Зовнішній імідж України чинники формування

 

 

 

Третє питання: «Чи виявляли іноземці обізнаність про існування України?» Була передбачена відповідь: «так» чи «ні». 52 людини відповіли – «так», а 8 – «ні».

 

 

Четверте питання: «  Звідки іноземці дізналися про Україну?»  Було надано три варіанти відповіді: «зі ЗМІ», «від родичів», «від туристів». Варіант «зі ЗМІ» зазначило 39 респондентів, «від родичів» - 20, «від туристів» - 18.

 

 

П’яте питання: «Які асоціації виникали в іноземців при згадуванні України?» Респонденти повинні були написати свій варіант. Були зазначенні такі асоціації: «помаранчева революція» (7 людей), брати Клички (6 людей),  Чорнобиль (6 людей), Тимошенко (6 людей), Андрій Шевченко (5 людей), борщ (5 людей), Росія (4 людини), СРСР (4 людини), сало (3 людини), російський газ (2 людини), українська політика (2 людини), окупанти (2людини), велика за розміром країна (2 людини), горілка (2 людини), гарні українські дівчата (2 людини),  хохли (1людина), козаки (1 людина), комунізм (1 людина), Брєжнєв (1 людина), Ющенко (1 людина), український патріотизм (1 людина),  ХНУ ім. Каразіна (1людина), дешеві українські харчі (1 людина), українська кухня (1 людина), українська мова (1 людина), демократія (1 людина), Київське «Динамо» (1людина), українська мафія (1людина), Чорне море (1 людина), щирі українські люди (1 людина), українські вибори (1 людина), низька якість продукції (1 людина), Крим (1людина), погане відношення до євреїв (1 людина), українська корупція (1людина), Дніпро (1 людина), Київ (1 людина), український футбол (1людина), Донецький «Шахтар» (1 людина), хліб (1 людина), Євро-2012 (1людина).

 

 

 

 

 

 

 

 

Шосте питання: «Чи асоціювали іноземці Україну з Росією чи СРСР?»  Було надано три варіанта вадповіді: «так, з Росією», «так, з СРСР», «ні». Варіант «так, з Росією» зазначило 22 ресондента, «так, з СРСР» - 21 респондент, «ні» - 22 респондента.

 

 

Сьоме питання: «Чи виникало в іноземців бажання дізнатися  більше про Україну?» Була передбачена  відповідь: «так» чи «ні». 45 людини відповіли – «так», 15 – «ні».

 

 

Восьме питання: «Чи  змінювалося відношення іноземців  до Вас, коли вони дізнавалися, що Ви мешкаєте в Україні?» Було надано три варіанта відповіді: «так, ставало краще», «так, ставало гірше», «ні, не змінювалося». Варіант «так, ставало краще» зазначило 8 респондентів, «так, ставало гірше» - 3 респондента, «ні, не змінювалося» - 49 рспондентів.

 

 

 

Дев’яте питання: «Чи володіли іноземці якоюсь інформацією про політичну та суспільну ситуацію в Україні?» Була передбачена відповідь: «так» чи «ні». 43 людини відповіли «так», 17 – «ні».

 

 

Десяте питання: «Чи  виникало в іноземців бажання  побувати в Україні?» Була передбачена  відповідь: «так» чи «ні». 37 людей відповіли «так», 23 – «ні».

 

 

Отже, можна зробити висновок, що іноземці більшою мірою обізнані про існування України та дізналися про неї зі ЗМІ. Це ще раз підтверджує велике значення інформаційної складової іміджу, а тому треба намагатися, щоб в іноземні ЗМІ попадало як можна більше позитивної інформації про Україну та меньше негативної. Також анкетування показало, що на імідж більш за все впливають суспільно-політичні події («помаранчева революція»), та відомі постатті (брати Клички, Тимошенко, Андрій Шевченко). Тому для покращення іміджу нашої країни треба намагатися більше інформувати світ про наших відомих людей та визначні, позитивні події. Результати анкетування свідчать, що іноземці все ще асоціюють Україну з Росією та СРСР, але поступово  ці асоціації зникають, треба намагатися прискорити цей процес, адже Україна повина зарекомендувати себе на міжнародній арені як самостійна та унікальна країна. Результати анкетування свідчать, що іноземці загалом бажають дізнатися більше про Україну, отже, треба намагатися, щоб інформація, яку вони дізнаються покращвала імідж ашої країни, а не погіршувала. Крім того,  анкетування показало, що в іноземців ще не склалося певної думки про українців як націю, це видно з того, що їх ставлення до наших громадян майже ніколи не змінювалося, коли вони дізнавалися їх національність. Це добре, що в українців ще нема поганої репутації в світі. Але треба намагатися отримати гарну репутацію, а це неможливо без позитивного зовнішнього іміджу. З результатів анкетування видно, що іноземці переважно ознайомленні з політичною та суспільною ситуацією в Україні, тому її погіршення призведе до погіршення іміджу, а покращення навпаки. Більше половини іноземців виявили бажання побувати в Україні, тому важливо, щоб у них для цього були сприятливі умови та після візиту до нашої країни їхнє ставлення до неї не погіршилося, а покращилося.

2.2 Аналіз промороликів про Україну

У зв’язку з проведенням в Україні Євро-2012, були зняті проморолики, які транслювалися закордоном на таких каналах як Euronews, Eurosport, CNN, BBC World News і групі каналів FOX. Ці канали охоплюють аудиторію 2,5 мільярда людей. Ролики мали за мету покращення зовнішнього іміджу України на передодні цієї знакової події. Ми проаналізували деякі з них за змістом та за формою.

Проморолик «Ввімкни Україну» транслювався з 15 листопада минулого року на каналах Euronews, Eurosport та BBC. Він найголовніший в промо-компанії України. Його режисер - Юліан Улибін, а оператор - німець Торстен Липсток. У ролику показується приїзд до України молодої пари іноземців. На початку видно як усюди загорається світло: ліхтарі на автостраді та на мосту, біля будинків, та у вікнах хмарочоса, у стадіоні. Це відповідає назві самого ролику «Ввімкни Україну». Далі показуються традиційні обряди українців, які одягненні в національний одяг, перемішані з сучасним життям. Також іноземці мали змогу побачити у ньому пам’ятники та панорами міст, приймаючих Євро-2012 (Донбас-Арена» у Донецьку, міст Патона у Києві, Львівський оперний театр, площа Свободи у Харкові), а також пейзажі Криму та Карпат. Все це відбувається під динамічну, стилізовану під народну, музику. Ролик триває 90 секунд.

 Промокампанія «High time to see Ukraine» («Саме час побачити Україну») стартувала у грудні минулого року. В рамках цієї компанії Україна випустила серію промороліків, які транслювалися на провідних світових телеканалах. Режисер – Юліан Улибін, оператор – Юрій Король. У цих роликах показані туристичні маршрути під цікавим кутом, до них додан елемент казковості, тому глядачі мали змогу побачити Україну з нової точки зору. У кожній історії присутній елемент, у який важко повірити, але саме ці складові частини, зібрані в одне ціле, створюють образ казкової та прекрасної країни. У роликах показують окремі літери, які виглядають, наприклад, як камінь, чи величезний кущ. Потім з цих літер складаються слова, в деяких роліках Ukraine, в деяких Euro-2012. У роликах використана пісня групи «Скай» «High time to see Ukraine» , яка була написана саме для цього. Ролік триває 60 секунд.

Всі проморолики зняті  професійно та красиво, але в них  показується лише природа та архітектура  України. Немає жодних згадок про  відомих українців, наукові та культурні  досягнення, аграрний та індустріальний потенціал України. Складається враження, що Україна – це лише туристична держава. Саме, тому ці ролики не справили очікуванного враження на іноземців, що видно з продажу білетів на Євро-2012.

 

 

 

 

 

Висновки

Була досягнута поставлена мета: виявленні чинники формування зовнішнього іміджу України та знайдені шляхи нівелювання негативного впливу цих чинників та підтримки і збільшення позитивного. Для досягнення мети були вирішені наступні завдання:

  - сформульоване поняття зовнішнього іміджу країни, це процес створення та поширення за допомогою різних каналів комунікації бренду країни.

  - виявлені чинники його формування, вони поділяються на перинні та вторинні. До первинних чинників належить територія, природні ресурси, навколишнє середовище, історичні події. Другу групу становлять вторинні чинники, що постають як результат дії первинних, мають переважно суб’єктивний характер і визначають інтерпретацію первинних. До них відносять архетипи, ментальність, міфи, національний характер, історичну пам’ять, духовну культуру, цінності народу. Серед зовнішніх чинників формування міжнародного іміджу на сучасному етапі виділяють важливі світові стандарти, що сформовані міжнародною спільнотою. Це Індекс глобальної конкурентоспроможності, Індекс сприйняття корупції (ІСК), Індекс електронної участі громадян, Індекс готовності до електронного урядування, Індекс економічної свободи, Індекс Цифрової Спроможності (DOI), Індекс цифрового доступу (DAI), Індекс мережної готовності (NRI), Індекс інформаційного суспільства (ISI).

- описана інформаційна складова іміджу держави та її компоненти, це сукупність інформаційних потоків економічного, політичного, дипломатичного, мас–медійного, соціального, культурного, туристичного та інвестиційного характеру, донесення інформації про державу через сучасні інформаційні засоби, а також поширення інформації про державу іншими суб’єктами міжнародних відносин. Вона має такі компоненти: економічний, політичний, дипломатичний, мас-медійний, соціальний, культурний, туристичний, інвестиційний.

  - проаналізован сучасний стан зовнішнього іміджу України та чинники його формування. Отже, згідно з результатами моніторінгу іміджу України, який проводило агентство Bohush Communication, нашу країну іноземці бачать як недостатньо впливову, нестабільну, таку, що перебуває в перманентній кризі, країну з поганим інвестиційним кліматом та високим рівнем корупції. В очах більшості мешканців цих країн символами України є Чорнобиль, «помаранчева революція», брати Клички та Андрій Шевченко. Багато хто також чув, що в Україні красиві жінки, проблеми з російським газом та дешеві повії. Більш освіченим іноземцям відомо про високий рівень алкоголізму, наркоманії та найшвидші в Європі темпи розповсюдження ВІЛ, туберкульозу та гепатиту. А результати моніторингу, проведеного Українським центром економічних та політичних дослідженьу ім. О. Разумкова, свідчать, що більшість позитивної інформації про Україну, друкованої на шпальтах закордонних газет, стосується вдалих науково-технічних розробок, спортивних досягнень або ж мистецьких проектів. Інші ж призводять до ще більшого погіршення зовнішнього іміджу України.

- визначені шляхи поліпшення іміджу України. Отже, нашу державу треба позіціонувати як європейську державу з багатими сировинними запасами, родючою землею, сприятливими кліматичними умовами та високим інтелектуальним потенціалом.

- проведене анкетування людей, які були закордоном, з метою з’ясування рівня обізнаності іноземців про Україну. Отже, іноземці більшою мірою обізнані про існування України та дізналися про неї зі ЗМІ,  на імідж більш за все впливають суспільно-політичні події («помаранчева революція»), та відомі постатті (брати Клички, Тимошенко, Андрій Шевченко). Іноземці все ще асоціюють Україну з Росією та СРСР, загалом бажають дізнатися більше про Україну, в них ще не склалося певної думки про українців як націю, переважно ознайомленні з політичною та суспільною ситуацією в Україні та виявили бажання побувати в Україні.

 

- проаналізовані за змістом та формою проморолики про Україну до Євро – 2012. Отже, вони зняті професійно та красиво, але в них показується лише природа та архітектура України. Немає жодних згадок про відомих українців, наукові та культурні досягнення, аграрний та індустріальний потенціал України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Барань Є., Ібрагімова І. Україна в світових рейтингах//«Бюрократ». − 2007. 27 жовтня. – №11-13. http://www.center.gov.ua/docman/download-document.html

2. Всеукраїнська експертна мережа http://www.experts.net.ua

3. Галумов Э. Основы PR – М.: «Летопись XXI», 2004

4. Гриценко  О. Криве дзеркало іміджу України  та українців http://dialogs.org.ua/ru/cross/page1819.html

5. Европейская интеграция современное состояние и перспективи: Сб.науч. ст./ Науч.ред.  С. Паньковский. – Мн.: ЕГУ, 2001. – 336 с.

6. Експерти: міжнародний імідж України 2010 року погіршився http://ukranews.com/uk/news/ukraine/2011/01/25/35789

7. Електронна бібліотека Інституту журналістики http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1341

8. Закаблук М. Обліко морале http://zib.com.ua/ua/3184-obliko_morale.html

9. Інформаційна потужність держави як складова національної безепеки http://www.propolis.com.ua

10. Посол Дании в Украине об имидже Украины http://2012.ua/posol-danii-v-ukraine.html

11. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз, К.: “Ваклер”. – 2001. – 258с.

12. Крамаренко О.І    Україна і світ http://www.ea-ua.info/main.

13. Кулеба О.В. Особливості формування міжнародного іміджу України в закордонних засобах масової інформації http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_upravl/2011_1/34.pdf

     14. Палеха Ю.І. Іміджологія. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 323с. 

15. Політологія: Академія наук: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / М.І. Панов , Л.С. Геросіна та ін.. – 2-е вид. перероб. і доп. – К.:  Видавничий дім „ Ін Юре”, 2006 . – 520с.

16. Україна в пошуках іміджу http://www.zakarpat.info

17. Україна - Публікації   Зовнішня  політика  України http://ukraineinfo.gov.ua/syria/ua/publication

18. Українська асоціація фахівців інформаційних технологій http://www.  uaitp.org.ua

19. Центр “Соціальний моніторинг” http://www.smc.org.ua

20. Щурко О. Чинники формування міжнародного образу держави: принципи класифікації http:// www.postua.info/shchuІ.