Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку

     У статистиці ООН при підрахунку ВВП  і ВСП використовуються валютні курси, очищені від коливання цін. Цей метод дозволяє одержувати показники без обліку відносних коливань валютних курсів та цін і більш точно оцінювати внесок кожної країни у світовий продукт у порівнянні з використанням поточного валютного курсу. Метод розрахунку ВВП на основі купівельної спроможності валют використовується Міжнародним валютним фондом (МВФ) і Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). 

     Показники рівня економічного розвитку країни і  її місця у світовій економіці

      Рівень  економічного розвитку країни і її місце у світовій економіці визначається за наступними показниками:

      ВВП на душу населення.

      Галузева  структура економіки. Аналіз здійснюється на основі показника ВВП, підрахованого за галузями.  Насамперед враховується співвідношення між великими народногосподарськими галузями матеріального і нематеріального виробництва. Це співвідношення визначається в першу чергу за питомою вагою обробної промисловості в економіці країни. Потім здійснюється дослідження структури окремих галузей і великих народногосподарських комплексів.

      Виробництво основних видів продукції  на душу населення. Аналізується виробництво електроенергії на душу населення, найважливіших видів промислової продукції, основних видів продуктів харчування, непродовольчих товарів і товарів тривалого користування.

      Рівень  і якість життя  населення. Аналіз здійснюється за наступними показниками:

      «споживчий  кошик» і «прожитковий мінімум». Чим  більшу частку в споживанні займають товари тривалого користування і  послуги, тим вище рівень економічного розвитку країни;

      стан  трудових ресурсів (середня тривалість життя, рівень освіти населення, рівень кваліфікації трудових ресурсів, чисельність  учнів і студентів на 10 тис. чол. населення, частка витрат на освіту у ВВП та ін.);

      розвиток сфери послуг (число лікарів на 10 тис. чол. населення, число лікарняних ліжок на 1 тис. чол. населення, забезпеченість населення житлом, побутовими приладами та ін.).

      В останні роки з'явився у світовій практиці показник індекс суспільного розвитку країни, що включає в себе багато економічних і соціальних показників. Публікується він у Доповіді програми ООН по розвитку людських ресурсів. За цим показником країни розташовуються в останні роки таким чином: Японія, Канада, Норвегія, Швейцарія, Швеція, США, Австралія, Франція, Нідерланди, Англія, Ісландія, Німеччина.

      Показники економічної  ефективності. Ця група показників найбільш повно характеризує рівень економічного розвитку, тому що вона найбільш численна і показує прямо чи непрямо якість, стан і рівень використання основного й оборотного капіталу країни, трудових ресурсів.

      Основні показники цієї групи:

      продуктивність  праці (у цілому, за окремими галузями і видами виробництва);

      капіталомісткість одиниці ВВП чи конкретного виду продукції;

      фондовіддача  одиниці основних фондів;

      матеріалоємність  одиниці ВВП чи конкретних видів  продукції та ін.

      Ці  показники розглядаються не окремо, а в зв'язку один з одним.

      МВФ розроблені і прийняті в Системі  національних рахунків (СНР) показники порівняльної конкурентоспроможності:

      питомі  витрати на зарплату (у розрахунку на одиницю продукції);

      нормалізовані питомі витрати на робочу силу (у  розрахунку на одиницю продукції), тобто  випуск продукції на відпрацьовану  людино-годину;

      рівень  повних питомих витрат за елементами доданої вартості, тобто показники питомих витрат  усіх первинних факторів виробництва;

      порівняльний  рівень оптових цін промисловості;

      порівняльний  рівень експортних цін промислових  товарів.

      Особливо  вірогідно ця система характеризує конкурентоспроможність країни в міжнародній торгівлі.

      Крім  того, рівень економічного розвитку країни може відображати ступінь участі країни в міжнародних економічних  відносинах.

      Показники, що характеризують активність у світовій торгівлі:

      експортна квота – відношення обсягу експортованих товарів і послуг у ВВП/ВНП на рівні галузі – це питома вага всіх експортованих галуззю товарів і послуг у їхньому спільному обсязі;

      структура експорту, тобто співвідношення питомої  ваги експортованих товарів за видами і ступенем їхньої переробки. Дозволяє виділити сировинну або машинно-технічну спрямованість експорту, роль країни в міжнародній галузевій спеціалізації. Висока питома вага продукції обробної промисловості в експорті країни свідчить про високий науково-технічний і виробничий рівень галузей, продукція яких іде на експорт;

      структура імпорту й в першу чергу  співвідношення обсягів увезених в країну сировини і готової кінцевої продукції. Показує залежність економіки країни від зовнішнього ринку й рівень розвитку галузей національної економіки;

      порівняльне співвідношення частки країни у світовому виробництві ВВП/ВНП і частки у світовій торгівлі 

      Показники вивозу капіталу:

      обсяг закордонних інвестицій даної країни, його співвідношення з національним багатством країни. Країна з високим  рівнем економічного розвитку має великі можливості вкладення капіталу в економіку інших країн;

      співвідношення  обсягу закордонних прямих інвестицій даної країни з обсягом іноземних прямих інвестицій на її території. Це співвідношення характеризує розвиток міжнародних інтеграційних процесів;

      обсяг зовнішнього боргу країни і його співвідношення з ВВП/ВНП даної  країни.