Євроатлантична інтеграція України

Тож, говорячи про вступ  нашої країни до НАТО, ані представники державних інституцій, ані дипломатичного корпусу країн-членів Альянсу, акредитованого в Україні, ані експерти незалежних організацій не вдаються до "ура-патріотичних" гасел. Жорстка позиція й Брюсселя, й української влади полягає в тому, щосуспільство країни повинно отримати "голу" правду, тобто об'єктивну інформацію щодо усіх "pro" й "contra". А приєднатися чи не приєднатися до найпотужнішої сьогодні системи міжнародної безпеки у світі нашій державі - вирішувати нам з вами. Й, напевно, враховуючи значення для України зв'язків з Росією, ми повинні рухатися в бік євроатлантичного простору, не забуваючи й про Схід.

 

Висновки

 

Повноправне членство в Альянсі  передбачає реформування силових структур відповідно до стандартів НАТО. Це сприятиме  створенню значно надійнішого механізму  забезпечення безпеки порівняно  до невпевненого статусу позаблокової держави, посиленню позиції України  при вході до Європейського Союзу, відкриє нові економічні перспективи, для підвищення добробуту українських  громадян.

Пріоритети державної  політики ЕАІ також випливають з  потреб досягнення сукупної відповідності  критеріям членства в НАТО, які  відображують у відповідних угодах між Україною і НАТО. Їх змістовна  оцінка дає можливість виходячи з  політичної і правової значущості, визначити основні першочергові заходи в ході реалізації державної  політики ЕАІ:

1. Досягнення суспільного  консенсусу відносно вступу України  в НАТО, що обумовлене як вимогами  внутрішнього політичного розвитку, так і політичними умовами  залучення до Північноатлантичного  Альянсу (адже ризик деструктивного  впливу на ЕАІ необ'єктивного  досягнення суспільного консенсусу  буде неможливий нічим компенсувати). Ця діяльність повинна здійснюватися  на основі ненав'язливій, об'єктивній, інтегрованій і співзвучній загальній  державній політиці інформаційної  кампанії, з прозорим освітленням  переваг і можливих рисок, пов'язаних  з реалізацією курсу ЕАІ, і  охоплювати всі великі соціальні  групи населення. Поважно продемонструвати  політичну далекоглядність, прозорість, волю і демократичність, відповідальність  влади за досягнення такої  мети; поточні досягнення на дорозі  досягнення критеріїв членства  в Альянсі слід також мати  на увазі, що політична невизначеність, а часто і протиріччя в заявах  провідних державних осіб зашкоджують  справі і дискредитують саму  ідею ЕАІ, наводять до політичних  розчарувань в суспільстві. 

2. Політичне, правове,  процедурне затвердження ліберально-демократичних  принципів в суспільних, адміністративних  і владно-політичних стосунках  передбачає реалізацію на практиці  принципів демократії, індивідуальної  свободи, верховенства права.  Украй важливим бачиться розвиток  демократичних вибіркових інституцій, обумовлений членством України  в Пораді Європи, ОБСЄ.

3. Забезпечення економічного  і соціального розвитку придбання  членства в Альянсі неможливе  без досягнення відповідності  певним економічним критеріям  Європейського Союзу, а також  критеріям таких впливових світових  організацій як СОТ і МВФ.  Досягнення в цих напрямах  стимулюватимуть внутрішню і  зовнішньоекономічну ділову активність; сприятимуть структурній перебудові  економіки, збільшенню інвестицій, прискорять інтеграцію в міжнародну  фінансово-банківську систему. Все  це є передумовою реального  зміцнення середнього класу, забезпечення  ефективної організації використання  виробничих, фінансових, людських і  інших наявних ресурсів. Такі  кроки повинні підкріплюватися  підвищенням ефективності бюджетної  політики, вирішенням проблеми диверсифікації  джерел, агентів і доріг енергозабезпечення, вступом України в СОТ, заходами  щодо підвищення рівня екологічної  і техногенної безпеки (що потребує  підвищення якості взаємодії  з ЄС, МАГАТЕ і в рамках програми  ТАСis і ін.), створенням дієвої  системи стимуляції виробництва  конкурентоздатної продукції і  тому подібне. 

4. Законодавче забезпечення  процесів євроатлантичної інтеграції  в державній політиці ЕАІ визначальна  роль належить Верховній Раді. Вона повинна надати ЕАІ статусу  примату загальної державної  політики України, ввести процеси  евроатлантической інтеграції в  правове русло, сформувати належний  законодавчу основу для впорядкованої  організації ефективних дій виконавчої  влади і суспільної участі  в реалізації державної політики  ЕАІ. Саме у парламенті найяскравіше  опиняються суспільні настрої.  Парламент повинен надати цьому  процесу імпульсу політичного  діалогу, сприяти досягненню консенсусу по питаннях ЕАІ України, визначити напрями розвитку громадської думки. Належне законодавче забезпечення євроатлантичного курсу України необхідне також для закріплення за Україною репутації прогнозованого і надійного партнера із забезпечення світу і стабільності на Європейському континенті.

5. Завершення Україною  процесу делімітації і демаркації  власного державного кордону.  Також необхідно врегулювати  всі розбіжності, які пов'язані  з перебуванням в Україні російського  Чорноморського флоту. 

6. Вдосконалення демократичної  системи цивільно-військових стосунків  і реформування оборонно-військової  сфери. 

7. Поглиблення співпраці  з НАТО повинне стати для  України пріоритетом зовнішньої  політики. Украй важливою є допомога, яку члени Альянсу готові надати  Києву в проведенні реформ. Засідання  Комісії УКРАЇНА-НАТО, що відбулося  у Вільнюсі 21 квітня, продемонструвало  новий, вищий рівень "інтенсивного  діалогу" і є першим етапом  офіційної підготовки країни-кандидата  до придбання членства в НАТО.

Нові соціально-політичні  реалії, які створилися в Україні  після Президентських виборів 2004 р. і приходу до влади нового керівництва  держави, радикально направленої на досягнення реальних досягнень відносно підйому добробуту народу, перебудову української політичної нації і  придбання головного місця в  системі міжнародних відносин, забезпечують надійний грант для просування процесів європейської і евроатлантической  інтеграції нашої держави. Такі процеси  також відповідають цілям національної безпеки України

 

Список  використаної літератури

 

1.Закон України «Про міжнародні договори України», № 3767-ХІІ від 22 грудня 1993 р.

2.Конституція України від 28.06.1996р.

3.Постанова ВРУ “про  зовнішньо-політичні пріоритети  України” // Голос України №5/93

4.Постанова ВРУ “про  втілення програми Україна –  НАТО в державно-політичний курс  України // Голос України №  14/03

5.Програма дій Україна – НАТО // www.mzs.com.ua

6.Ружмон Д. Європа у  грі. Шанс європейців. Відкритий  лист до європейців : Пер. з  фр. – Львів, 1998 – 280с.

7.Угода про формування  ЄЕП // Голос України №11/ 03.

8.Концепція формування ЄЕП // Голос України №11/ 03.

9.Указ Президента “про  втілення програми Україна – НАТО” //Голос України № 14/03.

10.Баган О. В. Українська  Понтида. Геополітичні виміри  сучасної України. – Дрогобич: “Коло”, 2002. - 253с.

11.Вакулевич В.О. Політико-історичний  вимір Європейської традиції – Кіровоград, 2000 – 62с.

12.Білоус А.О. Політико-правові  системи: світ і Україна: навчальний  посібник, К., : АМУПП – 1997 – 200с.

13.Колосов В.А. Политическая география: проблемы и методы. – Л.: Наука, 1988. – 192 с.

14. Нартов. Геполитика. –  М.: Из-во ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 440с.

15. Основи політичної науки. / За ред. Б.Кухти. – т.IV.-Львів: Кальварія., 1999. – С.193 - 197.

16. Рябов С. Політологія : Словник термінів і понять. - К.,1996. - 192с.

17. Балашов Г.В. Политика...(рассказы, статьи, комментарии) – Дніпропетровськ, 1997 – 56с.

18. “Міжмор’я” – геополітика  Центральної Європи // www.sesna.com.ua/im/geoua.html

19. Паламарчук М.М., Паламарчук  О.М. ГППУкраїни (сутність і основні  риси) // Укр. геогр. журнал. – 1994. – №№ 1-2. – С. 3-9.

20. НАТО викликає нині  більшу зацікавленість українців,  але відчувається брак інформації/ В. Каспрук //Надзвичайна ситуація. - 2005. - № 3. - С. 20-23.

21.Раніше Україна і  НАТО будували гарні собори, тепер  їх необхіднозаповнити людьми, які  вірують/ В. Каспрук //Надзвичайна  ситуація. - 2005. - № 5. - С. 56-59.

22.Вступ до НАТО: "за" і "проти"/ О. Авраменко, Г.  Ярмиш //Політика і час. - 2006. - № 1. - С. 94-96.

23.НАТО помочь: Пока государство  держит ученых на голодном  пайке, их научные проекты финансирует  НАТО/ Д. Громов //Корреспондент. - 2006. - № 35. - С. 58-59

24.НАТО і безпека Європи/ І. Храбан //Політика і час. - 2006. - № 7/8. - С. 35-40.

25.Правові проблеми захисту інформації з обмеженим доступом на шляху України до НАТО/ В. Артемов //Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 10. - С. 50-53.

26.Україна в НАТО: переваги  чи витрати?/ К.В. Семчинський //Науковий  вісник Національного аграрного  університету. - 2006. - N99. - С. 187-200