Міжнародна інформація

Угода про міжнародний обмін візуальними і звуковими матеріалами освітнього та наукового характеру (1948р).

Конвенція про міжнародний обмін виданнями (1958р).

Конвенція про обмін урядовими документами та офіційними виданнями між державами (1958р).

Регламент міжнародного союзу електроннного зв”язку (1972р)

Міжнародна конвенція електренного зв”язку (1982р).

 

20.Напрями вивчення  МІ,їх особливості

Вивчення міжнародної  інформації здійснюється за такими напрямами:Аналіз концепцій інформаційного суспільства;Програми побудови інформаційного суспільства  в промислово розвинених країнах, і  в тих, що розвиваються;Вивчення міжнародного обміну інформацією;

Міжнародна інформаційна діяльність та її види; Системний аналіз та математичне моделювання міжнародних відносин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21.Негативні наслідки процесу інофрмамизації

З появою інформаційного суспільства  виникло багато проблем, пов’язаних з його організацією, а саме розробкою  ефективної політики, стратегії і  тактики розвитку. Джерелами конкурентної переваги стають не природні, трудові  чи фінансові ресурси, а плоди  творчої діяльності, тобто інновації, нові знання та технології. Під впливом  інновацій відбувається структурний  перерозподіл зайнятості населення  у бік інформаційної сфери  діяльності та сфери послуг. Інформація набуває статус четвертого після  землі, капіталу та праці фактора  економічного відтворення і стає основою всіх виробничих відносин. Головним зовнішнім проявом інформаційного суспільства є інтенсивне насичення  всіх його сфер життєдіяльності інформаційними  продуктами й комп’ютерно – телекомунікаційними інформаційними технологіями.Існують такі негативні наслідки інформатизації:"Автоматизація" людини; дегуманізація життя;технократичне мислення;Зниження культурного рівня;Лавина інформації.

 

22.Організаційна структура інформаційної прогами «Аудіовізуальна EURECA»

ПрограмаEURECA на відмінувідіншихєвропейськихпрограмнацілена на реалізацію так званихприкладнихдосліджень. Засади участі в програмі є прикладом найбільшдемократичнихвідносин, оскільки один з їїосновнихпринципів, що коротко формулюється як "знизу-догори"  передбачає,що в рамках головнихтематичнихнапрямівучасникисаміобирають тематику спільнихробіт, якимціляммаєслугувати проект, хто буде залучатися до проекту, скількивінмаєкоштувати, скільки часу маєтривати проект, як він буде керуватися, як маютьрозподілятисяризики та результат. Програма “АудіовізуальнаEURECA” прийнята у Франції у 1989 році і передбачаєрозробкудинамічноговідкритогоінформаційного простору у Європі ісприяєвиробленнюінформаційноїполітикищодопідготовки та розповсюдженняаудіо-візуальноїпродукції;взаємопов`язанаізЄвропейськоюконвенцією”Протранскордоннетелебачення /1989р., Люксембург/;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23.Організаційна  структура програми Технологічна  EURECA:

1.Конференція міністрів:

А)здійснює керівництво програмою;

Б)відповідає за розробку пріоритетних напрямів;

В)проводить моніторинг ефективності міроприємств.

2.Група представників:

- здійснює керівництво  діяльності Національних координаторів;

-готує пропозиції для обговорення;

-формуєінформ. політику,яка проводиться в рамках програми.

3.Національні координатори:

-проводять роботу щодо підбору партнерів;

-забезпечують необхідні організаційні зв’язки в ході реалізації продукту.

4.Секретаріат EURECA:

-забезпечуєінформ. обслуговування керівництва програми;

-здійснює допомогу в реалізації окремих організаційних питань.

 

24.Швеція.

Інформаційна програма «Крила і можливості людини»: мета:

-забезпечення місця Швеції у міжнародному змаганні;

-безперервне вдосконалення технологічного рівня в країні;

-використанняінформ. технологій,а не інфраструктури;

-ліквідвція перешкод у розвитку ІТТ;

-сприяння розвитку інформ. технологій,як засобу покращення рівня життя.

Підвищення рівня життя  пов’язане із використанням ІТТ  для покращення рівня медичних послуг та зміною відношення до географічно  віддалених регіонів.

Франція.

Програма інформатизації Франції:

-створенняінформ. супермагістралей;

- створення високошвидкісної  мережі;

- виробництво інформ. обладнання;

- надання користувачам  нових інформ. послуг.

 

25. В ЗУ «Про інформацію» в ст..18 наведені такі види інформації:

1)масова(публічно-поширена,друкована,аудіовізуальна  інфа);

2)статистична(офіційна,документована  державна інфа,яка дає кількісну характеристику подій та явищ,які відбуваються в економічній,соціальній,ринковій та ін.. сферах);

3)правова(сукупність документованих  або публічно-оголошених відомостей  про право,його систему,джерела);

4)інфа про особу(сукупність документованих або публічно-оголошених відомостей про особу);

5)соціологічна(систематизовані  або публічно-оголошені відомості  про ставлення до суспільних  подій,явищ,процесів);

6)Інфа науково-енциклопедичного характеру(систематизовані,документовані відомості про життя та навколишнє середовище).

Ще є інфа за режимом доступу:відкрита і з обмеженим доступом.

 

26. Ринки:

1.Бізнес-ринок:підвищення  ефективності системи управління  та виробництва:організація телеторгівлі,телеконференцій.

2. Ринок малих та середніх  підприємств: налагодження зв»язку малого та середнього бізнесу з великими фірмами через функціонування ІТТ.

3.Ринок споживачів:надання  інформ. послуг.

4.Аудіо та відео ринок:забезпечення  фінансової та організаційної  індустрії ПЗ.

 

27.1.Післявоєнний:розвиток електронних засобів зв’язку і обчислювальної техніки,прогрес в редакційно-обчислювальній справі.

2.Кінець 60-х рр.:зміни в  динаміці світового інформ. комплексу щодо збору,обробки і зберігання інфи.

3.Початок 70-х рр.:глобалізація  інформ. процесів,поява нових інформ. систем та мереж.

4.2-га половина 70-х рр.:концентрація  електронно-числювального комплексу,створення супермагістралей,надання інформ.-обчислювальних послуг.

5.Кінець 70-х рр.: інформ. комплекс стає динамічним і без кризовим,виробництво компів стає феноменом економіки.

6.80-і рр.:злиття держав  у рамках єдиного постіндустріального  суспільства.

7.Сучасний етап:ера масової  інформатизації та комунікації.

 

28.Заходи,що сприяють розвитку ринків у Європі:

- підвищення ефективності  системи управління та виробництва:організація  телеторгівлі,телеконференцій.

- налагодження зв»язку малого та середнього бізнесу з великими фірмами через функціонування ІТТ.

- надання інформ. послуг.

- забезпечення фінансової  та організаційної індустрії  ПЗ.

Основні напрямки використання ІТТ у Європі:

-телеробота

-розробка університетських та науково-дослідних мереж

-електронне управління дорожним рухом

-надання електронних послуг малим та середнім підприємствам

-дистанційне навчання

-електронні мережі в сфері охорони здоров»я

-електронний контроль за повітряним рухом

- електронний документообіг  органів державної адміністрації

-створення транс-європейської міжурядової мережі

-інформаційні мережі,які забезпечують інфою домогосподарства.

 

 

 

 

 

29.Основні напрями процесу інформатизації в Україні:

-розробка політики і організаційно-правового забезпечення інфи

-формування національної інфраструктури інформатизації

-інформатизація стратегічних напрямів розвитку державності

-інформатизація процесів соціально-економічного розвитку

- інформатизація пріоритетних  галузей економіки

- інформатизація фінансової  системи

- інформатизація соціальної  сфери

- інформатизація науки,освіти  і культури

- інформатизація галузі  екології і використання природних  ресурсів.

Характеристика сучасного  етапу інформатизації:

-спостерігається розвиток телекомунікаційних мереж,обміну інфою на національному та міжнародному рівнях

- спостерігається злиття  засобів передачі та обробки  інфи із засобами її збереження

Зявляються нові види обміну інфою:цифрове телебачення,електронні системи випуску інформ. продукції тощо.

30.Основними принципами, на яких базується інформаційна політика США

стосовно створення національної інформаційної інфраструктури є :

-залучення приватних інвестицій — сприяння інвестиціям з боку приватного

сектору за допомогою податкової та адміністративної політики, яка

заохочує нововведення та довгострокові вкладення;

-концепція універсального доступу — продовження політики «універсальних

послуг», яка робить інформаційні ресурси доступними для всіх;

-допомога в технологічних інноваціях — держава повинна вести найважливіші

науково-дослідні програми і  допомагати приватному сектору розвивати

технології, необхідні для  національних інформаційних інфраструктур;

-забезпечення інтерактивного доступу — забезпечувати інтерактивне

управління національною інформаційною інфраструктурою, оскільки остання

перетворюється на мережу мереж, держава повинна забезпечити  користувачам

легке та ефективне передавання  інформації;

-захист особистого життя, безпеки і надійності мереж — забезпечувати

безпеку інформації і надійність мереж, а також швидке відновлення  мереж

у разі несправностей;

-поліпшене управління радіочастотним спектром;

-захист прав інтелектуальної власності —

захищати права на інтелектуальну

власність у країні та на міжнародному рівні;

-координація державних зусиль — ураховуючи трансграничність інформації,

координувати діяльність зі створення національної інформаційної

інфраструктури з різними  державними установами та іншими країнами;

-забезпечення доступу до державної інформації.

33.1.Розуміння країнами та індивідами важливості інформ. потоку.

2.Необхідність моніторингу  існуючиххп процесів.

3.Необхідність прогнозування  наслідків та вплив існуючих  проблем на внутрішній та зовнішній  політиці країни.

4. Необхідність вивчення  громадської думки та іміджеології.

5. Необхідність вирішення  проблем,взаємозв»язків в інформ. та комунікаційній сферах.

34.ПрийнятауФранції у 1989 р.

Передбачаєрозробкудинамічноговідкритогоінформаційного простору у Європі.Сприяєвиробленнюінформаційноїполітикищодопідготовки та розповсюдженняаудіо-візуальноїпродукції.Взаємопов’язанаізЄвропейськоюконцепцією„Протранскордоннетелебачення”(1989р., Люксембург).Сприяластворенню в 1991р. Європейського Центру іззбору та розповсюдженняданих „ОБСЕРВАТОРІЯ”.

Організаційна структура  Програми „Аудіо-візуальнаEURECA”  включає комітет національних організаторів,секретаріат і робітничі групи, які забезпечують реалізацію програми,сприяють створенню аудіовізуальної структури Європи,визначають тематичний та технологічний напрями створення та розповсюдження аудіовізуальної продукції та вирішують фінансові питання.

35.Програма  EURECAна відміну від інших європейських програм спрямована на реалізацію  прикладних досліджень.

Участь у цій  програмі:- значно полегшує доступ до європейських новітніх технологій,

-суттєво активізує пошук ефективних партнерів для виробництва та досліджень,

-відкриває можливості фінансової підтримки з боку європейських країн.

-Україна у 2006 р. (після 13 років асоційованої участі ) прийняла рішення про участь у програмі.

Особливості програми EURECA:-ринкова спрямованість;

-високий комерційний результат;

-створення нового продукту, процесу та послуги;

-значні технологічні досягнення;

-створення стратегічного альянсу;

-престижність знаку EURECA.

Технологічні програми EURECA реалізуються у таких сферах:

-електроніка та інформаційно-комунікаційні технології;

- промислове виробництво,  матеріали і транспорт;

-індустріальні технології;

- технології для енергетики;

-хімічні, фізичні і точні науки;

-біологічні науки;

-сільське господарство і морські ресурси;

-технологія сільськогосподарських продуктів;

-вимірювання і стандарти;

-технологія для захисту людства і навколишнього середовища.

Таким чином, програма EURECAє одним із інструментів реалізації стратегічної мети Європейського Союзу.

36.Напрямкидіяльності  Департаменту:

-Сприятибільш  правильному розумінню народами світудіяльності і завдань ООН.

-Об’єктамидіяльності Департаменту є преса, радіо, телебачення, кіно, наочніприладдя і виставки,зв'язокізгромадськістю, видавнича і довідкова робота. Ці напрямки були і залишаютьсяголовними в діяльності ДПІ.

-Активнесприянняінформаційним органам просвітницькихзакладів і іншимурядовим і неурядовиморганізаціям (НУО) різнихкраїн.

-Урахуванняколиваньсвітовоїсуспільної думки по відношенню до діяльності ООН і визначеннятієїміри, в якійзабезпечуєтьсяправильнерозумінняїїроботи.

Інформуючисвіт про роботу ОрганізаціїОб'єднанихНацій і мобілізуючисвітовугромадську думку на підтримкуперебудованогосвітового органу, Департамент суспільноїінформації все в більшійміріопирається на мережу інформаційнихцентрівОрганізаціїОб'єднанихНацій. Хороша комунікаційнастратегія сама по собімаєобмеженуцінність, якщо вона не досягаєтієїаудиторії, дляякої вона призначається. Усвідомлюючицю проблему, Департамент приймаєміри для подальшогозміцненняінформаційнихцентрівОргаанізациіОб'єднанихНацій і для їхповногопідключення до загальноїкомунікаційноїстратегії Департаменту.