Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Января 2012 в 01:54, контрольная работа
Термін "економічна інтеграція" виник в 30-і роки ХХ ст. у працях німецьких і шведських економістів, однак і сьогодні існує декілька десятків його визначення.
Міжнародна інтеграція - це економічна категорія, яка означає об’єктивну закономірність розширення взаємодії країн у глобальному масштабі на основі єдності цілей і інтересів внаслідок інтернаціоналізації господарського життя, розвитку системи міжнародного поділу праці і політичної взаємодії.
Під міжнародною економічною інтеграцією розуміється висока ступінь інтернаціоналізації виробництва на основі розвитку глибоких стійких взаємозв’язків і розподілу праці між національними господарствами, що веде до поступового зрощування відтворювальних структур ряду країн.
Регіональні аспекти інтеграційних процесів у сучасному світі
Сутність та основні ознаки міжнародної регіональної інтеграції
Передумови і переваги регіональної інтеграції
Основні форми регіональної економічної інтеграції
Задача
Валютний союз - створення єдиної регіональної валютної системи, включаючи створення єдиного центрального банку, введення єдиної валюти. Забезпечується узгодження і становлення єдиної валютно-кредитної політики тощо.
Повна економічна і політична інтеграція. В цьому випадку мова йде про перетворення єдиного ринкового простору в цілісне економічне і політичне утворення. Це передбачає не просто узгодження, а й проведення уніфікованої, фактично єдиної економічної політики, повну уніфікацію законодавчої бази.
Голландський науковець В. Моллє трактує економічну інтеграцію як "поступове усунення економічних бар’єрів між незалежними державами, в результаті чого господарства цих країн починають функціонувати як єдине ціле. Економічна інтеграція не є ціллю сама по собі, а слугує більш високим цілям, як економічного, так і політичного порядку." До них причисляють добробут, мир, демократію і права людини. Вищою стадією інтеграції В. Моллє називає "повний союз", при якому відбувається повне об’єднання господарств країн-учасниць, в результаті чого вони фактично розпочинають діяти як федерація чи конфедерація.
Перехід від нижчих стадій (форм) інтеграції до більш високої її форми є етап інтеграції. Тривалість етапів визначається цілим комплексом різноманітних чинників як внутрішньоекономічного і зовнішньоекономічного, так і політичного характеру.
Таблиця 1 Окремі інтеграційні економічні об’єднання в основних регіонах світового господарства.
№ | Назва організації | число членів | рік утворення |
1. | Європейський союз (ЄС) (раніше Європейське економічне співтовариство) | 27 | 1992 (1957) |
2. | Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) | 4 | 1960 |
3. | Зона вільної торгівлі в Центральній Європі | 7 | 1992 |
4. | Співдружність Незалежних Держав (СНД) | 11 | 1991 |
5. | Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС) | 10 | 1992 |
6. | Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) | 3 | 1994 |
7. | Форум "Азійсько-Тихоокеанське співробітництво" (АТЕС) | 21 | 1989 |
8. | Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) | 10 | 1967 |
9. | Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК) | 7 | 1985 |
10. | Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ) (раніше Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі - ЛАВТ) | 11 | 1980 (1960) |
11. | Андська група, або Андський пакт | 5 | 1969 |
12. | Карибське співробітництво і Карибський загальний ринок (КАРІКОМ) | 14 | 1973 |
13. | Спільний ринок країн Південного Конусу (МЕРКОСУР) | 4 | 1991 |
14. | Економічне співробітництво держав Західної Африки (ЕКОВАС) | 16 | 1976 |
15. | Загальний ринок Східної і Південної Африки (КОМЕСА) | 20 | 1994 |
16. | Південноафриканське співтовариство розвитку (САДК) | 11 | 1992 |
17. | Митний і економічний союз Центральної Африки (ЮДЕАК) | 6 | 1966 |
18. | Рада арабської економічної єдності (РАЕЄ) | 12 | 1964 |
19. | Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) | 6 | 1981 |
2
Задача
Завдання:
Українське фермерське господарство вирощує насіння соняшника та молоко, для чого максимально може використовувати 400 годин праці та 600 га землі. Виробництво 1 тони насіння соняшника потребує 10 годин праці та 5 га землі. Виробництво 1 тони молока потребує 4 години праці та 8 га землі.
Розв’язання:
земля – ;
земля – .
Аналізуючи
отримані результати, можна зробити
висновок: що для виробництва насіння
соняшника більш інтенсивно використовується
фактор виробництва «праця», а для виробництва
молока – фактор виробництва «земля».
земля – ;
земля – .
Розрахуємо загальні витрати:
Розраховані витрати факторів виробництва даного об’єму насіння соняшника і молока значно перевищують їх максимальне значення, доступне для використання. Отже, фермер не в змозі виробити 50 тон молока та 90 тон соняшника.
Список літератури
Информация о работе Регіональні аспекти інтеграційних процесів у сучасному світі