Структура міжнародної торгівлі

Зміст

 

Вступ

I розділ. Структура міжнародної торгівлі

Висновок

II розділ.  Особливості економічного розвитку  Італії

          2.1 Загальна характеристика країни

          2.2 Економічне становище Італії

          2.3 Господарство Італії

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Міжнародна торгівля товарами – це форма МЕВ, яка відображає товарно-грошові відносини купівлі-продажу  між суб’єктами і ґрунтується  на міжнародному поділі праці.

Міжнародна торгівля є  своєрідним проявом світового товарного  ринку. Якщо на національному ринку  рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною  політикою, то на світовому ринку  суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.

Рух національних товарів  між країнами дещо обмежений, а деякі  національні товари взагалі не надходять  у світовий товарообіг. На світовому  товарному ринку обертаються  тільки конкурентоспроможні товари, кращі з національних товарів. Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру, яка може забезпечити просування товарів чи послуг від виробника до споживача в інші країни.

Країна, яка не має зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена нести великі втрати для забезпечення доступу  до зовнішньоекономічної інфраструктури інших держав(для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів).

Стан зовнішньої торгівлі характеризується рядом показників:

• величина загального експорту(імпорту) країни;
• торговельне сальдо країни ;
• величина експорту(імпорту) даного виду продукції;
• торговельне сальдо країни з даного виду продукції.

 

 

 

 

 

 

I розділ. Структура міжнародної торгівлі

Структуру міжнародної торгівлі розглядають у двох ракурсах: як торгівлю окремими групами товарів  і як систему методів організації  реалізації товарів на світовому  ринку.

Структура міжнародної торгівлі за товарними формами.

Із самого початку виникнення торгових відносин найбільшу частку в міжнародному обігу займали  товари-продукти. В міру розвитку міжнародного поділу праці і розгортання НТР  зросла роль експорту та імпорту послуг.

Світовий ринок послуг став важливим сегментом світової торгівлі.

Товари – послуги розподіляються на:

1.    Виробничі послуги:

-    ноу-хау;

-    ліцензії;

-    транспортні послуги;

-    в галузі зв’язку;

-    банківські і  страхові.

2.    Послуги споживчого  характеру:

-    соціально-культурні;

-    освіта;

-    охорона здоров’я;

-    спорт.

Особливе місце в торгівлі послугами займають послуги, що обслуговують інновації, ноу-хау, ліцензії.

З розвитком світового  товарного обігу чітко простежується  тенденція до зниження традиційних  одиничних товарів і поява  нових товарних форм: товар-група, товар-об’єкт, товар-програма.

Товар-група – ця форма  панувала на світовому ринку до початку 80-х років. В цей період відбулося  поширення товарів в 2-х формах.

-    перетворення  товарної маси в товари групового  асортименту;

-    об’єднання товарів  у комплектні поставки.

Найбільшими експортерами комплектного устаткування в цей період були Японія, ФРН та США.

Товар-об’єкт (підприємство) – пов’язаний із створенням великих  підприємств різного призначення, що реалізуються на світовому ринку. Провідний постачальник – США.

Товар-програма пов’язаний з різким зростанням наукомісткості, з проривом у галузі нових ідей і технологій. Цей товар починається  з ідеї, яка в подальшому стикується з необхідною матеріально-речовинною базою, трудовими ресурсами, кредитно-фінансовими можливостями [1].

Структура міжнародної торгівлі за формами і методами передбачає:

1. Традиційна торгівля – це торгівля між суб'єктами за традиційними правилами: "гроші – товар".

2. Торгівля продукцією  в рамках кооперації – це  метод міжнародної торгівлі між  суб’єктами міжнародної кооперації  за трансфертними (пільговими) цінами.

3. Зустрічна торгівля  – це метод міжнародної торгівлі, при якому постачання продукції  супроводжується зустрічною закупівлею  товарів для збалансування експортно-імпортних  операцій:

а) бартер – товарно-обмінні  операції без грошового еквіваленту;

б) кліринг – система  безготівкових розрахунків за товари і послуги на основі зарахування  взаємних вимог і зобов’язань;

в) компенсаційні угоди  – це довгострокові угоди(10-20 років), при яких покупець оплачує вартість товарів постачанням інших товарів  або наданням послуг, а при необхідності різницю доплачує грошима;

г) угода “світч” – передача зобов'язань, угоди з багаторазовим перепродажем товарів;

д) угода “оффсет” – це поєднання обміну товарів та послуг з вкладанням капіталу, який використовується головним чином для підтримки  реалізації товарів на світовому  ринку: для реклами, для покращення упаковки.

4. Біржова торгівля –  це форма міжнародної торгівлі, яка являє собою постійно діючий  оптовий ринок декількох країн,  де продаються сировинні і  продовольчі товари, з визначеними якісними і кількісними характеристиками, в спеціально відведених місця за допомогою голосу, жестів чи комп’ютерної мережі. Торгівля на міжнародних біржах відбувається через фінансових посередників – брокерів, у спеціально відведених місцях, які мають активну торгову зону для укладення угод – яма, кільце. Торгують лише визначеними біржовими товарами:

1) с/г сировина, лісові  товари і продукти їх переробки;

2) промислова сировина (нафта-сирець  і продукти її переробки, кольорові  і чорні метали;

3) фінансові інструменти  (акції, облігації, деривативи).

Товарні біржі бувають:

Спеціалізовані:

• Лондон, Нью-Йорк – кольорові метали.
• Чикаго, Лондон, Вінніпег, Мілан – зерно.
• Нью-Йорк, Чикаго, Ліверпуль, Бомбей – бавовна.
• Нью-Йорк, Лондон, Гамбург, Париж – кофе, какао.

Універсальні:

• Чикаго – зерно, соя, бройлери, срібло, золото.
• Лондон – кофе, какао, цукор, каучук.

5. Міжнародний аукціон  – це спосіб міжнародної торгівлі, коли окремі партії товару  виставляються на огляд і переходять  у власність того покупця, який  запропонував найвигіднішу ціну.

Аукціони бувають: спеціалізовані, універсальні, примусові(реалізується майно різного роду боржників, або  конфіскованого майна).

Найвідоміші у світі міжнародні аукціони знаходяться в Лондоні (антикваріат,коштовності), Нью-Йорку, Калькутті, Монреалі, Амстердамі, Санкт-Петербурзі(хутро), Москві(коні).

6. Міжнародний тендер  – це вид торгівлі, який передбачає  конкурентний відбір зарубіжних  постачальників і підрядників,  шляхом опрацювання пропозицій  і проведення конкурсу для  підписання контракту з тим  із них, хто запропонує найвигідніші  умови. Таким чином, конкурують  між собою виробники і підрядники за право виготовити певний товар чи виконати зазначений об’єм робіт за встановленими параметрами для замовника. В міжнародній практиці переважають тендери на будівництво промислових об’єктів і доріг.

7. Міжнародна виставка  – це вид торгівлі, який передбачає  демонстрацію товарів, високих  технологій, новітніх досягнень  однієї або кількох країн на  території іншої держави з  метою зацікавити суб’єкти МЕВ  підписати протоколи про наміри  співпрацювати, на виставках експонати  не продаються, а виставляються  для огляду.

8. Міжнародна ярмарка  – це вид міжнародної торгівлі, що передбачає виставку зразків  товарів широкого вжитку, у визначеному  місці, протягом обмеженого періоду  і має на меті купівлю-продаж  товарів, укладення торгівельних  угод.

9. Консигнаційна торгівля  – це вид торгівлі, який передбачає  передачу певного товару на продаж за кордон, при цьому власник товару зберігає право власності на товар аж до моменту його фактичної передачі покупцеві і повної оплати вартості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Зовнішня торгівля на сучасному  етапі є надзвичайно динамічною. Це зумовлено в значній мірі розвитком  спеціалізації та кооперації виробництва  в міжнародному масштабі, скасування ряду обмежень у міжнародній торгівлі, високими темпами розвитку нових  індустріальних країн. Панівні позиції  в світовій торгівлі посідають розвинуті  країни, найбільшими експортерами світу  є: США, ФРН, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія.

Зовнішня торгівля на сучасному  етапі перетворилась у важливу  сферу економіку будь-якої крани, зростає її вплив на світовий економічний  розвиток. Незважаючи на загальну тенденцію  до зростання, міжнародна торгівля зазнає значних коливань, що зумовлено економічними, енергетичними кризами, нестачею сировини та іншими проблемами.

Підвищення ролі зовнішньої торгівлі в економіці кожної країни проходять при нестійких міжнародних  торговельних зв’язках. Внаслідок  цього в структурі товарообігу  та в напрямках зовнішньоторговельних  потоків постійно відбуваються зміни.

Сьогодні в міжнародному товаристві суттєво скорочується питома вага сировини і різко підвищується частка готових виробів. В таких  країнах як ФРН та Японія частка готової продукції в експорті становить близько 90%. Але в багатьох країнах, що розвивається, та в країнах  Східної Європи значну частину в  експорті становлять продовольчі та сільськогосподарські продукти, сировина, паливо.

Високими темпами зростає  міжнародна торгівля машинами і обладнанням, продукцією електротехнічної промисловості. В сучасному експорті дедалі більшого значення набуває наукоємна продукція. Це спричинило розширення торгівлі послугами, яка стимулює міжнародну торгівлю товарами.

 

Характерною рисою сучасного  етапу є збільшення частки торгівлі індустріальних країн між собою, на неї припадає понад 70% всієї світової торгівлі. Економічно менш розвинуті країни намагаються посилити свої позиції в світовій торгівлі шляхом її диверсифікації – тобто одночасним розвитком багатьох її напрямків та розширенням асортименту товарів.

Особливості розвитку міжнародної  торгівлі на сучасному етапі:

• Підвищенні темпи зростання міжнародної торгівлі порівняно з темпами росту виробництва.
• Зміни в товарній структурі міжнародної торгівлі на користь готової продукції(особливо наукоємної) та послуг.
• Зростання ролі країн, що розвиваються в міжнародній торгівлі.
• Посилення ролі зовнішньоекономічної політики країн.
• Транснаціоналізація міжнародної торгівлі.
• Посилення ролі науково-технічного прогресу у розвитку міжнародної торгівлі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II розділ. Особливості економічного розвитку Італії

2.1 Загальна характеристика  країни

Офіційна назва - Італійська Республіка (Repubblica Italiana - італ. мова, Italian Republic - анг. мова).

Столиця - Рим (Roma).

Італія - це країна, що розташована  на півдні Європи, оточена морями басейну  Середземного моря .

Окрім того країні належать великі острови Сицилія та Сардинія, Тосканський архіпелаг (7 островів, найбільшим з яких є острів Ельба), Понціанські острови, острови Іск'я, Капрі, Прочіда, острови Еолійського (Ліпарського) архіпелагу, острів Устіка, Еґадські острови, архіпелаг Маддалена, острови Таволара, Молара, л'Асінара, Сант-Антіоко і Сан-П'єтро поблизу  Сардинії, острів Пантеллерія й Пелаґійські  острови в Сицилійському морі, острови Треміті в затоці Ґарґано.