Інвестиційна привабливість України

     Сума  кредитів і позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів 1 квітня 2010 року склала 5,517 млрд. дол. Загальний  обсяг прямих іноземних інвестицій, враховуючи позиковий капітал, 1 квітня 2010 року склав 45,524 млрд. дол. [9]        

 На  даний момент динаміка інвестицій  в Україну показує, що інвестиції  в країну надходять, і з кожним  роком їхній обсяг збільшується. Проте, їх все ще замало для  того, щоб досягти розвитку країн  Західної Європи. Для подальшого  залучення значних обсягів іноземних  інвестицій в Україну необхідно  удосконалювати   систему  управління  інвестиційною   діяльністю   в   державі

загалом та окремо по регіонах.[9]        

 Отже, іноземні інвестиції є сьогодні  тим ресурсом, який, в усякому  разі в найближчій перспективі,  може найголовніше сприяти підвищенню  ефективності функціонування українських  підприємств, а відтак і розвитку  відповідних територій та міст, поліпшенню соціального захисту  громадян.

     Прямі іноземні інвестиції в Україну станом на 1 липня 2010 р. становлять 40 млрд 402 млн 100 тис. дол.  З них 22,5% або 9 млрд 79 млн 200 тис. грн зроблені з Кіпру, 16,4% або 6 млрд 618 млн 600 тис. дол. - з Німеччини, 9,7% або 3 млрд 929 млн дол. - з Нідерландів. Російська Федерація опинилася на четвертій сходинці з показником 7,1% або 2 млрд 877 млн 200 тис. дол. [9]

Прямі інвестиції з Німеччини в Україну  

      Станом  на 01.10.2009 Німеччина інвестувала в економіку України майже 6,6 млрд. дол. США, що складає 17,1 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України.  

     За  обсягом прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України, Німеччина посіла друге місце  серед країн світу, після Кіпру  – 8,2 млрд. дол. США. 

     На  території України зареєстровано 1450 підприємств з німецьким капіталом.  

За січень – вересень 2009 року приріст німецьких  інвестицій склав 188 млн. дол. США. Серед  видів економічної діяльності в  Україні найбільший обсяг інвестицій з ФРН надійшов до підприємств, які  здійснюють: 

фінансову діяльність – 97 млн. дол. США; 

• торгівлю; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 34 млн. дол. США; 
• діяльність у сфері промисловості – 29 млн. дол. США;  
• операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 11 млн. дол. США; 
• будівництво – 9 млн. дол. США; 
• діяльність у сфері сільського господарство – 7 млн. дол. США.

 

 Станом на 01.10.2009 року відповідно до Закону України "Про  державну статистику" не конфіденційною є інформація щодо обсягу інвестицій з ФРН до України, який складає 29 % від їх загального обсягу в розрізі  видів економічної діяльності.[24]

   Таким чином, станом на 01.10.2009 року у структурі  інвестицій з ФРН в економіку  України найбільшу питому вагу займають інвестиції у наступних видах економічної діяльності: 

• промисловість – 18 % (1,2 млрд. дол. США), у тому числі у переробна – 17 % (1,14 млрд. дол. США), добувна – 1 % (36 млн. дол. США); 
• торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 3 % (187 млн. дол. США).

 

  Прямі іноземні інвестиції з Нідерландів в Україну

Інвестицій, які надійшли в Україну зі 125 країн світу Нідерланди посідають третє місце з обсягом інвестицій в розмірі 3378,6 млн. дол. США (9,2 % від загального обсягу), після Кіпру – 7890,2 млн.дол.США та Німеччини – 6441,2 млн.дол.США.  

     За  обсягом прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України  серед основних країн-інвесторів в  українську економіку Нідерланди посідають  третє місце  після Кіпру та Російської Федерації. [24] 

      На  території України працює близько 563 підприємств з нідерландським капіталом. 

      Значний обсяг інвестицій з Нідерландів в економіку України надійшов до наступних видів економічної діяльності: 

1. операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 89 млн. дол. США;
2. хімічної та нафтохімічної промисловості – 53 млн. дол. США;
3. фінансової діяльності – 30 млн. дол. США.
4. виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 28 млн. дол. США;

 

 Відтік нідерландських інвестицій з України спостерігався  у наступних сферах економічної  діяльності: 

• оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі – 6  млн. дол. США;
• оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів – 5  млн. дол. США;
• діяльність авіаційного транспорту Додаткові транспортні послуги та допоміжні операції – 2  млн. дол. США;
• виробництво iншої неметалевої мiнеральної продукції – 1  млн. дол. США.

 

  Станом на 01.04.2009 найбільш питому вагу інвестиції з  Нідерландів у своєму загальному обсязі в економіці України займають у наступних видах економічної  діяльності (Додаток І)

     Прямі інвестиції з Російської Федерації  в економіку України за І квартал 2009 року за видами економічної діяльності (Додаток К)[26] 

     Звичайно, не можна оминути увагою і тих  потенційних загроз, які можуть нести  для певної території чи держави  в цілому прямі іноземні інвестиції. Найперше йдеться про випадки  нечесної конкуренції, коли закордонна компанія викуповує контрольний  пакет акцій українського підприємства з метою усунення з ринку наявного чи потенційного конкурента.

     Для пожвавлення процесу залучення  іноземних інвестицій необхідно  реалізувати заходи загального характеру, серед яких:        

- досягнення  національної згоди між різними  владними структурами, соціальними  групами, політичними партіями  й іншими організаціями;        

- гальмування  інфляції всіма відомими у  світовій практиці заходами, за  винятком невиплати працівникам  зарплати;

     - мобілізація вільних коштів підприємств  і населення на інвестиційні  потреби шляхом підвищення відсоткових  ставок за депозитами і внесками;

     - надання податкових пільг банкам, вітчизняним та іноземним інвесторам 

що йдуть  на довгострокові інвестиції, з метою  компенсування їм збитків від  уповільненого обігу капіталу з  іншими напрямами їх діяльності. [24]

     Отже, на   сучасному   рівні економічного розвитку держава   повинна здійснювати контроль за станом ринку, регулювати економічну, політичну та соціальну діяльність за допомогою різноманітних важелів і стимулів. Необхідно створити систему державного регулювання інвестиційними процесами, яка б працювала з іноземними інвесторами, сприяла залученню капіталу, координувала співробітництво з міжнародними організаціями тощо.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     Отже, дослідивши дану тему, слід зазначити, що в сучасних умовах іноземні інвестиції мають важливе значення для розвитку економіки нашої держави. Вони виступають найважливішими засобом забезпечення умов виходу зі сформованої економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності. Активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів соціально-економічних перетворень. Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні показує необхідність збільшення обсягів ПІІ. Вивчення ситуації, яка склалась на інвестиційному ринку України, показує необхідність якісної зміни інвестиційного клімату, механізмів управління інвестиційним процесом.

       У стратегії інвестиційної діяльності важливу роль відіграють науково  обґрунтоване визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідність державним інтересам, програмним цілям національного відродження України, швидкого подолання економічної кризи і досягнення стабілізації та зростання народного господарства. Саме на пріоритетні напрями науково-технічного прогресу слід максимально націлювати інвестиційну діяльність та ресурси. На розвиток сучасних і майбутніх високотехнологічних виробництв можуть претендувати тільки ті країни, які здатні забезпечувати високий рівень науки, техніки, освіти, культури, організації управління та трудової дисципліни.

       Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних  інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби вдосконалення  нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних  партнерів зумовили часті зміни  в українському законодавстві. До останнього часу не запропоновано жодного законодавчого  акта, який би був достатньо відпрацьованим, універсальним.

       Говорячи  про іноземні інвестиції треба враховувати  світовий досвід, який показує, що найбільших успіхів у залученні іноземних  інвестицій досягають ті країни, які, по-перше, ставлять таку мету, як пріоритетну в своїй економіці, по-друге, використовують при цьому можливо більший набір заходів. Головне тут:

• створення привабливого інвестиційного клімату;
• створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості.

       Підводячи підсумок, необхідно сказати, що загалом інвестиційно-підприємницький клімат України є складним. Залучаючи до країни іноземний капітал, не слід забувати, що з нинішньої кризи Україну виведуть лише власні зусилля. Не варто надавати підприємствам з іноземними інвестиціями податкові пільги, яких не мають українські, зайняті у тій же сфері діяльності. Як показав досвід, такий захід майже не впливає на інвестиційну активність іноземного капіталу, але призводить до виникнення на місці колишніх вітчизняних виробництв підприємств з формальною іноземною участю, які претендують на пільгове оподаткування.

       Необхідно намагатися створити сприятливий інвестиційний  клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щоб надати їм гроші  на здійснення інвестицій. Українському приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і  свавілля влади, система страхування  від некомерційних ризиків, а  також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових капіталовкладень.

       Нинішня ситуація в Україні підтверджує  ту відому істину, що коли назріла потреба  у загальних змінах, тоді часткові перетворення зовсім нічого не дають, а то й ведуть до негативних результатів. Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних  ринкових реформ, які (як показує досвід інших країн, що реально здійснюють такі реформи) вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули  ефективного розвитку.  
 

 Список  використаної літератури:

1. Закон України “Про режим іноземного інвестування” // Відомості Верховної Ради України,  № 19, 1996р.
2. Закон України “Про захист іноземних інвестицій в Україні”// Відомості Верховної Ради України,  № 46, 1992р.
3. Губський Б. В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні.//Економіка України.- 1998 - №1, с.22-28;    26
4. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х., Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с анг. – М.: Дело Лтд., 1994   28
5. Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україну//Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №18. –С.3-6
6. Дьяконова і.І. Теоретичні та економічні основи інвестиційної діяльності.- Суми: Слобожанщина, 1998;        31
7. Збаразька Л.О. Удосконалення економічного стимулювання механізму активізації інвестиційних процесів // Фінанси України. – 1997. - №11, с.92-98;     32
8. Инвестиции в Украине (МВФ)/ Под ред С.И.Вакарина. – К.: “Конкорд”, 1996      33
9. Кокоріна В.І. Стан та проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України//Держава та регіони: Економіка та підприємництво. – 2008. - №6. –С.101-105
10. Ли Се Ун – Международный бизнес: стратегия и управление: М.: перевод с анг. Наука ,1996   39
11. Лук‘яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. – Основи міжнародного інвестування : К. – КНЕУ 1999    40
12. Маслюк В. Проблемы инвестиционной политики в Украине.// Бизнесинформ. – 1998, с.3-7;.       42
13. Мельник О.О. Інвестиційний клімат в Україні.//Фінанси України.- 1998. - №8, с.61-65;  44
14. Омельянович Л.А., Філіпенко Т.В., Гладкова О.В. Сучасні проблеми і перспективи інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. – 1997. - №6, с.73-78;    47
15. Пила В., Чмир О.  До питання формування вільних економічних зон в Україні// Економіка України, 1996г., № 12.
16. Савчук В.П., С. И. Прилипко Е. Г. Величко Анализ и разработка инвестиционных проектов – К., 1999.
17. Сидоров А. Особливості законодавчого забезпечення вільних економічних зон в Україні// Економіка України, 1996г., № 12.
18. Теорії мікро-макроекономіки під редакцією Ю.В. Ніколенко, М.М. Діденко, К., 1999
19. Україна на роздорожжі. //За ред. Зіденберга А., Хоффмана Л. – Пер. З англ. – К.: Фенікс, 1998р.
20. Чмырь Е.С. Свободные экономические зоны: подходы к классификации// Организация и регулирование экономики – К.: Лыбидь, 1993г., Вып. 113.
21. (http://www.newsru.ua/finance/17feb2011/pii.html)
22. http://un.ua/ukr/article/313368.html
23. http://www.rusnauka.com/2_KAND_2011/Economics/77991.doc.htm
24. http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/analiz_inv_spivirobnictva/?country=rus