Шенгенський процес

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Января 2012 в 18:31, реферат

Описание работы

Процес обговорення деталей та підписання 19 червня 1990 р. Шенгенської конвенції. Обов’язки та повноваження Шенгенського секретаріату. Запровадження спільної зовнішньої політики та політики безпеки домовленість про запровадження спільної європейської політики в галузі безпеки та оборони. Переговори між Європейським союзом та Україною.

Содержание

Вступ
1.Історичний аспект шенгенської угоди.
2. Сьогодення та майбутнє шенгенського процесу.
3. Україна на шляху спрощення візового режиму з ЄС.
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Шенген процес та його розвиток.doc

— 78.00 Кб (Скачать)

      Зокрема, за словами Бориса Тарасюка, під  час третього раунду переговорів  між Брюсселем і Києвом виникли  значні розбіжності: “Я не буду вдаватися в деталі, бо це делікатне питання переговорів. Скажу лише: українська сторона не погоджувалася з тим, щоб погіршити умови видачі віз для українських громадян”, - зауважив Тарасюк. Міністр також повідомив, що країнам-членам Європейського союзу передано нові пропозиції України з цього питання.

      Але нещодавно в новинах було зазначено, що переговори підходять до кінця  і по всіх проблемних питаннях буде досягнуто згоди.

 

      

Висновки.

      Отже, Шенгенська угода про безвізове переміщення в Європі була підписана в 1985 р. Зараз в зону Шенгена входять 15 держав: Бельгія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Люксембург, Італія, Португалія, Іспанія, Греція, Австрія, Ісландія, Фінляндія, Норвегія, Швеція і Данія.

      10 нових членів Євросоюзу, що  вступили в блок в 2004 р., ратифікували угоду, проте поки не застосували його на практиці. Це Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія, Словенія, Мальта і Кіпр.

      Виходячи із вищевказаного, слід зробити такі висновки, що розширення Шенгенського простору могло б допомогти поліпшити роботу консульських установ країн ЄС в цілому, а також було б легше особам, що подорожують, отримати 1 візу, а мати змогу пересуватись по багатьом країнам.

      Підвищення  чіткості та оперативності процедури  оформлення документів сприяло б зменшенню черг, що принижують гідність людей, що крім іншого є ще й живильним середовищем для різного роду зловживань та хабарництва, у тому числі і з боку працівників зарубіжних дипломатичних представництв.

        Щодо України, то розширення Шенгенської зони призведе до збільшення вартості шенгенських віз для українців до 35-60 євро, ускладнення процедури отримання візи, виключення можливості отримання візи протягом одного дня і появі інших бюрократичних процедур.

 

       Список використаної літератури:

  1. Шенгенська угода від 14.06.1985 р.
  2. Конвенція про застосування Шенгенської угоди від 14 червня 1985 р. між урядами держав економічного Союзу Бенілюкс, Федеративної Республіки Німеччина, про поступове скасування перевірок на спільних кордонах // Україна і Шенген: приватний вимір європейського вибору: Інформ.-аналіт.вид. – К.:  Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України, 2001. – С.24-65
  3. Луць Л.входження сучасної правової системи України у шенгенський правовий простір: загальнотеоретичні  та практичні проблеми // матеріали 8 регіональної науково-практичної конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні ” Львів, 2002р. С.3-7
  4.   Чалий Є. Віза вчить, як на світі жить.// Пік. – 2002.-№8.-с.27
  5. Шенгенское право и свобода передвижения: международно-правовые аспекты глобальной миграции // С.В. Максименко. Одесса-2005, Астропринт, С.192.

Информация о работе Шенгенський процес