Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2012 в 01:12, реферат
Метою даної роботи є комплексний аналіз міжнародних економічних відносин між африканськими країнами та Україною та розробка заходів підвищення ефективності торговельно-економічного співробітництва.
Вступ……………………………………………………………………..….3
Становлення міжнародних економічних відносин України та Африки…………………………………………………………………..4
Сучасні тенденції розвитку українсько-африканського співробітництва…………………………………………………………9
Перспективи та шляхи підвищення торгівельно-економічного співробітництва України та африканських країн …………………...15
Висновки…………………………………………………………………..21
Список використаних джерел……………………………………………22
ПЛАН
Вступ…………………………………………………
Висновки…………………………………………………………
Список використаних джерел……………………………………………22
ВСТУП
Постановка даної проблематики як ніколи актуальна в умовах світової кризи, яка торкнулася і України. В умовах значного падіння попиту на українську продукцію на світових ринках, країні необхідно розробити грамотну стратегію розвитку співпраці з країнами Африки як одного з ринків збуту, який тривалий час недооцінений українським бізнесом. Крім того, Африка як і раніше залишається потенційним і цікавим для України постачальником коштовної сировини: фосфатів, нафти; газу; руди і алюмінієвих концентратів та ін.
На
сучасному етапі еволюції світогосподарських
зв'язків торговельно-
Дослідженню
торговельно-економічних
Метою даної роботи є комплексний аналіз міжнародних економічних відносин між африканськими країнами та Україною та розробка заходів підвищення ефективності торговельно-економічного співробітництва.
Досягнення цієї мети уможливлюється рішенням низкою завдань.
По-перше, розглянути сучасний стан торговельно-економічного співробітництва України з Африкою та визначити його характерні риси.
По-друге, визначити чинники, які знижують ефективність торговельно-економічного співробітництва між Україною та країнами Африки.
По-третє, запропонувати заходи щодо підвищення ефективності торговельно-економічного співробітництва між Україною та країнами
Базові підходи до розвитку відносин України з країнами Африки закладено в головних завданнях зовнішньополітичної стратегії нашої держави, які полягають у її поступовому входженні у світові політичні, економічні, гуманітарні та інші процеси як повноправної учасниці нової глобальної системи міжнародних відносин.
Важливість Африканського континенту для України зумовлюється його великими природними багатствами та значними потенційними можливостями для взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва. Завдяки вагомому представництву в міжнародних і регіональних організаціях ці держави здобули вагомий вплив на світовій арені, тож співпраця з ними може принести Україні відчутні політичні дивіденди[4, с. 65].
У сфері політичних контактів з африканськими країнами Україна мас орієнтуватися передусім на стабільні в політичному плані режими, які спираються на підтримку і довіру західних держав, відіграють помітну роль на міжнародній арені, і виважено підходити до розбудови своїх відносин з тими країнами регіону, які мають нестабільне політичне становище і несприятливу міжнародну репутацію.
За більшістю основних ознак — прийнятний рівень політичної стабільності, задовільний стан економіки, широкий асортимент експортних пропозицій та великі імпортні запити — серед найперспективніших для України африканських країн можна назвати ПАР, Єгипет, Гану, Замбію, Зімбабве, Кенію, Кот д'Івуар, Конго, Лівію, Марокко, Мадагаскар. Нігерію. Туніс. Намібію. Танзанію, Гвінейську Республіку, Габон, Ботсвану.
Зазначеним характеристикам певною мірою відповідає і друга група країн, проте з тим суттєвим застереженням, що їхній економічний потенціал слабший і специфічніший, зовнішньоекономічні запити нижчі і ці держави не застраховані від раптових політичних змін. До таких країн можна віднести Заїр, Малі, Нігер, Уганду, ЦАР, Того, Гамбію, Бенін.
Проте головні інтереси України на Африканському континенті лежать в економічній площині. Через свою економічну роль, природні ресурси, традиційні торговельні зв'язки з усіма державами світу та потенціал ділової активності африканський регіон має стати тим стратегічним плацдармом, використовуючи який Україна може розпочати процес реабілітації національного промислового виробництва та модернізації індустріальної бази. Освоєння африканського ринку означатиме для українських підприємців вихід на один із найбільших економічних регіонів з населенням близько 700 млн осіб, а також на пов'язані з ним торговельні й морські шляхи.
Крім того, завоювання Україною стабільних позицій на африканських ринках є засобом здобуття політичного авторитету і впливу в цьому регіоні.
Відносини України з державами Африки почали складатися ще за довго до отримання нашою країною статусу повноцінного суверенного гравця міжнародних відносин, а саме в період існування УРСР, яка перебуваючи в складі Радянського союзу була активно задіяна в реалізації африканського курсу загиблої наддержави. Таким чином, розбудову партнерства з Африкою незалежна Україна розпочала не з чистого аркушу, а маючи істотний досвід попередніх контактів, значна кількість яких була використана офіційним Києвом при виробленні стратегії проникнення в Африку в реаліях нової світобудови. В той же час важливо спробувати описати трансформацію бачення України з точки зору африканців. Розглянемо еволюцію сучасних україно-африканських відносин, які хронологічно можна поділити на три етапи.
Перший етап. «В фарватері політики СРСР/ Пізнання України»(1950-ті – 1991). Основним напрямом прикладання зусиль Радянського союзу щодо Африки виступала підтримка деколонізації континенту з наступною різноманітною допомогою молодим державам Африки. В цей час УРСР маючи обмежений суверенітет мала змогу контактувати з африканськими країнами через інституції ООН та за рахунок участі українців в масштабних проектах СРСР в Африці. В межах ООН УРСР була ініціатором низки документів з деколонізації Африки, десятки тисяч українських фахівців були задіяні у проектах побудови об’єктів промислової інфраструктури в Африці, як то Асуанський гідровузол в АРЄ, об’єкти енергетики в Гані, завод з переробки бокситів Кіндії в Гвінеї, на проекті будівництва металургійного комбінату Аджаокута в Нігерії. Військові спеціалісти з України брали активну участь в розбудові національних армій африканських держав. В свою чергу в межах угод про співпрацю в галузі освіти та науки десятки тисяч африканців отримали освіту у ВНЗ України, здебільшого в таких містах, як Київ, Харків, Одеса, Донецьк. Саме надання освіти африканським студентам стало тим вікном, яке дало можливість пізнати Україну для значної кількості африканців ще за радянської доби[7, с. 82].
Другий етап. «Закріплення в Африці/Співпраця за інерцією» (1991 – 2004). Отримання Україною статусу незалежної держави відкрило нову сторінку у відносинах з країнами Африканського континенту, які надзвичайно схвально поставилися до молодого суверенного гравця міжнародних відносин. Свідченням цього є факт широкого визнання Акта проголошення незалежності України, так за перше десятиліття існування нашу державу визнали 51 африканська країна з 53 міжнародновизнаних, пріоритет у дипломатичному визнанні України належить Лівії та Сьєра-Леоне (обидві визнали в грудні 1991 р.). Першими кроками української сторони на континенті стали формування мережі дипломатичних представництв з метою закріплення в Африці.
Велике
значення у відновленні всебічного
співробітництва України з
Занепад зовнішньої торгівлі України з країнами Африканського континенту прийшовся на середину 90-х років минулого сторіччя, однак з початку 2000-х р. товарообіг почав відновлюватись стрімкими темпами.
Протягом 1992-2004 рр. в Африці відкрилися 7 українських посольств: Південна Африка (1992), Єгипет (1993), Гвінея (1997), Марокко (1998), Лівійська Джамахірія (1999), Алжир (2000), Нігерія (2001). Також закріплення України в Африці відбувалося за рахунок формування іміджу «держави-миротворця», оскільки в період пікового зростання конфліктів на континенті українці доклали значних зусиль в процес стабілізації ситуації на африканських теренах за рахунок участі в миротворчих операціях ООН. Україна взяла участь в миротворчих операціях в Анголі (1996-1999), ДРК (розпочата 2000), Сьєра-Леоне (2001-2005), Ліберія (розпочата 2003), Ерітреї (2004-2008).
Щодо поведінки африканської сторони в цей період, то ключовим напрямком інтересу до України виступали ті галузі співробітництва, які були традиційно сформовані ще за доби присутності СРСР в регіоні. За інерцією африканці були зацікавлені в продовженні тісної співпраці в сфері ВТС, поставках промислового обладнання для великих підприємств, закупівлях прокату сталі та чавуну, товарів продовольчої групи та в освітній підготовці фахівців в українських ВНЗ.
Третій етап. «Прагматизація курсу/ Ідентифікація важливого партнера» (2004 - до сьогодні). Паралельні процеси економічного відновлення в Україні та державах Африки, які набули обертів в перші роки ХХІ століття дали можливість двом сторонам перевести взаємодію в площину прагматизації відносин.
Україна
почала розглядати Африку, як континент
із значним ринком на якому стало
можливо істотно збільшити
В період 1996-2004 рр. товарообіг України з державами Африки збільшився в 4 рази, за показниками нарощування товарообігу з Африкою Україна випереджає такі гіганти, як Китай та Індія. Навіть в період економічної кризи темпи зростання лишаються стабільними, так період січня по грудень 2009 року оборот зовнішньої торгівлі склав 3,2 млрд.$. При цьому істотно змінилася структура експорту з України, яка охоплює сфери енергоносії, продукцію машинобудування та суднобудування, сільськогосподарські товари, добрива, металопрокат, сферу туризму. Обидві сторони усвідомили важливість один одного, як партнерів по широкому колу питань економічного співробітництва. Так африканські ринки для України стали інтегральною складовою товарного експорту, а Україна для Африки джерелом необхідної промислової продукції, технологій та інновацій.
Лише з 2001 по 2010 рр. товарообіг з країнами Африки збільшився з 877,0 млн. до 3018,7 млн. дол. США. по експорту, та з 198,5 млн. до 874,4 млн. дол. США по імпорту. Як бачимо, наявне суттєве позитивне торговельне сальдо. Варто відзначити, що за 2008 р. ці показники експорту і імпорту складали 3902,4 млн. та 1559,1 млн. дол. США відповідно. Позитивним є і сальдо щодо експорту-імпорту послуг за 2010 р.: 152,9 млн. та 45,0 млн. дол. США[11, с. 17].
Таким
чином, за 20 років незалежності Українська
держава достатньо добре
Зовнішня торгівля України з Африкою традиційно характеризується позитивним сальдо України. Навіть у 2005 році, в якому за даними Держкомстата Україна відчула зменшення зовнішньоторговельного сальдо у 1,5 рази в порівнянні з 2004 роком, зовнішня торгівля з країнами Африки не зазнала істотних змін. Позитивне сальдо України в торгівлі з Африкою навіть зросло на 33,7%
Аналізуючи розвиток зовнішньої торгівлі України з країнами Африки, відзначимо, що темпи зростання торгівлі з цими країнами перевищують загальні темпи зростання експорту й імпорту України. Так. З 1996 по 2007 роки загально-товарний експорт України з країнами Африки зріс у 13,3 рази, а імпорт - 4,76 рази. Про обсяг і динаміку зовнішньої торгівлі з Африкою дає уявлення табл. 2.1
Таблиця 2.1
Зовнішня торгівля товарами з країнами Африки, млн. дол. США[3, с. 144]
Показники | 1996 | 2000 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 |
Експорт | 209,30 | 731,50 | 1758,0 | 2393,9 | 2373,7 | 2792,0 |
Імпорт | 141,5 | 136,4 | 179,7 | 426,2 | 413,0 | 673,1 |
Сальдо | 67,8 | 595,1 | 1478,3 | 1967,7 | 1960,7 | 2118,9 |
% експорту
від загального експорту |
1,45 | 5,01 | 5,39 | 6,99 | 6,18 | 5,66 |
% від
імпорту з Африки від |
0,8 | 0,98 | 0,96 | 1,2 | 0,91 | 1,11 |
Информация о работе Міжнародні економічні відносини України з Африканськими країнами