Міністерство освіти та науки, молоді  та спорту України

                          Міжнародний гуманітарний університет

                           Факультет економіки та менеджменту 
 
 
 

                              Реферат 

      З дисципліни: « Міжнародні комерційні угоди та розрахунки»

              На тему: «Сутність міжнародної зустрічної торгівлі» 
 
 
 
 

                                                                                      Виконала студентка 5курсу

                                                                                      Ярошенко Катерина

                                                                                      Спеціальність МЕВ гр.51 
 
 
 
 

                                                 Одеса-2011

                                                 Зміст

Вступ

1. Операції зустрічної  торгівлі

2. Складні компенсаційні  угоди

3.Виробниче кооперування

4. Операції, які  передбачають участь продавця  в реалізації товарів, запропонованих  покупцем

5. Комерційна  компенсація

6. Зустрічні  закупки

7.Авансові закупки

8.Угода типу "офсет ", або джентльменська  угода

9.Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових зобов'язань

10. Викуп застарілої  продукції

11. Поставки на  комплектацію

12. Операції на  давальницькій сировині, або толинг

13.Операції зустрічної  торгівлі у рамках промислового  співробітництва

14. Прості компенсаційні  угоди

15. Франчайзинг товарів та послуг

Висновки

Список використаних джерел

 

                                                               Вступ

    Комплексні  економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого. Зустрічна торгівля - різновид зовнішньоторговельних операцій, що характеризується взаємною закупівлею експортером і імпортером товарів друг у друга. Термін використовується в практиці зовнішньоекономічних відносин порівняно недавно. У доповіді Європейської Економічної Комісії ООН 1973 р., зокрема, зверталася увага на те, що відносини сторін у промисловім співробітництві виходять за рамки чистих продажів або закупівель товарів і послуг і охоплюють ряд додаткових або взаємно погоджених операцій (у виробництві,розробці й передачі технологій, маркетингу і т.д.). В основі операцій по В.т. - прийняття експортером зобов'язань придбати в оплату (повну або часткову) своїх товарів відповідного кількості продукції імпортера. Можлива альтернатива в подібних відносинах - обов'язок придбати товари не самого імпортера, а зазначеного їм особи, або забезпечення експортером закупівлі таких товарів не ім. самим, а який-небудь третьої стороною. Найбільше часто практикуються наступні операції по В.т.: товарообмінні - бартерні угоди, зустрічні закупівлі й зустрічні поставки, що існують як складові частини промислово-виробничого співробітництва. Зустрічна продукція може закупатися не в контрагента безпосередньо, а в країні імпортера. Відносини в подібній ситуації можуть оформлятися як за допомогою контракту, так і у вигляді двох договорів купівлірпродажу, взаємно вв'язаних між собою. Класичний приклад зустрічної поставки - компенсаційні угоди.

             1.Операції зустрічної  торгівлі

     Зустрічна торгівля (trade-in, countertrade) об'єднує операції, у межах яких передбачаються зустрічні зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість товарів, що експортуються.

     Згідно  з термінологією, яка використовується експертами ООН, усі види зустрічних угод об'єднуються поняттям "міжнародні компенсаційні угоди ", згідно з  якими підприємства (фірми) різних країн  домовляються про те, що конкретні  дії (поставка товарів, надання послуг або технології) однієї Із сторін будуть компенсуватись чітко зазначеним у відповідних договірних документах способом та у визначених у них розмірах іншими конкретними діями (поставкою товарів, наданням послуг, технології) іншої сторони.

     У наш час 1/3 міжнародних комерційних  угод мас зустрічний, взаємозв'язаний характер поставок товарів. Існують  різні види зустрічних угод, але  причини їх використання однакові:

     •   нестача або обмеженість валюти для здійснення прямих закупівель товарів  чи послуг;

     •   необхідність здійснення гарантованих поставок;

     •   вихід на нові або труднодоступні ринки;

     •   спрощення фінансових взаєморозрахунків;

     •   необхідність подолання кризових явиш в економіці (неплатежі, часткова або  повна неконвертованість національної валюти, падіння обсягу виробництва, зниження конкурентоспроможності товарів).

     Усі операції зустрічної торгівлі згідно з їх економічною природою можна  поділити на такі види операції натурального обміну; операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем; операції в  рамках промислового співробітництва; операції на давальницькій сировині; операції з викупу застарілої продукції; операції, які передбачають поставки на комплектацію. 

                             2. Складні компенсаційні угоди

     Складні компенсаційні угоди, або глобальні  чи генеральні угоди (global agreement) - це особливий вид довгострокових (5-10 років) великомасштабних (100 мли дол. США і більше) компенсаційних операцій.

     У таких угодах експортер обладнання, який не зацікавлений повністю використовувати  компенсуючу продукцію у таких  значних обсягах, відмовляється  від неї на користь третьої  особи, яка н міру реалізації продукції  компенсує портеру вартість обладнання та кредиту.

     Таким чином, складна компенсаційна угода  носить рамочний (framwork agreement), тристоронній характер, і тому іноді така угода називається тристоронньою компенсаційною угодою (triangular compensation agreement), її виконання супроводжують такі контракти:

     •   між експортером (постачальником, виконавцем) та імпортером (покупцем, замовником) укладаються  контракти на спорудження об'єкта, на поставку конкретного обладнання, ліцензійні, ноу-хау та інжинірингові  угоди;

     •   між імпортером (покупцем, замовником) та третьою стороною (отримувачем  компенсуючої продукції) укладаються  контракти на поставку імпортером компенсуючої продукції третій стороні, яка має рийок збуту;

     •   між експортером (постачальником, виконавцем) та третьою стороною (отримувачем  компенсуючої продукції) укладається  договір про умови погашення  вартості обладнання та вартості кредиту  у міру реалізації компенсуючої продукції.

     Складність  цієї компенсаційної угоди полягає  у виборі партнерів цієї угоди  та у їх взаємодії. Особлива увага  мас приділятися вибору третьої  сторони, яка реалізує компенсуючу  продукцію. Зазвичай при підготовці та реалізації складної компенсаційної угоди слід використовувати механізм міжнародних тор tin (тендерів).

                                

                               3.Виробниче кооперування

     Найтриваліші  стійкі зв'язки між торговими партнерами, Ігри яких торгівля виступає частиною промислового співробітництва, забезпечує виробниче кооперування. Найпоширенішими  його видами с: підрядне кооперування, договірна спеціалізація, спільне  виробництво.

     При підрядному кооперуванні одна із сторін (замовник) доручає іншій (виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовлених вимог до її виконання (асортимент, обсяг, термін, комерційні умови тощо). При необхідності лимонник може передавати підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнання і матеріали. Предметом угоди  про підрядне кооперування може бути:

     •   виконання технологічних операцій за дорученням замовника з метою  перетворення напівфабрикатів у  готові комплектуючі вироби;

     •    випуск компонентів за кресленнями  та специфікаціями замовника; складання  вузлів та агрегатів з компонентів, які виробляються замовником.

     Договірна специфікація виробництва передбачає розмежування виконання окремих  частин та етапів виробничих програм, здійснення при необхідності перерозподілу  капітальних вкладень. Договірна  спеціалізація може виступати як подетальна та як технологічна.

     Спільне виробництво організовується для  здійснення конкретного економічного проекту при створенні складних видів продукції.. При цьому партнери тісно взаємодіють на всіх етапах, починаючи з НДДКР і до збут)' та сервісного обслуговування, з мстою отримання накресленого заздалегідь кінцевого результату. Таке співробітництві оформляється у вигляді консорціуму, тобто тимчасового договірного об'єднанні юридичне самостійних фірм, для здійснення конкретного проекті.

     Консорціуми - це об'єднання (союзи) юридична та господарська самостійній компаній, які утворюються  з метою виробничо-збутавого кооперування, а також надання підрядних  та інших послуг. Вони можуть утворюватись для отриманні великих замовлень  на поставки товарів на надання послуг, зокрема на споруджені» цивільних  та промислових об'єктів або а .метою тривалого промислового співробітництва  До складу консорціуму «ходять інжинірингові  фірми, фірми-виробники, збутові структур», страхові компанії та банки. Організація  виробничо-збутового співробітництві  у рамках консорціуму часто охоплює  проведення ИЛЛКР зі створення нових  дороговартісних та складних видів  обладнання, устаткування, товарів, моделей  для подальшого кооперування їх виробництва  та збуту з метою масштабного  захопленні ринку. Ініціатор утворення  консорціуму відбирає та запрошує майбутніх  учасники  консорціальної угоди  для визначення їх прав, обов'язків  та відповідальності при З реалізації. Учасники угоди обирають лідера консорціуму, який е зазвичай основним виробником або постачальником обладнання чи виконавцем основних робіт та має достатній  досвід і зв'язки для координування  роботи учасників. Останнім часом ініціаторами утворення консорціумів виступають великі інжинірингові фірми, які  мають значний досвід у керівництві  спорудженням великих об'єктів. Представники фірм обирають лідера консорціуму, якому  надасться право координувати дії  усіх члені консорціуму, представляти інтереси консорціуму перед майбутнім  замовником та місцевою владою країни, у яку будуть здійснюватись поставки або у якій буду споруджуватись об'єкт. Сторони оформляють свої відносини  у вигляді консорціальної угоди, в якій встановлюються взаємні права  та обов'язки, головними з яких е  такі:

     Кожний  член консарцїальної угоди бере на себе зобов'язання нести солідарно  відповідальність по зобов'язаннях  інших членів, які зв'язані з  виконанням угод та контрактів, які  її доповнюють. Це означає, що претензії  з поставок, строків та обсягу робіт можуть бути висунуті як лідеру, так і будь-якому члену консорціуму, Проте в консарціальних угодах встановлюються межі відповідальності кожного учасника та загальна відповідальність, і 1;іприклнл, якщо межа відповідальності кожного члена консорціуму встановлена у розмірі не більше 8% його частки зобов'язані то претензії у розмірі 12% частки винного учасника покриваються й його рахунок розмірі встановленої межі 8%, а решта 4% поділяються між усіма членами консорціум пропорційно їх часткам у загальній сумі зобов'язань.