Особливості участі Гонконгу в міжнародних інтеграційних об’єднаннях

Іноземні компанії сприяють оперативному надходженню до Гонконгу новітньої  інформації, а також розширюють канали для ділових контактів з різними  регіонами світу, дають можливість краще пізнати кон’юнктуру світового  ринку, тенденції її можливих змін. Крім того, навіть дуже малі підприємства Гонконгу також прагнуть брати участь у міжнародному бізнесі, вони намагаються  підвищувати рівень своїх знань  та здібностей, вчаться мистецтву  управління в іноземних компаній, з тим щоб краще управляти  своїм бізнесом в Азії. Багато ТНК, які функціонують у такому підприємницькому середовищі з міжнародним характером, почувають себе тут як вдома.

Відомі економічні інституції світу  визначають Гонконг як один з найбільш конкурентоспроможних ділових осередків  світу. Цей загальний висновок підтверджують  такі дослідження, як “Глобальна доповідь про світову конкурентоспроможність” (Global Competitiveness Ranking) Гарвардського Інституту  з питань вивчення міжнародного розвитку, “Доповідь конкурентоспроможності Азії” Світового економічного форуму, “Вивчення світової конкурентоспроможності” (World Competitiveness Study) Міжнародного інституту  розвитку управління та інших подібних організацій.

Уряд Гонконгу приділяє значну увагу  підвищенню конкурентоспроможності як засобу зростання економічної ефективності в усіх галузях і сферах економіки. Коли мова йде про конкурентоспроможність, спеціалісти завжди порівнюють Гонконг  з Сінгапуром. Разом з тим у  міру поглиблення глобалізації світової економіки поступово загострюється  конкуренція між Гонконгом та Сінгапуром. [3]

Міжнародна організація Світовий економічний форум визнала у 2011 Гонконг найрозвиненішим світовим ринком, вперше обійшовши у рейтингу США і Великобританію.  

 

 

2. Особливості інтеграційного процесу Гонконгу в АТЕС

Специфічне географічне положення  Гонконгу обумовлює його роль як транспортного  центру Далекого Сходу і важливого  пункту зосередження вантажів і транзитних перевезень на західному березі Тихого океану. На Гонконг припадає одна п'ята частина валового торговельного обороту АТР.

80-ті роки – зростання кількості регіональних угод. Концепція створення інтеграційного угрупування - 1965 рік; практична реалізація - кінець 1980-х.

Чинники, що впливали на сповільнення інтеграційних процесів:

• країни значно диференційовані в економічному, культурному і політичному плані;
• чинник географічної близькості: відстань від 7 миль до 5000.

Історично країни АТР прагнули зберегти взаємовідносини з країнами поза регіоном, що пов'язано з їх колоніальною залежністю в минулому від європейських країн та з географічною спрямованістю експорту на ринок США.

З середини 1980-х років інтенсифікація внутрішніх потоків товарів, капіталів  і фінансової допомоги (інтернаціоналізація  господарського життя). Частка внутрішнього експорту в сукупному експорті країн АТР зросла з 28% в 1970р до 45% в 1992. Відповідно імпорт за той же період з 29% до 53%.

З 1989 р. функціонує Організіція Азійсько-тихоокеанського економічного   співробітництва - АТЕС. Члени (21):  Австралія, Бруней, Гонконг, Канада, Китай, Кирибати, Малайзія, Маршаллови Острови, Мексика, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Республіка Корея, Сінгапур, США, Тайланд, Тайвань, Філіпіни, Чілі, Росія. [5]

Гонконг є одним із “вузлових  пунктів”, у якому зосереджуються головні світові іноземні компанії. Найбільшу кількість зарубіжних компаній в Гонконзі мають США, Японія, Великобританія та КНР.

Дослідження системи управління фінансами  Гонконгу показує, що Гонконг є головним фінансовим центром Азії. Близько 100 держав і районів заснували тут  свої банки як опорні пункти в АТР; з найбільших 100 світових банків 85 мають  свої відділення в Гонконзі; з усіх зареєстрованих банків Гонконгу понад 90% є іноземними банками, які контролюються  іноземним капіталом.

Таке  досить широке міжконтинентальне угрупування, як АТЕС, що об'єднує як промислове розвинуті країни, так і країни що розвиваються спершу представляло інтереси лише окремих учасників. Пізніше були опрацьовані програми спільних активних дій: лібералізація торгівлі, як регіональної, так і глобальної, створення сприятливих умов для іноземних інвестицій; співробітництво в галузі технологій; митне «роззброєння» і створення зони вільної торгівлі до 2000р. (для економічно менш розвинених країн - 2020р.). АТЕС, як порівняно нове регіональне угрупування, покликане відіграти провідну роль в розвитку багатосторонніх форм економічного співробітництва в усіх галузях. В ньому створюється також механізм врегулювання суперечностей. Об'єднання має 10 робочих груп і секретаріат, спеціальний комітет з торгівлі та інвестицій, але поки що не має механізму прийняття рішень. Воно зберігає риси консультативного форуму. АТЕС - відкрите угрупування. На вступ до нього претендують Індія, Пакистан, Колумбія, Еквадор, РФ. Той факт, шо до його складу увійшли всі країни-учасниці АСЕАН свідчить і про поглиблення, і про ускладнення міжнародної економічної інтеграції в АТР.

Найбільшого успіху Китай (а також  Гонконг та Сінгапур) добились в  період з 2003 по 2010 роки: в списку з 500 ТНК світу на 2010 рік Китай володіє 45 з них. Причому 4 з них в 1ій десятці  найкрупніших ТНК. Для порівняння: в 2003 році цей показник був 9 ТНК серед  всіх існуючих в світі. [4]

Нині АТЕС розглядається як престижний елітний клуб 21 держави світу з великим майбутнім. Форум перетворився в орган, що координує   створення   в   Азійсько-тихоокеанському   регіоні багатосторонньої системи вільної торгівлі і інвестицій. Найближчим часом передбачається розширення його рядів за рахунок приєднання нових держав. [5]

Гонконг, що славиться у світі  як “Перлина Сходу”, є центром туризму  на Далекому Сході. За підсумками обстеження світових туристичних центрів за 2002 р. Гонконг посідає перше місце  у переліку найвідоміших туристичних  центрів. Успіху у туристичній діяльності Гонконг досяг завдяки рекламі  та безперервному поліпшенню системи  управління цією сферою економіки. [3]

 

Крім того, значну увагу звернула до себе опублікована в японській  пресі стаття старшого дослідника китайського Центру з вивчення становища країни Ху Ангана, в якій розвивається ідея створення зони вільної торгівлі — Японія — Північна Корея — Китай — Гонконг.

В регіоні буде формуватися мережа багатосторонніх та двосторонніх зон  вільної торгівлі. На більш тривалу  перспективу можливе створення  східноазіатського економічного співтовариства зі своєю інституціональною структурою. Формування єдиного ареалу здійснить  стимулюючий вплив на економіку  країн регіону і суттєво вплине на співвідношення сил у світовій економіці. Про масштаби ареалу говорить й те, що його населення складає 2 млрд. чоловік. [6]

Так, Гонконг має широкі перспективи  до входу та розвитку інтеграційних  обєднань, зокрема з такими країнами як Китай, Японія, Північна Корея, Сінгапур.

 

Висновки

Сьогодні зовнішньоекономічна  діяльність відіграє всезростаючу роль в економічному житті країн усього світу. Управління зовнішньоекономічною діяльністю країни і регулювання зовнішньої торгівлі та фінансових потоків на міжнародному рівні набувають дедалі більшого значення в процесі інтернаціоналізації господарського життя.

У цьому зв’язку особливий інтерес  становить економіка Гонконгу. Гонконг  — невелика територія, його внутрішній ринок не настільки значний, щоб поглинути всю вироблену місцеву продукцію.  Внутрішня економіка Гонконгу розвивається під впливом зовнішніх факторів і ними визначаються всі пріоритети та масштаби її функціонування.  Тому ще за часів колоніального Уряду питання вибору економічної орієнтації для Гонконгу, по суті, не стояло.

Основу економічного розвитку повинні  були скласти,  по-перше,  імпорт сировини та палива, яких територія взагалі не мала, по-друге, експорт виготовлених виробів. 

У класичному розумінні Гонконг  не є офшорною територією, це вільний  порт з низьким рівнем оподаткування. Гонконгські компанії, які отримують  доходи від своєї діяльності за межами Гонконгу, має право отримати звільнення від оподаткування даних доходів  не на підставі свого статусу "безподаткових  компаній", а відповідно до територіальним принципом оподаткування, передбачених податковим законодавством Гонконгу. Дане звільнення від оподаткування  відбувається не автоматично, а після  оцінки діяльності компаній податковим органом.

Саме тому, значна кількість міжнародних  компаній, ТНК МНК та міжнародних  банків розташовують свої штаб-квартири або офіси в Гонконзі. Це дає  даній крані все більшу значимість на світовому економічному та фінансовому  ринках, а також стимулює її до активної участі в процесах економічної інтеграції.

 

 

Список використаних джерел

 

1. Статистика Бюро розвитку торгівлі  Гонконгу. http://www.gov.hk/

2. “Гонконг —  міжнародний  комерційний мегаполіс.” //   http://www.investhk.gov.hk/gb/index.htm

3. Офіційний веб-сайт ВТО http://www.wto.org/

4. Лі Хуа. Гонконг — Управління міжнародною економічною діяльністю Гонконгу// Актуальні проблеми міжнародних відносин. — К.: IМВ КНУ iм. Тараса Шевченка, 2001. — Вип. 27. — Ч. ІІІ. — С. 153–162.

5. Харламова В.М. Міжнародна економічна інтеграція. Навчальний посібник. М., Анкіл, 2002

6. Міжнародна конкурентоспроможність економіки Гонконгу та внутрішнього Китаю // Економіка Гонконгу та Макао. — 2007. — № 6. — C. 11.