Особливості японської дипломатії

Зміцнення інформаційного чинника в дипломатичній службі Японії розглядається як засіб надання якісніших адміністративних послуг населенню країни. В цілях підвищення рівня знань в суспільстві про зовнішньополітичні питання, а також у відповідь на потреби, що ростуть, з боку населення МЗС Японії з квітня 2001 р. почав практику ознайомлення “за запитом” з наявною службовою документацією. Будь-який японець може звернутися в інформаційний центр міністерства, заповнити спеціальну форму і переглянути на екрані комп'ютера документ, що цікавить його, за умови того, що цей документ не є секретним.

У міністерстві постійно функціонують “Служби надання факсимільній і телефонній інформації про ситуацію, що стосується безпеки японських громадян в конкретних країнах”. У разі виникнення будь-яких інцидентів в цій області інформування населення оперативно здійснюється за допомогою загальнонаціонального телебачення і преси.

Разом з інформаційним чинником в дипломатичній службі Японії важливе місце відводиться психологічним аспектам. Як показує практика, успіх в рішенні питання приходить в тому випадку, якщо в колективі склалася атмосфера “єдиної команди”. У міністерстві прийнято, що співробітники відділу або декількох відділів знаходяться в одній кімнаті, за сусідніми столами. Поряд, лицем до них сидить начальник відділу. З'являється відчуття причетності, відсутні затримки в розгляді окремих аспектів проблеми. Нерідко проводяться ситуаційні ігри, що дозволяють провести  “мозкову атаку” відносно складного питання і виробити варіанти для його вирішення. Подібне колективне розміщення співробітників не завжди звично для європейського мислення, оскільки створює певні обмеження для індивідуалізації роботи. Проте японець знаходить індивідуальне “самовираження” якраз через “соціалізацію”, перш за все, через приналежність до малої соціальної групи (в даному випадку — колектив відділу).

Дані організаційні аспекти зв'язані і з підходами японських службовців безпосередньо до виконання завдань. Досвід роботи з представниками японського МЗС свідчить про те, що вони, як правило, структурують проблеми. Причому роблять це досить професійно. Першим кроком на шляху структуризації є складання певного переліку питань, який дозволяє виділити конкретні аспекти проблеми і виявити взаємозв'язок між ними. Такий перелік питань допомагає і в бесіді з іноземними партнерами. Він часто передається заздалегідь, щоб партнер теж міг відповідним чином підготуватися до бесіди. При цьому питання в більшості випадків формулюються так, щоб на них не могло послідувати однозначної відповіді — “та чи ні”. Вважається бажаним, щоб співбесідник обов'язково в якійсь формі виразив своє відношення до питання, оскільки відповідь, навіть в загальній формі, так чи інакше показуватиме ступінь готовності або зрілості даного аспекту.

Переговори є для співробітників МЗС одній з найважливіших форм реалізації зовнішньополітичних завдань. Основами переговорної тактики для японців вважається визначення балансу інтересів сторін, розстановка пріоритетів у власній позиції, розробка поетапного сценарію їх реалізації.

Висновки

Дипломатична служба Японії почала формуватися достатньо давно — відразу ж після “реставрації МЕЙДЗІ” в 1868 р. Демократичні зміни, що відбулися, припинили ту, що продовжувалася більше двох з половиною століть самоізоляцію Японії від решти світу. Незабаром було створено Міністерство закордонних справ, почали створюватися дипломатичні представництва, перш за все в Західній Європі і Сполучених Штатах Америки. Перша дипломатична місія Японії в Росії з'явилася в 1874 р. Вирішували вони як політичні, так і економічні проблеми міжнародної співпраці країни. Значне місце займали питання зовнішньої торгівлі, видачі віз і ліцензій, ведення нотного листування й інформаційної роботи.

В даний час МЗС Японії вважається однією з найефективніших і елітарних державних структур. Тут особливо враховують історичні традиції. Багато протокольних церемоній, зокрема, за участю імператора, зберігаються в колишньому вигляді вже багато років.                              

Про авторитет МЗС Японії свідчить і той факт, що він став одним з небагатьох міністерств, які піддалися мінімальним змінам в ході великої адміністративної реформи державного апарату, здійсненої 6 січня 2001 року.

Особливості японської дипломатичної служби в сучасній Японії витікають з того соціально-політичного, економічного і духовно-етичного середовища, в якому вона сформувалася. Обмеженість території і висока щільність населення в перебігу всього історичного розвитку країни вимагали великої уваги в державному управлінні до питань стабільності суспільства, завчасного попередження можливих соціальних конфліктів, прогнозування суспільних процесів.

Список використаних джерел

1. Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної і консульської служби. — К., 1998.

2. Дипломатия зарубежных государств: Учеб. пособ. / Под ред. Т. В. Зоновой. — М., 2004. — 352 с.

3. Діловий протокол та ведення переговорів: Навч. посіб. / В. П. Галушко. — Вінниця: Нова книга, 2002. — 226 с.

4. Илышев А.В. Так создают госэлиту в стране Восходящего со­лнца // Служба кадров. 2001. № 8.

5. Кадзухико Того. 50 лет японской дипломатии. На русском языке. М., 1996.

6.Панов  А.Н.   Дипломатическая   служба  Японии   и   эволюция японо-советских и японо-российских отношений в послевоенный пе­риод 1945-1995 гг. М., 1995.

7.Сэйсё Г.  Синяя книга по внешней политике.  На японском языке. Токио, 2001.

19

[1] Гайко Сэйсё. Синяя книга по внешней политике. На японском языке. Токио, 2001. С. 174.

[2] Див. там же: Гайко Сэйсё. Указ. соч. С. 176.

[3] Див.там же: Гайко Сэйсё. Указ. соч.  С. 175.