Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та шляхи їх вирішення

      МІНІСТЕРСТО ОСВІТИ УКРАЇНИ

      ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСІВ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ФІНАНСІВ І МІЖДУНАРОДНОЇ  ТОРГІВЛІ

      (ХІФ  УДУФМТ) 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
 

з дисципліни:   Міжнародні фінанси 

Тема  роботи:   Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та шляхи їх вирішення 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                             Виконала: студентка

        групи 31ф

Сарматицька Н. 

Перевірила: Пєнська І.А. 
 
 
 
 
 

Харків 2012

 

       ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ  ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНУ ТА ШЛЯХИ  ЇХ ВИРІШЕННЯ 

      У ринковій економіці інвестиції відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку національного виробництва. Завдяки їм відбувається технічне переоснащення підприємств, удосконалюється продукція, здійснюється науково-дослідна робота – на рівні підприємства, на рівні держави – поліпшується її інвестиційний клімат, підвищуються показники конкурентоспроможності економіки в цілому.

      Надходження прямих іноземних інвестицій сприяє поліпшенню стану і результативності національного господарства, залученню  інноваційних технологій, створенню  нових робочих місць, налагодженню економічних зв’язків між господарюючими суб’єктами, нарощуванню експортного потенціалу тощо.

      Тому  сьогодні питання залучення іноземних  інвестиційних ресурсів у економіку  України є надзвичайно актуальним, адже саме вони сприяють входженню в систему світового економічного господарства та формуванню власної ринкової інфраструктури.

      Інвестування  – це довгострокове вкладання  наявних коштів з метою одержання  вигоди в майбутньому. Постає питання, що краще: інвестувати наявні економічні ресурси чи все ж таки використати їх сьогодні. Зрозуміло, що очікувані вигоди в майбутньому мають бути значними, оскільки вони мають компенсувати інвесторові, по-перше відстрочку задоволення поточних потреб за допомогою цих економічних ресурсів, а по-друге, – ризик втрати вкладених ресурсів [5, с. 33].

      Інвестиції  в економіку України завжди мали місце, однак, можливо, не в бажаному обсязі. Як свідчить інформація, наведена в табл. 1, інвестиції мали номінальне зростання до 2008 р. включно, у 2009 р. відбулося різке скорочення, що було спричинено світовою фінансовою кризою та її наслідками. Динаміка інвестицій є нестабільною величиною, прив’язаною до загальної макроекономічної ситуації в країні. 

      Таблиця 1

Динаміка  інвестиційної активності в Україні, у фактичних цінах, млн. грн.[3]

Показник	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Усього	111174	148972	222679	272074	192878	189061
У тому числі: інвестиції у  власний капітал	93096	125254	188486	233081	151777	150667
капітальний ремонт	11533	15966	23645	27491	18966	18352
Інвестиції  у нематеріальні активи	3040	4584	6389	6367	5893	6985

 

      На  динаміку інвестиційної діяльності в Україні негативно впливає нестабільність законодавчої бази. Вітчизняна законодавча база має принаймні два основних недоліки: по-перше, нестабільність і ненадійність, по-друге, відсутність комплексності й наявність суперечностей у законодавчих актах. Нестабільність зумовлює неможливість спрогнозувати виробничо-господарську й фінансову діяльність об’єктів інвестування, тому стабільна нормативна база для іноземного інвестора є дуже важливою.

      Суттєвою перешкодою на шляху активізації інвестиційної діяльності є нерозвинутість механізму управління ризиками – їх мінімізація, страхування, хеджування, перерозподіл. На ступінь комерційного ризику впливають наступні фактори: попит на продукт, платоспроможність покупців, поведінка конкурентів, можливість вивезення своєї продукції з України в інші держави. За оцінками провідних спеціалістів Європи, підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80%. Саме він зумовлює незначний потік прямих інвестицій [7, с. 4].

      Специфічною економічною проблемою інвестування за кордон є ризик, пов'язаний з коливанням курсів валют, регулятивною структурою ї бізнес-кліматом у країні. У цьому аспекті Україна програє країнам Західної Європи, США, Канаді, меншою мірою – країнам Центральної Європи.

      Ще  одним чинником, який негативно впливає на інвестиційну діяльність є відсутність бажання вітчизняних інвесторів вкладати гроші у власну економіку, що є важливим індикатором для іноземних інвесторів. Така ситуація породжує дефіцит довгострокових фінансових ресурсів в економіці, без яких неможлива реалізація серйозних інвестиційних проектів.

      Розглянемо  тепер структуру інвестицій за видами економічної діяльності (табл. 2). 

      Таблиця 2

Динаміка  інвестицій у власний капітал  за видами економічної діяльності, освоєно (використано) у млн. грн. [3]

Види  економічної діяльності	2005 р.	2006 р.	2005 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Усього	93096	125254	188486	233081	151777	150667	93096
Сільське  господарство, мисливство, лісове господарство	224,0	309,6	404,3	557,3	813,3	871,4	838,7
Рибальство, рибництво	2,1	0,5	0,5	0,5	5,3	5,2	13,8
Промисловість	3867,1	5169,2	6111,1	8004,1	8052,6	9021,9	14034,3
добувна	172,8	330,3	431,6	1052,7	1070,3	1128,1	1193,0
переробна	3651,9	4769,6	5547,5	6813,0	6855,7	7740,8	12488,0
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	42,4	69,3	132,0	138,4	126,6	153,0	353,3
Будівництво	275,3	512,8	839,8	1631,8	1936,6	2212,9	2340,6
Торгівля	1657,5	1956,1	2625,7	3072,1	3687,0	4224,6	4797,1
Діяльність  готелів та ресторанів	261,8	267,5	374,0	428,3	413,0	428,5	450,2
Діяльність  транспорту та зв’язку	657,0	804,4	980,3	1274,4	1411,1	1506,3	1706,8
Фінансова діяльність	694,3	1146,2	2516,1	4869,1	7154,7	8968,4	15110,5
Операції  з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг	674,3	1056,1	1768,6	2669,3	3613,8	4065,0	4788,2
Державне  управління	-	-	-	0,2	0,5	0,5	0,5
Освіта	18,6	34,1	36,7	18,1	13,4	13,8	8,8
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	163,5	170,2	178,9	190,4	123,5	120,8	132,1
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	163,4	197,1	209,9	285,8	454,3	526,4	584,3

 

      Як  видно з даних табл. 2, найбільше  інвестицій надходило до таких галузей, як промисловість, операції з нерухомістю, діяльність транспорту та зв’язку, торгівля.

      Що  ж стосується структури іноземних  інвесторів в Україні, то вона є далеко не оптимальною та зовсім не відповідає структурі інвесторів, які діють  у розвинутих країнах. Переважна  маса іноземних інвесторів в Україні просто намагається поліпшити свій фінансовий стан за рахунок операцій на українському ринку. За своїм якісним складом лише 15% закордонних фірм, які розгортають свою діяльність на території країни, можуть розглядатися як надійні партнери. Обережність же західних партнерів щодо великих інвестицій пояснюється відсутністю надійних гарантій їх захисту. Насамперед, інвесторів в Україні цікавлять сировина, продукти хімічної промисловості, невикористані відходи та вторинні ресурси [1, с. 197].

      Загалом, у 2011 р. прямі іноземні інвестиції в  Україну надійшли із 119 країн світу. Вже кілька років поспіль лідерами прямого іноземного інвестування в  українську економіку залишаються 10 промислово розвинутих країн, які  є постачальниками більше 83% загального обсягу прямих інвестицій в економіку України. Географічна структура іноземних інвестицій свідчить про наявність серед головних інвесторів – Кіпру та Віргінських островів – офшорних зон, з яких не стільки надходять дійсно іноземні інвестиції, скільки повертається нелегально «виведений» український капітал.

      Отже, основними країнами-донорами прямих іноземних інвестицій для України  є Російська Федерація, Сполучені  Штати Америки та країни Європейського  союзу (рис. 1) [3]. 

      

      Рис. 1. Структура прямих іноземних інвестицій в економіку України за основними країнами-інвесторами  

      Залучення іноземних інвестиційних ресурсів до економіки України має як позитивний, так і негативний вплив на її розвиток. Аналіз соціально-економічних досягнень окремих зарубіжних країн дав змогу обґрунтувати переваги та недоліки залучення й функціонування іноземного капіталу (рис. 2).

      Рис. 2. Переваги та недоліки залучення іноземного капіталу в економіку.  

      На  активність інвестиційної діяльності в країні впливає її інвестиційний клімат, інвестиційна привабливість. Чим вища в рейтингу інвестиційна привабливість країни чи об’єкта інвестування, тим швидше та у значних обсягах будуть надходити інвестицій. Таким чином, можна стверджувати, що інвестиційний клімат та інвестиційна діяльність у країні тісно пов’язані між собою. На стан інвестиційного клімату в країні впливає безліч факторів, однак формування сприятливого інвестиційного клімату є визначальним завданням державної політики у сфері інвестиційної діяльності.

      Оцінювання  інвестиційного клімату коливається  в межах від сприятливого до несприятливого. Сприятливим вважається інвестиційний клімат, що сприяє активній інвестиційній діяльності, яка стимулює прибутки капіталу. Несприятливий інвестиційний клімат підвищує ризик для інвесторів, що призводить до відтоку капіталу та затухання інвестиційної діяльності. Ефективність інвестиційної політики вимірюється зміною інвестиційного клімату в більш сприятливий бік і приводить до активізації інвестиційної діяльності. У свою чергу, сприятливий інвестиційний клімат впливає на інвестиційну політику в бік її подальшого вдосконалення [2, c. 146].

      Для оцінювання сучасного інвестиційного клімату в Україні звернемо увагу на міжнародні рейтинги ведення бізнесу та конкурентоспроможності, які відображають загальносвітові тенденції та порівнюють розвиток певної економіки країни із загальносвітовими тенденціями та з іншими економіками за основними показниками (табл. 3). 

Таблиця 3

Міжнародні  рейтинги: їх суть та місце України [4]

Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Пояснення
Корупційний індекс організації (Transparency International)	99 позиція зі 163	118 позиція зі 180	134 позиція зі 180	146 позиція зі 180	134 позиція зі 182	Індекс корупційності
Рейтинг ведення бізнесу (The Doing Business)	124 позиція зі 155	118 позиція зі 179	139 позиція зі 178	145 позиція зі 181	142 позиція зі 183	Рейтинг ведення  бізнесу (лег- кість відкриття  компанії, ліцен-зування, найму працівників, реєстрація власності, отриман- ня кредиту, захист інтересів інвесторів)
Рейтинг конкурентоспро- можності (World Competitiveness Yearbook)	46 позиція з 55	46 позиція з 55	54 позиція з 55	54 позиція з 56	57 позиція з  58	Дослідження конкурентоспро- можності (стан економіки, ефективність уряду, ефективність бізнесу та стан інфраструктури)
Індекс  економічної свободи (Heritage Foundation)	99 позиція зі 157	125 позиція зі 161	133 позиція зі 157	162 позиція зі 179	163 позиція зі 179	Визначення  рівня свободи еко- номіки (ділова, торгова, фінан- сова, грошово-кредитна, інвес- тиційна, фінансова, трудова свобода, свобода  від уряду, від корупції, захищеність  прав вла- сності)
Індекс  глобальної конкурентос- проможності економіки (World Economic Forum)	69 позиція зі 125	73 позиція зі 131	73 позиція зі 131	82 позиція зі 133	89 позиція зі 139	Оцінка конкурентоспроможності (якість інституцій, інфраструкту- ра, макроекономічна  стабіль- ність, розвинутість фінансового ринку)