Підготовка та вступ Чеської Республіки до НАТО

Їх  головними аргументами на користь  вступу Чехії до НАТО було те, що:

НАТО  є одним з основних гарантів безпеки  і стабільності в Європі, який надає  своїм членам такі важливі гарантії, як “ядерна парасолька” і колективна безпека;

Альянс  не має альтернативи з огляду на пропоновані ним гарантії;

це  єдина організація, здатна до ефективних військових дій;

з огляду на непередбачуваний розвиток міжнародної ситуації, вступ до НАТО є “безпрограшним варіантом”;

НАТО  є єдиною противагою поверненню країн  Центральної і Східної Європи до сфери впливу Росії;

членство  в НАТО вимагатиме менше коштів, ніж вимагали б видатки на самостійну оборону;

НАТО  заснована не лише на спільних економічних  та політичних інтересах, а також  інтересах безпеки, а й на спільних демократичних цінностях західної цивілізації;

вступ до НАТО є складовою частиною європейської інтеграції, важливим кроком до членства в інших європейських організаціях, зокрема в ЄС;

членство  в НАТО зміцнило б демократичні сили в державі;

НАТО  є прикладом організації, яка  не пов’язана стереотипами та яка  усвідомлює своєрідність розвитку кожної держави;

вступ до НАТО стане актом історичної справедливості, відновленням факту приналежності  Чехії до західної цивілізації [2].

Незважаючи  на те, що така аргументація в чеській  пресі явно переважала критичні щодо майбутнього членства ЧР в НАТО матеріали, останні акцентували увагу на найбільш вразливих її місцях, тим  самим змушуючи значну частину громадськості  обережно ставитися до перспективи  вступу країни до Альянсу.

Парадоксальність  ситуації в ЧР посилювалася ще й  тим, що рівень громадської підтримки  вступу країни до НАТО прямо протилежний  підтримці цього кроку чеськими політичними партіями. Переважна  більшість парламентських партій ЧР, у тому числі найбільша опозиційна соціал-демократична партія, так чи інакше виступали за вступ Чехії  до Північноатлантичного Альянсу. Виняток становили лише дві партії крайньо лівого спектру – комуністична і республіканська, які категорично заперечують приєднання ЧР до НАТО [4].

Роз’яснювальна  робота з громадськістю, яка мала проводитися, насамперед, міністерствами закордонних справ і оборони, піддавалась у Чеській Республіці гострій критиці на всіх рівнях –  від політичних партій до Президента. В інтерв’ю чеським журналістам  Президент ЧР В.Гавел висловив думку, що в Чехії мало роз’яснюється  зміст того, чому країна хоче вступити до Альянсу. Він висловив занепокоєння тим, що в Чеській Республіці процент  прихильників вступу до НАТО є значно меншим, ніж у Польщі та Угорщині. Звертаючись до тих, хто недооцінює вступ ЧР до НАТО, В.Гавел наголосив, що їх позиція є надзвичайно недалекоглядною, звинувативши при цьому в бездіяльності  тих, хто розуміє важливість цього  кроку [1].

Із  критикою на свою адресу зіткнувся  міністр закордонних справ ЧР Й.Зелєнєц під час його зустрічі з членами Комісії у закордонних справах сенату парламенту Чехії. Представники опозиційної Соціал-демократичної партії звинуватили міністра в тому, що інформаційна кампанія щодо необхідності вступу в НАТО є слабкою, незважаючи на те, що МЗС для цього було виділено гроші. Водночас депутат урядової Громадянсько-демократичної партії вказав на те, що у школах про НАТО “не знають не лише учні, а й навіть вчителі”. На цю критику Міністр закордонних справ відповів, що сподівається на ширшу підтримку громадськістю вступу до НАТО в майбутньому і порадив деяким політичним партіям (маючи на увазі, насамперед, соціал-демократів) “організувати соціологічне дослідження серед своїх виборців і на основі його результатів зробити висновки для своєї майбутньої діяльності” [10].

Міністр оборони ЧР М.Виборни, відзначивши, що ЗМІ країни в основному показували життєдіяльність збройних сил переважно в негативному плані, заявив, що його відомством розроблений “сценарій” підготовки країни до вступу в НАТО, в якому, крім іншого, окреслено шляхи здобуття підтримки громадськістю цього кроку. Міністр визнав, що і загальнодержавної роз’яснювальної програми не існує, проте цей “сценарій” після обговорення в уряді міг би її певною мірою замінити. Проект документа передбачав по-перше, радикальне поліпшення інформованості громадськості про НАТО; по-друге, більш ефективну взаємодію різних відомств; по-третє, більш розумне і продумане спілкування політиків з представниками ЗМІ. На думку М.Виборного, саме неадекватна поведінка політиків та їх непродумані висловлювання завдали найбільшої шкоди в справі формування громадської думки в питанні вступу Чехії до НАТО (насамперед, це торкалося питань розміщення ядерної зброї та іноземних військ на території країни) [4].

4.Треба зазначити, що тенденція специфічної думки громадян ЧР щодо НАТО збереглася і до наших днів. У дослідженні чеського інституту громадської думки зазначається, що 49 % чехів позитивно ставляться до членства своєї країни в НАТО, а негативно – 26 %. Відповідно, в Угорщині позитивно ставляться до участі в НАТО 61 % населення, а в Польщі – 63 % [4].

Необхідно відзначити, що підготовка Чеської  Республіки та її збройних сил до вступу в НАТО була відображена в новій  організаційно-штатній структурі  центральних органів військового  управління. Так, у складі МО ЧР з’явився відділ по співпраці з НАТО, а в складі фінансового департаменту цього міністерства – відділення фінансового планування у зв’язку з інтеграцією до НАТО. У складі Генерального штату Армії ЧР створено відділення координації закордонної діяльності АЧР, основним завданням якого є організація співпраці зі збройними силами країн-членів НАТО.

Таким чином, проаналізувавши діяльність уряду ЧР у сенсі співпраці  з НАТО, ми, незважаючи на певні проблеми із забезпеченням цього процесу, вважаємо урядову політику ефективною і масштабною, що дає змогу сподіватися  на зменшення проблем у процесі  адаптації Чеської Республіки в  НАТО.

Прага – Чехія, так само, як і Польща та Угорщина, цими днями відзначають 10 років вступу до НАТО. За десятиліття  членства довіра чеських громадян до Північноатлантичного союзу зросла більше, ніж до будь-якої іншої інституції. У 1999 році вступ до НАТО підтримувала лише третина громадян, нині – 76 відсотків  чехів. За останніми даними Центру вивчення громадської думки, найбільше вступ  чехів до НАТО підтримують молоді люди, студенти, підприємці, а проти  виступають переважно члени і  прихильники компартії Чехії  та старші за віком громадяни.

Останні статистичні дані свідчать, що понад 60 відсотків чехів схвалюють закордонну політику, яку проводить уряд владної  коаліції на чолі з партією громадянських  демократів. Ця кількість за останні  два роки зросла на 10 відсотків. Прагматичні  чехи зважили все – і переважила безпека країни. Так вважає, зокрема, Ïржі Пеге, відомий чеський політолог, колишній радник із політичних питань першого чеського президента Вацлава Гавела.  
 
«Гадаю, що вступ Чеської Республіки до НАТО був корисним із кількох причин. По-перше, він допоміг чехам знайти безпечний причал, який виправдав себе упродовж років. Більшість чехів бачить, що цей альянс відрізняється від минулих, як, наприклад, від Варшавського пакту чи двосторонніх договорів, які для чехів закінчились скоріше катастрофою. Тобто, це успіх НАТО, якщо йдеться про захист чеських національних інтересів. По-друге, це модернізація армії, яка під керівництвом НАТО змінилась. Створено професійну армію, яка хоч і мала, та за якістю відповідає стандартам західних армій. І, врешті, те, що багато чехів сприйняли вступ до НАТО як модернізацію політичних і правових інституцій, котрі у свою чергу допомогли Чехії вступити до Європейського Союзу», – сказав чеський політолог Ïржі Пеге. 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Список використаних джерел

1. Butorova Z. Slovennsko pred vol’bonu. Bratislava institut pre verejne otazky. – 1998.
2. Kasik V. NATO Bezpernost pro Evropu. – Praga, 1997.
3. National Defeuse strategy of the Czech Republic. – Prague, 1997.
4. Поточний архів МЗС України за 2001 р. Довідка про зміни в соціально-економічному стані ЧР з часу членства в НАТО.
5. Поточний архів МЗС України за 1999 р. Конституційний закон про безпеку республіки. – К., 1999.
6. Поточний архів МЗС України за 2001 р. політичний лист посольства з питань прийняття концепції розбудови МО ЧР від 3 вересня 2001 р.
7. Politicka scena no Slovensku – januar, 1997. Bratislava: Focus. – 1997.
8. Czech national interests: Contribution to discussion, Prague, 1996.
9. Slovensko 1998 – 1999. Sukrna sprava o stave spolocnosti. – Bratislava, 1999.
10. Tisovic F. Madridsky summit Severoatlantickej aliancie … //Slovenska republika. – 1997. – 11 ju’la.
11. http://www.radiosvoboda.org/content/article/1509604.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і  науки,молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника

Інститут історії,політології та міжнародних відносин

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна науково-дослідна робота

на тему:

« Підготовка та вступ Чеської Республіки до НАТО»

 

 

 

 

Виконала:

ст. гр. МВ-22

Якубовська Надія

Перевірила:

доцент,доктор пол.наук

                                                                                                   Слободян Т.З.

 

 

 

Івано-Франківськ

2013

Висновок

Чехи  задоволені модернізацією армії. Всього за два роки вона перетворилась із громіздкого 200-тисячного угруповання  призовників на мобільний високопрофесійний  підрозділ у цілісній структурі  НАТО. Нині в чеській армії служить  близько 50 тисяч професійних вояків і цивільних фахівців. Модернізовано  летовища, що дало чехам нові робочі місця. Чеське військо здобуло авторитет  діями своїх підрозділів протихімічної  оборони. На цьому наголосив цими днями у Празі і головнокомандувач  Об’єднаного командування з трансформації  НАТО Джеймз Маттіс. 
 
В очах пересічного чеха авторитет армії поліпшив загальну позитивну атмосферу в країні. І, на думку фахівців, вступ Чехії до Північноатлантичного союзу підняв політичну і правову культуру в країні та відкрив чехам двері й до Європейського Союзу.[11]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Забезпечення  вступу Чеської Республіки до НАТО було одним з головних завдань  чеської зовнішньої, а також внутрішньої  політики. З огляду на те, що інтеграція ЧР в Європейський Союз є завданням  на більш віддалену перспективу, а виконання необхідних для цього  умов ускладнюється багатьма об’єктивними і суб’єктивними факторами, вступ  Чехії до НАТО розглядався політичним істеблішментом країни як основне завдання.

Починаючи з 1993 р., мета приєднання до НАТО міцно  зайняла своє місце в зовнішньополітичній стратегії Чеської Республіки, підпорядкувавши собі значну частину внутрішньополітичної діяльності країни, насамперед у сфері оборони і безпеки.[8]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

Вступ

1.Бажання та підготовка  до вступу Чеської Республіки  до НАТО.

2.Вступ Чехії до НАТО.

3. Проблеми Чехії на шляху до НАТО.

4.Сьогоднішнє становище Чехії в складі НАТО.

Висновок

Список використаних джерел