Участь України в міжнародній торгівлі інжиніринговими та консалтинговими послугами

5. До обов’язків замовника  входить термінова передача інструкцій, надання в користування консультанта документації, спеціальних знань, приміщень, учасників і обладнання; надання інформації про місцеве законодавство в галузі промислових і соціальних відносин, надання спеціальних послуг, співпраця з консультантом і т.д;

6. Особливої уваги заслуговує  розділ про винагороду консультанта. В ньому вказуються методи винагороди. Оплата послуг консультанта нараховує в собі покриття різних витрат і відповідний чистий дохід консультанта.

7. Розрахунок витрат здійснюється  на основі одного чи поєднання  кількох наступних методів: час;  вартість робочої сили, помножена  на накладні витрати, плюс витрати;  частина вартості будівельних  об’єктів у відсотках; вартість плюс

відсоткова винагорода чи вартість плюс фіксована винагорода; попередній гонорар та ін.

8. При складанні договору необхідно розглянути, які податки і стягнення повинні бути сплачені і яка сторона повинна їх заплатити. В договорі вказується той, хто сплачує мито.

9. Важливим питанням договору  являється питання про інтелектуальну власність і запатентовану інформацію. Сторони повинні визначити, чи може технічна документація другий раз використовуватися іншою стороною для інших проектів. Сторони повинні досягти згоди відносно права одної з них використовувати розробки, на які інша сторона дає заявку на патент.

10. Консультант зазвичай  за свій рахунок забезпечує страхування, що охоплює його власну роботу, обладнання, з яким він працює, і страхування персоналу.

Методи визначення інтернаціональної вартості інжинірингових послуг

Одним з найскладніших  питань, що узгоджується між замовником і виконавцем (консультантом) на стадії укладання договору, є розрахунок вартості інжинірингових послуг. Це зумовлено як різноманітністю послуг, що надаються, так і їх нестандартністю, неможливістю попередньо встановити остаточний обсяг необхідних робіт і загальну суму витрат, пов’яза-них з їх виконанням. Тому вартість послуг, що була визначена на стадії укладання контракту, може бути скоригована згідно із фактичними витратами по закінченні робіт.

У світовій практиці використовуються такі основні методи розрахунку винагороди за надані інженерно-консультаційні послуги:

■ за витраченим часом;

■ за фактичними витратами  плюс фіксована винагорода;

■ за відсотковою часткою  від вартості об’єкта.

Перший метод — за витраченим часом — застосовується при визначенні вартості таких послуг, як попередні техніко-економічні дослідження, технічний контроль за монтажем обладнання і виконанням будівельно-монтажних робіт, консультації та складання висновків з питань, що не потребують виконання проектних робіт і креслення, а також за інші види робіт, реалізація яких потребує невеликої кількості консультантів. При застосуванні методу за витраченим часом розмір винагороди залежить від двох змінних: фактично витраченого часу на виконання робіт і рівня основної заробітної плати й робітників інжинірингової фірми і консультантів, що залуча-ються для виконання цієї роботи.

Розрахунок винагороди за другим методом — за фактичними витратами плюс фіксована винагорода — застосовується в тих випадках, коли неможливо достатньо точно розрахувати обсяг майбутніх робіт і тривалість їх виконання. У даному разі розрахунок вартості інженерно-консультаційних послуг складається з двох етапів: попереднього та остаточного. На першому етапі робиться попередній розрахунок витрат на інжинірингові послуги (за заробітною платою та прямими і накладними витратами) та розрахунок фінансової винагороди у вигляді відсотка від суми попереднього розрахунку. Розмір відсоткової частки, як показує практика, коливається в межах від 10 % (при вартості об’єкта понад 100 млн. дол.) до 25% по об’єктах меншої вартості. Розрахована таким чином фіксована винагорода виплачується замовником у вигляді авансу на покриття витрат та втрат інженерно-консультаційної фірми.

Остаточний розрахунок між  замовником і консультантом відбувається після виконання зазначених у контракті робіт.

Розрахунок винагороди консультантів  за відсотковою часткою від вартості об’єкта застосовується при розробці стандартизованих проектів різноманітних споруд, об’єктів інфраструктури і промислових підприємств. На практиці вже склались приблизні співвідношення вартості інженерно-консультаційних послуг і вартості будівництва. Тому асоціації інжинірингових фірм та інші подібні організації і спілки розробляють спеціальні таблиці визначення розміру винагороди за базові інженерно-консультаційні послуги ,враховуючи складність. При цьому існує така залежність: для складніших об’єктів відсоткова частка вища (на 1-2 %), а при збільшенні вартості будівництва об’єкта відсоткова частка винагороди консультанта зменшується.

Міжнародний досвід свідчить, що вартість консультаційних послуг перебуває на рівні 3-10% вартості об’єкта, що споруджується (залежно від галузевої належності, технічної та технологічної складності, місця будівництва, новизни робіт)При розрахунках суми винагороди консультантам фахівці вважають за доцільне використання кількох методик у поєднанні з підвищенням рівня обгрунтова-ності ціни інжинірингових послуг.[3]

1.2 Кон’юнктура міжнародного ринку інжинірингових послуг 

Інжиніринг вперше виник  приблизно два століття тому в Англії. Його становлення відбувалося в перші десятиліття минулого століття. У цей період швидко зростало число професійних інженерно-консультаційних фірм в розвинених країнах, безперервно збільшувався обсяг їх діяльності, створювалися перші галузеві об'єднання та асоціації інженерів-консультантів. У 1913 р. була утворена Міжнародна федерація інженерів-консультантів.Процес утворення національних галузевих об'єднань інженерно-консультаційних фірм знову активізувався після другої світової війни у ​​зв'язку з тим, що значення інжинірингу в економічному розвитку країн стало швидко зростати. У 1971 р. в рамках «Спільного ринку» був заснований регіональний Європейський комітет інженерно-консультаційних фірм - Кебі (European Federation of Engineering Consultancy Associations - EFCA).Членами Кебі можуть бути державні, напівдержавні інженерно-консультаційні фірми, а також контрактори-підрядники. У Кебі на сьогоднішній день входять 26 галузевих асоціацій країн Європи, в тому числі ФРН, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Голландії, Росії та інших країн. Їх інвестиційна вартість об'єктів, що обслуговуються - 60 млрд. дол США. 
Міжнародна федерація інженерів-консультантів - ФІДІК (FIDIC) об'єднує національні асоціації приватних незалежних консультаційних фірм. В даний час до неї входять асоціації 73 різних країн, 30000 фірм, на яких зайнято понад 1 млн. чоловік. 
Національні асоціації покликані захищати загальні інтереси своїх членів і сприяти «незалежної» інженерно-консультаційної діяльності в своїх країнах шляхом об'єднання консультантів за професійною ознакою. 
 
Міжнародний ринок інжинірингових послуг активно розвивається з кінця 60-х років. Цьому сприяло надання розвинутими країнами технічного сприяння країнам, що розвиваються, на основі міжнародних програм допомоги. Спостерігається зростання експорту інженерно-консультаційних послуг з європейських країн. З кінця 80-х років, внаслідок збільшення приватних інвестицій розширюються національні ринки інженерно-консультаційних послуг, а потім і ринки інженерно-будівельних послуг. Наразі значно збільшилися обсяги і сумарна вартість інжинірингових послуг, крім того зросла частка участі в цій діяльності західноєвропейських і японських фірм при збереженні домінуючого положення американських компаній.Найвищі показники інвестицій в основний капітал в цілому і в будівництво, а також обсягу внутрішнього ринку інжинірингових послуг, загального обороту і зайнятих у галузі, припадають на США, хоча Китай перевищує інші країни за часткою інвестицій у будівництво. Найбільш активними регіонами-учасниками торгівлі є країни Європи, Азії та Північної Америки.Проте всі ці країни поступаються США в обсягах торгівлі, крім того країна відрізняється від інших ще однією особливістю, вона імпортує більше послуг з будівництва, ніж експортує. У той же час промисловий інжиніринг вирівнює цей дисбаланс з торговельних операцій, перетворюючи США вуспішного гравця на цьому ринку. За даними СОТ, Європа є найбільшим регіоном - експортером (53,9%) та імпортером (50,2%) інжинірингових послуг .Крім того з часом її частка зростає, за вісім років(2000-2008) експорт збільшився на 3,6% (37,5 млрд. дол), а імпорт зріс на 1,9% (15 млрд. дол.) Як вже згадувалося,іншими важливими центрами міжнародноїторгівлі послугами типу інжиніриг є Північна Америка та Азія.

Світова торгівля інжиніринговими послугами досить концентрована, 92,6% експорту забезпечується 15 країнами, а 15 найбільших імпортерів припадає 86,7% всього обсягу, що придбаваються інженерно-консультаційних послуг. [4] 
У розвинутих країнах нараховуються тисячі фірм і організацій, що виконують роботи типу інжиніринг.  Провідними експортерами інжинірингових послуг є компанії США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Японії, Канади, Швейцарії, Італії. Зростає активність на зовнішньому ринку інжинірингових послуг країн Скандинавії, Мексики, Бразилії, Республіки Кореї, Індії. Лідером за цим показником є США, де зареєстровано понад 25 тис. таких фірм різного профілю й обсягу діяльності. Деякі з них мають дуже вузьку спеціалізацію, обмежуючись консультаціями з приватних питань (вибір земельних ділянок, складання балансів, архітектурне оформлення і т.д.). Нерідко така фірма представлена одним експертом в якій-небудь визначеній сфері, і вся його діяльність зводиться лише до консультування. У той же час для США характерні фірми-гіганти, що виконують роботи типу будівельного інжиніринга і усі функції, що беруть на себе, по створенню відповідних об'єктів.  
 
Визначними фірмами по наданню інжинірингових послуг є: АМЕК, Bechtel Group Inc., Foster Wheler Corp. Серед інженерно-консультаційних фірм розвинутих країн можна виділити визначену спеціалізацію як по видах наданих інжинірингових послуг, так і по галузевій спрямованості. Так, американські, англійські, японські, італійські фірми здійснюють переважно інженерно-будівельні послуги в повному комплексі, тим часом як у французьких фірмах переважають інженерно-консультаційні послуги. 
Ціни на експортовані інжинірингові послуги звичайно вище внутрішніх на 40—50% для імпортерів у промислово розвитих країнах і в два рази для імпортерів у країнах, що розвиваються. Така цінова політика пояснюється, з одного боку, підвищеним попитом на інжинірингові послуги в країнах, що розвиваються, а з іншого боку — фактичною монополією на надання цих послуг з боку промислово розвитих країн. 
Можна виділити основні риси та тенденції розвитку світового ринку інжинірингових послуг: 
- активізація попиту на інжинірингові послуги у зв’язку з розвитком НТР та глобалізаційних процесів; 
- стабільність галузевої та територіальної структури світового ринку інжинірингових послуг; 
- активний розвиток процесів горизонтальної транснаціоналізації (злиття і поглинання компаній); 
- формування міждисциплінарного інжинірингу (компанії мають багатогалузеву спеціалізацію); 
- індивідуалізація надання послуг і розробки проектів. 
 
1.3 Україна на світовому ринку інжинірингових послуг 
 
Інжинірингові послуги в Україні надаються у відповідності з нижче вказаними нормативними актами. 
Інжиніринг згадується в нормативних документах у двох аспектах: що стосуються ліцензійних видів діяльності суб'єктів підприємництва, а також про оподаткування прибутку підприємств по довгострокових договорах. Так, згідно з ст. 4 Закону України від 07.02.91 р. № 698-ХП «Про підприємництво» до ліцензійних видів діяльності відноситься будівельна діяльність - окремі види проектних і будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових і інших послуг, що вимагають відповідної атестації виконавця відповідно до переліку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
Інжиніринг в Україні  не набув такого розмаху, як в промислово-розвинених країн. Але цей ринок розвивається і, в основному, залучаючи іноземний капітал. В Україні функціонує чимало відомих компаній, діяльність яких прямо чи опосередковано пов'язана з наданням інжинірингових послуг як на території України, так і за її межами. Серед них можна назвати «Універсал інжиніринг», «Південтеплоенергомонтаж», «Авалон Інжиніринг», Українська інвестиційно-інжинірингова компанія, «Теплоелектропроект» . Переможцем рейтингу IBR (Intelnews Business Rating) ,англоязичного бізнес видання Intelnews в номінації «Провідна інжинірингова компанія України» стала Українська інвестиційно-інжинірингова компанія,вона стала також лауреатом Національноі Програми «Українский Будівельний Олімп» за розробку і впровадження концепції розвитку житлової нерухомості «Місто у місті»( зведення на невеликому просторі сучасного комфортного житла з розвиненою інфраструктурою, де людина получає доступ до повного спектру послуг, продукції, робіт, які пропонує велике місто )ТОВ «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія» є провідним консультантом на ринку інжинірингових послуг, в тому числі щодо реалізації будівельних проектів різної складності, податкової оптимізації залучення коштів в будівництво та юридичним радником ряду державних органів з питань будівництва. [5]

За даними Держстату, в жовтні 2011 року обсяг послуг, реалізованих споживачам підприємствами сфери послуг, був  на 18,3% вище (у порівнянних цінах) рівня відповідного місяця минулого року. У структурі обсягуреалізованих послуг більше половини (51,5%) становили послуги транспорту, пошти і зв'язку, майже третину (30,1%) - послуги з проведення операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям. Обсяг послуг, реалізованих підприємствами м.Києва, Одеської та Донецької областейстановив більше половини (51,6%) загального обсягу реалізованих послуг.[6]

 
Інжинірингова фірма «Теплоелектропроект» заснована у 2000 р. (м.Львів). ІФ «Теплоелектропроект» спеціалізується на комплексному проектуванні нових та реконструкції діючих об'єктів теплової енергетики всіх типів і потужностей, а також окремих систем і споруд об'єктів атомної енергетики, що відносяться до елементів нормальної експлуатації і не впливають на безпеку АЕС. 
ІФ «Теплоелектропроект» виконує проектування об’єктів теплової і атомної енергетики в Російській Федерації, Індії, Ірані, Болгарії, Молдові та Україні. 
Починаючи з 2000 року ІФ «Теплоелектропроект» здійснює проектування окремих систем і споруд АЕС "Бушер" в Ірані, АЕС "Куданкулам" в Індії, АЕС "Белене" в Болгарії, Нижнєкамської ТЕЦ-1 і ТЕЦ-2, ТЕЦ м.Набережні Челни, Красавинської ТЕЦ, Печорської ДРЕС та Нововоронежської АЕС в Росії, Кишинівської ТЕЦ-2 в Молдові, когенераційних установок в містах Трускавці, Івано-Франківську, Феодосії, Червонограді, реконструкції окремих систем і споруд Бурштиської, Добротвірської і Ладижинської ТЕС та Львівської ТЕЦ-2 в Україні . 
 
Можна зазачити таку негативну рису українського ринку інжинірингових послуг.Під час конференції "Україна: реформи, конкурентоспроможність, інвестиції" віце-прем'єр з питань Євро 2012 Борис Колесніков заявив: «Іноземні компанії в Україні активно використовують фіктивний консалтинг,інжиніринг .  
"80% податкових порушень іноземних компаній в Україну пов'язані з фіктивнимконсалтингом, інжинірингом та іншими послугами ... Західні компанії зі світовимиіменами займаються фіктивним імпортом в Україну»,-передає кореспондент РБК-України.Б. Колесніков порівняв проблеми України, пов'язані з фіктивним імпортом, з економічного ефекту з проблемами США від ввезення в країну наркотиків з Південної Америки.[7]

Незважаючи на те,що Україна  у світі не займає лідируючих позицій із торгівлі інжиніринговими послугами(див.додаток 1) можна згадати такі позитивні факти розвитку цієї сфери.

 
З вересня 2008 року Асоціація  «Інженерів - консультантів Україні  » (AECU) є членом Міжнародної федерації інженерів-консультантів. 
Діяльність Асоціації спрямована на підвищення ефективності інвестиційних проектів, на безпеку об'єктів будівництва, на підвищення престижу професії інженера, на створення рівних умов для роботи на українському ринку для вітчизняних і зарубіжних інженерних консалтингових компаній, а також на підготовку українських інженерних консалтингових компаній для роботи на зарубіжних ринках ; на створення індустрії інженерного консультування в Україні та інтеграцію в глобальну індустрію інженерного консультування.Створення української спільноти інженерів-консультантів для формування професійної думки і прийняття відповідних рішень в національній технічній політиці - завдання сьогоднішнього дня.Іноземні кредитори, інвестори, замовники та підрядники під час будівництва виробничих об'єктів, будівель і споруд соціальної сфери воліють працювати з використанням міжнародних стандартів і форм контрактів (договорів).В основі цих стандартів лежать документи FIDIC (Міжнародної федерації інженерів-консультантів). 
З часом, функції Міжнародної федерації інженерів-консультантів розширилися, і зараз FIDIC основні зусилля концентрує на розробці і публікації типових умов контрактів для використання з метою регулювання взаємовідносин учасників міжнародних інвестиційно-будівельних процесів.Отож,членство української асоціаціє має позитивно вплинути на ринок інжинірингових послуг в Україні.

До того ж ,дані Держкомстату за період 2005-2010 року свідчать про позитивну  динаміку експорту послуг в архiтектурних, iнженерних та iнших технiчних галузях (див додаток 2) ,а також про переважання експорту таких послуг над імпортом(останній значно скоротився внаслідок світової фінансової кризи) На мою думку залучення інжинірингових послуг в економіку України має таке ж важливе значення,як і експортування таких послуг,оскільки експорт у такій перспективній галузі дозволить закріпити та змінити на краще конкурентні позиції України на світовому ринку,залучити в економіку валюту, застосувати значний науковий потенціал українських кадрів,у той час імпорт дозволить використатати досягнення НТП та міжнародної спеціалізації,оновити виробництво та збільшити,в кінці кінців, конкурентоспроможність української продукції. Тобто участь країні у міжнародній торгівлі завжди має як позитивні,так і стримуючі моменти(наприклад,імпорт створюватиме додаткову конкуренцію для національних виробників),але участь у такому опосередкованому русі технологій має бути сприятливим чинником для української економіки.

За даними Державної служби статистики України, у 2005-2009 рр. у промисловості України використовувалось у середньому 24,7 % винаходів і корисних моделей (в освіті – 37,2 %, операціях з нерухомістю, оренді, інжинірингу, наданні послуг підприємцям – 31,1 %, інших галузях – 6,7 %)Більшість з них використовувалась у експортноорієнтованих галузях економіки.Отож,необхідно як стимулювати використання інжинірингу усередині країни,так і використовувати потенціал і на зовнішньому ринку.