантичної  асамблеї, розвиток контактів із Радою  Європи та іншими європейськими структурами.

 
У документі зазначено, що перспективною  метою української зовнішньої політики є членство України в європейських товариствах, а також інших західноєвропейських  або загальноєвропейських структурах.

 
Україна як одна зі засновниць Співдружності  незалежних держав розвиває співпрацю  з її державами-учасницями відповідно до положень Угоди про Співдружність  незалежних держав із застереженнями до неї, зробленими Верховною Радою  України.

 

Україна розглядає Співдружність  як міжнародний механізм багатосторонніх  консультацій і переговорів, що доповнює процес формування якісно нових повномасштабних  двосторонніх відносин між державами-учасницями і має на меті сприяти розв'язанню проблем, які постали після розпаду  Союзу РСР. 
Україна виступає за розвиток найширших торговельно-економічних та інших зв'язків між країнами СНД на засадах суверенного партнерства, рівноправності та взаємовигоди.

 

Україна, йдеться в документі, уникатиме участі в інституціо-налізації форм міждержавного співробітництва в межах СНД, здатних перетворити Співдружність у наддержавну структуру федеративного чи конфедеративного спрямування.

 
Пріоритетними функціями зовнішньої політики України документ визначав: гарантування національної безпеки; створення  умов для функціонування національної економіки; сприяння науково-технічному прогресові в Україні та розвиток її національної культури і освіти; участь у розв'язанні глобальних проблем  сучасності; контакти з українською  діаспорою; інформаційну функцію.

 
У розділі, присвяченому проблемі гарантування національної безпеки, йшлося про те, що Україна виступає за створення  всеосяжних міжнародних систем, універсальної  та загальноєвропейської безпеки і  вважає участь у них за основний складник власної національної безпеки.

 

Низка положень, які визначають суть зовнішньополітичної діяльності, порядок імплементації законодавства, а також заборону розміщення іноземних  баз на території України (хоч  перехідні положення Конституції  України допускають таке розташування, як тимчасове, на умовах оренди, в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими українським  парламентом), закріпила Конституція  України, ухвалена Верховною Радою  України 28 червня 1996 р.

 

Відповідно до Основного  Закону, суть зовнішньополітичної діяльності полягає в тому, що вона "спрямована на забезпечення її національних інтересів  і безпеки шляхом підтримання  мирного і взаємовигідного співробітництва  з членами міжнародного співробітництва  за принципами і нормами міжнародного права".

 

В Конституції також стверджується, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, стають частиною національного законодавства, а якщо вони суперечать Конституції, то їх укладення можливе лише після  внесення відповідних змін до Основного  Закону України.

 
В "Основних напрямах зовнішньої політики України", Конституції України  значну увагу приділено власне механізму  здійснення зовнішньої політики. Чітко  і недвозначно зазначено, що держава  повинна мати механізм правового, фінансового  та кадрового забезпечення для здійснення зовнішньої політики.

 

Особливе  значення в зовнішньополітичній  діяльності України на етапі утвердження  її незалежності відігравали взаємини з Російською Федерацією. Дипломатичні відносини між Україною і Росією були встановлені 14 лютого 1992 р. В "Основних напрямах зовнішньої політики України" зазначалося, що Україна, виходячи з  особливостей її історичного розвитку, специфіки геополітичного становища і економічних взаємин, вважає українсько-російські відносини стратегічно важливими і пріоритетними. Так само пріоритетними виступали відносини з Україною і для Росії. Адже за сотні років існування в одній державі виникло безліч життєво важливих зв'язків між обома народами. Мільйони людей як з одного, так і з другого боку мали родичів, близьких і друзів у сусідній країні.

 

3)

Правонаступництво – це перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта конституційного права до іншого. Правонаступництво має місце, коли в силу різних причин (розпаду, об’єднання тощо) утворюються нові держави і виникає необхідність з’ясувати, які права і обов’язки держав-попередниць переходять до новостворених держав.

Україна виникла в результаті розпаду колишнього СРСР, вона стала універсальною правонаступницею УРСР і частково – правонаступницею СРСР. 12 вересня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про правонаступництво», який містить такі основні положення:

-    з моменту проголошення незалежності України найвищим органом державної влади України є Верховна Рада України в депутатському складі Верховної Ради УРСР;

-    до ухвалення нової Конституції України на території України діє Конституція УРСР;

-    закони УРСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою УРСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України;

-    органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції УРСР, діють до створення в Україні нових органів на підставі Конституції України;

-    державним кордоном України є державний кордон СРСР та кордон між УРСР та колишніми радянськими республіками – Білорусією, Росією та Молдавією станом на 16 липня 1990 р.;

-    Україна підтверджує свої зобов’язання за міжнародними договорами, які уклала УРСР до проголошення незалежності;

-    Україна визнає себе правонаступницею тих прав і обов’язків за міжнародними договорами СРСР, які не суперечать Конституції та інтересам України;

-    Україна дає згоду на обслуговування частини зовнішнього боргу СРСР станом на 16 липня 1990 р. Розмір цієї частки передбачалося встановити міждержавними угодами колишніх республік, що входили до складу СРСР. Україна відмовлялася нести зобов’язання за кредитними угодами СРСР, що були укладені після 1 липня 1991 р. без її згоди;

-    усі громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на її території, є громадянами України.

 

4 грудня 1991 р. - договір "Про  правонаступництво щодо зовнішнього  боргу і активів СРСР" - держави-правонаступниці  домовились про те, що частка  кожної з них визначається  урахуванням виробленого національного  прибутку, експорту, імпорту та чисельності  населення.

Росія = 63,34 %                          Україна = 16,37 %        Білорусія = 4,13 %

Казахстан = 3,76 %                    Узбекістан = 3,27 %

 

6 липня 1992 р. - Угода між  країнами-учасницями СНД про розподіл  всієї власності СРСР за кордоном. Ст. 2 - застосування часток стосується  не лише нерухомої власності  представництв СРСР, а також і  всіх видів інфраструктур, прибутків  від їх експлуатації, прибутки  від реалізації всіх різновидів  власності, що належали колишньому СРСР за кордоном , а також юридичних осіб, які знаходились під його юрисдикцією, та на інші види власності колишнього СРСР за кордоном. Ст. 1-2 - Кожна сторона-учасник Угоди  має право на самостійне володіння, користування і розпорядження належною, фіксованою часткою, яка відійшла до неї від усієї власності колишнього СРСР, а також правом її виділення в натурі.