Міжнародні економічні відносини між Україною і Польщею

Республіка Польща є найбільшим торговельним партнером  України серед країн Центрально-Східної  Європи та займає за результатами 7 місяців 2011 року четверте місце серед країн  світу.

млн. дол. США

Основні країни-партнери України у зовнішній торгівлі товарами 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зовнішньоторговельний оборот України з  Республікою Польща 
 
 
 
 
 
 
 

    Станом  на 1 липня 2011 р. обсяги польських інвестицій в Україні становили 894,4 млн. дол. США, що складає 1,9% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну (станом на 1 січня 2011 р. – 935,8 млн. дол. США, що складало 2,0%). Традиційно польські інвестиції спрямовано в обробну промисловість (близько 50%), у фінансовий сектор (близько 30%), в оптову та роздрібну торгівлю (12%).

    У регіональному розрізі найбільше інвестицій надходить до західних областей України та м. Києва. Найвагомішими польськими інвестиціями в Україні є: фабрика будівельної кераміки «Церсаніт», фабрика паркету «Барлінек», меблева фабрика «Новий Стиль», фабрика упаковки «Кен-Пак», фабрика автозапчастин «Інтер-Гроклін», м’ясокомбінат «ПКМ Дуда», банк «Кредо», «Плюс-банк».

    За  даними Державного комітету статистики України, обсяги українських інвестицій в польській економіці станом на 01.07. 2011 р. склали 51,1 млн. дол. США, що становить 0,7% від загального обсягу українських інвестицій за кордоном (станом на 1 січня 2011 р. – 49,1 млн. дол. США, що складало 0,7%). За наявною інформацією, обсяг реальних українських інвестицій в РП, які з різних причин не зараховуються українською статистикою, перевищує 1 млрд. дол. США. У Польщі наразі діє щонайменше один десяток підприємств з українським капіталом.

    Найвагомішими українськими інвестиційними проектами  в РП є: Варшавський автомобільний  завод  FSO (інвестор - «Авто-ЗАЗ»), металургійний  комбінат „Гута Ченстохова” (інвестор - «ІСД»),  суднобудівельний завод „Сточнє Гданське” (інвестор - «ІСД»), металотрейдер “Центросталь Бидгощ” (інвестор - «УГМК»). 

3. Інші сфери українсько-польських  відносин

Прикордонна та митна сфери

    На  сьогодні на спільному українсько-польському державному кордоні діє 12 міжнародних пунктів пропуску, з яких автомобільних –6 з середньою відстанню між ними 80- 90 км, що не відповідає стандартам ЄС (1 ПП на 20 – 30 км кордону). Ускладнило ситуацію на кордоні вступ Республіки Польща до Шенгенської зони.

    З метою вирішення комплексу митно-прикордонних питань, сторони активно працюють над створенням нових та модернізації  існуючих прикордонних пунктів пропуску, відновленням взаємодії при здійсненні митно-прикордонного контролю та втіленням спільного контролю, уніфікацією митних даних та відповідної документації. 

Військове співробітництво

    Головним  напрямом двостороннього військового  співробітництва є створення  спільної багатонаціональної тристоронньої  бригади ЛИТУКРПОЛБРИГ, практична  робота над чим розпочалася у 2010 році, результатом чого стала розробка «Порозуміння між Урядами України, Республіки Польщі та Литовської Республіки про створення військової частини».

    Пріоритетом у 2011 році визначено створення правової бази тристоронньої українсько-польсько-литовського бригади, залучення до співпраці Збройних Сил України у складі коаліційних сил в Афганістані (ISAF), розробка підстав для участі підрозділу Збройних Сил України у складі Бойової тактичної групи Європейського Союзу "Вишеградська БТГр ЄС".

Гуманітарна сфера

    21 березня 2011 року Об’єднанню українців  у Польщі передано документи  на право власності на Український  народний дім у Перемишлі. На  сьогодні проводиться робота  щодо зі спорудження у м.Холм  Люблінського воєводства пам’ятника  першого Президента України М.Грушевського. Реалізацію цього проекту планується приурочити 145-річчю з дня народження М.Грушевського, що буде відзначатися 29 вересня 2011 року.

Продовжуєтьсяробота причетних міністерств та відомств України та Польщі щодо підготовки до підписання Угоди між Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України про створення Європейського східного університету.

    На  сьогодні, опрацьовано узгоджену  позицію щодо синхронізованого спорудження  на території Національного історико-меморіального заповідника „Биківнянські могили” пам’ятних знаків полякам і радянським громадянам, що стали жертвами тоталітаризму в 1937-1941 роках. Домовлено, що відповідно до чинного законодавства України, проведення археологічних досліджень на території заповідника розпочнеться після 15 квітня 2011 року.

Згідно з переписом  населення, який відбувся у Польщі у  червні 2002 р., кількість польських  громадян, що задекларували свою приналежність  до української національності, становить 31 тис. осіб, лемками визнали себе 5,9 тис. Водночас, згідно з відомостями греко-католицьких та православних церков, фактична кількість українців у Польщі коливається в межах 250-300 тисяч осіб. Перепис населення у Польщі розпочався 1 квітня та триватиме до 30 червня 2011 року.

    З метою вирішення актуальних питань життєдіяльності польських українців, задоволенню їх культурних, інформаційних і мовних потреб при Посольстві України в РП активно функціонує Координаційна рада української меншини.

    У рамках реалізації бюджетної програми 1401150 „Заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України” вдалося реалізувати 11 важливих для української громади проектів.

    На  сьогодні у 5 загальноосвітніх навчальних закладах РП та у понад 140-ка пунктах  навчання рідної мови українську мову вивчає понад 3 тис. учнів. Фахівців з української мови у Польщі готують п’ять вищих навчальних закладів.

    В Україні проживають 144 тис. громадян польської національності, які об’єднані  в 59 громадських національно-культурних організацій України. Діє 4 школи з польською мовою викладання в Львівській області (навчаються більше 1000 учнів), 5 шкіл з українською та польською мовою навчання та ще 2 школи добудовуються в Житомирській області. Всього вивчають польську мову як предмет близько 5 тис. учнів, а факультативно близько 4 тисяч. Українська держава фінансує видання польськомовної газети „Дзеннік Кійовскі". 
 

Висновок

    Польща  і Україна належать до числа найважливіших  учасників сучасних європейських відносин, і це є одним з ключових факторів, що визначають шляхи геополітичної трансформації в Центрально-Східній Європі. Водночас нова конфігурація регіональних стосунків і взаємовідносини наших двох держав великою мірою формуються під впливом процесу європейської та євроатлантичної інтеграції. Для України ці чинники, крім того, багато в чому визначають поле зовнішньополітичних пріоритетів.

    На  основі аналізу об'ємів зовнішньоторгового обороту між Україною і Польщею  та його галузевої структури визначено  найперспективніші напрямки розширення співпраці в рамках євроінтеграційної політики.

    Оскільки  європейський напрям зовнішньої політики України є одним з пріоритетних, відповідною метою України є  участь у формуванні нової архітектури  європейської безпеки, активізація  євроатлантичної інтеграції, зокрема  шляхом поглиблення і розширення партнерства з НАТО, а також розбудова різнопланових відносин з ЄС. Значне місце в національно-державних інтересах України посідає Польща, яка вже інтегрована в євроатлантичну систему безпеки і європейську систему економіки.

    Щодо  перспектив українсько-польських відносин, то треба враховувати інтереси Польщі стосовно України після її вступу до НАТО, коли кон'юнктурні моменти, пов'язані з позицією України під час цього вступу, нині не відіграють суттєвої ролі. Крім того, важливим для України є можливість надання допомоги з боку Польщі в плані економічних і суспільних трансформацій. Нарешті треба враховувати зміни у сприйнятті східноєвропейської геополітики і в цьому відношенні ініціативи України на відповідному напрямі вимагають виваженого і послідовного підходу та, за необхідності, узгодження певних оцінок і прогнозів з польською стороною.

    На  сучасні польсько-українські відносини  вплинула складна політична й  економічна ситуація, що до останнього часу характеризувалася відсутністю  в обох країнах:

• такої правової системи, що стабілізувала б політичну ситуацію, ясно визначила б відносини і повноваження між різними рівнями влади, гарантувала б цивільні права відповідно до європейських стандартів;
• потужного середнього класу, чітко визначених правил економічного життя;
• економічної рівноваги, оскільки економіки обох країн вимагають реструктуризації;
• фінансової стабільності.