Міжнародна інформація

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37.Патентна інформація – це будь-який вид інформації, щоміститься в патентномудокументі. Патентний документ є офіційнооприлюднюваним та неоприлюднюваним документом. Вінміститьвідомості про результатинауково-дослідних, проектно-конструкторських, та іншихподібнихробітзаявленихабовизнанихоб'єктамипромисловоївласності (винаходами, корисними моделями, промисловимизразками), а такожвідомості про охорону прав винахідників, патентовласників.

Переваги патентної інформації:

1.Оперативність пошуку

2.Стандартна структура  документа

3.Відображення світового  рівня техніки

4.Наявність в документах  індикаторів

5.Дані про замовника

6.Вивчення діяльності  конкурента

7.Вивчення виробничої  політики

8.Вивчення маркетингової  політики

Патентна інформація є  важливою хоч би з огляду на те, що окрім неї в інших джерелах можна знайти лише десяту частину  тієї науково-технічної інформації, що міститься в описах патентів.Патентний  пошук дозволяє завчасно дізнаватися  про технічні досягнення, які вже  створені, прямують на ринок і, очевидно, з'являться на ньому за кілька років  чи довше.Патентна інформація як джерело  науково-технічної інформації має  оперативністю (зазвичай, передує публікації інших матеріалів), достовірністю (дані перевіряються державної патентної  експертизою), повнотою відомостей (викладається суть відкриттів чи винаходів, використовується наскрізна нумерація патентних  документов).

 Основний науково-технічної  цінністю патентної " інформації  є описи винаходів, котрі відповідно  до патентному законодавству  що неспроможні утримувати неправильних  даних та мають відрізнятися  новизною.

 

38.Позит.наслідки процесу інформатизації:

1.Культура і суспільство:- вільний розвиток індивіда-комунікативне  суспільство-соціалізація інформації-подолання  кризи у суспільстві

2.Політика:-Розширення свободи-децентралізація влади-вирівнювання ієрархії влади-розширення участі людини у суспільному житті країни

3.Виробництво:-підвищення продуктивності праці-підвищення компетенції людини-збільшення національного багатства-поява нових висококваліфікованих кадрів

4.Міжнародні відносини:-зростання національної незалежності людини-економічне зростання країн що розвиваються-покращення обороноздатності країни

 

 

 

 

 

 

39.Міжнароднаінформація -  відносно нова в науковому та політичномулексіконікатегорія. На перший погляд поняття ,,міжнародна інформація’’ досить просте, зрозуміле і доступне.

У вузькому розумінні міжнародна інформація – це сукупність коротких не коментованих відомостей про актуальні  події  життя суспільства

У широкому розумінні міжнароднаінформація включає всю сукупність відомостей, які мають значення, а також отримуються, зберігаються та поширюються інформаційними та біологічними системами

Основні об’єкти, які відображаються в категоріях міжнародної інформації, представляють такі суспільні явища:

1.Міжнародні відносини  і їх взаємодія; 

2.Діяльність суб’єктів  міжнародних відносин, пов’язаних  з міжнародними відносинами (міжнародні  організації, держави);

3.Діяльність окремих суб’єктів  міжнародних відносин, які безпосередньо  не пов’язані з міжнародними  відносинами;

4.  Внутрішньо-суспільні  відносини та діяльність їх  суб’єктів, які є елементами  світового господарства і в  наслідок цього взаємодіють між  собою.

При визначенні об’єктів та суті міжнародної інформації розглядають  питання функціонування міжнародної_інформації, говорячи про міжнародну комунікацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

40. НМІП- це програма щодо забезпечення прав людини у сфері інформації і комунікації.

Принципи нового міжнародного інформаційного порядку:

-незалежність,суверенітет і територіальна цілісність держави

-передбачає право кожної держави на отримання об’єктивної та повної інформації про міжнародні події.

-визначає рівність всіх суб’єктів процесу інформатизації

-передбачає право кожної держави, діючи в рамках своєї конституції,виступати проти розповсюдження недостовірної інформації,що створює перешкоди на щляху розвитку міжнародних відносин між країнами

41.В останній чверті ХХ століття людство вступило в нову стадію свого розвитку – в стадію побудови постіндустріального (інформаційного) суспільства, яке передбачає створення нової цивілізації,що веде до трансформації в національній культурі.

   Інформаційне суспільство,  його виникнення та визначення  приписують професору Токійського  технологічного інституту 

   Ю . Хаясі. Інформаційне суспільство, на думку Ю.Хаясі, – це суспільство, в якому процес комп’ютеризації сприяє доступу до надійних джерел інформації, забезпечує високий рівень автоматизації виробництва.

М. Кастельс зазначає, що  “глобальні мережі інструментального обміну селективно підключають або відключають індивідів, групи, райони і навіть країни відповідно до їхньої значущості»

Особливості:

1.Перехід від національних  рамок економіки до глобальних  економічних систем

2.Перехід до планування  з більш широкими часовими  рамками.

3.Перехід до ієрархічних  структур, до більш централізованих  і самостійних методів управління.

4.Зростає роль людського  фактора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

43.На сучасномуетапіфедеральний уряд США та приватнікорпораціїприділяютьвеликезначеннярозвиткуінформаційного сектору, якийпротягомостанніхдесятиріч є предметом національноїгордості США.

Основні принципи інформаційної  політики США стосовно створення  національної інформаційної інфраструктури:

1. Залучення приватних  інвестицій за допомогою податкової  та адміністративної політики, яка  б заохочувала проведення підприємцями  нововведень та довгострокових  внутрішніх вкладень;

2. Передбачалось забезпечити  концепцію універсального доступу  до інформації, яка базується  на реалізації політики універсалізації  інформаційних послуг (забезпечує  доступ до національних інформаційних  ресурсів);

3. Державна допомога в  технологічних інноваціях - держава  проводить науково-дослідні програми  і допомагає приватному сектору  розвивати технології;

4. Забезпечення інтерактивного  доступу до інформації;

5. Забезпечення безпеки  та надійності мереж та особистої  інформації користувачів;

6. Забезпечення права інтелектуальної  власності на національних та  міжнародних рівнях;

7. Ефективне забезпечення  доступу до урядової інформації.

Значна увага в інформаційній  політиці США приділяється розробці законодавчої бази. В Конгресі поряд  із прийняттям законів ведеться робота щодо законодавчої реформи, яка спрямована на зниження рівня монополізації  в системі телекомунікацій та  створенні національної інформаційної інфраструктури приватним сектором.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

42.Початковим етапом побудови інформаційного суспільства в Європі стала програма “Створення інформац.магістралей та національної глобальної інфраструктури” В середині 90-х рр.ХХст.європейські країни почали опубліковувати національні програми розвитку інформ.суспільства.У 1995р. відбулася зустріч країн великої 7,на якій обговорювали пр

облеми глобальної інформац.інфраструктури.На думку експертів європейські країни мають хороші умови здійснити процес інформатизації,контактуючи між собою.Більшість європейських країн одночасно розробили програми виробництва інформац.-комунікаційних технологій,їх практичну реалізацію.

Причини побудови інформ.сусп.в Європі:

1.зростання активних конкурентних  неєвропейських постачальників  інформ.технологій на європейському ринку.

2.швидкість побудови інф.суспільства в Європі спонукає країни регіони до конкуренції з метою отримання переваг та пропонування результатів інформ.досліджень іншим країн.

Європейські країни в рамках програми глобальної інформаційної  інфраструктури отримали такі можливості:

-європейське споживання отримало якісно кращий рівень з широким діапазоном інформ.послуг.

-європейські постачальники отримали можливість виробляти новіінформ.технології.

3.окремі регіони Європи  отримали можливість зменшення  свого відставання.

4.уряди країн отримали  можливість надавати громадянам  більш ефективні послуги.

Європейський бізнес отримує  можливість більш ефективного менеджменту.

44)Питанняякіпідприємствовирішує при здійсненніліцензійноїполітики.

Важливимелементом у сферіінформаційноїдіяльностіпідприємства є взаємовигіднаторгівлятехнологіями на основіліцензійнихугод. При купівліліцензіїпідприємствовирішуєтакіосновнізавдання: вибірнеобхідноїтехнології, оцінканеобхідноїтехнології, укладання угоди. Вирішення перших двохзавданьзалежитьвідякостіінформаційноїобробкипропозиції. Для виборунеобхідноїтехнологіїпідприємствоаналізуєусііснуючітехнології в галузі яке зацікавилопідприємство  і всіліцензійнітехнології. Необхіднаінформаціяотримуєтьсяіззагальнодоступнихджерел. На другому етапіскладають ТЕО. Для технічноїоцінки та прийняттярішень при купівліліцензіїпідприємству,  ліцензіатупотрібнаконфіденційнаінформація про технічні характеристики відпідприємствалі цензора. Післяобробки ТЕО укладаєтьсяліцензійна угода, яка проходить економічне та юридичнеопрацювання, яке дорівнюєтретьомуетапу.

56.

Інформаційна діяльність НАТО:

  Характерні особливості та цілі експлуатації інформаційних та комунікаційних систем НАТО визначаються, передусім, завданнями, які ставить перед собою та своїми окремими підрозділами ця організація. З набуттям НАТО нових функцій по завершенню „холодної війни” спектр цих завдань суттєво збільшився, спричинивши зміну вимог до систем пошуку, обробки та аналізу інформації, необхідної для прийняття рішень, а також її відповідного розповсюдження.

З погляду функціонального  призначення НАТО використовує традиційні типи інформаційних систем:- інформаційно-пошукові, у тому числі пошукові документальні та фактографічні системи;- інформаційно-довідкові автоматизовані системи;- інформаційно-логічні системи щоденного моніторингу.

57.Функціонування міжнародної інформації позводить до змін на різних рівнях та на різних системах. Основними з них є зміни в : Природі влади;Природі ресурсів;В системі цінностей;В сприйнятті людей; В національних системах;В міжнародних системах.

При визначенні об’єктів та суті міжнародної інформації розглядають  питання функціонування міжнародної  інформації, 
говорячи про міжнародну комунікацію.

Л.Землянова зазначає, що поняття комунікація означає повідомлення, передача, спілкування, засіб зв’язку, зв’язок.

     Комунікація  є основою всіх суспільних  взаємовідносин між  індивідами. Комунікація здійснюється за  допомогою мови. З  розвитком  писемності та електричних засобів  вона стала невід’ємною частиною  відносин між людьми.

На думку С.Гамелінка міжнародна комунікація може бути описана, як певна структура, яка здійснює передачу інформації та впливає на транснаціональну торгівлю даними, інформацією та знаннями.

 Салінас (Чилі) вважає, що об’єктом вивчення міжнародної комунікації є потік інформації, який циркулює на міжнародному рівні.

Міжнародна комунікація – це всесвітня система обробки, збереження, передачі аналізу інформації яка функціонує в світовому просторі.

Таким чином між поняттями "міжнародна інформація" і "міжнародна комунікація" існують взаємозв'язки, аналогічні взаємовідносинам між поняттями, зміст та форма.

Тобто вони не можуть існувати ізольовано один від одного, крім цього  міжнародна інформація є внутрішньою  характеристикою певного явища.

 

 

 

58.

Економічними основами інформаційного суспільства є галузі інформаційної  індустрії (телекомунікаційна, комп'ютерна, електронна, аудіовізуальна), які переживають  процес технологічної конвергенції і корпоративного злиття, розвиваються найбільш швидкими темпами, мають вплив  на всі галузі економіки і конкурентноспроможність країн на світовій арені. Відбувається інтенсивний процес формування світової "інформаційної економіки", що укладається в умовах глобалізації інформаційних, інформаційно-технологічних і телекомунікаційних ринків, виникненні світових лідерів інформаційної індустрії, перетворенні "електронної торгівлі" по телекомунікаціях у засіб ведення бізнесу.

Глобальне інформаційне суспільство  формується локально, у різних країнах  цей процес йде з різною інтенсивністю  і особливостями. Інформаційні товариства мають три головних характеристики. По-перше, інформація використовується як економічний ресурс. Організації  використовують інформацію у все  більших масштабах з метою  підвищити ефективність, стимулювати  інновації, укріпити конкурентоспроможність. По-друге, інформація стає предметом  масового споживання у населення. По-третє, відбувається інтенсивне формування інформаційного сектору економіки, який зростає  більш швидкими темпами, ніж інші галузі. Причому рух до інформаційного суспільства — загальна тенденція  для розвинених держав і країн, що розвиваються.