Суть альтернативних теорій міжнародної торгівлі

          1. Суть альтернативних теорій міжнародної торгівлі 

    Нові альтернативні теорії беруть до уваги економічні змінні, які не аналізуються в класичній та неокласичній теорії [3, с. 406]. Наведемо деякі цих теорій:

    - гіпотеза імітаційного лага (imitation lag hypothesis);

    - теорія життєвого циклу продукту (product life-cycle theory);

    - теорія перехресного попиту (cover leading demand);

    - теорія внутрішньогалузевої торгівлі (intra-industry trade theory).

    У 1961 році Майкл Познер (Michael Posner) вперше використав ідею імітаційного лага в аналізі міжнародної торгівлі. Сама концепція виходить з того, що одна й та сама технологія не завжди одночасно використовується в різних країнах, а її переміщення від країни до країни вимагає певного часу. Внаслідок цього одна країна може користуватись тим чи іншим технологічним нововведенням, тоді як до іншої країни це нововведення ще не дійшло. До того ж фірми-власники певного “ноу-хау” не зацікавлені в тому, щоб їхні технологічні новації ставали загальним надбанням. Це заперечує одне з визначальних вихідних припущень теорії Хекшера-Оліна, а саме тези про використання в усіх країнах однакової технології виробництва однойменних товарів.

    Візьмемо  дві країни: А та В. Припустимо, що завдяки зусиллям науковців та виробників у країні А з'являється якийсь новий продукт. Відповідно до концепції імітаційного лага фірми країни не можуть одразу розпочати його виробництво.

    Імітаційний лаг – це проміжок часу (наприклад, п'ять місяців або 2 роки) між моментом появи даного продукту в країні А та моментом, коли виробники країни В зможуть випустити його на свій національний ринок. Лаг включає період вивчення нової технології та її освоєння, час на придбання необхідних ресурсів, відповідне технічне переозброєння виробництва, сам час виробництва та випуску товару на ринок [7, с. 74].

    Зрозуміло, що імітаційні лаги відрізняються в  залежності від специфіки галузі, а для однойменних галузей  у світовому господарстві різниця  в імітаційних лагах зумовлюється національними відмінностями виробництва.

    Як  бачимо, дане визначення лага відноситься до сфери виробництва. Разом із тим, іншою складовою частиною концепції є поняття лага попиту.

    Лаг попиту – це проміжок часу між моментом появи нового продукту на ринку країни та тим моментом часу, коли споживачі визнають цей продукт як товар-замінник існуючим виробам або як якісно новий предмет споживання.

    Існування цього лага зумовлюється психологічними (вірність споживачів певним товарам  або фірмам-виробникам, інерція в  сприйнятті нових технологій та речей), технічними (несвоєчасна та неповна інформація про новий продукт та його споживчі якості, можливі сфери застосування) та іншими причинами. Очевидно, що, як і виробничий лаг, лаг попиту може варіюватися в залежності від галузі та національних умов виробництва.

    Визначальним елементом концепції Познера є порівняння імітаційного лага з лагом попиту. Якщо, наприклад, імітаційний лаг становить 18 місяців, а лаг попиту — 6, то чистий лаг становитиме 12 місяців (тобто імітаційний лаг мінус лаг попиту). Протягом цього періоду країна А найактивніше експортуватиме даний (новий) товар в країну В. До цього періоду в країні В реального попиту на товар немає. Після його закінчення фірми країни В самі вироблятимуть даний товар та поставлятимуть його на внутрішній ринок, що призведе до зменшення експорту з країни А [7, с. 74].

    Важливе місце серед альтернативних теорій міжнародної торгівлі посідає концепція життєвого циклу продукту (або продуктового циклу), основні положення якої були розроблені Реймондом Верноном (Raymond Vernon) у 1966 році. Ця теорія безпосередньо базується на концепції імітаційного лага в тій частині, яка стосується аналізу запізнення передачі (дифузії) нових технологій у міжнародних масштабах [7, с. 75].

    Теорія  продуктового циклу розглядає взаємозв'язок між життєвим циклом типового нового продукту та міжнародної торгівлі. Треба відзначити, що дослідження Вернона стали своєрідною відповіддю на результати емпіричних перевірок теорії Хекшера-Оліна на прикладі США. В центрі аналізу Вернона перебуває продукт промислового виробництва, який уперше з'являється в США. На його думку, типовий новий американський продукт має дві основні характеристики:

    1) він призначається для задоволення  потреб населення з високими  доходами, оскільки порівняно з  іншими країнами США характеризуються вищим рівнем добробуту;

    2) припускається, що застосування  нового продукту дозволяє зберігати ресурс праці, тоді як його виробництво є порівняно капіталомістким. Таке припущення було зроблено, тому що на час дослідження Вернона США вважалися країною з відносним дефіцитом праці як фактора виробництва.

    Традиційно  припускається, що товар проходить  через чотири стадії життєвого циклу. Кожна стадія життєвого циклу товару відповідає етапу міжнародного обміну [7, с. 75].

    Перша стадія не веде до міжнародного обміну: товар виробляється та споживається в країні, де був винайдений. Це пояснюється тим, що якісні характеристики, обсяги й технології його випуску ще не є сталими, бо фірми лише освоюють виробництво даного товару та ринок, на якому він реалізується. Крім того, країна-виробник має населення з досить високими доходами, щоб купувати новий продукт; її внутрішній ринок більше підходить для випробування нового товару, оскільки його поява відповідає очікуванням споживачів цієї країни. Національне виробництво залежить, насамперед, від внутрішнього попиту, який відображає потенційний обсяг закупівель та настрій споживачів. Таким чином, на стадії появи нового продукту більшість продажів відбувається на внутрішньому ринку.

    На  стадії зростання попит на продукти виникає і в інших розвинутих країнах зі схожими смаками, тобто виникає та зростає експорт із країни-інноватора в інші розвинуті країни. Це пояснюється тим, що товар стабілізується за рівнем технології, його ціна знижується (це пояснюється економією на масштабах виробництва) і виробник намагається розширити свій ринок збуту за рахунок інших розвинутих країн; компанія-інноватор намагається продовжити свою тимчасову монополію, першою освоюючи зарубіжні ринки, оскільки на своїй території ринок уже атакують імітатори.

    Стадія  зрілості продовжує стадію зростання  і характеризується стабілізацією  прибутків. Однак успіх продукту може викликати конкуренцію з боку іноземних виробників, у яких з'являються переваги перед експортерами. По-перше, на продаж товарів всередині країни не поширюються квоти та тарифи; по-друге, знижуються транспортні витрати з доставки продукції від виробника до споживача. Коли тиск з боку конкурентів стає сильнішим, відбувається перехід до стадії спаду [7, с. 76].

    На  стадії спаду країна-інноватор стає імпортером, а розвинуті країни-імітатори - експортерами. Це пояснюється тим, що товар стає звичайним, компанія-винахідннк поступово відмовляється від нього на користь нових товарів, національний попит насичується, а решта попиту задовольняється імпортом, при цьому з'являється новий попит на товари нового покоління; звичайний товар насичується низькокваліфікованою робочою силою, а витрати виробництва грають головну роль на ринку активної конкуренції, тобто фірми змушені досягати мінімального рівня витрат виробництва. З'являється стимул перемістити виробництво даного товару у країни, що розвиваються, де низька вартість праці [7, с. 77].

    Теорія  продуктового циклу дає можливість охарактеризувати динамічний аспект порівняльних переваг, який полягає в тому, що протягом життєвого циклу продукту відбувається послідовна зміна його постачальників на світовий ринок.

    Більшість теорій розглядають міжнародну торгівлю з точки зору пропозиції, яка визначає порівняльні переваги країни. Проте  шведський економіст Стефан Ліндер (Stefan Linder) в 1961 році спробував пояснити причини міжнародної торгівлі з точки зору попиту.

    На  його думку, структура експорту країни в основному залежить від попиту в країні-імпортері. Дуже мала кількість товарів виробляється лише на експорт, більшість із них продаються і всередині країни. Для того, щоб експортувати товар, необхідно спочатку наситити внутрішній ринок, орієнтуючись на попит місцевих покупців. Лише тоді, коли товар повністю задовольняє потреби покупців всередині країни, можна розраховувати на його успішний експорт на світовий ринок. Але і за кордоном товар буде успішніше продаватися в тих країнах, де структура попиту однакова, чи хоча б схожа на структуру попиту в країні-експортері. Але попит, згідно з Ліндером, стає реальним лише тоді, коли він підкріплюється високим рівнем доходу. Чим вищий рівень доходу, тим більш якісний товар необхідний покупцеві. Тому чим більше перетинаються структури попиту в країнах-експортері та імпортері, підкріплені високим рівнем доходу, тим вищий рівень торгівлі між ними (рис. 1.1) [9, с. 186].

Рис. 1.1. Попит, що перетинається.

Джерело: Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. Посібник. - К.: Знання, 2008. - 406 c. 

    Як  це показано на рис. 1.1, залежність між рівнем доходу та якістю товарів характеризується прямою Х, нахил якої свідчить про те, що чим вищий рівень доходу, тим більш якісний товар купує споживач.

    Припустимо, існує дві країни – країна I та II. Дохід жителів першої країни знаходиться на проміжку від А (мінімальний дохід) до С (максимальний дохід). При такому доході вони купують товари з рівнем якості, що знаходиться на проміжку від А’ (мінімальна якість) до С’ (максимальна якість). Дохід жителів іншої країни дещо вищий і знаходиться на проміжку від В (мінімальний дохід) до D (максимальний дохід). При такому рівні доходу вони купують товари з рівнем якості, що знаходиться на проміжку від В’ (мінімальна якість) до D’ (максимальна якість).

    Торгівля  між двома країнами буде здійснюватись тими товарами, якість яких знаходиться на проміжку від В’ до С’, де вимоги до якості в першій і другій країні перетинаються. Чим більша кількість людей в обох країнах мають однаковий рівень доходу, тим вищим буде рівень торгівлі [3, с. 406].

    Отже, відповідно до теорії Ліндера, міжнародна торгівля товарами буде більш інтенсивною між країнами зі схожими рівнями доходу порівняно з товарообігом між країнами з різними рівнями доходу.

    Традиційна  теорія міжнародної торгівлі має  справу лише з міжгалузевим обміном, але значна частина світових торговельних потоків припадає на внутрішньогалузеву торгівлю (тобто експорт та імпорт товарів, що належать до однієї й тієї ж товарної групи) [9, с. 188].

    В цілому, її появу та розвиток можна пояснити декількома причинами. По-перше, внутрішньогалузева торгівля зумовлюється диференціацією продуктів, що є наслідком існування різних смаків та уподобань споживачів та намагання виробників зробити свій продукт якомога своєріднішим, так щоб споживачі могли виокремити його з маси подібних. А в кожній країні смаки та уподобання споживачів диференційовані значно більше, ніж національне виробництво.

    По-друге, існування внутрішньогалузевої  торгівлі можна пояснити географічним розташуванням виробництва та споживання, що визначає величину транспортних витрат. Так, у цілій низці випадків імпорт товару можна здійснити при значно менших транспортних видатках, ніж доставити його до споживача з іншого кінця країни. Зрозуміло, що це пояснення стосується держав з великими територіями та товарів, якими торгують у значних обсягах за порівняно низькими цінами.

    Третьою причиною є динамічний ефект масштабу виробництва. Цей чинник тісно пов’язаний з диференціацією продукту. Припустимо, що існує дві модифікації одного й того самого товару, які виробляються фірмами різних країн. Оскільки в кожній країні існує попит на обидві модифікації продукту, то, певна річ, між ними існуватиме обмін. Тобто, попит на товари-модифікації задовольнятиметься частково за рахунок національного виробництва, а частково — за рахунок імпорту. В міру вдосконалення виробництва в обох країнах видатки в розрахунку на одиницю продукції будуть знижуватись, тоді як обсяги виробництва та реалізації зростатимуть.

    Досить  часто внутрішньогалузеву торгівлю пояснюють рівнем агрегування товарної групи (або товарної позиції). Логіка досить проста: що ширшими товарними групами ми оперуємо, характеризуючи структуру міжнародної торгівлі, то вищий рівень внутрішньогалузевого обміну. Так, очевидно, що під категорію “верстати, машини та підйомно-транспортне обладнання” підпадає ширша група товарів (від фрезерних верстатів до підйомних кранів), ніж під категорію “енергетичне обладнання” [9, с. 189].