Основні сфери організаційно-правової діяльності міжнародної організації праці

     Нині  МОП спільно з ПРООН та іншими агенціями здійснює в Україні  важливі проекти, які пов'язані  з розробкою моделі соціального  бюджету, ринком праці та професійним  навчанням безробітних, розвитком  малого та середнього підприємництва, соціального партнерства і діалогу.

     Україна є державою-членом МОП з 1954 р. За цей  період Україна ратифікувала 60 Конвенцій  МОП, в тому числі 16 – за роки незалежності. З 1 червня 1996 р. МОП представлена в  Україні Національним кореспондентом МБП в Україні. Базовим документом для співробітництва між Україною і МОП була програма „Політика  активного партнерства. Національні  цілі для України” на період із 1998 по 2001 р. Підписання цього документа забезпечило послідовність, узгодженість і взаємодоповнюваність національних заходів, проектів МОП та ін. в Україні, а також довготривалість отриманих результатів.

     Діяльність  МОП в Україні охоплює основні  питання соціальної політики: розвиток ринку праці, сприяння зайнятості і  розвитку професійного навчання, соціальний захист і соціальна захищеність, реформування трудового законодавства і статистики праці, соціально-трудові відносини і заробітна плата, ґендерна рівність і викоренення найгірших форм дитячої праці, запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу в сфері праці, а також запобігання торгівлі людьми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3.Нормативно-правові та організаційні проблеми становлення системи соціального партнерства в Україні. 

     Внаслідок децентралізації в управлінні економікою України, роздержавлення власності, створення  приватного підприємництва, об’єктивно постали передумови і для розвитку соціального партнерства на всіх рівнях та створення його інституцій.

     Система ринкових відносин в Україні лише формується, отже, і нове законодавство  про працю перебуває у стадії розвитку. Разом з Конституцією України, яка визначає основні принципи правового  регулювання соціально-трудових відносин, в країні діє Кодекс законів про  працю України 1971 р. (із змінами від 1 березня 1998 р.).

     Кодекс  законів про працю України (КЗпП України) є зведеним законом і діє на всій території України. КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і підйому на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (ст. 1 КЗпП України).

     Формування  системи соціального партнерства  в Україні почалося в 1992 р. після  прийняття Закону “Про оплату праці”, який започаткував правову основу договірного регулювання оплати праці на основі системи тарифних угод.

     Нову  правову основу договірного регулювання  виробничих, соціально-економічних  і трудових відносин створено в 1999 р. Законом України “Про колективні договори і угоди”, в якому враховано норми конвенцій і рекомендацій МОП, світовий досвід. Законодавчо визначено сферу укладання колективних договорів і угод та процедуру їх підписання, партнерів, порядок ведення переговорів і вирішення розбіжностей, які виникають, відповідальність сторін при укладанні договорів та обов’язковість виконання положень колективного договору як для власника, так і для працівників підприємства.

     Крім  того, важливу роль в регулюванні  соціально-трудових відносин відіграють наступні закони: Закон України від 1 березня 1991 р. “Про зайнятість населення“ (із змінами і доповненнями від 1 грудня 1998 р.); Закон України станом на 25 травня 1999 р. “Про охорону праці”.

     Важливим  кроком до запровадження соціального  партнерства стало створення  у 1993 р. Національної ради соціального  партнерства, яка є консультативно-дорадчим органом при Президентові України  для узгодження питань, що виникають  у соціально-трудовій сфері. Це тристороння  організація, до складу якої входять 66 членів – по 22 особи представники кожної сторони: уряду, об’єднань підприємців, профспілок.

     Одним з головних завдань діяльності НРСП у сфері ринку праці є участь у підготовці законодавчих актів  з приводу соціально-трудових питань, підготовка пропозицій стосовно загальних  і галузевих колективних угод, здійснення посередництва та примирення під час вирішення колективних  трудових конфліктів.

     З березня 1998 р. прийнятий Закон України  “Про порядок вирішення колективних  трудових спорів (конфліктів)”; Указом Президента від 17 листопада 1998 р. створено Національну службу посередництва  і примирення.

     Одне із найважливіших практичних значень мало для України здійснення з 1997 по 2002 роки проекту ПРООН/МОП (фінансованого урядом Швейцарії та ПРООН) "Впровадження гнучких програм професійного навчання безробітних". Бюджет першого етапу проекту (1997-1999 pp.) складав 293 тис. доларів США. Протягом цього етапу було залучено до роботи понад 50 професійно-технічних навчальних закладів в усіх регіонах України та підготовлено понад 100 фахівців та викладачів за навчальними програмами (модулями). Для понад ЗО професій було підготовлено підручники. Другий етап, що розпочався 1 липня 1999 p., тривав 36 місяців. Його бюджет складав 675 тис. доларів США. Цей етап передбачав підготовку майже 75 модульних пакетів за професіями та практичне навчання безробітних, а також Чорнобильський компонент (надання допомоги у навчанні незайнятого населення міста Славутич та працівників, які вивільнюються з Чорнобильської АЕС). Проекти МОП, що реалізувалися в Україні у 1999-2001 роках з перспективою до 2003 p.

     Тривалий  час у Верховній Раді України  знаходяться на розгляді проекти  законів “Про соціальне партнерство”, “Про об’єднання роботодавців”, “Про трудові колективи”, нова редакція Закону України “Про колективні договори та угоди”. З прийняттям цих законів буде створена сучасна правова база колективного трудового права. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки 

     Міжнародна  організація праці (МОП) - спеціалізована установа (нині працює при ООН), створена в 1919р. з метою встановлення і  забезпечення суспільної злагоди, захисту  прав людини, розвитку принципів трипартизму, соціального прогресу в усьому світі

     Головними цілями МОП відповідно до її статуту  виступають: захист інтересів та прав трудящих шляхом регламентації робочого часу; боротьба з безробіттям; встановлення гарантії заробітної плати та визнання принципу рівності оплати за однакову працю; захист працівників від професійних  захворювань та травматизму на виробництві; регламентація питань соціального  страхування та соціального забезпечення та ін.

     Вищим органом МОП є Міжнародна конференція  праці. Галузеві комітети створюються для обговорення на міжнародному рівні соціально-трудових проблем окремих, найважливіших галузей економіки. Регіональні конференції збираються для підтримання постійних зв'язків МОП з різними районами світу і вивчення соціально-економічних змін, що відбуваються там. Адміністративна рада є виконавчим органом МОП. Вона керує роботою МОП у період між конференціями, впроваджує її рішення, визначає порядок денний конференції, координує діяльність Міжнародного бюро праці (МБП) та різних комітетів тощо. Міжнародне бюро праці (МБП) є постійним секретаріатом, дослідним центром із соціальних питань і світовим довідково-інформаційним центром МОП.

     Організація діяльності МОП здійснюється за принципом  трипартизму, відповідно до якого представники найманих працівників разом із представниками підприємців та урядів на рівних правах беруть участь у прийнятті рішень шляхом переговорів з різних соціально-економічних питань.

     Нормотворча діяльність є основною у діяльності МОП. МОП розробляє міжнародні програми щодо покращання умов праці та життя  працівників, підвищення можливостей зайнятості, забезпечення основних прав людини, вдосконалення загальної і професійної освіти. Ці програми ґрунтуються на міжнародних трудових нормах, що встановлюються конвенціями та рекомендаціями МОП.

     Міжнародні  правові акти – Конвенції та Рекомендації – приймаються в рамках, закріплених  в статуті МОП та інших документах.

     Конвенції та рекомендації МОП разом з різними  актами ООН, що діють у світовому  масштабі, і актами локальної дії, прийнятими регіональними організаціями, утворюють міжнародний кодекс праці. Міжнародний кодекс праці – це різноманітні міжнародні трудові норми; зведення з 184 конвенцій та 194 рекомендацій МОП. Він є об’єктом практичного  використання в якості визнаного  у цивілізованому світі еталона, зведення модельних актів з соціально-трудових відносин, засвоєння якого є необхідною умовою розробки та вдосконалення національних систем трудового права.

     Міжнародне  технічне співробітництво здійснюється у вигляді надання експертами МОП допомоги країнам у вирішенні  різних соціально-трудових проблем. Діяльність експертів зосереджена на сприянні повній зайнятості; розвитку людських ресурсів; підвищенні рівня життя; вдосконаленні трудового законодавства; здійсненні розвитку трипартизму; удосконаленні професійно-технічної освіти; впровадженні сучасних методів управління; поліпшенні умов праці та ін.

     Дослідницька  і видавнича діяльність МОП є  основою здійснення нормотворчої діяльності та технічного співробітництва. Цей  напрямок діяльності проводиться основними  департаментами МБП, Міжнародним інститутом соціально-трудових досліджень МОП, Міжнародним  навчальним центром МОП.

     Україна є членом МОП з 1954р. З усіх, ухвалених  МОП конвенцій, Україна ратифікувала 60 конвенції, з них 46 – чинні. За роки незалежності Україною ратифіковано 16 конвенцій. Долаючи недоліки національного  законодавства у сфері праці, Україна сприяє розвитку та інтеграції національних соціально-трудових відносин у систему відносин, визнану світовою спільнотою.

      Використана література 

1. Н. І. Єсінова Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник. К.: Кондор, 2004.-432 с.
2. В. М. Лукашевич Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навчальний посібник.-львів, «Новий світ - 2000», 2004-248с.
3. І.Н Пащенко Економіка праці та СТВ: Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 260с.
4. Економіка праці. Посібник. —Львів, 1999.
5. Казановський А В, Колот А М Соціальне партнерство на ринку праці. — Краматорськ. Нац. центр продуктивності, 1995
6. Статут МОП.