Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Сентября 2011 в 12:48, реферат
Міжнародна організація праці (МОП) створена у 1919 р. за ініціативою та за активної участі західної соціал-демократії як своєрідна відповідь на революції у Росії та інших європейських країнах. Рішення створити міжнародну організацію, що усіляко сприяла би суспільному прогресу через встановлення й підтримання соціального миру між різними прошарками суспільства, було прийнято задля вирішення виникаючих у суспільстві протиріч не насильницьким, а еволюційним, мирним шляхом.
Вступ
1. Міжнародно-правове регулювання праці в Україні
2. Цілі, завдання, структура та пріоритетні напрями діяльності Міжнародної організації праці.
3. Нормативно-правові та організаційні проблеми становлення системи соціального партнерства в Україні.
Висновки і пропозиції
Список використаної лтератури
Нині
МОП спільно з ПРООН та іншими
агенціями здійснює в Україні
важливі проекти, які пов'язані
з розробкою моделі соціального
бюджету, ринком праці та професійним
навчанням безробітних, розвитком
малого та середнього підприємництва,
соціального партнерства і
Україна
є державою-членом МОП з 1954 р. За цей
період Україна ратифікувала 60 Конвенцій
МОП, в тому числі 16 – за роки незалежності.
З 1 червня 1996 р. МОП представлена в
Україні Національним кореспондентом
МБП в Україні. Базовим документом
для співробітництва між
Діяльність
МОП в Україні охоплює основні
питання соціальної політики: розвиток
ринку праці, сприяння зайнятості і
розвитку професійного навчання, соціальний
захист і соціальна захищеність,
реформування трудового законодавства
і статистики праці, соціально-трудові
відносини і заробітна плата, ґендерна
рівність і викоренення найгірших форм
дитячої праці, запобігання поширенню
ВІЛ/СНІДу в сфері праці, а також запобігання
торгівлі людьми.
3.Нормативно-правові
та організаційні проблеми становлення
системи соціального партнерства в Україні.
Внаслідок децентралізації в управлінні економікою України, роздержавлення власності, створення приватного підприємництва, об’єктивно постали передумови і для розвитку соціального партнерства на всіх рівнях та створення його інституцій.
Система ринкових відносин в Україні лише формується, отже, і нове законодавство про працю перебуває у стадії розвитку. Разом з Конституцією України, яка визначає основні принципи правового регулювання соціально-трудових відносин, в країні діє Кодекс законів про працю України 1971 р. (із змінами від 1 березня 1998 р.).
Кодекс законів про працю України (КЗпП України) є зведеним законом і діє на всій території України. КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і підйому на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (ст. 1 КЗпП України).
Формування
системи соціального
Нову правову основу договірного регулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин створено в 1999 р. Законом України “Про колективні договори і угоди”, в якому враховано норми конвенцій і рекомендацій МОП, світовий досвід. Законодавчо визначено сферу укладання колективних договорів і угод та процедуру їх підписання, партнерів, порядок ведення переговорів і вирішення розбіжностей, які виникають, відповідальність сторін при укладанні договорів та обов’язковість виконання положень колективного договору як для власника, так і для працівників підприємства.
Крім того, важливу роль в регулюванні соціально-трудових відносин відіграють наступні закони: Закон України від 1 березня 1991 р. “Про зайнятість населення“ (із змінами і доповненнями від 1 грудня 1998 р.); Закон України станом на 25 травня 1999 р. “Про охорону праці”.
Важливим кроком до запровадження соціального партнерства стало створення у 1993 р. Національної ради соціального партнерства, яка є консультативно-дорадчим органом при Президентові України для узгодження питань, що виникають у соціально-трудовій сфері. Це тристороння організація, до складу якої входять 66 членів – по 22 особи представники кожної сторони: уряду, об’єднань підприємців, профспілок.
Одним з головних завдань діяльності НРСП у сфері ринку праці є участь у підготовці законодавчих актів з приводу соціально-трудових питань, підготовка пропозицій стосовно загальних і галузевих колективних угод, здійснення посередництва та примирення під час вирішення колективних трудових конфліктів.
З березня 1998 р. прийнятий Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”; Указом Президента від 17 листопада 1998 р. створено Національну службу посередництва і примирення.
Одне із найважливіших практичних значень мало для України здійснення з 1997 по 2002 роки проекту ПРООН/МОП (фінансованого урядом Швейцарії та ПРООН) "Впровадження гнучких програм професійного навчання безробітних". Бюджет першого етапу проекту (1997-1999 pp.) складав 293 тис. доларів США. Протягом цього етапу було залучено до роботи понад 50 професійно-технічних навчальних закладів в усіх регіонах України та підготовлено понад 100 фахівців та викладачів за навчальними програмами (модулями). Для понад ЗО професій було підготовлено підручники. Другий етап, що розпочався 1 липня 1999 p., тривав 36 місяців. Його бюджет складав 675 тис. доларів США. Цей етап передбачав підготовку майже 75 модульних пакетів за професіями та практичне навчання безробітних, а також Чорнобильський компонент (надання допомоги у навчанні незайнятого населення міста Славутич та працівників, які вивільнюються з Чорнобильської АЕС). Проекти МОП, що реалізувалися в Україні у 1999-2001 роках з перспективою до 2003 p.
Тривалий
час у Верховній Раді України
знаходяться на розгляді проекти
законів “Про соціальне партнерство”,
“Про об’єднання роботодавців”, “Про
трудові колективи”, нова редакція Закону
України “Про колективні договори та
угоди”. З прийняттям цих законів буде
створена сучасна правова база колективного
трудового права.
Висновки
Міжнародна організація праці (МОП) - спеціалізована установа (нині працює при ООН), створена в 1919р. з метою встановлення і забезпечення суспільної злагоди, захисту прав людини, розвитку принципів трипартизму, соціального прогресу в усьому світі
Головними цілями МОП відповідно до її статуту виступають: захист інтересів та прав трудящих шляхом регламентації робочого часу; боротьба з безробіттям; встановлення гарантії заробітної плати та визнання принципу рівності оплати за однакову працю; захист працівників від професійних захворювань та травматизму на виробництві; регламентація питань соціального страхування та соціального забезпечення та ін.
Вищим органом МОП є Міжнародна конференція праці. Галузеві комітети створюються для обговорення на міжнародному рівні соціально-трудових проблем окремих, найважливіших галузей економіки. Регіональні конференції збираються для підтримання постійних зв'язків МОП з різними районами світу і вивчення соціально-економічних змін, що відбуваються там. Адміністративна рада є виконавчим органом МОП. Вона керує роботою МОП у період між конференціями, впроваджує її рішення, визначає порядок денний конференції, координує діяльність Міжнародного бюро праці (МБП) та різних комітетів тощо. Міжнародне бюро праці (МБП) є постійним секретаріатом, дослідним центром із соціальних питань і світовим довідково-інформаційним центром МОП.
Організація діяльності МОП здійснюється за принципом трипартизму, відповідно до якого представники найманих працівників разом із представниками підприємців та урядів на рівних правах беруть участь у прийнятті рішень шляхом переговорів з різних соціально-економічних питань.
Нормотворча діяльність є основною у діяльності МОП. МОП розробляє міжнародні програми щодо покращання умов праці та життя працівників, підвищення можливостей зайнятості, забезпечення основних прав людини, вдосконалення загальної і професійної освіти. Ці програми ґрунтуються на міжнародних трудових нормах, що встановлюються конвенціями та рекомендаціями МОП.
Міжнародні правові акти – Конвенції та Рекомендації – приймаються в рамках, закріплених в статуті МОП та інших документах.
Конвенції
та рекомендації МОП разом з різними
актами ООН, що діють у світовому
масштабі, і актами локальної дії,
прийнятими регіональними організаціями,
утворюють міжнародний кодекс праці.
Міжнародний кодекс праці – це
різноманітні міжнародні трудові норми;
зведення з 184 конвенцій та 194 рекомендацій
МОП. Він є об’єктом практичного
використання в якості визнаного
у цивілізованому світі еталона,
зведення модельних актів з соціально-
Міжнародне технічне співробітництво здійснюється у вигляді надання експертами МОП допомоги країнам у вирішенні різних соціально-трудових проблем. Діяльність експертів зосереджена на сприянні повній зайнятості; розвитку людських ресурсів; підвищенні рівня життя; вдосконаленні трудового законодавства; здійсненні розвитку трипартизму; удосконаленні професійно-технічної освіти; впровадженні сучасних методів управління; поліпшенні умов праці та ін.
Дослідницька і видавнича діяльність МОП є основою здійснення нормотворчої діяльності та технічного співробітництва. Цей напрямок діяльності проводиться основними департаментами МБП, Міжнародним інститутом соціально-трудових досліджень МОП, Міжнародним навчальним центром МОП.
Україна є членом МОП з 1954р. З усіх, ухвалених МОП конвенцій, Україна ратифікувала 60 конвенції, з них 46 – чинні. За роки незалежності Україною ратифіковано 16 конвенцій. Долаючи недоліки національного законодавства у сфері праці, Україна сприяє розвитку та інтеграції національних соціально-трудових відносин у систему відносин, визнану світовою спільнотою.
Використана література
Информация о работе Основні сфери організаційно-правової діяльності міжнародної організації праці