Сучасний стан навколишнього природного середовища і раціонального природокористування Чернігівської області

     - Принцип стабільності і стійкості  права природокористування забезпечується пріоритетом надання природних об'єктів у безстрокове користування, хоча і є можливість надання об'єктів у короткострокове користування. Безстрокове чи довгострокове природокористування гарантує природокористувачу стабільне задоволення його матеріальних інтересів та сприяє економному господарському використанню природного об'єкта.

     Керуватись  цими загальними принципами для реалізації своїх прав мають не лише екологи  або політики але і кожна людина, адже порушення життя в одному місці, за законом пущеного бумерангу, відкликнеться і на нас, і на інших поколіннях, через рік, через десять, через сто років, тому що все у природі взаємопов'язане, ніщо не існує саме по собі. «Це як у горах, - говорить Акіро Куросава, відомий японський кінорежисер, - маленький камінець, кинутий мандрівником, викликає лавину каміння, під якою гине і сам невдачливий мандрівник».

     До  основних принципів і специфічних  вимог раціонального природокористування  в Чернігівській області можна  віднести :

     · збалансованість природних ресурсів;

     · необхідність обліку взаємного впливу компонентів навколишнього середовища;

     · оптимальне співвідношення між інтенсивним  та екстенсивним використанням території  й природних ресурсів;

     · створення систем природоохоронних територій, які спроможні підтримувати місцевий екологічний баланс. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ. 

     На  природні умови і природні ресурси  Чернігівської області великий  вплив мала і має господарська діяльність. Геоекологічна ситуація в області – оцінюється як кризова, що є наслідком тривалого нераціонального природокористування.

     Під впливом господарської діяльності змінюються природні компоненти ландшафтів : рельєф, грунти, рослинність, тваринний  світ, гідрологічний режим водойм, склад атмосфери, мікрокліматичні  умови тощо.

     Природні  умови і природні ресурси зміннються під впливом різних видів природокористування : агропромислового ( особливо землеробського ), промислового, гірничодобувного, містобудівного, водогосподарського, транспортного, гідротехнічного, лісопромислового, рекреаційного, природоохоронного.

     Чернігівська  область має значні земельні ресурси. Більш як 45 % її грунтів припадає на родючі чорноземи. Її територія відзначається  найбільшою в світі землеробською  освоєністю, що не є екологічно виправданим. Раціональне використання і охорона земельних ресурсів потребує впровадження еколого – ландшафтного землеробства з оптимальним співвідношенням сільськогосподарських угідь ( рілля, луки, пасовища, сади ), а також лісів, водойм, заповідників. Загальна лісистість і заповідність території України недостатні. Господарське значення мають лісові, степові, лучні, болотні, водні, рослинні ресурси, які треба охороняти. Тваринний світ – важливий компонент навколишнього природного середовища, національне багатство держави, джерело духовної та естетичної наснаги і виховання її громадян. Однією з головних вимог раціонального використання і охорони тваринних ресурсів є збереження природних умов існування тварин різних видів та їх популяцій, місць розмноження та шляхів міграції. Особливої уваги потребують рідкісні види рослин і тварин, які занесено до Червоної книги України.

     Проблеми  охорони навколишнього природного середовища (НПС) і раціонального  використання природних ресурсів набувають  першорядного значення, оскільки під  їх безпосереднім впливом формується становище продуктивних сил. Тут особливу роль відіграє скорочення площі сільськогосподарських угідь ( особливо ріллі ), що певною мірою негативно позначається на рівні виробництва сільськогосподарської продукції, особливо у зонах з великою густотою населення і високопродуктивними грунтами.

     В цілому комплексний розвиток усіх напрямів ресурсозбереження дасть змогу  сформувати нову ідеологію господарювання, що базується на економному використанні наявної ресурсної бази, оптимальному співвідношенні первинних і вторинних ресурсів та маловідходному виробничому циклі.

     Дотримання  принципів використання природно –  ресурсного потенціалу пов’язане з  широким впровадженням у практику управління еколого – економічного підходу. Його сукупність полягає в сукупному взаємному розгляді екологічних та економічних процесів і явищ.

     До  основних принципів і специфічних  вимог раціонального природокористування  в Чернігівській області можна  віднести :

     · збалансованість природних ресурсів;

     · необхідність обліку взаємного впливу компонентів навколишнього середовища;

     · оптимальне співвідношення між інтенсивним  та екстенсивним використанням території  й природних ресурсів;

     · створення систем природоохоронних територій, які спроможні підтримувати місцевий екологічний баланс. 
 

     Список  використаної літератури: 

     1. Руденко В. П. Географія природно  – ресурсного потенціалу України.  Київ – Чернівці : К. - М. Академія  – Зелена Буковина, 1999. – ст. 73 – 75, 86, 121 – 123, 131 – 136, 190, 209.

     2. Соціально – економічна географія України : навч. посібник / За ред. Шаблія О. І. – Львів : Світ, 1994 р. – ст. 261 – 265, 275 – 279.

     3. Розміщення продуктивних сил України. Підручник. / За ред. Є.П. Качана. – К. : Вид – во „ Юридична книга ” 2001 р. – ст. 101, 119 – 120

     4. В. П. Руденко. Довідник з географії природно – ресурсного потенціалу України. – К. : Вид – во „ Вища школа ”, 1993 р.

     5. В. П. Руденко. Український природно – ресурсний потенціал – ІІІ част. – Чернівці. – „ Рута ”, 2005 рік.

     6. П. М. Нестеров. Економика природнопользования. – Москва. : Изд – во „ Высшая школа ”, 1984 г.

     7. Економіка та географія природокористування. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Конспект лекцій. – Чернівці. – „ Рута ”, 2005 р., ст. 5 -8, 12 – 18, 26 – 27, 69.

     8.Розміщення продуктивних сил. Підручник. / За ред. Ковалевського. – К., 2003 р., - ст. 66 – 78.

     9.Руденко В. П. Географія природно ресурсного потенціалу України. – Львів : світ, 1993. – ст. 3, 25, 33 – 43.

     10.Про охорону земель. Закон України // Орієнтир. – 2003. - № 29

     11.Про державний контроль за використанням та охороною земель // Орієнтир. – 2003. - № 27

     12.Земельний Кодекс України. – Розділ ІІ, ІІІ, VІІ.