Розвиток ринку хліба особливості у порівнянні з іншими країнами

* рахунки-фактури і пакувальні  листи, необхідні для проходження  вантажу через митницю і для  перевірки отриманого вантажу;

* квитанцію експедитора для  заповнення рахунку-фактури постачальника  товару та проведення оплати;

* документи, які може вимагати  митниця в країні призначення:  легалізовані рахунки-фактури; консульські  фактури; декларація про характер  вантажу з обмеженнями, необхідна  перевізникам до того, як вони  приймуть даний вантаж для  транспортування; ветеринарні сертифікати:  посвідчення про перевірку виконання  певних умов контракту.

Інколи можуть вимагатися додаткові  підтверджувальні написи та помітки  на рахунках-фактурах чи відвантажувальних  документах. Звичайно цими питаннями  займаються безпосередньо експедитори.

 

 

 

 

 

 

3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВА  РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ  ПРИ ЕКСПОРТІ І ІМПОРТІ ТОВАРІВ

 

На світову економіку у все  більшому ступеню розповсюджуються всі властивості ринкової економіки  як системи, що самоорганізуються, із слабким регулюванням процесів. У цьому полягає головний системний чинник риски, що впливає на проведення міжнародних розрахунків.

Інший тип рисок фінансової глобалізації пов'язаний з особливостями інформаційних  систем і їх використанням при  проведенні документарних операцій. Сучасна фінансова система будується  навколо інформаційних мережевих  структур. Внаслідок цього ризики такого типу організації стають ризиками фінансової системи.

І, нарешті, головним ризиком в міжнародних  розрахунках є легалізація грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. На сьогоднішній день це найактуальніший  тип рисок в міжнародних розрахунку, який несе фінансова глобалізація [14].

Як правило, всі міжнародні фінансові  операції пов'язані з валютним обміном. Потік товарів і послуг з однієї країни в іншу породжує зустрічні  грошові потоки, гроші різних країн  повинні якось обмінюватися один на одного, виникають проблеми курсів валюти, вибору форми платежу і  конкретних фінансових установ, що здійснюють розрахунки (як правило, банків). Розрахунки часто пов'язані з кредитними і страховими операціями. Особливе питання - співвідношення національних і міжнародних правил розрахунків, тут теж бажаний поступовий перехід  до єдиних міжнародних правил. Тому йде безперервний пошук напрямів поліпшення міжнародних розрахунків. За останні роки вирішальне значення придбало впровадження електронних  технологій в сферу розрахунків, що створює принципово нові можливості їх розвитку.

Важливість розрахунків як сфери  міжнародних фінансів виявляється  і в тому, що в процесі їх вдосконалення  можуть виникати платіжні союзи декількох  держав, об'єднаних єдиною, розробленою  ними, системою міжнародних розрахунків. Такі союзи можуть бути початком або складовою частиною інтеграції економіки і фінансів цих держав, тобто створюють можливості для розвитку фінансової глобалізації.

Найважливішим напрям пом'якшення рис глобалізації може послужити розвиток міжнародної інтеграції ринку страхових послуг.

Фінансова глобалізація виникла як наслідок і складова частина економічної  інтеграції, що інтенсивно розвивалася  протягом другої половини XX сторіччя. Проте багато елементів фінансової глобалізації виникли як результат  розвитку власне фінансової сфери: зростання  вільних грошових капіталів і  їх переміщень між країнами, поява  нових фінансових інструментів, утворення  колективних валют і інше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Міжнародні розрахунки - регулювання платежів на грошові вимоги і зобов'язання, що виникають у зв'язку з економічними, політичними і культурними відносинами між юридичними особами і громадянами різних країн. Міжнародні розрахунки включають, з одного боку, умови і порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені міжнародними документами і звичаями, з іншою - щоденну практичну діяльність банків по їх проведенню.

Діяльність банків у сфері міжнародних  розрахунків, з одного боку, регулюється  національним законодавством, з іншою - визначається практикою, що склалася, яка існує у вигляді встановлених правил і звичаїв або закріплюється  окремими документами.

Від вибору форм і умов розрахунків  залежать швидкість і гарантія отримання  платежу, сума витрат, пов'язаних з проведенням  операцій через банки. Тому зовнішньоторговельні партнери в процесі переговорів  погоджують деталі умов платежу і  потім закріплюють їх в контракті.

Відповідно до практики, що склалася, в даний час застосовуються наступні основні форми міжнародних розрахунків: документарний акредитив, інкасо, банківський  переказ, відкритий рахунок, аванс. Крім того, здійснюються розрахунки з  використанням векселів, чеків і  кредитних карток.

На вибір форм міжнародних розрахунків  впливає ряд чинників:

1) вид товару, що є об'єктом  зовнішньоторговельної операції (форми  розрахунків відрізняються при  постачаннях машин і устаткування  або, наприклад, продовольства);

2) наявність кредитної угоди;

3) платоспроможність і репутація  контрагентів по зовнішньоекономічних  операціях, що визначає характер  компромісу між ними;

4) рівень попиту і пропозиції  на даний товар на світових  ринках.

Форми міжнародних розрахунків, які  розроблені міжнародною практикою  є свого роду захисними методами від валютних ризиків і відрізняються один від одного механізмом, ступенем гарантованості і формою участі в розрахунках банків. Тому необхідно вибрати таку форму розрахунку, яка незалежно від економічної і політичної стабільності країни-контрагента давала б можливість захистити інтереси як експортера так і імпортера.

Кожній формі міжнародних розрахунків  властиві свої переваги і недоліки. Так, наприклад, авансовий платіж дуже привабливий для експортера, тому що він одержує гроші відразу  ж, іноді навіть до виробництва товарів, тоді як імпортер для того, щоб використовувати  авансовий платіж повинен знайти зайві гроші і відвернути їх з  обороту. Відкритий рахунок, в свою чергу не вимагає від імпортера  відвернення грошей з обороту, тому як дає можливість розрахуватися  з постачальником через деякий час  після реалізації товарів. Акредитивна  і інкасова форма розрахунків  не мають таких недоліків (є надійнішими), але проводяться за участю банківських  установ, що приводить до значного дорожчання таких форм розрахунків.

У даній роботі була розкрита суть міжнародних розрахунків, розглянуті вживані в даний час основні  форми міжнародних розрахунків (акредитив, інкасо, банківський переказ, відкритий  рахунок, аванс, а так само розрахунки з використанням векселів, чеків  і кредитних карток), механізм їх здійснення і чинники що впливають  на вибір тієї або іншої форми  розрахунків. Економічні, політичні, культурні  зв'язки між країнами породжують грошові  вимоги і зобов'язання, платежі по яких підлягають регулюванню. З цією метою застосовуються різні форми  міжнародних розрахунків. Вибір  форми розрахунків визначається поряд чинників. Деякі форми розрахунків  вигідніші експортеру, інші імпортеру.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Декрет  Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” під 19 лютого 1993року №15 - 93, відповідно до пункту 1 ст.3;
2. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 7.12.2000р. №2121-III // Нормативні і законодавчі акти з банківської діяльності - 2004. - №3;
3. Інструкція “Про порядок здійснення, контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136;
4. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22;
5. Постанова Кабінету Міністрів України і НБУ від 21.06.1995 р. №444 “Про типові умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типових формах захисних попереджень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті”;
6. Международные правила расчетов. Сборник нормативных актов. - К., 1993;
7. “Уніфіковані правила з інкасо” у редакції 1995 року, публікація №522;
8. “Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів" у редакції 1993 року, публікація МТП №500;
9. Указ Президента України №566/94 від 04.10 94р. “Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб’єкти підприємницької діяльності України”;
10. Цивільний кодекс України, глава 74 “Розрахунки", ст.1087, 1088 у редакції від 16 січня 2003 року;
11. Бровков С.М., Руденко Л.В. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі: світовий досвід і українська практика. - К.: Агентство "Україна", 2001. - 380 с.;
12. Васенко В.К. Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності. - К.: “Центр навчальної літератури”, 2004. - 216с.;
13. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. - К.: Т-во „Знання”, КОО, - 2000р. - 243с.;
14. Загородній А.Г., Вознюк Г.М. Фінансовий словник. - 3-тє вид., вип. та допов. - К.: Т-во „Знання" КОО. - 2000р. - 588с.
15. Івасів Б.С. Міжнародні розрахунки. - Т.: Карт-бланш, 2004. - 223с.;
16. Коцовська Р., Ричаківська В., Грудзевич Г., Вознюк М. Операції комерційних банків. - Львів: ЛБІ НБУ, 2001. - 516 с.
17. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Навч. посібник. - Полтава: РВИ ПКІ, 1999. - 235с.;
18. Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові валютні операції. - К: ЦУЛ, 2003. - 616 с.;
19. Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції. - К.: КНЕУ, 2002. - 392 с.;
20. Антонова О. Використання різних форм міжнародних розрахунків при здійсненні експортно-імпортних операцій // Економіст. - 2005р. - №7. - с.82-85;
21. Бондаренко С.І. Використання акредитива за зовнішньоекономічними операціями // Банківська справа. - 2004р. - № 3. - с.114-118;
22. Лисенко Ю. Акредитиви: практика застосування у зовнішньоекономічних операціях // Вісник НБУ. - 2003р. - №1. - с.18-23;
23. Лисюк С. Акредитивна форма розрахунків за експортно-імпортними операціями та перспективи її розвитку в Україні // Вісник НБУ. - 2003р. - №5. - с.42 - 47;
24. Озель Д. Акредитив у сучасній практиці господарювання // Банківська справа. - 2005р. - №3. - с.76 - 80;
25. http://www.bank.gov.ua;
26. http://www.expobank.ua.