Міжнародні відносини періоду столітньої війни

Пояснювальна  записка

Вступні іспити з всесвітньої  історії для бакалавра (напрям підготовки: 6.020302 Історія ) встановлені відповідно до Правил прийому до БДПУ в 2013 р. у фактичній відповідності рівня освітньої підготовки бакалавра вимогам освітньої характеристики.

До складання вступних іспитів допускаються абітурієнти, які  отримали атестат про повну загальну середню освіту. Екзамен проводиться  у формі тестів, складених відповідно до навчальних програм з всесвітньої історії та правознавства.

Кафедрою всесвітньої історії та методики навчання суспільствознавчих дисциплін розроблено 95 тестів  з всесвітньої історії. Крім того, передбачено 5 розгорнутих відповідей на питання з всесвітньої історії.

Критерії екзаменаційних оцінок за розгорнуту відповідь.

При оцінюванні знань на екзамені враховуються:

• їх глибина;
• повнота та володіння необхідними навичками ( в обсязі програми);
• логічність викладення матеріалу, в т.ч. узагальнення;
• дотримання норм української літературної мови.

 

Зміст навчальної дисципліни

 

Стародавні цивілізації та їх місце у всесвітній історії

Типологія перших цивілізацій. Хронологічні та географічні межі. Основні напрямки їх розвитку. Виникнення міських центрів. Особливості суспільного  устрою. Проблема рабства. Поліетнічність. «Східна деспотія» та її риси. Єгипетська, шумеро-аккадська та еламська держави. Великі імперські держави: Вавилон, Ассирійська держава, Хетське царство, Персія. Індійська цивілізація. Адміністративно-бюрократичний тип держави (Китай та Японія).

 

Поліс як одна з форм суспільно-політичної організації в історії

Утворення соціально-стратифікованого суспільства і держави у формі  полісів. Економічний розвиток Греції, технічний прогрес, поява приватної власності, елементів товарного виробництва. Рання грецька тиранія та її роль у формуванні полісів. Нерівномірність розвитку окремих областей Греції. Характеристика грецького поліса. Антична форма власності. Поняття громадянства. Єдність громадянської та військової організації. Характер державної влади. Полісна мораль.

 

Афінська демократія як політична система (VІ – VI ст. до н.е.)

Виникнення Афінського рабовласницького полісу. Початок боротьби демосу з аристократією. Реформи  Солона, Клісфена та утвердження рабовласницької  демократії в Аттиці. Розвиток рабовласницької  демократії у Афінах після перемоги над персами. Реформи Ефіальта і Перикла. Державний устрій Афін: народні збори, рада 500, Ареопаг, магістратури. Оплата посад. Геліея і охорона конституції. Внутрішня і зовнішня політика Перікла. 1-й Афінський морський союз. Його перетворення у Афінську архе, її структура та організація. Тенденції до перетворення у федеративну державу. Протиріччя в середині союзу. Економічний розквіт Афін. Будівництво. Культурне і політичне значення Афін. Взаємовідносини між Афінською архе та Пелопоннеським союзом.

 

Греко-перські війни та їх вплив на соціально-економічний, політичний та культурний розвиток Греції

Міжнародне становище  у Середземномор'ї в кінці VI ст. до н.е. Перська експансія. Причини і приводи греко-перських воєн. Періодизація. Іонійське повстання. Об'єднання іонійських греків. Поразка повстання. Знищення Мілета. Уроки повстання. Перше вторгнення персів у Балканську Грецію. Сили персів і афінян. Марафонська битва та її морально-політичне значення. Підготовка до вирішального зіткнення. Військово-дипломатичні заходи Ксеркса. Становище у Греції. Боротьба "морської" і "сухопутньої" програми розвитку у Афінах. Перемога Фемістокла. Конгрес у Коринфі у 481 р. до н. е. та військове об'єднання греків. Похід Ксеркса. Сили греків і персів. Епізод біля Фермопіл і битва при Артемісії. Битва біля Саламіна. Розгром персів біля Платей і Мікале. Зміна характеру війни. Утворення Делосського союзу на чолі з Афінами. Звільнення островів і грецьких міст Малої Азії. Посилення Афін. Антиперське повстання та афінська експедиція у Єгипет. Загибель грецького флоту. Виснаження сил воюючих країн. Калліїв мир. Причини перемоги греків. Вплив перемог греків на соціально-економічний, політичний та культурний розвиток Греції.

 

Пелопоннеська війна (431- 404 рр. до н.е.) та її вплив на подальший розвиток Греції

Військово-політичні  протиріччя між Пелопоннеським союзом і Афінською архе. Експансія Афін у західному напрямку. Суперництво з Коринфом. Причини і приводи війни. Періодизація. Архідамова війна. Загострення внутріполітичної боротьби у Афінах. Афіни і союзники. Повстання на Лесбосі. Політична діяльність Клеона. Фінансове становище у Афінах. Брасід і його план ведення війни. Битва біля Амфіполя. Нікіїв мир. Перемир'я 421- 415 рр. до н. е. Сицилійська експедиція Афін та її невдача. Декслейська війна. Погіршення військово-політичного становища Афін. Діяльність Алківіада. Софісти. Втручання Перрії у грецькі справи. Реформи Афінської архе. Організація спартанського флоту. Битва біля Егоспотам. Крах Афінської держави. Умови миру. Причини поразки Афін. Наслідки Пелопоннеської війни.

Елліністичні  держави. Особливості формування політичних та соціально-економічних структур (III - І ст. до н.е.)

Сутність еллінізму. Його грецьке і східне коріння. Головні  особливості елліністичної економічної, політичної, соціальної системи. Періодизація еллінізму. Досягнення елліністичної епохи. Типи та система елліністичних держав. Найбільші елліністичні держави: держава Селевкідів, елліністичний Єгипет, Македонія, Пергамське царство та інші (загальна характеристика). Еллінізм у Балканській Греції, Сицилії, Причорномор'ї. Елліністичний світ на середину І ст. до н. е. Римське та парфянське завоювання. Причини падіння елліністичних держав.

Римська республіка: організація влади та римське  суспільство

Республіканська форма правління, її визначальні риси. Головні етапи боротьби плебеїв за зрівняння в правах з патриціями. Формування римської громадянської общини. Система державного правління (коміції, магістратури).

 

Громадянські  війни в Римі (І ст. до н.е. –  ІІ ст. н.е.) та їх наслідки

Передумови та причини  громадянських війн. Громадянська війна 88 р. до н. е. та маріанська диктатура (87-83 рр. до н.е.) Перша Мітрідатова війна (89-84 рр. до н.е.). Громадянська війна 83-82 рр. до н.е. Диктатура Сули (82-79 рр. до н.е.). Громадянські війни 49-30 рр. до н.е. Диктатура Цезаря. Падіння Республіки. Громадянські війни 68-69 рр., 193-197 рр. та їх наслідки.

 

Середньовіччя - новий етап розвитку світової історії

Поняття «середні віки»  та еволюція його змісту в історичній науці. Предмет та завдання історії середніх віків. Періодизація історії середніх віків та її проблема в історіографії. Місце середньовіччя в світовій історії. Внесок середньовіччя в розвиток європейської цивілізації. Середньовіччя - новий етап розвитку аграрної цивілізації: «аграрна цивілізація»; особливості матеріального, суспільного та духовного життя; зміни в середні віки. Особливості середньовічної епохи на Сході. Соціально-економічні та політичні основи східних цивілізацій. Формування Західно- та Східно- християнського цивілізаційний світів. Середні віки та сучасність.

 

Джерела з історії середньовіччя: характеристика, класифікація та методи дослідження

Зміни в історичній науці епохи пізньої античності. Аврелій Августин. Значення його творів для розвитку середньовічної історії. Середньовічні джерела та їх особливість. Варварські правди та їх значення, „Салічна правда", «Землеробський закон», Королівські капітуляції, описи помість, грамоти залежності селян. Різновиди писемних джерел з історії раннього середньовіччя, їх загальна характеристика. Історичні праці середньовіччя. Прокопій Кесарійський, Іордан, Григорій Турський, Ейнгард.

 

Епоха ВПН та її наслідки

Криза пізньої Римської імперії: прояви та причини. Криза рабовласництва. Еволюція колонату. Емфітевсіс. Прекарій. Патронат та комендація. Суспільний та державний лад Римської імперії на кінець III - V ст. Фінансові реформи епохи домінату. Криза ідеології. Християнізація Імперії. Форми соціального протесту народних мас. Варварський світ, передумови та початок великого переселення. Розклад родоплемінного ладу у стародавніх германців. Господарський лад та община. Соціально-економічна та соціально-політична організація германців. Основні етапи ВПН. Рух племен та виникнення варварських королівств. Наслідки великого переселення народів для історії Європи.

Середньовічні феодальні структури: риси та значення

Виникнення  та еволюція поняття «феодалізм»  в історіографії. Характеристика матеріального життя. Соціально-економічні риси феодального суспільства в Європі. Натуральне господарство, його сутність. Феодальна рента та її форми. Основні риси політичного життя. Етапи становлення та розвитку держави. Особливості правової системи середньовіччя.

 

Історична наука про перехід Європи до середньовіччя

Проблеми  перехідної епохи до середньовіччя в історіографії. Концепція синтезу в переході до середньовіччя в історіографії XX ст.. Сучасна історіографія про формування середньовічної європейської цивілізації та феодалізму. Особливості процесу синтезу на території Європи.

 

Франкське королівство та його значення в історії Європи (V - IX ст.)

Франція як класична модель розвитку середньовічного феодального  суспільства. Виникнення Франкського королівства: варварський та галло-римський світ. Основні напрямки розвитку королівства в епоху династії Меровингів. Хлодвіг. «Салічна правда» - важливе джерело для вивчення суспільного ладу франків. Поділ королівства на відособлені самостійні політичні одиниці: Нейстрію, Австразію, Бургундію та Аквітанію. Суспільно-політичні перетворення у Франкській державі VIII ст.: реформи Карла Мартелла та Пипіна Короткого. Карл Великий та Франкська імперія: значення для Європи та Франції. Завершення перевороту в поземельних відносинах. Встановлення феодальної поземельної та особистої залежності селянства. Імунітет. Зародження феодальної ієрархії. Утворення великого землеволодіння. Феодальна вотчина. Становище залежного селянства. Натуральний характер господарства. Спротив селян процесам феодалізації. Розпад імперії Карла Великого. Верденський договір та його історичне значення.

 

Еволюція  економічного та соціального життя  середньовічного суспільства

Демографічні процеси  в XI-XV ст. Внутрішня колонізація та її наслідки. Розвиток сільського господарства, еволюція селянського господарства та феодального помістя. Передумови виникнення міст. Сучасна урбаністика про середньовічне місто. Комунальний рух та його значення; наслідки. Міське самоврядування в Західній Європі. Економіка середньовічного міста та організація господарського життя. Еволюція соціальної структури середньовічного суспільства: причини та наслідки. Формування європейського ринку.

 

Міжнародні  відносини та їх характер в епоху  середньовіччя

Зміст міжнародних  відносин раннього середньовіччя. Дипломатична служба. Етнодемографічні процеси та їх вплив на міжнародні відносини. «Феодалізм» та зовнішня політика європейських держав. Роль християнської церкви в міжнародних відносинах середніх віків. Хрестові походи як форма міжнародних відносин. Столітня війна та її вплив на зміст міжнародних відносин у Західній Європі. Формування централізованих держав у Європі як фактор міжнародних відносин.

 

Духовне життя  середньовічної доби

Суспільна концепція  «трьох станів». Духовенство. Рицарство. Селянство. Ускладнення соціальної структури в XIV -XV ст.. Поява дворянства. Шлюб та сім'я. Світогляд. Теологія та схоластика. Школи, університети, бібліотеки. Зародження дослідного знання. Історіописання. Героїчний епос. Рицарська, міська та народна культури. Особливості ментальності населення. Розвиток архітектури та мистецтва.

 

Християнська церква в середні віки

Схизма 1054 року. Спроби церковної унії у XIII - XV ст.. Католицькі ордени. Зростання ролі папства у XII - XIII ст.. Середньовічні єресі. Створення та діяльність інквізиції. Католицька церква в XIV - XV ст.. Занепад папства.

 

Поняття “Відродження». Історичні передумови формування

гуманістичної ідеології

Основні риси культури Відродження. Італійське Відродження: передумови етапу  розвитку. Італійський гуманізм: риси, представники. Місце культури італійського Відродження в розвитку світової цивілізації.

 

Моделі середньовічних спільностей на Сході

Особливості розвитку народів Сходу  в середні віки. Суспільно-політичні структури Сходу в середні віки. Моделі соціально-політичних  спільностей (арабо-мусульманський світ, Реконкіста (відвойовування) (VШ-ХІ ст.). Середньовічна Індія, Китай, Японія, кочові народи та роль в історії Євразії, народи Африки в середні віки.

 

Великі  географічні відкриття

Португальські експедиції ( Ж.Гонсалвіш Зарку і  Т.Ваш Тейшейра, М.Велью Кабрал, Д.Діаш, А. Кадамосто. Відкриття затоків та мисів, гирл річок Африки. Експедиція Х. Колумба в Новий світ (1492р.).Екседиції А.Веспуччі (1499-1504рр). Картограф М.Вальдземмюлер. Відкриття берегів Бразілії П.А.Кабралом.  Магеллан та відкриття протоки між Антантичним і Тихім океаном.(1519-1521 рр. Освоєння Сибіру ( Ермак 1601 р.). Експедиція на Шпіцберген.  С.Дежнєв. Первинне накопичення капіталу. Колоніалізм. Ельдорадо. Конкістадори. Ф.Пісарро. Ф.Дрейк.

 

Наслідки  великих географічних відкриттів для  Європи

Америка після  Великих географічних відкриттів; нові світові торговельні шляхи ;  революція цін;  розвиток наукових знань

 

Реформація,  її вплив на розвиток історії

Реформація  в Німеччині (М.Лютер, Т.Мюнцер, анабаптисти  та їхні реформаційні погляди);  поширення  реформаційних ідей в Європі (кальвінізм, англіканська церква). Вплив Реформації на розвиток європейської історії. Селянська війна в Німеччині ( 1524-1526 рр.) Аугсбурзький релігійний мир ( 1555 р.). Протестантизм.  Контрреформація, Тридентський собор 1545-1563 рр. Єзуїти. І.Лойола