Підготовка зовнішньоторговельної угоди з імпорту медичного обладнання

 

В країнах, де впроваджено  медичне страхування контроль над  імпортом медичного обладнання встановлює держава. Іноземні виробники співпрацюють з державними установами. В Україні імпортом займаються приватні фірми.

Ринок медичного  діагностичного обладнання остаточно  ще не сформувався. Необхідно розробити механізм забезпечення державних медичних закладів сучасним діагностичним і лікувальним обладнанням.

 

 

 

2. Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди

 

2.1 Законодавча  база

 

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства, як зазначається у ст. 25 Закону України "Про підприємства в Україні", є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України. Чільне місце серед цих законів посідає Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р., який визначає зовнішньоекономічну діяльність як діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудовану на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Державне регулювання  зовнішньоекономічної діяльності здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів  України, Національний банк України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі, Державна митна служба України відповідно до їхньої компетенції, визначеної ст. 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а також органи місцевого самоврядування, компетенція яких у галузі зовнішньоекономічної діяльності визначена ст. 10 зазначеного Закону та ст. 35 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 р[1].

Однією з  форм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є встановлення режиму здійснення валютних операцій на території України. Такий режим встановлений Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. № 15-93, яким водночас визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства[3].

Наступною формою є митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, яке здійснюється згідно із Законом України "Про зовнішньоекономічну  діяльність", Митним кодексом України, 
прийнятим Верховною Радою України 12 грудня 1991 р. і Декретом Кабінету Міністрів України "Про єдиний митний тариф України" від 11 січня 1993 p. № 4-93.

Ліцензування  та квотування експорту та імпорту  як форми державного регулювання  зовнішньоекономічної діяльності запроваджуються  Україною самостійно у випадках, передбачених ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Відповідно до зазначеної статті в Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:

• генеральна ліцензія - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування цього товару (товарів);
• разова (індивідуальна) ліцензія - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший ніж необхідний для здійснення експортної (імпортної) операції;
• відкрита (індивідуальна) ліцензія - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Окрім Закону України "Про  зовнішньоекономічну діяльність" існують ще й такі нормативно-правові  акти:

• Цивільний кодекс України;

• Закон України "Про порядок  здійснення розрахунків в іноземній  валюті" від 23.09.94;

• Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"» від 07.05.96;

• Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у  зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.95;

• Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93; Указ Президента України "Про індикативні ціни на товари при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України експортно-імпортних операцій" від 18.11.94; Указ Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 04.10.94; Указ Президента України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, які укладають суб'єкти підприємницької діяльності України" від 04.11.94;

• Указ Президента України "Про  регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності" від 27.01.95;

• Указ Президента України "Про  додаткові заходи щодо регулювання  бартерних (товарообмінних) операцій у  сфері зовнішньоекономічної діяльності" від 26.07.95;

• Постанова Кабінету Міністрів і Національного банку  України "Про типові платіжні умови  зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21.06.95;

• Положення про форму  зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Затверджене наказом МЗЕЗторгу України від 05.10.95 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.10.95 за № 367/903).

• Порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів. Затверджений наказом Міністерства економіки України від 29.06.2000 № 136 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.07.2000 за № 420/4641).

 

2.2 Нормативно-правові  умови здійснення даного проекту.

 

Правовідносини  у сфері охорони здоров’я регламентуються  і регулюються досить великою законодавчою базою, а саме: Конституцією України, Основами законодавства України про охорону здоров’я, Указами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України, нормативними наказами Міністерства охорони здоров’я України, які реєструються в Міністерстві юстиції України, а також національними і державними, комплексними і цільовими програмами з актуальних проблем охорони здоров’я.

Основними нормативно-правовими  актами, що регулюють обіг медичного обладнання є: 

постанова Кабінету Міністрів  України від 09.11.2004 р. № 1497 «Про затвердження Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення»; 

постанова Кабінету Міністрів  України від 11.06.2008 р. № 536 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів»; 

постанова Кабінету Міністрів  України від 17.03.2010 р. № 275 «Про деякі питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів»;  

наказ Державної інспекції з  контролю якості лікарських засобів  МОЗ України від 06.05.2010 р. № 51 «Про затвердження Переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні»; 

наказ Державної інспекції з  контролю якості лікарських засобів  МОЗ України від 14.05.2010 р. № 56 «Про затвердження Правил проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення і Типового положення про комісію з питань етики»; 

наказ Державної інспекції  з контролю якості лікарських засобів  МОЗ України від 16.06.2010 р. № 112 «Про затвердження Порядку ввезення на митну територію України незареєстрованих медичних виробів»; 

наказ Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України від 12.08.2010 р. №251 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення»;  

ДСТУ ISO 13485:2005 «Вироби  медичні. Системи управління якістю. Вимоги щодо регулювання».

 

 

 

 

 

3. Зовнішньоекономічний  контракт з імпорту медичного обладнання

 

Договір №__203__

м. Київ «_03_» _квітня__ 2013 р.

ВАТ «Медтех», в  особі голови правління Слободян Миколи Сергійовича, що діє на підставі Статуту іменований далі «Постачальник», з одного боку, та  ВАТ «ПромоПлюс», надалі «Покупець», в особі головного лікаря Вебер Андрія Федоровича., діючого на підставі Статуту з другого боку, уклали даний Договір про наступне:

1. Предмет договору.

Продавець продав, а Покупець купив на умовах  СІР-Київ в редакції ІНКОТЕРМС 2010 року обладнання для терапії в кількості 12 шт. загальною вартістю 9,600(дев’ять тисяч шісот) євро.

Умови СІР передбачають, що Продавець оплачує фрахт за транспортування товару автомобільним  транспортом до місця призначення. Ризик загибелі або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, викликані подіями, які відбулися після доставки товару Перевізником Одержувачеві, переходять від Продавця до Покупця після фактичної передачі товару Перевізником на зберігання Покупцеві.

Додатково Продавець  забезпечує страхування вантажу  для усунення рисок Покупця, пов'язаних із загибеллю або пошкодженням товару при транспортуванні, а також  здійснює очищення товару від експортних зборів і мит.

2. Термін та  умови поставки.

Ціни на товари, вказані в специфікації, встановлюються в євро і розуміються СИП м. Київ в  редакції ІНКОТЕРМС 2000 року.

Ціни на товар, вказані в інвойсі, який є невід’ємною  частиною контракту. Загальна сума даної  поставки включає вартість тари, упаковки, маркування, транспортування.

3. Гарантії якості.

Товари повинні  бути поставлені у міру їх виготовлення, остання частина максимально  протягом 2-х тижнів після отримання  авансу. Датою постачання вважається дата відвантаження з складу  виробника  і  передачі товару Перевізникові,  вказана  в  товарно-транспортній накладній. Дострокове постачання вирішується.

4. Вартість договору.

4.1. Очікувана вартість договору може бути змінено Покупцем, в залежності від реального фінансування видатків.

5. Ціна товару.

5.1. Покупець оплачує поставлений товар за ціною, яка вказана у специфікації, яка додається до цього договору, і є його невід'ємною частиною. Після узгодження цін на товар з підстав, передбачених даним договором, Покупець оплачує поставлений товар за погодженими цінами між сторонами.

5.2. Ціна на  товар протягом усього терміну  дії договору є незмінною, тобто  такою, що зафіксована у специфікації, окрім випадку зміни істотних умов, що впливають на ціну товару. Ціни підлягають коригуванню виключно за умов зазначених у пунктах 5.3. та 5.4. і тільки після попереднього узгодження між Сторонами договору в дотримання умов цього договору.

5.3. Істотними  умовами, що впливають на ціну  товару може бути ріст курсу  іноземної валюти, за яку закуповується  товар по відношенню до української валюти – гривні. За умови, що такий товар не був закуплений за дії попереднього курсу іноземної валюти.

5.4. Зміна ціни  за одиницю товару також допускається  за умови загальноукраїнської  тенденції зростання ціни через  інфляційні процеси на кожний конкретний препарат з перерахованих у специфікації до цього договору. Умовою застосування даного підпункту є представлення довідки виданої Торгово-промисловою платою у Київській області.

5.5. Зміна ціни  на товар Постачальником без  попереднього погодження з Покупцем є підставою для розірвання договору Покупцем в односторонньому порядку.

5.6. До ціни  товару не включається сплата  податків і зборів, ціна зворотної  тари, вартість страхування, транспортування, оплату за отримання ліцензії, інші витрати понесені Постачальником у зв'язку з доставкою товару до складу Покупця.

6. Порядок та  умови розрахунків.

6.1. Розрахунки  за поставлений товар здійснюються  шляхом банківського переказу коштів без попередньої передоплати.

6.2. Оплата за  даним договором на підставі  п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України передбачає відстрочку платежу на 30 календарних днів за ціною, вказаною в специфікації до цього договору, що є його невід’ємною частиною.

6.3 У разі  затримки бюджетного фінансування  розрахунок за поставлений товар  здійснюється протягом 5 банківських  днів з дня отримання Покупцем  бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

7. Приймання  по кількості та якості.

7.1. Покупець  приймає товар та виставляє  претензії Постачальнику відносно  кількості та якості, керуючись відповідними нормативними актами України.

7.2. У випадку  виявлення бою, недостачі, дефектів, Покупець зобов'язаний повідомити про це Постачальника не пізніше 48 годин після приймання товару з наступним оформленням претензії в 3-денний строк.

7.3. Якщо товар,  що постачається виявиться дефективним,  робиться його заміна за рахунок Постачальника протягом 3-ох днів з моменту отримання претензії.

8. Відповідальність  сторін.

8.1. Відповідальність  Постачальника розповсюджується  як по умовах даного договору  і по специфікації, так і у  випадку, якщо Постачальник не  в змозі виконати прийняті на себе зобов'язання по термінам, кількості поставки і якості товару, він зобов'язаний про це повідомити Покупця в термін не пізніше, як за 48 годин від моменту, коли наступили ці обставини.